Постанова

від 13.03.2007 по справі 12/43-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/43-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

13 березня 2007 р.                                                                                                    Справа № 12/43-07

за позовом: Суворівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області (23643 Вінницька область, Тульчинський р-н, с. Суворовське, ідент. код 04331337) та Тиманівської сільської ради  Тульчинського району Вінницької області (23644 Вінницька область, Тульчинський р-н, с. Тиманівка, вул. Радянська, 1, ідент. код 04331354)

3-ті особи на стороні позивачів без самостійних вимог –Тульчинська районна рада Вінницької області та Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Вінницягаз”   

до:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькійобласті (21100 м. Вінниця, вул. Гоголя, 10)

3-ті особи на стороні відповідача –Кирнасівська селищна рада Тульчинського району Вінницької області та Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство “Птахокомбінат “Тульчинський”  

про визнання розпорядження регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 187 від 15.03.2006 р. нечинним в частині  передачі з державної власності у комунальну власність Кирнасівської селищної ради Вінницької області газопроводу «Тульчин – Кирнасівка» та незавершеного будівництва газопроводу та спонукання відповідача прийняти рішення, яким передати газопровід високого тиску “Зарічне-Кирнасівка” та незавершене будівництво газопроводу з державної власності до спільної власності територіальних громад Тульчинського району.

Суддя                                                               Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Шевченко О.О.

Представники :

1-го позивача   -  Нестерук С.М., Дідиченко О.О.- за дорученням

2-го позивача   -  Нестерук С.М., Дідиченко О.О., Бомбела Р.І. – за дорученням

відповідача       - Бабій В.М.- за дорученням

3-ї особи Тульчинської районної ради    -  Вільчинський В.В.- за дорученням

3-ї особи ВАТ “Вінницягаз”                     -  не з'явився

3-ї особи Кирнасівської селищної ради  -  Ярошович М. - за дорученням

3-ї особи СВАТ “Птахокомбінат “Тульчинський” –не з'явився

Справу розглянуто із звукозаписом судового процесу.

ВСТАНОВИВ :

Подано позови про визнання нечинним розпорядження регіонального відділення Фонду Державного майна по Вінницькій області № 187 від 15.03.2006 р. та спонукання відповідача прийняти рішення, яким передати газопровід високого тиску «Зарічне –Кирнасівка»з державної власності до спільної власності територіальних громад Тульчинського району.

Порушені за окремими позовами позивачів справи об'єднані у одну з присвоєнням їй номеру 12/43-07.

Поданими 24.01.2007 р. заявами позивачі змінили предмет позовних вимог, просили: визнати розпорядження регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 187 від 15.03.2006 р. нечинним в частині  передачі з державної власності у комунальну власність Кирнасівської селищної ради Вінницької області газопроводу «Тульчин –Кирнасівка»та незавершеного будівництва газопроводу і спонукати відповідача прийняти рішення, яким передати газопровід високого тиску “Зарічне-Кирнасівка” та незавершене будівництво газопроводу з державної власності до спільної власності територіальних громад Тульчинського району.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області 15 березня 2006 року прийняло розпорядження № 187 про передачу з державної власності у комунальну власність Кирнасівської селищної ради майно, в тому числі: газопровід «Зарічне - Кирнасівка», 1995 р., інв. № 203-53, вартістю станом на 01.10.04 р. первісною 240036 грн., залишковою - 166921 грн. та    незавершене будівництво газопроводу вартістю станом на 01.10.04 р. 486552 грн.

Учасниками будівництва газопроводу є господарства  Тульчинського району та територіальні громади Тульчинського району, по території яких проходить зазначений газопровід, у тому рахунку територіальні громади, представниками яких є Суворівська та Тиманівська сільські ради.  

24.05.2005 року до голови Тульчинської райдержадміністрації звернувся Відповідач з листом № 06-16/1382, де наведено уточнений перелік об'єктів, що підлягали безоплатній передачі у комунальну власність, в тому числі по СВАТ "Птахокомбінат «Тульчинський»(товариство банкрут)» - газопровід, незавершене будівництво газопроводу та інше майно.

27.07.2005 року голова Тульчинської райдержадміністрації звернувся з листом до голови районної ради з проханням винести на розгляд чергової сесії районної ради питання про прийняття у спільну власність територіальних громад району газопровід «Зарічне-Кирнасівка».

З ініціативи органів місцевого самоврядування територіальних громад Дранки, Ганнополя, Кинашева, Суворовського, Зарічного, Тиманівки Тульчинською районною радою прийнято рішення № 393 від 28.07.2005 р., пунктом 2 якого передбачено надати згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад району незавершеного будівництва газифікації до смт. Кирнасівка, яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ «Кирнасівський ЗБВ», але залишилось на його балансі як державна власність, згідно акту передачі від 08.02.1999 року переданого на баланс СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», і газоводу до селища, який під час приватизації не увійшов до статутного фонду СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», але залишився на його балансі як державна власність.

01.08.2005 р. рішення про згоду на прийняття  у спільну комунальну власність територіальних громад району направлено до відповідача для створення в подальшому комісії та прийняття рішення в інтересах територіальних громад району.

Листами від 10 березня 2006 року та 27.07.2006 р. відповідач відмовив у передачі державного майна з посиланням на те, що газопроводи, як окремі об'єкти державної власності не підлягають передачі у комунальну власність, а можуть передаватися лише разом з житловим фондом. Оскільки, державний житловий фонд у спільну комунальну власність територіальних громад району не передається, тому у регіонального відділення немає правовик підстав для передачі газопроводу «Зарічне-Кирнасівка»у спільну комунальну власність територіальних громад району.

Розпорядженням № 187 газопровід «Зарічне-Кирнасівка»та незавершене будівництво газопроводу передано у комунальну власність Кирнасівської селищної ради.

Відповідно до ст.ст. 2, 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» з державної до комунальної власності з житловим фондом передаються як об'єкти соціальної інфраструктури лише зовнішні мережі газопостачання, до яких газопровід «Зарічне-Кирнасівка»не відноситься.  

Таким чином при прийняті регіональним відділенням ФДМ України по Вінницькій області розпорядження про передачу з державної у комунальну власність Кирнасівської селищної ради газопроводу високого тиску «Зарічне-Кирнасівка»порушено ряд норм чинного законодавства, що призвело до ущемлення прав та інтересів членів територіальних громад Тульчинського району. Це розпорядження також протирічить рішенню Тульчинської районної ради від 28.07.2005 р. № 393, яким надано згоду на прийняття у спільну комунальну власність територіальних громад району спірного майна.

Газопровід «Тульчин - Кирнасівка»(він же «Зарічне-Кирнасівка») і незавершене будівництво газопроводу проходять по території і задовольняють спільні потреби територіальних громад району, тому вони повинні бути передані у спільну власність територіальних громад Тульчинського району, інтереси яких відповідно до ст. 140 Конституції України представляє районна рада.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема вважає, що:

- спір в силу ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) не відноситься до компетенції адміністративних судів;

- Суворівська та Тиманівська сільські ради є неналежними позивачами, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КАСУ не наділені правом на оскарження розпорядження відповідача (воно до них не застосовано);

- позивачі не обґрунтували, та не надали суду докази щодо того, які їх права та інтереси порушено оскарженим розпорядженням відповідача;

- вимога про зобов'язання відповідача прийняти рішення про передачу газопроводу у спільну комунальну власність району не конкретизована.

- у позивачів відсутні повноваження представляти інтереси усіх територіальних громад району.

- розпорядження №187 від 15.03.2006 р. не може бути визнано нечинним, оскільки воно прийнято відповідачем на виконання зобов'язань за договором від 02.03.2006 р. між відповідачем та Кирнасівською селищною  радою про передачу об"єктів соціально-побутового призначення, у тому числі, який недійсним не визнано.

-  розпорядження  №187 від 15.03.2006 р. відповідає чинному законодавству: газопровід не є окремим об'єктом безоплатної передачі у комунальну власність і відповідно до ст. 7 Закону  України   „Про   передачу   об"єктів   права   державної   та   комунальної власності" переданий  до комунальної власності Кирнасівської селищної ради як об'єкт соціальної інфраструктури, тобто житлового фонду, переданого цій селищній раді;

- відповідач не погоджується з твердженням позивачів, що газопровід не відноситься до зовнішніх мереж.

Представники сторін в судовому засіданні, відповідно, позовні вимоги та заперечення на позов підтримали.

Представники Тульчинської районної ради та Кирнасівської селищної ради підтримали позиції, відповідно, позивача і відповідача.

СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський»правом участі в розгляді справи не скористався, про час і місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою.

Від 3-ї особи на стороні позивачів без самостійних вимог ВАТ «Вінницягаз»надійшло пояснення, де ним висловлено доводи аналогічні доводам позивачів.  Також від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивовано тим, що 30.01.2007 р. в судовому засіданні господарським судом м. Києва у справі № 17/62 за позовом ВАТ «Вінницягаз»до Міністерства палива та енергетики про визнання наказу частково нечинним оголошено перерву до 13 березня 2007 р., тому не може бути забезпечено явку представника товариства в судове засідання 13.03.2007 р. по справі № 12/43-07.

Представником позивачів також подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю представника ВАТ «Вінницягаз»в судовому засіданні.

Присутні в судовому засіданні представники сторін та 3-х осіб проти цих клопотань не заперечили.

Заслухавши їх пояснення, суд в судовому засіданні відмовив у задоволенні клопотань, оскільки, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття  в  судове  засідання   без   поважних   причин представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи. Викладені у клопотанні ВАТ «Вінницягаз»доводи документально не підтверджені (зокрема  не надано доказів відкриття справи № 17/62). Крім того зазначені у клопотанні причини незабезпечення ВАТ «Вінницягаз»явки представника в судове засідання не є поважними, оскільки товариство, маючи у своєму складі юридичний відділ, могло направити в судове засідання іншого представника; крім того у попередньому судовому засіданні 20.02.2007 р. суд, відкладаючи розгляд справи 12/43-07, узгоджував з представниками сторін і 3-х осіб дату призначення розгляду на 13.03.2007 р. (що зафіксовано звукозаписом судового процесу), при цьому представник ВАТ «Вінницягаз»з датою та часом наступного судового засідання погодився, хоча, виходячи з викладеного у клопотанні, повинен був знати про призначення судового засідання у справі № 17/162, про яке йдеться у клопотанні.

З огляду на наведене, суд розглянув справу з участю представників сторін та 3-х осіб, що прибули в судове засідання, за наявними матеріалами.

З пояснень представників сторін і 3-х осіб та наданих матеріалів вбачається, що   24.05.2005 року відповідач звернувся до Тульчинської районної ради з листом № 06-16/1382 по питанню забезпечення до 01.07.2005 р. прийняття відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» у комунальну власність відповідних територіальних громад 19 об'єктів державної власності соціальної сфери та житлового фонду, які підлягають безоплатній передачі у комунальну власність, в тому рахунку: по СВАТ "Птахокомбінат «Тульчинський»(товариство банкрут)» - газопровід і незавершене будівництво газопроводу.

28.07.2005 р. Тульчинською районною радою прийнято рішення № 393, пунктом 2 якого передбачено надати згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад району незавершеного будівництва газифікації до смт. Кирнасівка, яке під час приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ «Кирнасівський ЗБВ», але залишилось на його балансі як державна власність, згідно акту передачі від 08.02.1999 року переданого на баланс СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», і газоводу до селища, який під час приватизації не увійшов до статутного фонду СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», але залишився на його балансі як державна власність.

Рішення про згоду на прийняття  у спільну комунальну власність територіальних громад району направлено  відповідачу.

Листами від 10 березня 2006 року та 27.07.2006 р. відповідач відмовив у передачі державного майна з посиланням на те, що державний житловий фонд у спільну комунальну власність територіальних громад району не передається, тому у немає правових підстав для передачі газопроводу, який може передаватися лише разом з житловим фондом.

14.03.2006 р. Кирнасівська селищна рада Тульчинського району прийняла рішення, яким на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні»та «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»надала згоду на прийняття в комунальну власність Кирнасівської селищної ради об'єктів соціальної інфраструктури, що в процесі приватизації не увійшли до статутного фонду та залишились на балансі СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», в тому числі: газопровід Тульчин-Кирнасівка, 1995 р. інв. № 203-53, вартістю станом на 01.10.2004 р. первісною –240036 грн., залишковою – 166921 грн. та незавершене будівництво газопроводу вартістю станом на 01.10.2004 р. 486552 грн.

15.03.2006 р. начальником регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області прийнято розпорядження № 187 «Про безоплатну передачу об'єктів державної власності, що знаходяться на балансі СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський»смт. Кирнасівка Тульчинського р-ну Вінницької області у комунальну власність Кирнасівської селищної ради», яким зокрема зобов'язано голову правління СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський»у порядку, визначеному Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», передати безоплатно у комунальну власність Кирнасівської селищної ради Вінницької області об'єкти державної власності, які у процесі приватизації не увійшли до статутного фонду, але знаходиться на балансі СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський», у  тому рахунку: газопровід Тульчин-Кирнасівка та незавершене будівництво газопроводу, - відповідно до рішення 25 сесії 4 скликання Кирнасівської селищної ради «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади Кирнасівської селищної ради об'єктів соціальної інфраструктури»від 14.03.2006 р.

Заслухавши пояснення представників сторін і 3-х осіб, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Позивачі вважають розпорядження відповідача № 187 від 15.03.2006 р. таким, що порушує права територіальних громад Тульчинського району, оскільки газопровід та незавершене будівництво газопроводу проходять по їх території і забезпечують їх спільні інтереси, а тому повинні бути передані у спільну комунальну власність територіальних громад району.  

Між тим відповідно до ст. 140 Конституції України та положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органами місцевого самоврядування, що  представляють  спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради, на чому також наголошують позивачі.   

Об'єкти спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах перебувають в управлінні районних  і  обласних  рад, які від  імені  та в  інтересах  територіальних  громад здійснюють права суб'єкта комунальної власності (ч.3, ч. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).      

Вирішення за  дорученням  відповідних  рад в установленому  законом  порядку  питань  про придбання об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад та щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, а також прийняття  рішень  про  звернення  до  суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, відноситься до компетенції районних та обласних рад (пп. 19, 20, 30 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Позивачі не наділені повноваженнями щодо представлення та захисту спільних інтересів територіальних громад Тульчинського району, а відтак не можуть бути позивачами у даній справі.

Відповідно до законодавства  ці повноваження покладені на Тульчинську районну раду.

В судовому засіданні 01.02.2007 р. суд роз'яснив представникам сторін і 3-х осіб (в тому рахунку, представникам позивачів та Тульчинської районної ради) положення ст. 52 КАС України, якою передбачено, що суд першої інстанції,  встановивши,  що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи; якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу. На пропозицію суду щодо заміни позивачів належним позивачем,  представники Суворівської та Тиманівської сільських рад не погодились. Після цього Тульчинську районну раду через присутнього в судовому засіданні представника повідомлено про її право вступити у справу в якості 3-ї особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Однак Тульчинська районна рада цим правом не скористалась. Наведене зафіксовано звукозаписом судового засідання.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Доводи відповідача щодо непідсудності цієї справи адміністративним судам не приймаються, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України до компетенції судів зокрема відносяться спори фізичних чи  юридичних  осіб (якими у даному випадку є позивачі) із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Спірні правовідносини випливають з владних повноважень відповідача як структурного підрозділу органу, уповноваженого управляти державним майном, при здійсненні яких, на думку позивачів, були порушені права територіальних громад Тульчинського району.   

Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 72, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,   

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                                                     М. Кожухар

Повний текст постанови складено і підписано 19.03.2007 р.