ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
"16" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3709/12 вх. № 3709/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю:
позивача - ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 12 червня 2012 року)
відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд", смт.Рогань, Харківська область
про стягнення 117035,89 гривень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" (надалі -Відповідач) суми заборгованості у розмірі 111418,34 гривень, у тому числі, 101737,93 гривень суми основного боргу, 9680,41 гривень суми нарахованої пені. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору №101/12, укладеного між сторонами 08 грудня 2010 року. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2228,96 гривень.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 серпня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 вересня 2012 року.
22 серпня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду заяву (вх. №12941), в якій останній просив суд вжити заходи до забезпечення позову та накласти арешт на майно Відповідача, що знаходиться за адресою: 63442, Харківська область, Зміївський район, с.Мохнач, вул.Сибіряків, б.157, та на грошові кошти у розмірі 111448,34 гривень, що знаходяться на розрахунковому рахунку №26009292557800 в АО "Укрсиббанк" у м. Харкові, МФО 351005. До того ж, просив суд заборонити Відповідачу відчуження майна у будь-який спосіб, заборонити директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" ОСОБА_2 виїзд за межі України, крім того, направити відповідну ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову до Міського бюро технічної інвентаризації м.Харкова, Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України Харківської області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області та нотаріальної контори за місцем знаходження Відповідача.
31 серпня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду уточнення (вх.№14482) до позовної заяви, а саме уточнив найменування Відповідача та просив суд вважати вірною повну назву Відповідача, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" (36370214). Судом було досліджено та прийнято надане уточнення.
11 вересня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду доповнення (вх. №15166) до позовної заяви, в яких просив суд збільшити суму позову на 1641,69 гривень у зв'язку зі сплатою судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та просив стягнути з Відповідача 115308,99 гривень суми заборгованості з урахуванням суми судового збору за подання позовної заяви. Судом було прийнято відповідні доповнення Позивача в якості заяви про збільшення позовних вимог до розгляду в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 27 вересня 2012 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.
27 вересня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №14919) додаткові документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.
Також, 27 вересня 2012 року представник Позивача надав через канцелярію суду доповнення (вх. №14920) до заяви про збільшення позовних вимог, в яких останній просив суд стягнути з Відповідача суму заборгованості у розмірі 117035,89 гривень, у тому числі, 101767,93 гривень суми основного боргу, 12792,08 гривень суми нарахованої пені та 2475,88 гривень суми 3% річних. Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача 3915,68 гривень судового збору. Судом було прийнято відповідні доповнення Позивача в якості заяви про збільшення позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 16 жовтня 2012 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.
Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 16 жовтня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням прийнятих судом уточнень, та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у відкрите судове засідання 16 жовтня 2012 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 15 жовтня 2012 року.
Суд, розглянувши заяву Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12 грудня 2006 року „Про деякі питання практики забезпечення позовуВ» та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
В даному разі Позивачем не подано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази й в матеріалах справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заява Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову є необґрунтованою, а тому суд не вбачає правових підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, а тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі Відповідача за наявними в ній матеріалами, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.
08 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд" (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" було укладено договір №101/12 поставки зрідженого (скрапленого) газу окремими партіями поставки. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.
Відповідно до умов даного договору, Відповідач (постачальник) зобов'язувався передати у власність Позивача (покупця) зріджений (скраплений) газ - суміш пропан-бутану СПБТ, а Позивач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти газ та повністю оплатити його вартість.
Відповідно до п.3.1 договору, ціна поставленого газу визначається на кожну партію товару окремо, та відображається в рахунку-фактурі та видатковій накладній.
Відповідно до п.3.2 спірного договору, оплата партії газу проводиться покупцем (Позивачем) на поточний рахунок постачальника (Відповідача) на умовах 100% передплати.
Відповідно до п.4.5 договору, датою поставки вважається дата, зазначена у видаткових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач виконав свої договірні зобов'язання у повному обсязі, та здійснив 100% передплату за 3 партії скрапленого газу на суму 381197,93 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою №08-12/2 від 08 грудня 2010 року (а.с.48), видатковими накладними (а.с.75-76) та банківськими виписками (а.с.49-52).
Відповідач, в свою чергу, частково виконав зобов'язання за спірним договором, та надав Позивачу скрапленого газу на суму 239197, 93 гривень, що підтверджується даними акту звірки станом на 30 червня 2011 року (а.с.46).
Отже, розмір надмірно сплачених Позивачем грошових коштів, станом на 30 червня 2011 року становив 141767,93 гривень. Однак, 04 серпня 2011 року Відповідачем було проведено повернення грошових коштів у розмірі 40000,00 гривень. Таким чином розмір надмірно сплачених грошових коштів зменшився до 101767,93 гривень, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31 грудня 2011 року, який було підписано сторонами та скріплено печатками підприємств (а.с.64).
13 січня 2011 року Позивач направив претензію на повернення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 101767,93 гривень на адресу Відповідача, що підтверджується чеком та поштовим описом, наявними у матеріалах справи (а.с.38).
Відповідно до п.3.5 договору, якщо вартість фактично відвантаженої кількості газу менше перерахованої покупцем (Позивачем) суми, то постачальник (Відповідач) використовує надмірно сплачені кошти для зарахування їх при наступних поставках газу або на письмову вимогу покупця протягом 2-ох днів з моменту пред'явлення вимоги повертає надмірно сплачені грошові кошти.
Відповідач, в свою чергу, отримав відповідну претензію 14 січня 2011 року, але відповіді не надав, основну заборгованість не погасив.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем основної заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі 101767,93 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 12792,08 гривень пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5.1 спірного договору, у випадку затримки розрахунків відповідно до п.3.5 договору, одна сторона, яка протермінувала виконання грошового зобов'язання, сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.
Суд, перевіривши розрахунок пені, нарахованої Позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є невірним, а тому пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача складає 12497,33 гривень, в іншій частині нарахованої пені, а саме, у нарахуванні 294,75 гривень слід відмовити.
Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2475,88 гривень суми 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок суми 3% річних, нарахованої Позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є невірним, а тому сума 3% річних, яка підлягає стягненню з Відповідача складає 2469,69 гривень, в іншій частині нарахованої суми 3% річних у розмірі 6,19 гривень слід відмовити.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 530, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 193 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "АНТ" (63442, Харківська область, Зміївський район, с.Мохнач, вул.Воїнів Сибіряків, буд.157, код ЄДРПОУ 36370214, р/р №26009292557800 в АО "УкрСиббанк" у м.Харкові, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експогаз Трейд" (62481, Харківська область, смт.Рогань, автотраса Харків-Довжанський, АЗС, код ЄДРПОУ 36429608, р/р №2600430133382 у ПАТ "Реал Банк", МФО 320627) 101767,93 гривень основної заборгованості, 12497,33 гривень пені, 2469,69 гривень 3% річних та 2334,70 гривень судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 294,75 гривень пені та 6,19 гривень 3% річних відмовити.
Повне рішення складено 22 жовтня 2012 року.
Суддя Аріт К.В.
Справа №5023/3709/12
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2012 |
Оприлюднено | 02.09.2015 |
Номер документу | 49117884 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аріт К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні