Рішення

від 22.10.2010 по справі 29/308-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2010 р. Справа № 29/308-10

вх. № 8876/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (дов. №19 від 29.09.10);

1-го відповідача - ОСОБА_1 (дов. №3 від 01.10.10);

2-го відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 05.01.10) ;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України" м. Київ

до ПП "Добробут Світ", м. Дергачі;

та до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" м. Київ;

про визнання права власності та стягнення 50000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до приватного підприємства «Добробут Світ» та до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про визнання права власності та стягнення 50000,00 грн. на підставі договору поставки № 480-03/11-7 від 30.12.2003 р. і додаткових угод № 223 та № 322-5 до нього, та договору поруки № 10/08 від 10.06.2010р.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач-2 отримав від позивача за договором поставки № 480-03/11-7 від 30.12.2003 р. і додаткових угод до нього № 223 та № 322-5 матеріально-технічну продукцію - автобуси марки ЛАЗ Л-12L (5207 DLU) та ЛАЗ Л-10L (4207 DLU) у кількості п'яти штук, попередньо сплативши за них встановлену договором вартість. Після прийняття продукції відповідач-2 відмовився від виконання договору поставки № 480-03/11-7 та вимагав від позивача повернення грошових коштів. Позивач повернув відповідачеві-2 суму сплачених за продукцію грошових коштів у повному обсязі (5 668 422,18 грн.) шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, підписавши відповідний акт № 12/10-75 від 23.06.2010 року. Однак відповідач-2 матеріально-технічну продукцію позивачеві не повернув, залишив її у своєму володінні, чим порушив право власності позивача на дану продукцію та спричинив йому майнову шкоду у розмірі 185924,34 грн. згідно до розрахунку пені.

Вимоги до відповідача-1 позивач обгрунтовує договором поруки № 10/08 від 10.06.2010р., згідно з яким відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки № 480-03/11-7 стосовно сплати грошових коштів, а також стосовно сплати суми майнової шкоди, пені та штрафних санкцій, спричинених невиконанням договору поставки № 480-03/11-7 та усіх зобов'язань, що виникають щодо його виконання відповідачем-2, в межах 50000 грн.

Перший відповідач 15.10.10 надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової суми з ПП "Добробут Світ". Заперечення відповідач 1 мотивував тим, що зобов'язання відповідача-2 перед позивачем є не грошовим, а майновим, оскільки відповідач-2 зобов'язаний повернути позивачу товарно-матеріальні цінності, а не сплатити кошти. За таких обставин, на думку відповідача-1, сума пені та майнової шкоди, визначена в розрахунку та зазначена в позові, є необґрунтованою, оскільки Закон України N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року не підлягає застосуванню при визначенні відповідальності перед позивачем.

Ухвалою суду від 15.10.10 розгляд справи було відкладено на 22.10.10.

22.10.10 відповідач другий надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву (вих.б/н від 21.10.10), в якому зазначив, що відмовився від виконання договору поставки № 480-03/11-7 через істотне порушення позивачем вимог щодо якості товару, на підставі ч. 2 ст. 678 ЦК України. Право власності на матеріально-технічну продукцію в органах ДАІ не зареєстрував. Увесь час після отримання продукції від позивача за договором поставки утримував її на відповідальному зберіганні на підставі ст. 690 ЦК України. Вимога щодо повернення сум грошових коштів була виконана позивачем у повному обсязі, що підтверджується відповідним актом № 12/10-75 від 23.06.2010 року. Враховуючи викладені обставини вказує, що вирішення питання щодо задоволення позовних вимог залишає на розсуд суду. Разом із відзивом надав документи для долучення до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечував частково, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача-2 проти позову не заперечував.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позивач за договором поставки № 421-04 від 11.10.04р. та згідно з актами приймання-передачі - придбав матеріально-технічну продукцію, зокрема п'ять автобусів марки ЛАЗ Л-12L (5207 DLU) та ЛАЗ Л-10L (4207 DLU).

З матеріалів справи вбачається, що 30.12.2003 року між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір № 480-03/11-7, згідно з яким позивач здійснив поставку відповідачу-2 матеріально-технічної продукції, а відповідач-2 повинен був прийняти та оплатити продукцію на умовах договору.

Згідно укладених додаткових угод № 223 та № 322-5 до договору позивач повинен був поставити відповідачу-2 автобуси марки ЛАЗ Л-12L (5207 DLU) та ЛАЗ Л-10L (4207 DLU). Позивач виконав зазначені додаткові угоди та здійснив поставку п'яти автобусів.

З наданих до суду документів та пояснень сторін вбачається, що позивач здійснив поставку продукції з порушенням вимог договору щодо комплектності, а саме - поставив автобуси в комплектації, що не відповідає вимогам, встановленим в специфікаціях до договору. На цій підставі відповідач-2 відмовився від виконання договору та вимагав повернення грошових коштів від позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимогу відповідача-2 та повернув йому суму сплачених за продукцію грошових коштів у повному обсязі в розмірі 5 668 422,18 грн., шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, про що сторони підписали акт № 12/10-75 від 23.06.2010 року. Відповідач-2 власні зобов'язання щодо повернення позивачу п'яти автобусів марки ЛАЗ Л-12L (5207 DLU) та ЛАЗ Л-10L (4207 DLU) не виконав. З пояснень представника відповідача-2 вбачається, що реєстрацію права власності на своє ім'я не здійснювалася, відповідач-2 утримував продукцію у власному володінні, на відповідальному зберіганні. З моменту поставки і до теперішнього часу автобуси знаходилися у володінні відповідача-2.

За Договором поруки № 10/08 від 10.06.2010р. відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 власного зобов'язання за договором № 480-03/11-7 стосовно сплати грошових коштів, а також стосовно сплати суми майнової шкоди, пені та штрафних санкцій, спричинених невиконанням вищезгаданого договору та усіх зобов'язань, що виникають щодо його виконання відповідачем-2, в межах 50 000 грн.

Проаналізувавши даний договір поруки суд встановив, що згідно з його умовами відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-2 власного обов'язку щодо сплати на користь кредитора - Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованості за Договором № 480-03/11-7 від 30.12.2003 р., а також щодо сплати на користь позивача суми майнової шкоди, пені та штрафних санкцій у розмірі, що не перевищує 50 000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Ст. 319 ЦК України визначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 684 ЦК України покупець в разі продажу йому товару не належної комплектності має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

З поданих до суду сторонами документів та матеріалів, вбачається, що відповідач-2 відмовився від прийняття поставлених позивачем п'яти автобусів марки ЛАЗ Л-12L (5207 DLU) та ЛАЗ Л-10L (4207 DLU), а позивач повернув відповідачу-2 сплачені за них кошти. За таких обставин зазначена продукція підлягає поверненню у власність позивача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Стосовно укладення та виконання договору поруки № 10/08 від 10.06.2010р., підписаного між позивачем та відповідачем-1, суд приходить до висновку, що сума штрафу за даним договором поруки не може бути стягненою з поручителя або відповідача-2 на користь позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 553 ЦК України - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлена Законом України N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року. Відповідно до ст. 1 та 2 цього Закону - платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, те що зобов'язання відповідача-2 перед позивачем за спірними правовідносинами має не грошовий характер, оскільки полягає в обов'язку відповідача-2 повернути у законне володіння позивача матеріально-технічну продукцію - автобуси марки ЛАЗ Л-12L (5207 DLU) та ЛАЗ Л-10L (4207 DLU), суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині заявлених до стягнення 50000,00грн. пені.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" задовольнити.

Визнати за Дочірнім підприємством «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04112, м. Київ, вул. І.Гонти, 3-А, код ЄДРПОУ 30167006) право власності на 3 автобуси марки ЛАЗ Л-12L:

модель 5207 DLY, номер кузова (шасі) Y8A5207006DLY0168, номер двигуна А440В5000093;

модель 5207 DLY, номер кузова (шасі) Y8A5207006DLY0162, номер двигуна А440В5000177;

модель 5207 DLY, номер кузова (шасі) Y8A5207006DLY0165, номер двигуна А440В5000017;

та 2 автобуси марки ЛАЗ Л-10L:

модель 4207 DLY, номер кузова (шасі) Y8A4207006DLY0720, номер двигуна А440В5000088;

модель 4207 DLY, номер кузова (шасі) Y8A4207006DLY0718, номер двигуна А440В5000014.

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до приватного підприємства «Добробут Світ» про стягнення 50000,00 грн. відмовити.

Суддя Тихий П.В.

Рішення підписано 27.10.10