15/372-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 р. Справа № 15/372-06
Суддя господарського суду Курко О.П.
при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи
за позовом: Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Примакова, 23, м. Вінниця) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці (вул. 30-річчя Перемоги, 21, м. Вінниця)
до: Орендного підприємства Міжгосподарська пересувна механізована колонаОблагроради ( вул. Гонти, 33, м. Вінниця)
про стягнення податкового боргу на суму 5159,27 грн.
Представники :
позивача : Жосан С.В. - за дорученням,
Федорченко Р.О, Румянцев Ю.О., Колодчук В.С., Мержієвська Д.В., за дорученнями (були в попередніх засіданнях)
відповідача : Борщевський М.Й. - за дорученням, Ковальчук В.В. - директор
прокуратури: Трачук Т.Є. - помічник прокурора
ВСТАНОВИВ :
Вінницьким міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Вінниці подано позов до Орендного підприємства МПМК Облагроради про стягнення податкового боргу із плати за землю в сумі 5159,27 грн., з яких 4878,72 грн. основний платіж та 280,55 грн. пеня.
Відповідач в запереченнях на позовну заяву та в судовому засіданні вимоги позивача вважає безпідставними та такими що не відповідають дійсності, оскільки за 2004-2006 роки підприємству нараховано 3860,29 грн., з яких сплачено 768,02 грн. В той же час решту коштів в сумі 3092,27 грн. позивач самостійно без відома МПМК Облагроради стягнув на свій рахунок безпосередньо з орендарів, чим порушив п.п. 8.2.1 п. 8.2 і п. 8.6.2 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", якою передбачено поширення права податкової застави тільки на активи платника податків з врахуванням сум його податкового боргу і не розповсюджується на інші будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності ( повному господарському віданні). Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, має право здійснювати операції з коштами без їх узгодження з податковим органом. Крім того відповідач вважає що борг по земельному податку, визначений позивачем в сумі 4878,72 грн. та пеня в сумі 280,55 грн. жодним доказом не підтверджується.
В послідуючих письмових запереченнях відповідач вказує на те, що стягуючи кошти з орендного підприємства Облагроради в 2004-2006 роках, посадові і службові особи ДПІ у м. Вінниці перевищували свої повноваження і діяли всупереч Конституції та Законам України, оскільки останні не мали права самовільно стягувати кошти, забороняти здавати в оренду нерухоме майно та вимагати з орендного підприємства письмового дозволу на здання його в оренду. За вказаних обставин відповідач просить суд постановити окрему ухвалу і направити її суб'єкту владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Додатково відповідач зазначає, що з 2003р. по січень 2007 р. орендне підприємство повністю сплатило всі поточні податки, тобто заборгованості перед бюджетом не має, про що свідчать податкові декларації з ПДВ, податку на прибуток за 2004-2006 роки та аудиторський звіт приватного аудитора Боднара А.І. № 1 від 29.01.2007р.
В судовому засіданні представник прокуратури змінила позовні вимоги та просила стягнути з орендного підприємства МПМК Облагроради 3074,06 грн. основної заборгованості по платі за землю, яка виникла за період з серпня 2003р. по грудень 2005р.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши подані до справи докази в своїй сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Орендне підприємство МПМК Облагроради взяте на облік в ДПІ у м. Вінниці як платник податків та зборів передбачених Законом України "Про систему оподаткування".
Згідно ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни; допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 14 вказаного Закону передбачено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належать до загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідачем по справі Орендним підприємством ПМПК Облагроради до ДПІ у м. Вінниці подані наступні податкові розрахунки земельного податку:
- за 2004 рік - розрахунок № 372 від 21.01.2004р. в якому визначене податкове зобов'язання в сумі 1272,02 грн.;
- за 2005 рік - розрахунок № 1253 від 31.01.2005р. в якому визначене податкове зобов'язання в сумі 1272,02 грн.;
- за 2003 рік - розрахунок № 146048 від 25.02.2005р. в якому визначене податкове зобов'язання в сумі 1272,02 грн.;
- за 2006 рік - розрахунок № 631 від 25.01.2006р. в якому визначене податкове зобов'язання в сумі 1316,25 грн.
Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове забов"язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Ч. 1 ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
В судовому засіданні встановлено, що заборгованість відповідача по платі за землю за період з серпня 2003р. по грудень 2005 р. складає 3074,06 грн., що підтверджується поданими розрахункам. Податковий борг по даному платежу за 2006р. відповідачем сплачено, що стверджується наявними в справі платіжними документами, крім того відповідно до уточнених позовних вимог він не є предметом позову. Жодних доказів погашення даної суми заборгованості відповідачем не надано, та відповідних зарахувань згідно облікової картки платника податків проведено не було.
В той же час згідно п.п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Тобто твердження відповідача про те, що вилучені з орендного підприємства кошти в сумі 16774 грн. перекрили весь податковий борг по земельному податку за періоди 2004-2006 роки не відповідає дійсності, оскільки згідно пояснень позивача отримані кошти були розподілені в державний бюджет на погашення податку на додану вартість.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом в ході розгляду справи не виявлено з боку позивача будь-яких незаконних дій щодо ОП МПМК Облагроради, оскільки заходи спрямовані на погашення податкового боргу з боку ДПІ у м. Вінниці здійснювались у відповідності з чинним законодавством. Будь-яких фактів визнання неправомірними дій ДПІ у м. Вінниці з боку відповідача не надано. Таким чином підстав для постановлення окремої ухвали, чого вимагає відповідач в суду не має.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в межах змінених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з орендного підприємства міжгосподарської пересувної механізованої колони Облагроради ( м. Вінниця, вул. Гонти, 33, р/р 2600435234404 в Приватбанку м. Вінниці, МФО 302689, код 00912652) на користь Державного бюджету податковий борг по платі за землю в сумі 3074,06 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 16.03.2007р.
Суддя Курко О.П.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 491621 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Курко О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні