Ухвала

від 26.08.2015 по справі 826/81/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/81/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Глущенко Я.Б.

при секретарі: Строй Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу третьої особи - Львівської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Національної академії наук України до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», треті особи - Державна реєстраційна служба України, Львівська міська рада про скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання незаконним та скасування реєстраційного посвідчення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року позивач - Національна академія наук України звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

- скасувати запис про державну реєстрацію права власності від 08 серпня 2001 року в реєстровій книзі №9 за номером 7929 Львівського обласного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки;

- визнати незаконним (протиправним) та скасувати реєстраційне посвідчення Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 08 серпня 2001 року серія КММ №013080.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з відомістю лабораторних і виробничих будівель станом на 01 січня 1986 року, приміщення за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 18 знаходяться на балансі Державного природознавчого музею АН УРСР.

Ухвалою Львівської міської ради народних депутатів 15 сесії 21 скликання від 29 червня 1993 року «Про передачу на баланс Державного природознавчого музею АН України будинків вул. Театральній, вул. Судова, 5», відповідно до Указу Президента «Про забезпечення діяльності та розвитку Академії Наук України» від 20.01.1992 № 43, листа Академії Наук від 07 квітня 1993 року № 16/22 було ухвалено міській адміністрації здійснити в установленому порядку передачу на баланс Державного природознавчого музею АН України будинків за адресою вул. Театральна, 18 та вул. Судова, 5, а міжміському бюро технічної інвентаризації внести відповідні зміни в інвентаризаційно облікові документи.

Актом управління охорони історичного середовища Львівської держадміністрації від 02 серпня 1993 року передало зі свого балансу приміщення по вул. Театральній, 18, а дирекція Державного природознавчого музею АН України прийняла з цього часу на свій баланс приміщення, яке переходить у власність музею.

08 серпня 2001 року Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (правонаступник Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки») зареєструвало право державної власності на будинок за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 18 за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на праві повного господарського відання Національної академії наук України на підставі ухвали Львівської міської ради народних депутатів 15 сесії 21 скликання від 29 червня 1993 року та здійснило запис про реєстрацію у реєстрову книгу № 9 за реєстровим номером 7929.

26 травня 2014 року Національна академія наук України звернулись до Державної реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

10 липня 2014 року Державний реєстратор прав на нерухоме майно виніс рішення про відмову Національній академії наук України у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, позивач - Національна академія наук України дізнались про порушення своїх прав у липня 2014 року.

Не погоджуючись із записом про державну реєстрацію права власності від 08 серпня 2001 року в реєстровій книзі № 9 за номером 7929 та реєстраційним посвідченням від 08 серпня 2001 року серії КММ № 013080, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 р. № 121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 р. за № 399/2839 (чинної, на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Додатком 1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб закріплений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна: 1. договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, посвідчені державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами; 2. свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами; 3. свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріальними конторами; 4. свідоцтва про придбання житлових будинків з прилюдних торгів, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами; 5. свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами; 6. свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування; 7. свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді; 8. свідоцтва про право власності на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України; 9. договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею; 10. договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності; 11. рішення судів, арбітражних судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна; 12. акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель; 13. витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним колективом або членом цього колективу і виконкомом міської (районної) ради депутатів трудящих, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію; 14. рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору; 15. мирова угода, затверджена ухвалою суду; 16. накази органів Фонду державного майна з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам; 17. копія виконавчого листа щодо конфіскації об'єкта нерухомого майна та копія опису нерухомого майна, затверджена суддею; дублікати правовстановлювальних документів, видані нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, органами приватизації, державними архівами. 18. свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами у будівництві нового житла.

Колегія суддів звертає увагу, що ухвала міської ради не зазначена в переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно із пунктом 1.10 Інструкції, у державній реєстрації об'єкта нерухомості може бути відмовлено якщо: а) правовстановлювальний документ, не передбачений цією Інструкцією; б) у в правовстановлювальному документі відсутні потрібні реквізити (місто, в якому розташований об'єкт нерухомого майна, найменування юридичної особи чи прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, розмір власності і т. і.); в) форма правовстановлювального документа, не відповідає формі, передбаченій чинним законодавством; г) відсутні матеріали технічної інвентаризації відповідно до пункту 1.8 цієї Інструкції.

Судом першої інстанції встановлено, що Державний природознавчий музей АН України за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 18 є державним майном та відноситься до загальнодержавної власності.

Проте, у реєстраційному посвідченні від 08 серпня 2001 року серії КММ № 013080 зазначено, що право державної власності на будинок за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 18 зареєстровано за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, хоча постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року № 311 передбачено, що державне майно України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць є комунальною власністю.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1999 року № 226 «Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Національної академії наук України», Державний природознавчий музей (код ЄДРПОУ 03534452) передано в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, а його майно входить до майнового комплексу Національної академії наук України і є державною власністю.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», державне майно України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць є комунальною власністю, а державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Згідно зі ст.. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» визначено, що державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України відноситься до об'єктів управління державною власністю.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно з Положенням про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482, передача об'єктів права державної власності здійснюється за рішенням.

В матеріалах справи відсутнє рішення про передачу Державного природознавчого музею АН України за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 18 територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна, сформований Фондом державного майна України в листопаді 2014 року, з якого вбачається, що будинок НДУ за адресою: м. Львів, вул. Театральна, 18 перебуває на балансі Державного природознавчого музею АН України, а суб'єктом управління, який здійснює управління майном є Національна академія наук України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Державний природознавчий музей АН України не передався в комунальну власність територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, а перебував в управлінні Національної академії наук України та відносився до державної власності України.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2015 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

Я.Б. Глущенко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Глущенко Я.Б.