3/99
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 3/99 13.02.07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промаг Україна»
До Відкритого акціонерного товариства «Промтехкомплекс»
Про стягнення 12 704,41 грн.
Суддя Хілінська В.В.
Представники:
Від позивача Святська-Малюга Л.О. –по дов. № б/н від 24.06.2006
Від відповідача не з'явились
В засіданні приймали участь
Обставини справи :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промаг Україна»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Промтехкомплекс»8 266,47 грн. основного боргу, 1 317,43 грн. пені, 2 409,47 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 711,04 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про торгове співробітництво № 51 від 17.09.2004.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не від 24.01.2007 виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17.09.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промаг Україна»(постачальник) та Відкритого акціонерного товариства «Промтехкомплекс»(дилер) було укладено договір про торгове співробітництво № 51 (далі - договір).
Відповідно до п. 2 договору позивач зобов'язався продавати замовлені дилером вироби на умовах, установлених цим договором, а дилер приймати замовлені товари і робити відповідні платежі.
Згідно п. 3 договору невід'ємною частиною даного договору є Загальні умови співробітництва від 17.04.2004, що детально встановлюють істотні та строго обов'язкові для реалізації договору умови.
Пунктом 13 Загальних умов співробітництва від 17.04.2004 встановлено, що оплата придбаних дилером виробів буде здійснюватись у формі, погодженої при оформленні замовлення, на підставі рахунка-фактури, виставленого постачальником.
Позивачем були виставлені рахунки-фактури № Пр-0000199 від 21.09.2004, №Пр-0000225 від 06.10.2004, № Пр-0000147 від 03.03.2005 та відповідно по видаткових накладних № Пр-000172 від 21.09.2004, № Пр-000193 від 06.10.2004, № Пр-0000098 від 03.03.2005 позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 17 347,81 грн.
Як вбачається з матеріалів справи по накладних (повернення) № 1 від 28.02.2005, № 2 від 28.04.2005, № 5 від 14.12.2005 відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 9 081,34 грн.
Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав свого обов'язку покупця, плату за отриманий товар повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, як вбачається з наданого позивачем та неоспореного відповідачем, складає 8 266,47 грн.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, вимога № 801/UA/06 від 18.05.2006 направлена відповідачу 19.05.2006.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 8 266,47 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно п. 15 Загальних умов співробітництва від 17.04.2004 перевищення дилером термінів оплати дає постачальнику право нараховувати відсотки за затримку в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день затримки від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) застосовується позовна давність в один рік.
При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати поставленого товару.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманого товару відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу пеню, відповідно до договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, становить 1 317,43 грн. Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 317,43 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем, розмір збитків від зміни індексу інфляції становить 2 409,47 грн. та 3% річних –711,04 грн. Вимоги позивача в частині стягнення збитків від зміни індексу інфляції у розмірі 2 409,47 грн. та 3% річних –711,04 грн. обґрунтовані, розраховані у відповідності з нормами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Промтехкомплекс» (м. Київ, вул. Климента, 23, код 13694300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промаг Україна»(м. Київ, б-р Русанівський, 7, код 32771536) 8 266 (вісім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 47 коп. основного боргу, 1 317 (одну тисячу триста сімнадцять) грн. 43 коп. пені, 2 409 (дві тисячі чотириста дев'ять) грн. 47 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 3 % річних в сумі 711 (сімсот одинадцять) грн. 04 коп., 127 (сто двадцять сім) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяВ.В. Хілінська
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 491519 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні