Рішення

від 14.03.2007 по справі 3/13-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/13-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ  

від "14" березня 2007 р.                                                       по справі  № 3/13-38

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім”, с. Голишів Луцького району     

до відповідача: селянського (фермерського) господарства „Граніт”, смт. Олика Ківерцівського  району

про стягнення 6000 грн. заборгованості

                                                                                                 Голова господарського суду Волинської області

                                                                                                 Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Лавренчук О.В. –юрисконсульт (дов. №1 від 11.11.2005р.)

від відповідача: не з'явились

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз'яснено їх права та обов'язки. Заяв                      та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач –товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім”, с. Голишів Луцького району звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача –селянського (фермерського) господарства „Граніт”, смт. Олика Ківерцівського  району 6000 грн. заборгованості                   по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримав               та просить суд задовольнити останні в повному обсязі.

На день та час судового розгляду справи відповідачем всупереч вимогам ухвали про порушення провадження у справі не було представлено відзиву на позовну заяву, доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання селянське (фермерське) господарство „Граніт” не направило, хоча про день та час розгляду справи в суді було повідомлене належним чином –зазначену ухвалу суду було направлено на адресу СФГ „Граніт” (Ківерцівський район, смт. Олика, вул. Котовського, 2) рекомендованою кореспонденцією, остання до господарського суду без вручення адресату не повернулась.

Враховуючи викладене розгляд справи здійснюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у останній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім”, с. Голишів Луцького району в серпні-вересні місяцях 2004 року здійснювався відпуск селянському (фермерському) господарству „Граніт”,             смт. Олика Ківерцівського  району товарно-матеріальних цінностей.

У відповідності до видаткових накладних №1974 від 20.08.2004р. на суму 9672,75 грн. та №2173 від 08.09.2004р. на суму 10962,45 грн. (довіреність на отримання товару серії ЯЗЮ №415159 від 08.09.2004р., виписана на ім'я Роговського Сергія Миколайовича) товариством-позивачем було здійснено відпуск відповідачу дизельного палива в кількості 8598 літрів загальною вартістю (з врахуванням 20% ПДВ) 20635,20 грн.

          Відпуск товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім” у визначений період товарно-матеріальних цінностей СФГ „Граніт”, а також одержання останнім нафтопродуктів у вказаного товариства підтверджується долученими до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником позивача в судовому засіданні оригіналами зазначених видаткових накладних, довіреності –а.с. 7-9.

Проте, селянське (фермерське) господарство „Граніт” свої зобов'язання в частині проведення                            з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей не виконав, вартість останніх в повному обсязі у встановленому порядку не оплатив –відповідачем було проведено                                  з позивачем розрахунків на суму 14635,20 грн.

У зв'язку з викладеним селянське (фермерське) господарство „Граніт” заборгувало товариству                   з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім” 6000 грн.

          Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          05.01.2007р. у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу СФГ „Граніт” було направлено претензію за №1 від 27.12.2006р. про необхідність проведення останнім всіх належних розрахунків перед ТзОВ фірма „Панхім” по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей                          та погашення заборгованості в сумі 6000 грн. Докази направлення претензії –копії поштового фіскального чеку №8687 та опису вмісту цінного листа від 05.01.2007р. долучено до матеріалів справи (а.с. 11).

Зазначену претензію у визначений ст. 530 Цивільного кодексу України строк було залишено селянським (фермерським) господарством „Граніт” без відповіді та належного реагування. Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем стало підставою для звернення останнього                                  до господарського суду з позовом про примусове стягнення з СФГ „Граніт” суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу (шляхом відпуску та отримання товарів), відпуск позивачем на виконання його умов товарно-матеріальних цінностей, отримання їх селянським (фермерським) господарством „Граніт” та не проведення при цьому останнім всіх належних розрахунків і платежів, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 6000 грн. заборгованості, пред'явлені товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім” до СФГ „Граніт”, підставні і підлягають до повного  задоволення.

Разом з тим, враховуючи, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані                     з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок СФГ „Граніт”.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Граніт” (Ківерцівський район, смт. Олика, вул. Котовського, 2, р/р 26005070077511 у ВОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 303019, код 32598161)                        на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Панхім” (Луцький район, с. Голишів,                     вул. Садова, 81, р/р 260073025641 в КБ „Західінкомбанк” м. Луцька, МФО 303484, код 30733394) 6000 грн. заборгованості, 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат       по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Голова господарського суду

Волинської області                                                                                                   В.О. Кравчук