Постанова

від 25.08.2015 по справі 910/713/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа№ 910/713/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Чорної Л.В.

Від позивача - Бордунова Н.О. ( довір. від 05.11.14);

Від відповідача - не з'явився;

Від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р.

у справі № 910/713/15-г (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування"

про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/713/15-г в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що між позивачем і відповідачем існують взаємні зустрічні грошові зобов'язання на підставі договору № 11116 від 23.05.2011 та угоди № 3 від 18.05.2011, отже обидві сторони названого договору як кредитор так і боржник існують як окремі особи, що у свою чергу свідчить про відсутність в правовідносинах сторін факту поєднання боржника і кредитора в одній особі - ТОВ "АИСТ ЛТД" за його зобов'язаннями за договором № 11116 від 23.05.2011, оскільки обидві сторони цього договору продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що зі змісту ст. 606 ЦК України вбачається, що зобов'язання припиняється шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі, з чого можна зробити висновок про процесуальне об'єднання сторін, а не їх фізичне поєднання шляхом злиття, перетворення або приєднання. Практика Вищого господарського суду говорить про те, що у випадку існування між сторонами зобов'язань по відношенню одне до одного зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі, а не шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. розгляд апеляційної скарги призначено на 25.08.2015р.

25.08.2015р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились відповідач та третя особа.

Враховуючи те, що відповідач та третя особа про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, явка учасників судового процесу не визнана обов'язковою та з урахування думки представника позивача щодо розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача та третьої особи судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності відповідача та третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС", як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД", як покупцем, 23.05.2011 року укладено договір №11116, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцю товар, а покупець в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, зобов'язаний прийняти товар та оплатити його згідно п. 5.5, з метою подальшого продажу (дистрибуції) від свого імені третім особам чи через власну торгівельну мережу, відповідно до домовленостей сторін щодо території дії цього договору та з урахуванням визначеної умовами цього договору цінової політики. До договору №11116 від 23.05.2011 року укладено додаткові угоди, а саме: №1 від 23.05.2011 року, №2/1 від 23.05.2011 року, №2 від 23.05.2011 року, №3 від 08.06.2012 року, №4 від 01.04.2013 року, №5 від 01.06.2013 року.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2014 року у справі №922/1856/14, яке набрало законної сили стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" 2 548 075,24 грн. основного боргу, 185179,60 грн. пені, 44 377,31грн. 3% річних, 306 154,72 грн. інфляційних втрат та 61 675,74 судового збору, а всього 3 145 462,61грн. та встановлено, що на виконання умов договору позивач (товариство з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС") поставив відповідачеві (товариству з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД") товар на загальну суму 3 030 832,59 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними: № БЛ-0001330 від 16.09.13 р. на суму 698 747,64 грн., № БЛ-0001611 від 18.09.13 р. на суму 16 931,20 грн.; № БЛ-0002032 від 24.09.13 р. на суму 2 134,30 грн.; № БЛ-0002447 від 30.09.13 р. на суму 380 045,50 грн.; № БЛ-0002553 від 30.09.13 р. на суму 2 450,76 грн.; № БЛ-0000001 від 01.10.13 р. на суму 288 799,08 грн.; № БЛ-0000594 від 07.10.13 р. на суму 1 453,56 грн.; № БЛ-0000700 від 08.10.13 р. на суму 6 954,91 грн.; № БЛ-0000836 від 09.10.13 р. на суму 30 355,42 грн.; № БЛ-0001180 від 14.10.13 р. на суму 475 531,98 грн.; № БЛ-0002445 від 28.10.13 р. на суму 490 031,51 грн.; № БЛ-0000002 від 01.11.13 р. на суму 82 401,34 грн.; № БЛ-0000219 від 04.11.13 р. на суму 3 692,95 грн.; № БЛ-0000865 від 11.11.13 р. на суму 530 105,89 грн.; № БЛ-0001000 від 13.11.13 р. на суму 4 776,34 грн.; № БЛ-0001446 від 18.11.13 р. на суму 4 860,17 грн.; № БЛ-0001591 від 19.11.13 р. на суму 8 336,45 грн.; № БЛ-0001844 від 21.11.13 р. на суму 2 402,93 грн. та № БЛ-0002139 від 25.11.13 р. на суму 820,66 грн. Відповідач товар отримав, але оплатив його вартість частково на загальну суму 482 757,35 грн. (за видатковою накладною № БЛ-0001330 від 16.09.13 р. на суму 698 747,64 грн.).

23.09.2014 року господарським судом Харківської області видано наказ у справі №922/1856/14.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування", як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС", як покупцем, 18.05.2011 року укладено угоду №3, за умовами якої продавець зобов'язується постачати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами даної угоди в кількості, асортименті та строки, узгоджені сторонами та зазначені у накладних або специфікаціях, що являються невід'ємною частиною угоди.

На виконання умов угоди № 3 від 18.05.2011 третьою особою згідно з видатковими накладними №НU-0000037 від 19.02.2013 року на суму 200091,00 грн., № НU-0000055 від 01.03.2013 року на суму 128407,32 грн., № НU-0000056 від 01.03.2013 року на суму 199862,35 грн., № НU-0000078 від 11.04.2013 року на суму 2183108,40 грн., № НU-0000114 від 15.05.2013 року на суму 1351875,14 грн., № НU-0000122 від 21.05.2013 року на суму 1314836,94 грн., № НU-0000132 від 22.05.2013 року на суму 143888,02 грн., № НU-0000123 від 29.05.2013 року на суму 1139498,52 грн., № НU-0000150 від 14.06.2013 року на суму 32316,90 грн., № НU-0000177 від 18.07.2013 року на суму 1695445,20 грн., № НU-0000219 від 16.09.2013 року на суму 2500573,80 грн., № НU-0000246 від 14.10.2013 року на суму 2339791,20 грн., № НU-0000247 від 22.10.2013 року на суму 1429904,40 грн., № НU-0000256 від 28.10.2013 року на суму 1293338,88 грн., № НU-0000260 від 11.11.2013 року на суму 1922193,42 грн., № НU-0000266 від 25.11.2013 року на суму 3352733,58 грн., № НU-0000263 від 27.11.2013 року на суму 1232378,62 грн., № НU-0000278 від 06.12.2013 року на суму 478175,27 грн., № НU-0000282 від 12.12.2013 року на суму 465694,86 грн., № НU-0000335 від 26.12.2013 року на суму 2828450,40 грн., здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 26232564,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 у справі № 910/4464/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" 6 042 235,75 грн. основного боргу та 73 080,00 грн. судового збору. 08.10.2014 господарським судом міста Києва видано наказ у справі № 910/4464/14.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" (первісний кредитор) та товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД" (новий кредитор) 07.08.2014 року укладено договір про відступлення прав вимоги №01/08-14, відповідно до умов якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги, згідно угодою №3 від 18 травня 2011 року, укладеною між первісним кредитором та ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС", сплати основної суми боргу за поставлений товар у розмірі 2 551575,24 грн., а новий кредитор набуває таке право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором у розмірі основного боргу, який складає 2 551 575,24 грн.

З акту прийому-передачі документів від 11.08.2014 року (додаток №2 до договору про відступлення прав вимоги №01/08-14 від 07.08.2014 року) вбачається, що документами, які передаються та підтверджують право вимоги первісного кредитора на суму 2 551 575,24 грн. є видаткові накладні № НU-0000282 від 12.12.2013 року на суму 465694,86 грн., № НU-0000335 від 26.12.2013 року на суму 2828450,40 грн.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" (первісний кредитор) та товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД" (новий кредитор) 07.08.2014 року укладено договір про відступлення прав вимоги №02/08-14, відповідно до умов якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги, згідно угодою №3 від 18 травня 2011 року, укладеною між первісним кредитором та ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС", сплати основної суми боргу за поставлений товар у розмірі 593 887,37 грн., а новий кредитор набуває таке право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором у розмірі основного боргу, який складає 593887,37 грн.

З акту прийому-передачі документів від 11.08.2014 року (додаток №2 до договору про відступлення прав вимоги №02/08-14 від 07.08.2014 року) вбачається, що документами, які передаються та підтверджують право вимоги первісного кредитора на суму 583 887,37 грн. є видаткові накладні № НU-0000282 від 12.12.2013 року на суму 465694,86 грн., № НU-0000335 від 26.12.2013 року на суму 2828450,40 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт щодо уступки права вимоги сторонами не заперечувався.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, позивач на підставі вищезазначених договорів набув право вимоги до відповідача на загальну суму 3 145 462,61 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2015 року у справі №910/4464/14 замінено сторону (стягувача) у справі №910/4464/14 з товариства з обмеженою відповідальністю "Німецьке дитяче харчування" його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю "Аист ЛТД" на суму 3 145 462,61 грн.

Предметом позовних вимог, є визнання припиненим з 07.08.2014, у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД" перед товариством з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" за договором №11116 від 23.05.2011 та додаткових угод до нього, в частині стягнення заборгованості в розмірі 3 145 462,61 грн.

Враховуючи умови договорів про відступлення права вимоги від 07.08.2014 та договору № 11116, позивач звернувся до відповідача з завою від 30.01.2015 року, в якій просив вважати припиненим зобов'язання ТОВ "АИСТ ЛТД" перед ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" на суму невиконаного зобов'язання за договором в розмірі 3 145 462,61грн. у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Дана заява направлена на адресу відповідача 30.01.2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи описом та фіскальним чеком від 30.01.2015 року. На заяву відповідач відповіді не надав.

Не можуть бути покладені в основу рішення доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що зобов'язання припиняється шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі, з чого можна зробити висновок про процесуальне об'єднання сторін, а не їх фізичне поєднання шляхом злиття, перетворення або приєднання, отже на думку скаржника, він є боржником по відношенню до відповідача щодо обов'язку сплати заборгованості на суму 3145 462,61 грн. за договором № 11116 від 23.05.2011 року і також є кредитором по відношенню до відповідача щодо права вимоги сплати заборгованості на суму 3 145 462,61 грн. за угодою № 3 від 18.05.2011 року, внаслідок чого позивач є кредитором і боржником по відношенню до відповідача на суму 3 145462,61 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 1, ч.1 статті 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.

При цьому, положеннями статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 статті 19 ЦК України, способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Позивачем не доведено настання обставин, з якими чинне законодавство пов'язує підстави для припинення правовідносин, що існують між сторонами за договором №11116 від 23.05.2011 року.

Згідно з ч. 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 606 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові від 18.03.2015 р. у справі № 916/2438/14, приписи статті 606 Цивільного кодексу України встановлюють такий спосіб припинення цивільно-правового зобов'язання, що не залежить від волі сторін. Поєднання боржника і кредитора в одній особі має місце в разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором щодо боржника, і навпаки. Тобто, зникає (або виходить із двосторонніх зобов'язальних правовідносин) в силу об'єктивних обставин або певного правочину один із суб'єктів правовідношення. При цьому до особи, що залишилась, переходять всі правомочності щодо взаємних зобов'язань, у зв'язку з чим припиняється і власне правовідношення.

Отже, зобов'язання - це правовідношення між, як мінімум, двома сторонами, а поєднання двох сторін у одній особі є підставою для припинення зобов'язання.

Вищий господарський суд України у своїх постановах № 922/1320/14 від 21.01.2015 року, №910/20647/14 від 20.05.2015 року, №910/20339/14 від 25.03.2015 року, №927/1522/14 від 29.04.2015 року зазначає, що для того, щоб зобов'язання припинилось на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України поєднанням двох сторін у одній особі, необхідно щоб у результаті такого поєднання лишилась лише одна особа.

Як встановлено судом вище, відповідно до договору № 11116 позивач є боржником ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС", а останній є кредитором ТОВ "НІМЕЦЬКЕ ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ". В той же час, внаслідок укладення між позивачем та ТОВ "НІМЕЦЬКЕ ДИТЯЧЕ ХАРЧУВАННЯ" договорів про відступлення права вимоги № 01/08-14 та №02/08-14 від 07.08.2014, позивач набув право вимоги до ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" за угодою № 3 від 18.05.2011 в частині суми 3 145 462,61грн. та, відповідно, став кредитором ТОВ "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС, а останній став боржником ТОВ "АИСТ ЛТД".

З наведених обставин вбачається, що між позивачем і відповідачем існують взаємні зустрічні грошові зобов'язання на підставі договору № 11116 від 23.05.2011 та угоди № 3 від 18.05.2011.

Таким чином, як обґрунтовано зазначає місцевий господарський суд, обидві сторони названого договору, як кредитор так і боржник, існують як окремі особи, що у свою чергу свідчить про відсутність в правовідносинах сторін факту поєднання боржника і кредитора в одній особі - ТОВ "АИСТ ЛТД" за його зобов'язаннями за договором № 11116 від 23.05.2011, оскільки обидві сторони цього договору продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків. Отже, у даній справі залишається дві особи, у яких залишаються взаємні зобов'язання.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що поєднання боржника і кредитора в одній особі, у розумінні приписів статті 606 ЦК України не відбулось, що унеможливлює висновок про припинення зобов'язання з цієї підстави.

Оскільки вимоги про визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "БЕБІ-ЛАЙФ ПЛЮС" права на стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД" заборгованості за договором №11116 від 23.05.2011 та додаткових угод до нього на суму 3 145 462,61 грн. є похідними від попередньої вимоги, судом обгрунтовано відмовлено у їх задоволенні.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АИСТ ЛТД" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. у справі №910/713/15-г залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/713/15-г.

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Чорна