Рішення

від 03.08.2011 по справі 5023/6283/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2011 р. Справа № 5023/6283/11

вх. № 6283/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до ТОВ "ОСОБА_2 Агро-Трейд", м. Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд» в якому просив суд визнати недійсними договори № КМ-01/0907-10 від 10.07.2009 та № КМ-02/0911-25 від 25.11.2009 які були підписані між сторонами.

Ухвалою суду від 28.07.11 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 03.08.11 р.

03.08.11 позивач надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить суд:

- Визнати недійсним договір комісії № КМ-01/0907-10 від 10.07.2009, який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як комітентом.

- Визнати недійсним договір комісії № КМ-02/0911-25 від 25.11.2009, який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як комітентом.

- Визнати недійсним договір поставки № 02-К від 05.12.2009р., який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як покупцем.

- Визнати недійсним договір поставки № 03-К від 20.04.2010р., який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як покупцем.

В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує на те, що відпровідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства податковий орган вказав, що ці правочини, вчинені сторонами, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а тому відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України є недійсними.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Також, 03.08.11 відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом в якому просить суд:

- Визнати дійсним договір комісії № КМ-01/0907-10 від 10.07.2009, який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як комітентом.

- Визнати дійсним договір комісії № КМ-02/0911-25 від 25.11.2009, який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як комітентом.

- Визнати дійсним договір поставки № 02-К від 05.12.2009р., який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як покупцем.

- Визнати дійсним договір поставки № 03-К від 20.04.2010р., який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як покупцем.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до початку розгляду справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача визнав її такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду сумісно з первісним позовом.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

За таких обставин, справа розглядається в порядку, передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами були укладені наступні договори:

-договір комісії № КМ-01/0907-10 від 10.07.2009. Відповідно до вказаного договору відповідач, як комітент, доручив, а позивач, як комісіонер, прийняв на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок відповідача вчинити відповідні юридичні та фактичні дії, направлені на придбання товару та передачу його у власність відповідача;

-договір комісії № КМ-02/0911-25 від 25.11.2009. Відповідно до вказаного договору відповідач, як комітент, доручив, а позивач, як комісіонер, прийняв на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок відповідача вчинити відповідні юридичні та фактичні дії, направлені на придбання товару та передачу його у власність відповідача

-договір поставки №02-К від 05.12.2009р. Відповідно до вказаного договору позивач, як постачальник сільськогосподарської продукції, зобов"язаний передати у власність відповідачеві, товар сільськогосподарської продукції, а відповідач зобов"язаний прийняти вищезазначений товар, та сплати його вартість;

-договір поставки №02-К від 20.04.2010р. Відповідно до вказаного договору позивач, як постачальник сільськогосподарської продукції, зобов'язаний передати у власність, відповідачеві, товар сільськогосподарської продукції, а відповідач зобов"язаний прийняти вищезазначений товар, та сплати його вартість.

За загальним положенням цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п.4 цієї статті, дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч.4 ст.203 Цивільного кодексу України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст. 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами (позивачем та відповідачем) в момент вчинення оспорюваних правочинів додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України, вони підписані двома сторонами, в договорах зазначені усі суттєві умови, що характерні для договору поставки та для договору комісії. Крім того, сторони вчинили дії, спрямовані на виконання цих договорів.

Наявні в матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що спільні дії позивача та відповідача при укладенні та виконанні спірних договорів спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Враховуючи викладене, суд вважає договори комісії № КМ-01/0907-10 від 10.07.2009, комісії № КМ-02/0911-25 від 25.11.2009, поставки №02-К від 05.12.2009р., поставки №02-К від 20.04.2010р., такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги вважає обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню. В задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про визнання вищевказаних договорів недійсними слід відмовити.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви ФОП ОСОБА_1

Прийняти зустрічний позов ТОВ "Компанія "Агро-Трейд".

В задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 відмовити повністю.

Зустрічний позов ТОВ "Компанія "Агро-Трейд" задовольнити повністю.

Визнати дійсним договір комісії № КМ-01/0907-10 від 10.07.2009, який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. Як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як комітентом.

Визнати дійсним договір комісії № КМ-02/0911-25 від 25.11.2009, який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як комісіонером, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як комітентом.

Визнати дійсним договір поставки № 02-К від 05.12.2009р., який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як покупцем.

Визнати дійсним договір поставки № 03-К від 20.04.2010р., який укладено між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агро-Трейд», як покупцем.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Харків, вул. Колодязна, 19, код НОМЕР_1) на користь ТОВ "ОСОБА_2 - Трейд" (м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35, код 33673050) - 340 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.