Постанова

від 19.06.2009 по справі 2а-12531/08/1770

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          19 червня

2009 року                                                             Справа № 2а-12531/08/1770

м.Рівне

Рівненській окружний адміністративний суд

під головуванням судді                                                        

Боймиструка С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в

Радивилівському районі Рівненської області         про

зобов'язання здійснення перерахунку та виплати 30 відсоткової надбавки до

пенсії за період 2006 - 2007 років у сумі 2733 грн. 30 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління

Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області про

зобов'язання здійснення перерахунку та виплати 

30 відсоткової надбавки до пенсії за період 2006 - 2007 років у сумі

2733 грн. 30 коп. Позивач у судове засідання не з'явився.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду

письмові заперечення, в яких позов не визнав, вказав, що діяв в межах

повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими

актами. Також посилаючись на ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», ст. 4, ст. 7 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»

та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  зазначив, що відсутня затверджена величина

мінімальної пенсії за віком,  від якої

має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни; мінімальний

розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для

визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і для обчислення

розміру підвищення до пенсій особам, які мають статус «дитина війни» відповідно

до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не застосовується;

фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом,

здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України; Законом України «Про

Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачено фінансування на 2007 рік

витрат на виплату підвищення дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни». Після прийняття Конституційним Судом

України рішення від 09.07.2007 року зміни до Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» щодо питання фінансування витрат на підвищення до

пенсії дітям війни внесені не були, порядок реалізації ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни», затверджений постановою КМУ чи іншим

нормативно-правовим актом, відсутній. Просить в задоволенні позову відмовити

повністю, наполягаючи на пропущенні позивачем строку звернення до суду.

Позивач надав суду заяву, в якій просить  про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у поданих письмових запереченнях заявив клопотання про розгляд

справи за відсутності його представника, позовні вимоги заперечує. Відповідно

до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд

справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку, що позов підлягає до

задоволення частково.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про соціальний

захист дітей війни" особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років є

дитиною війни.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1народилася

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, отже є дитиною війни, що 

підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні  та паспортом позивача.

Виходячи із цього, позивач має право на пільги та соціальні

гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Протягом 2006 року позивачу нараховувалася та

виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни та протягом 2007 року

нараховувалася та виплачувалася надбавка до пенсії як дитині війни в розмірі 50

відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, для осіб, які

є інвалідами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 1.01.2006 року, дітям

війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна

допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України

«Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»

від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій

редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році

поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку

визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної

Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було

визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної

соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо

неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»

від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його

окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових

підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести

нарахування позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року

по справі №6-рп\2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 статті

71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». А

отже, з 09.07.2007 року дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист

дітей війни" було відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5

резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має

преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів

у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей

зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач

має право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей

війни». 

 Доводи відповідача

про те, що відсутня затверджена законодавством величина мінімальної пенсії за

віком,  від якої має бути обраховано 30

відсотків підвищення до пенсії дітям війни, а 

мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,

застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з

цим Законом і застосуванню для обчислення розміру підвищення до пенсій особам,

які мають статус «дитина війни» відповідно до Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», не підлягає, спростовуються наведеним нижче.

 Згідно з ч.3

статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги,

що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий

від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним

джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який

встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про

прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14 для встановлення

розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком

застосовується прожитковий мінімум.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум

є базою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за

віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів

України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у

відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги  не можуть бути нижчими ніж прожитковий

мінімум, встановлений законом.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили

працездатність визначено Законом України про Державний бюджет на 2007 рік. Так,

прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з

01.01. по  31.03. 2007 року; 410,06 грн.

в період з 01.04. по 30.09.2007 року; 415,11 грн. в період з 01.10. по

31.12.2007 року.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком,  від якої має бути обраховано 30 відсотків

підвищення до пенсії дітям війни, є встановлений законом прожитковий мінімум.

Як вбачається із розрахунку суми позову, позивач у

періоди з 09.07.2007 по 31.12.2007 року не отримував підвищення до пенсії в

розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни», хоча мав на це право.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених

цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 3 Положення про Пенсійний фонд України,

затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  № 1261 від 24.10.2007 року (далі Постанова №

1261), до основних завдань Пенсійного фонду України віднесено, зокрема,  забезпечення своєчасного і в повному обсязі

фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно

із законодавством здійснюються за рахунок 

коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України

відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що

перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством. Відповідно до

Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року, Пенсійний фонд України

є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління

солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування,

провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та

готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі

фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат,

які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду

України.

А відтак, беручи до уваги те, що згідно із Законом

України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення

саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної

соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись положеннями

Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 року та зазначеної вище

Постанови №1261, приходить до висновку, що саме органами Пенсійного фонду

України позивачу повинно виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних

вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати,

судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація

особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на

спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин

нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена

у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних

повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань,

не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України» та «Бурдов проти

Росії» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду

щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись

на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на те,

що відсутній нормативно-правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст. 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Керуючись принципом

верховенства права, суд з урахуванням судової практики Європейського Суду з

прав людини, зазначає, що правовідносини, які виникають в процесі реалізації

права на отримання надбавки до пенсії будуються на принципі юридичної

визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність

певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод

громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду

ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office)

принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу

покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання

містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності

держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення

зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган

публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям

війни підвищення до пенсії, то така держава чи орган вважатимуться такими, що

діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки,

зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій

політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало

підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно

додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про пенсійне

забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає

або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким

строком. Крім того, оскільки порушення щодо невиплати позивачу надбавки до

пенсії є триваючим, і неможливо визначити початок перебігу строку звернення до

суду, строк позовної давності не застосовується.

З врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком за 2007

рік, сума недотриманого позивачем 

підвищення до пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року

становить 710 грн. 90 коп.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення

невиплаченого підвищення до пенсії за період з 01.01.07 року по 08.07.2007 року

слід відмовити, так як:  у період з

01.01.07 року по 08.07.2007 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» було зупинено пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про

державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06 року та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року діяла в новій редакції,

згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або

щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що

виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,

встановленої для учасників війни. У період з 01.01.07 року по 08.07.2007 року

положення Закону України про державний бюджет на 2007 рік, що зупиняло дію

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладало її в

новій редакції,  неконституційною не

визнавалась, не скасовувалась,  а тому

підстав для її незастосування не було.

Судові витрати по справі слід присудити позивачу з

Державного бюджету у відповідності до вимог частини 3 статті 94 КАС України,

відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163, 254  КАС  України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в

Радивилівському районі

(35500, м. Радивилів, вул. Почаївська, 28, код ЄДРПОУ

22554590) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) недоплачене підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної

пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007року в сумі 710 грн. 90

коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити до стягнення з Державного бюджету України на

користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 7 грн. 11 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо

заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була

подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не

скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова

може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через

суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження

подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

         Постанова

складена в повному обсязі 19.06.2009 року

Суддя                                                                                         С.В.Боймиструк