Ухвала

від 25.08.2015 по справі 495/5112/15-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/5112/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову

по цивільній справі № 495/5112/15-ц

за позовом ТДВ «Алкалія»

до ОСОБА_1

про визнання договорів оренди землі дійсними

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Білгород-Дністровського суду знаходиться цивільна справа №495/5112/15-ц за позовом ТДВ «Алкалія» до ОСОБА_1 про визнання договорів оренди землі дійсними.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.07.2015 року було відкрито провадження по справі №495/5112/15-ц. Справу призначено до розгляду.

21.08.2015 року позивачем вдруге подано до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяву про забезпечення позову в порядку статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач просить суд:

1) заборонитиорганам державної реєстрації прав, провадити дії щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договорів оренди землі, предметом яких є земельні ділянки загальною площею 5,81 (4,49 + 1,32) га ріллі, кадастрові №№ 5120883200:01:002:0472 та 5120883200:01:002:0471, власником яких на підставі державного акту IV-ОД №071038 від 30.09.2002 року є ОСОБА_1 до моменту вирішення цієї справи по суті;

2) Заборонити ОСОБА_1 , а також будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть Товариству з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» користуватися земельною ділянкою площею 5,81 (4,49 + 1,32) га ріллі, кадастрові №№ 5120883200:01:002:0472 та 5120883200:01:002:0471, власником яких на підставі державного акту IV-ОД №071038 від 30.09.2002 року є ОСОБА_1 , що розташовані на території Карналіївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області і є об'єктами Договорів оренди землі від 01 грудня 2010 року, в тому числі, дії які можуть перешкоджати:

- вільному заїзду сільгосптехніки Товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» на земельні ділянки; ,

- обробітку земельних ділянок;

- проведенні будь-яких агротехнічних заходів;

- вільному доступу до земельної ділянки директору, агроному, іншим спеціалістам та працівникам Товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ», задіяних у проведенні сільськогосподарських робіт та контролю за вирощуванням сільгосппродукції.

Розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» про забезпечення позову, суд дійшов до наступного.

Згідно положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, під час розгляду заяви та вивчення документів, які були додані до неї, судом встановлено, що між сторонами виникли певні правовідносини, на підставі яких позивач вирощує на земельних ділянках, які належать відповідачу сільськогосподарську продукцію. обробляє дану земельну ділянку та сплачує за неї відповідачу обумовлені між ними грошові кошти, або розраховується вирощеною сільськогосподарською продукцією.

На підставі викладених обставин, суд вважає, що втручання третіх осіб у правовідносини, що виникли між сторонами, може в подальшому призвести до порушення їх прав та законних інтересів, що є неприпустимим.

Разом з тим, суд вважає, що заборона відповідачу, як власнику земельної ділянки, реалізовувати у повному обсязі свої права щодо неї, також є неприпустимим та суперечить статті 41 Конституції України, у відповідності до якої, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

З урахування викладено суд приходить до висновку, що заява товариства з додатковою відповідальністю «Алкалія» про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 151, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Заяву Товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» про забезпечення позову по справі №495/5112/15-ц - задовольнити частково.

Заборонити будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджатимуть Товариству з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» користуватися земельною ділянкою площею 5,81 (4,49 + 1,32) га ріллі, кадастрові №№ 5120883200:01:002:0472 та 5120883200:01:002:0471, власником яких на підставі державного акту IV-ОД №071038 від 30.09.2002 року є ОСОБА_1 , що розташовані на території Карналіївської сільської ради, за межами населеного пункту, Білгород-Дністровського району Одеської області і є об'єктами Договорів оренди землі від 01 грудня 2010 року, в тому числі, дії які можуть перешкоджати:

- вільному заїзду сільгосптехніки Товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» на земельні ділянки; ,

- обробітку земельних ділянок;

- проведенні будь-яких агротехнічних заходів;

- вільному доступу до земельної ділянки директору, агроному, іншим спеціалістам та працівникам Товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ», задіяних у проведенні сільськогосподарських робіт та контролю за вирощуванням сільгосппродукції.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Мишко