Справа № 450/2855/14-к Провадження № 1-кп/450/29/15
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2015 Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі- ОСОБА_2
з участю прокурорів- ОСОБА_3
адвоката- ОСОБА_4
представника потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Пустомити кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області Перемишлянського району с.Чемеринці та жителя Львівської області Пустомитівського району с.Підберізці, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого на посаді слюсара МПП „Гарант, є інвалідом третьої групи, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України ,-
в с т а н о в и в :
Підсудний ОСОБА_6 30.06.2012 року приблизно о 16 год. 30 хв. керуючи технічно-справним транспортним засобом марки „ЗІЛ 431410 номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним в с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області, на перехресті вулиць Шевченка-Нова, грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: Р.1 п.1.5, п.1.10 ( в частині термінів «дати дорогу», «крайнє положення на проїзній частині», «небезпека для руху»); Р.2 п.2.3-д); Р.9 п.9.2, п.9.4; Р.10 п.10.1, п.10.4 (ч.І), п.10.6; Р.22 п.22.3-в,г, п.22.4, які виразилися у тому, що він керуючи вищевказаним вантажним автомобілем по вул. Шевченка, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, здійснюючи перевезення вантажу, що виступає за задні габарити транспортного засобу більше ніж як на 1,0м та за шириною перевищує 0,4м від заднього габаритного ліхтаря, що у свою чергу обмежує оглядовість в дзеркала заднього виду та закривання задніх освітлювальних приладів, перед виконанням маневру повороту праворуч з вул. Шевченка до вул. Нова, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, відповідним чином не попередив про намір виконання даного маневру інших учасників дорожнього руху, розпочав вказаний маневр не з крайнього правого положення, і при значних габаритних розмірах транспортованого вантажу не залучив перед початком виконання цього маневру для забезпечення безпеки дорожнього руху пасажирів керованого ним транспортного засобу, що у свою чергу призвело до зіткнення із велосипедом «GIANT», під керуванням малолітньої ОСОБА_7 , яка рухалася праворуч від автомобіля «3IJI НОМЕР_2 » реєстраційний номер НОМЕР_1 у попутному із ним напрямку. Внаслідок зіткнення велосипед марки „GIANT отримав технічні пошкодження, а малолітня ОСОБА_7 внаслідок падіння та переїзду через її тіло одного із коліс транспортного засобу марки „ЗІЛ 431410 номерний знак НОМЕР_1 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав та пояснив, що 30.06.2012 року приблизно о 16 год. 00 хв. він керував технічно-справним транспортним засобом марки „ЗІЛ 431410 номерний знак НОМЕР_1 , який належить МПП „Гарант. За вказівкою керівництва МПП „Гарант та на прохання сім`ї ОСОБА_8 поїхав в поле, де разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погрузили належне їм сіно і повезли в напрямку їх місця проживання. Спиртних напоїв він в цей день не вживав і керував вказаним транспортним засобом на підставі шляхового листа виданого МПП „Гарант. Близько 16 год. 30 хв. він рухався у Львівській області Пустомитівському районі с.Підберізці по вул.Шевченка в напрямку перехрестя з вул.Нова, а в салоні праворуч від нього знаходився ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Інших пасажирів, а зокрема зверху на сіні, не було. До дорожньої обстановки він був уважним. Жодних транспортних засобів засобів, пішоходів та велосипедистів на вул.Шевченка не було. Оглядовість дорожньої обстановки у праве бокове дзеркало заднього виду йому була обмежена із-за вантажу у вигляді сіна. Виконуючи поворот праворуч на вул.Нова він побачив у дальньому куті повороту малолітнього хлопця віком приблизно 6 років, і в цей час почув стук з правої сторони керованого ним транспортного засобу, після чого відразу зупинився. Вийшовши з салону транспортного засобу він його обійшов і побачив з правої сторони біля автомобіля на проїзній частині велосипед та дівчинку, яка не подавала ознак життя і в подальшому була перенесена на узбіччя. Вказаний малолітній хлопець віком приблизно 6 років підійшов та повідомив, що це його сестра. Через деякий час приїхав автомобіль швидкої допомоги та працівники міліції.
Обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винним повністю у вчиненні інкримінованого йому злочину, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що призвело до смерті потерпілого.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
Органом досудового слідства вірно кваліфіковано дії ОСОБА_6 за ст.286 ч.2 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть малолітньої ОСОБА_7 .
За вчинений злочин ОСОБА_6 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченої, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченої.
Обставини які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_6 суд вважає, те, що останній вперше притягається до кримінальної відповідальності, сприяв слідству та суду в встановленні істини по справі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину інваліда 3-ої групи.
Обставин які б обтяжували покарання ОСОБА_6 суд вважає злочин вчиненений відносно малолітньої особи.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Однак, захисником обвинуваченого ОСОБА_11 подано до суду клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. г ст.1 Закону України „Про амністію у 2014 році так як останній являється інвалідом 3-ої групи.
Судом встановлено, що злочин який інкримінується обвинуваченому ОСОБА_6 вчинене ний з необережності і відповідно до ст. 12 КК України і не являється особливо тяжким, так як максимальне покарання за санкцією ч.2 ст. 286 КК України передбачає до восьми років позбавлення волі.
Відповідно до посвідчення управління пенсійного фонду у Пустомитівському районі Львівської області ОСОБА_6 являється інвалідом 3-ої групи загального захворювання. Інвалідність останньому встановлена довічно.
Відповідно п. г ст. 1 Закону України Про амністію у 2014 році звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами в тому числі і третьої групи.
А тому, суд вважає, що у відповідності до вимог п.г ч.1 Закону України „Про Амністію у 2014 року обвинувачений ОСОБА_12 підлягає звільненню від призначеного покарання за цим вироком.
Що стосується цивільного позову ОСОБА_13 до ОСОБА_6 та малого приватного підприємства „Гарант про відшкодування моральної шкоди то суд вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Так судом встановлено, що протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_13 спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з приводу втрати найдорожчої людини, її малолітньої доньки ОСОБА_7 , після смерті останньої у потерпілої змінився звичайний ритм життя, вона пережила сильний психолочіний стрес.
Крім того, судом встановлено, що 30.06.2012 року під час скоїння ДТП ОСОБА_6 перебував у трудових відносинах з МПП Гарант, власником джерела підвищеної небезпеки, автомобіля ЗІЛ 431410 д.р.н. НОМЕР_1 . Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року „Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки за моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
В судовому засіданні представник цивільного відповідача МПП „Гарант ОСОБА_4 підтвердив, що підприємство готове сплатити в користь потерпілої 100000 грн. спричиненої її працівником моральної шкоди.
Однак, суд вважає, що вищевказаними протиправними діями потерпілій ОСОБА_13 спричинено моральну шкоду яку суд оцінює в 250000 грн. і яку слід стягнути в користь потерпілої з цивільного відповідача МПП „Гарант, що відповідає як глибині нанесеної позивачці моральної шкоди так і можливості цивільного відповідача компенсувати таку шкоду.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
п р и с у д и в :
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 3 (три) роки.
Відповідно до п.г ч.1 Закону України „Про амністію у 2014 році ОСОБА_6 звільнити від призначеного покарання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у виді підписки про невиїзд залишити без змін до набрання рішення законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_6 та малого приватного підприємства „Гарант задоволити частково.
Стягнути з малого приватного підприємства „Гарант (ЄДРПОУ 13833492, 81141 Львівська область Пустомитівський район с. Підберізці) в користь ОСОБА_13 ( АДРЕСА_1 в ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України) 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.. моральної шкоди.
В задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6 в доход держави 6872,8 (шість тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. коштів витрачених за проведення експертних досліджень.
Речові докази, а саме транспортний засіб марки „ЗІЛ 431410 номерний знак НОМЕР_1 , який з метою зберігання знаходиться на території „УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС, - повернути представнику МПП „Гарант; велосипед марки „GIANT, шорти та футболку - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_13 ; посвідчення водія ОСОБА_6 повернути ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 30-ти діб з моменту його проголошення через Пустомитівський районний суд Львівської області.
СуддяОСОБА_1
Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2015 |
Оприлюднено | 17.03.2023 |
Номер документу | 49161217 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Кукса Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні