Ухвала

від 24.07.2012 по справі 22-ц-4110/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-4110/ 12 р . Головуючий у 1 інстанції: Діоба Г.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів: Подліянової Г.С.

ОСОБА_2

При секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 21 червня 2012 року у справі за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу (далі - СВК) "Агрофірма "Україна" до ОСОБА_3 про заборону вчинення дій та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" про усунення перешкод у здійсненні права власності щодо земельної ділянки ,

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2012 року СВК "Агрофірма "Україна" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, в якій просить заборонити відповідачу ОСОБА_3 будь-які дії на земельній ділянці та з земельною ділянкою площею 6,97 га до серпня 2012 року, тобто до збору СВК "Агрофірма "Україна" врожаю пшениці СВК "Агрофірма "Україна" з зазначеної земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 13.03.2000 року між ОСОБА_4 (матір'ю відповідачки ОСОБА_3) та СВК "Агрофірма "Україна" був укладений договір оренди земельної частки (паю) загальною площею 7,79 га строком на сім років.

Після закінчення строку дії договору позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, а ОСОБА_4 не надіслала щодо цього письмових заперечень, отримала орендну плату за 2007 рік, що на думку позивача свідчить про згоду ОСОБА_4 на продовження дії договору оренди земельної частки (паю) на тих самих умовах і на той самий строк.

Крім того, ще до закінчення строку дії договору 21.06.2006 року ОСОБА_4 було подано заяву на ім'я голови СВК "Агрофірма "Україна" ОСОБА_5 з проханням укласти договір оренди вказаної земельної частки (паю) строком на 15 років, що свідчить про бажання ОСОБА_4 продовжувати орендні відносини.

Починаючи з 2000 року, та по день подачі до суду позову, позивач користувався зазначеною земельною ділянкою. За весь цей час сплачували оренду плату, ніякої заборони щодо користування земельною ділянкою не було.

03 жовтня 2011 року позивач взнав, що ОСОБА_6 оформила державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку 6,9700 га. відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 1347 від 17.04.2009року.

Проте, СВК "Агрофірма "Україна" засіяв пшеницею земельну ділянку до того, як відповідачка оформила та отримала документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку, якою користувався СВК "Агрофірма "Україна". Збирання врожаю з земельної ділянки припадає на липень місяць 2012 року. Отже, СВК "Агрофірма "Україна" має право до повного закінчення технічного циклу (збору врожаю) користуватися земельною ділянкою площею 6,97 га. відповідно до п. 3 договору оренди. Відповідачка в свою чергу перешкоджає плановому збору врожаю (вбила кілочки по периметру земельної ділянки та проводить сільськогосподарські роботи по удобренню земельної ділянки, тощо), чим порушує права "СВК "Агрофірма "Україна" як землекористувача та власника посівів.

ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом, в якому просить заборонити СВК "Агрофірма "Україна" вчиняти будь-які дії на земельній ділянці та з земельною ділянкою площею 6,97 га, кадастровий номер 2324582200:02:002:0034, розташованої на території Воскресенської сільської ради Приазовського району, та стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона є власником вказаної земельної ділянки, яку успадкувала від ОСОБА_4. На початку жовтня 2011 року вона отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, але СВК "Агрофірма "Україна" суттєвим чином порушує її право володіти та користуватися вищезазначеною земельною ділянкою, оскільки бажає заборонити їй вчиняти будь-які дії стосовно її земельної ділянки.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 21 червня 2012 року відмовлено в задоволенні позову СВК « Агрофірма « Україна». Зустрічний позов - задоволено.

Усунуто ОСОБА_3 перешкоди у здійсненні права власності щодо земельної ділянки площею 6,97 га (кадастровий номер 2324582200:02:002:0034), належної ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 213467 від 03.10.2011 року, зобов'язавши сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма "Україна" припинити дії по володінню та користуванню цією земельною ділянкою.

Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" на користь ОСОБА_3 у відшкодування понесених судових витрат 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням СВК "Агрофірма "Україна" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову та задовольнити їхні позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом установлено, що 13.03.2000 року між ОСОБА_4 (матір'ю відповідачки ОСОБА_3) та СВК "Агрофірма "Україна" був укладений договір оренди земельної частки (паю) загальною площею 7,79 га строком на сім років (а.с. 4-6).

Згідно зі ст.33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом -повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 не направила на протязі місяця після закінчення строку договору лист -повідомлення про відмову в продовженні строку договору, дія якого закінчилась 01.01.2007 року. За 2007 - 2008 роки отримала орендну плату (а.с. 73-76), з вимогою про повернення земельної ділянки не зверталася. Це свідчить, що договір оренди земельної ділянки продовжено на той самий строк, та на тих самих умовах.

Відповідно до відомостей щодо отримання орендної плати за 2009 - 2011 роки орендну плату отримувала дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_3 (а.с. 77-90) Ніяких дій про заборону щодо користування зазначеною земельною ділянкою СВК « Агрофірма «Україна» ОСОБА_3 не вчиняла . Матеріали справи таких доказів не містять.

Як вбачається з державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 213467 від 03.10.2011 року ОСОБА_3 стала власником цієї ділянки з моменту реєстрації цього акту в Держкомземі Приазовського району Запорізької області, тобто з 03.10.2011 року на підставаі свідоцтва про право власності на спадщину за законом № 1347 від 17.04.2009 року .

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_3 стала власником земельної ділянки з моменту державної реєстрації цих прав виходячи з положень ст. 125 ЗК України, тобто з 03.10.2011 року, тому саме з цього часу їй належить право володіння, користування та розпорядження цією земельною ділянкою.

Проте, суд першої інстанції не врахував, що земельна ділянка ще до отримання ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю у вересні 2011 року була засіяна пшеницею СВК « Агрофірма « Україна». Ця земельна ділянка входить до загального земельного масиву, а тому обробка, збір врожаю проводиться як всієї земельної ділянки в загальному масиві, тому вона може бути повернута лише після закінчення збору врожаю, тобто з серпня 2012 року.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову СВК «Агрофірма Україна» про зобовВ»язання ОСОБА_3 не чинити будь-які дії на зазначеній земельній ділянці до збору врожаю з зазначеної земельної ділянки підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначається в рішенні.

Оскільки суд першої інстанції задовольнив зустрічний позов ОСОБА_3 про зобовВ»язання СВК « Агрофірма « Україна» припинити дії по володінню та користування земельною ділянкою, але на спірній земельній ділянці засіяна пшениця, тому зазначені дії підлягають виконанню з 01 серпня 2012 року, тобто після збору СВК « Агрофірма Україна» врожаю пшениці.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" задовольнити частково.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 21 червня 2012 року у цій справі в частині відмови у задоволенні позову Сільськогогосподарського виробничого кооперативу « Агрофірма Україна» до ОСОБА_3 про заборону вчинення дій скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту. Позов Сільськогогосподарського виробничого кооперативу « Агрофірма Україна» до ОСОБА_3 про заборону вчинення дій задовольнити. Заборонити ОСОБА_3 будь-які дії на земельній ділянці та з земельною ділянкою 6, 97 га (кадастровий номер 2324582200602600260034) до збору Сільськогосподарським виробничим кооперативом « Агрофірма Україна» врожаю пшениці .

П 3 резолютивної частини рішення після слів « зобовВ»язавши сільськогосподарський виробничий кооператив « Агрофірма « Україна» припинити дії по володінню та користуванню цією земельною ділянкою» доповнити з « 01 серпня 2012 року, тобто до збору Сільськогосподарським виробничим кооперативом « Агрофірма Україна» врожаю пшениці.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте воно може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: