Рішення

від 30.11.2011 по справі 2-6914/11

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-6914/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2011 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Шишкіна О.В.,

при секретарі - Тищенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить провести розподіл майна подружжя шляхом визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, та визнання права власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 за позивачкою.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилається на те, що між нею та відповідачем по справі 24.12.1994 року було укладено шлюб. Від шлюбу вони мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За час проживання в шлюбі та ведення спільного господарства була за спільні кошти придбана квартира АДРЕСА_2 право власності на яку зареєстроване на її ім’я 21.11.2002 року за номером В 58850 у реєстраційній книзі Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в свою чергу в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував .

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги останньої є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено що 24.12.1994 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб.

В період шлюбу була придбана квартира АДРЕСА_2 право власності на яку зареєстроване на її ім’я 21.11.2002 року за номером В 58850 у реєстраційній книзі Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За правилом ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Слід зазначити, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, суд вважає що позовні вимоги слід задовольнити і виділити кожному частку з статутного фонду.

Відповідно до ч.4 ст.71 СК України передбачає, що присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки в праві сумісної власності подружжя на майно, а саме житловий будинок, квартиру, земельну ділянку допускається тільки при згоді іншого із подружжя, крім випадків передбачених ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 174 ЦПК України протягом усього часу судового розгляду відповідач має право визнати позов, і в цьому випадку суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В порядку ст. 88 ЦПК України стороні на корить якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір 1000 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 1,3,118,119,131,212,213,214 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 364 ч.2 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, ч.2 ст.72, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Виділити із спільно нажитого майна подружжя у власність позивачу, ОСОБА_1 2/3 частини квартири АДРЕСА_3.

Виділити із спільно нажитого майна подружжя у власність відповідачу, ОСОБА_2 1/3 частини квартири АДРЕСА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя