Постанова

від 15.02.2012 по справі 2а-1670/10317/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10317/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерком" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 грудня 2011 року позивач ТОВ "Енерком" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Полтаві (далі за текстом - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що висновки податкового органа про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії ДПІ у м. Полтаві вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства в частині неправомірності формування податкового кредиту на підставі документів бухгалтерської та податкової звітності, що оформлені суб'єктом господарювання, що має ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Енерком" 26 січня 2004 року зареєстроване як юридична особа (ЄДРПОУ 32717788) виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Відповідачем 16 листопада 2011 року проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин з ПП "Промфінсервіс" за період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року. В ході перевірки враховано, що за результатами проведення перевірки Світловодської ОДПІ контрагента ТОВ "Енерком" ПП "Промфінсервіс" встановлено, що останнім в серпні 2010 року укладались правочини, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків. На підставі викладеного ДПІ у м. Полтаві правочини, укладені ПП "Промфінсервіс", в тому числі й з позивачем, визнані такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, мають ознаки нікчемності та суперечать інтересам держави та суспільства.

За результатами перевірки 16 листопада 2011 року складено акт № 8782/23-2/32717788, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5. пункту 7.4, підпунктів 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за серпень 2010 року, на суму 17000,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 16 листопада 2011 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 17000,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 4250,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 29 листопада 2011 року № НОМЕР_1, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 02 серпня 2010 року між ТОВ "Енерком" (Покупець) та ПП "Промфінсервіс" (ЄДРПОУ 36836811) (Продавець) укладено Договір поставки № 15 (а.с. 23-25), згідно якого ПП "Промфінсервіс" взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця ємності на 50, 75, 20 куб. м., а покупець зобов'язувався їх прийняти та оплатити, висновок щодо нікчемності якого зроблено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вказаного договору, ПП "Промфінсервіс" поставлено ТОВ "Енерком" ємності на 50, 75, 20 куб. м згідно видаткової накладної № ПФ-00319 від 02 серпня 2010 року (копія якої наявна в матеріалах справи а.с. 26) на загальну суму 102000,00 грн. та виписано податкову накладну від 02 серпня 2010 року № 450 (копія наявна в матеріалах справи а.с. 27).

Судом також встановлено, що оплата товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця.

Наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 28 вересня 2010 року № 2232 на суму 96000,00 грн. та від 17 вересня 2010 року № 2213 на суму 6000,00 грн. (а.с. 34-35) дають підстави стверджувати, що ТОВ "Енерком" в повному обсязі виконав умови договору з поставки ТМЦ в частині належної оплати товару.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, серед яких, зокрема, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладеного, на даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто, належним чином оформлені первинні документи з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Дослідивши податкову накладну від 02 серпня 2010 року № 450, складену ПП "Промфінсервіс" для документального оформлення виконаної угоди, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності - зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні.

Таким чином, вказана податкова накладна оформлена належним чином, із акту перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

На підставі податкової накладної від 02 серпня 2010 року № 450 позивачем включено відповідну суму до складу свого податкового кредиту за відповідний період та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що товар, придбаний у ПП "Промфінсервіс" поставлявся позивачу на умовах франко-склад /підпункт 9.1 пункту 9 Договору від 02 серпня 2010 року № 15/ пунктом постачання є м. Полтава /пункт 10 Договору від 02 серпня 2010 року № 15/, а пунктом відвантаження м. Харків /підпункт 13.1 пункту 13 Договору від 02 серпня 2010 року № 15/.

Згідно міжнародних правил Інкотермс-2000, франко - термін у міжнародній торгівлі, що позначає певне місце, визначене в договорі купівлі-продажу, у якому відбувається перехід права власності на товар та відповідальності за нього від продавця до покупця. За доставку товару до цього місця вся відповідальність (та витрати) покладаються на продавця. Після доставки товару в це місце, відповідальність за товар (та всі подальші витрати на перевезення) переходить до покупця.

Таким чином судом встановлено, що доставка придбаного позивачем товару та витрати пов'язані з нею здійснювалась його контрагентом за Договором від 02 серпня 2010 року № 15.

В судовому засіданні встановлено, що під час укладання вищезазначеного договору в тексті останнього допущені неточності та помилки щодо умов поставки товару, а саме: п.13.1 -пункт відвантаження та п.10 - пункт постачання. Як свідчать матеріали справи, шляхом обміну листами між ТОВ "Енерком" та ПП "Промфінсервіс" виправлені допущені помилки, в зв'язку з цим пунктом відвантаження товару відповідно до п.13.1 договору слід вважати м. Світловодськ Кіровоградської області та пунктом постачання товару відповідно до п.10 договору - с. Окіп Лубенського району Полтавської області. А також уточнені інші умови договору, а саме: поставку товару як такою, що здійснена без складання специфікації, а асортимент товару (п.3.1 договору) та ціну товару (п.7.1 та 7.2 договору) визначати на підставі видаткової накладної за якою передавався товар; термін дії договору № 15 від 02 серпня 2010 року відповідно до п.15.1 слід вважати термін до 01 липня 2011 року (арк.с.117-117).

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у подальшому позивач використовував придбаний у ПП "Промфінсервіс" товар у власній господарській діяльності: зазначені товарно-матеріальні цінності використані ТОВ "Енерком" при виконанні робіт з установки очищення і розділу відпрацьованих нафтопродуктів, що підтверджується актом державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта (а.с. 75-76), робочим проектом (а.с. 104-113).

Факт реальної поставки товарно-матеріальних цінностей за Договором від 02 серпня 2010 року № 15 підтверджується також витягом із журналу реєстрації доручень на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 122), оригінал досліджувався в судовому засіданні та актом перевірки технічного стану обладнання від 22 липня 2010 року (а.с. 114).

Судом встановлено, що ПП "Промфінсервіс" на момент виконання угоди з поставки товарно-матеріальних цінностей та складання податкових накладних було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Промфінсервіс" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання таких правочинів сумнівними - відсутні.

Посилання ДПІ у м. Полтаві на той факт, що ПП "Промфінсервіс" з третіми особами укладало правочини, правомірність яких податковим органом ставиться під сумнів, судом відхиляються з мотивів безпідставності та недоведеності.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що підтверджує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами) згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної викладені в підпункті 7.2.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна мати перераховані у вказаній нормі дані.

Суд відзначає, що на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, позивач та ПП "Промфінсервіс" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, оформленої ПП "Промфінсервіс", є правомірним.

З вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо сумнівності угод між позивачем та ПП "Промфінсервіс" та як наслідок - твердження ДПІ у м. Полтаві щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від ПП "Промфінсервіс" на виконання договору поставки товару.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкової накладної від ПП "Промфінсервіс" на підтвердження підстав включення до складу податкового кредиту сум передбачених цим документом, позивач правомірно сформував податковий кредит за серпень 2010 року та без порушень чинного законодавства розрахував та сплатив податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, отже, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року № НОМЕР_1 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2011 року № НОМЕР_1.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерком" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 29 листопада 2011 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерком" (пров. Піонерський, 4, м. Полтава, 36014, ЄДРПОУ 32792036) витрати зі сплати судового збору в розмірі 213 (двісті тринадцять) грн. 23 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 лютого 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова