Постанова

від 10.05.2011 по справі 2а-1219/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2011 р. Справа № 2a-1219/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську

до товариства з обмеженою відповідальністю В«ТеболВ»

про стягнення заборгованості в сумі 325,59 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську (надалі - ДПІ в м. Івано-Франківську, позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«ТеболВ» (надалі - ТОВ В«ТеболВ» , відповідач) про стягнення до бюджету заборгованості зі сплати податку на прибуток в сумі 325,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000 року № 2181-III (надалі - Закон № 2181-III ) не сплатив узгоджену суму податку на прибуток в розмірі 325,59грн.

Представник позивача направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Направлена 08.04.2011року на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою "за зазначеною адресою не має". Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що ТОВ В«ТеболВ» зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 29.12.1995 року як юридична особа та відповідно до Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» № 1251-XII від 25.06.1991 року (надалі - Закон № 1251-XII ) є платником податків і зборів. Згідно витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ В«ТеболВ» зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

ДПІ в м. Івано-Франківську проведені невиїзні документальні перевірки, за результатами яких складено акти від 15.06.2010 року за № 10880/15-1/23797478, від 07.09.2010 року за № 14489/15-1/23797478 та встановлено порушення ТОВ В«ТеболВ» підпункту 4.1.4 пунктів 4.1. статті 4 Закону № 2181-III, пункту 16.4 статті 16 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (надалі - Закон № 334/94-ВР), а саме: платником податку на прибуток не подана декларація з цього виду податку за наступні податкові періоди: I квартал 2010 року, I півріччя 2010 року (а.с. 9,16).

Як вбачається з матеріалів справи, керівник ТОВ В«ТеболВ» на вимогу позивача з'явитись для підписання актів про результати перевірки своєчасності подання (неподання) декларації з податку на прибуток не з'явився, про що складено акт від 15.06.2010 року № 767/15-1.

На підставі вищевказаних актів перевірки та відповідно до вимог підпункту 17.11 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III позивачем винесені податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 18.06.2010 року за №0012271501/0; від 13.09.2010 року №0014611501/0 якими до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 170,00грн. та 170,00 грн. відповідно. Вказані податкові повідомлення - рішення відповідачу не вручені в зв'язку з чим складені акти про неможливість вручення податкових повідомлень за результатами невиїзної документальної перевірки від 25.06.2010 року № 56015-1/23797478 та від 14.09.2010 року № 20915-1/323797478 та вони розміщені на дошці оголошень ДПІ в м.Івано-Франківську.

Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивачем були вжиті заходи до вручення відповідачу першої податкової вимоги форми В«Ю1В» від 07.07.2010 року №1/1392 та другої податкової вимоги форми В«Ю2В» від 19.08.2010 року №2/1690, які були направлені на адресу відповідача, однак ним не виконані (а.с. 7). Вказані вимоги розміщені на дошці податкових оголошень відповідно до актів від 20.07.2010 року та від 20.08.2010 року.

Згідно розрахунку боргу відповідача перед бюджетом станом на 24.11.2010 року за №590 узгоджена сума заборгованості зі сплати податку на прибуток становить 325,59 грн. (а.с. 8).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом № 1251-XII визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до підпункту 4.1.4 В«бВ» пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III - календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (абзац 2 вказаної статті).

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Пунктом 16.1.1 частини 16.1 статті 16 Закону № 2181-III передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону №334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

В підпункті 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, станом на 24.11.2010 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на прибуток на загальну суму 325,59 грн., зокрема: штрафні санкції - 316,62 грн., пеня - 8,97грн. (а.с. 8). Заборгованість станом на день розгляду судом справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ТеболВ» (ідентифікаційний код 23797478) на користь бюджету податковий борг в сумі 325 (триста двадцять п'ять) грн. 59 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Бобров Ю.О.

Постанова складена в повному обсязі 16.05.2011 року.