14/46-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.02.07р.
Справа № 14/46-07
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",53213, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310
до відповідача-1 Корпорації "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп", 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1
до відповідача-2 Акціонерного товариства закритого типу "Угольінвест", 86507, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Шуберта, 106
про стягнення 1037,66 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
Від позивача Ципляков О.С. - представник за довіреністю № 74-4016 від 05.08.2006 року
Від відповідача-1 Кравцов Д.В. - представник за довіреністю № 63 від 02.01.2007 року
Від відповідача-2 Щербатюк С.В. - юрисконсульт за довіреністю № 001 від 01.01.2007 року
СУТЬ СПОРУ:
Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська обл., звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відповідача-1 Корпорації "Науково-інвестиційна виробнича група "Інтерпайп", м. Дніпропетровськ, та відповідача-2 акціонерного товариства закритого типу "Угольінвест", м. Сніжне, Донецька обл., вартість вагової недостачі вугілля марки А, сорт АМ на суму 1037,66 грн. Крім того, позивач просить суд відшкодувати з відповідачів сплачені ним при подачі позову судові витрати.
Відповідач-1 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву б/н), оскільки вважає, що:
- акти приймання продукції № 3578/1 від 26.10.2004 року та № 3578/2 не можуть бути доказами виявлення недостачі, оскільки складені з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості П-6;
- недостача позивачем встановлена без перезва жування тари шляхом порівняння ваги "нетто" продукції, яка була вказана в накладній, з вагою "нетто", яку позивач вирахував при вирахуванні ваги тари по трафарету на кожному з вагонів від ваги "брутто" визначеної при перезва жуванні;
- у посвідченні № 3578/1 від 25.10.204 року не вказаному, на прийняття якої саме продукції уповноважений представник;
- у випадку виявлення недостачі представник іногороднього відправника викликається у випадках, передбачених у договорі. Згідно з договором у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його вантажоотримувачем виклик Продавця і Вантажовідправника обов'язковий. На адресу відповідача-1 повідомлень не надходило;
- акти, які додані до позовної заяви, були складені 26.10.2004 року та 27.10.2004 року, а затверджені керівником підприємства лише 04.11.2004 року.
Відповідач-2 з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву № 53 від 26.01.2007 року), оскільки вважає, що:
- відповідач-2 не є стороною договору на підставі якого відбувалася поставка товару, отже і відповідати за належну кількість та якість товару, що постачається позивачу, відповідач-2 не зобов'язаний;
- підтвердженням того, що товар був завантажений вантажовідправником - відповдіачем-2 в кількості 69 000 кг є відтиск штампу станції Воскресенська Донецької залізниці в графі "Приймання вантажу до перевезення" на накладній №; 50929176;
- відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника, під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. В матеріалах справи подібного акту при видачі товару вантажоодержувачу складено не було.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
У справі, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін, оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
27.12.2002 року позивач (ВАТ «Нікопольський завод феросплавів») і відповідач-1 (НВІГ «Інтерпайп») уклали договір № У1631/2002/881, згідно п. 1.1 розділу 1 якого, на умовах, викладених в розділах вищезазначеного договору, продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця продукцію, а покупець прийняти і оплатити цю продукцію, асортимент, кількість, ціна якої зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору і є його невід'ємною частиною.
На виконання умов договору, згідно накладної № 50929176, на адресу позивача від вантажовідправника (АТЗТ «Угольінвест») у вагоні № 65724577 надійшло вугілля марки А, сорт АМ.
Позивач повністю розрахувався з відповідачем-1, що підтверджується платіжним дорученням № 53873 від 28.12.2004 року (аркуш справи 19).
Вагон прибув у справному стані, без ознак втрати вантажу на шляху проходження і видачі без перевірки залізничним перевізником, згідно зі ст. 52 Статут Залізниць України, про що свідчить відмітка на залізничній накладній.
Під час приймання вантажу за кількістю комісією за участю представників громадськості (посвідчення № 3578/1 від 25.10.2004 року, № 3578/2 від 27.10.2004 року) була встановлена вагова недостача у кількості 3,2 т, що підтверджується актами № 3578/1 від 26.10.2004 року, № 3578/2 від 27.10.2004 року.
У відповідності з п. 6.1 розділу 6 договору, у випадку виявлення неякісності або недостачі товарів при приймання його вантажоодержувачем виклик представників продавця і вантажовідправника обов'язковий.
Як вбачається з матеріалів справи (аркуш справи 23), у справі є текст факсу № 30-1467 від 26.10.2004 року тільки адресований відповідачу-1, але підтвердження отримання факсу відповідачем-1 у справі відсутні. Також позивач не надав суду направлення факсу вантажовідправнику (відповідач-2), як це передбачено договором.
При приймання продукції за кількістю позивачем порушено п. 14 Інструкції, згідно якої перевірка ваги нетто проводиться у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами. При неможливості переважування продукції без тари визначення ваги нетто проводиться шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції та ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформлюються актами. Акт про вагу тари повинен бути складений не пізніше 10 днів після її звільнення, а про вагу тари з-під вологої продукції - негайно по звільненню тари з-під продукції.
Акт переваження тари вагонів в матеріалах справи відсутній.
Відсутність в спірних актах приймання продукції за кількістю відомостей щодо визначення ваги тари шляхом переваження та відсутність відповідних актів перевірки ваги є порушенням вимог Інструкції П-6. Акти приймання продукції за кількістю, складені з порушенням вимог Інструкції П-6, не можуть бути належним доказом недостачі продукції.
Згідно із п. 21 Інструкції представнику, виділеному для участі у прийомці продукції по кількості, видається належно оформлене і засвідчене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника; в посвідченні на право участі у прийомці продукції по кількості повинно бути вказано: дата видачі посвідчення і його номер; прізвище, ім'я і по батькові, місце роботи і посада особи, якій видано посвідчення; на участь у прийомці якої саме продукції уповноважений представник; якщо для участі у прийомці продукції виділений представник громадськості, то в посвідченні вказується також дата і номер рішення заводського або місцевого комітету, яким підприємству виділений даний представник; посвідчення видається на право участі в прийомці конкретної партії продукції; видача посвідчення на будь-який період (декаду, місяць і т. ін.) не допускається; для прийомки продукції у вихідні або святкові дні посвідчення може бути видано в останній вихідний день на кожен день окремо без вказівки конкретної партії продукції; посвідчення, видане з порушенням правил даної Інструкції є недійсним.
У посвідченні № 3578/2 не зазначено дату, коли надійшла продукція.
У посвідченні № 3578/1 від 25.10.2004 року не зазначено - на прийняття якої саме продукції уповноважений представник.
Акти № 3578/1, № 3578/2 були складені 26.10.2004 року та 27.10.2004 року, а затверджені керівником підприємства лише 04.11.2004 року, чим порушено п. 26 Інструкції П-6.
Судові витрати, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В позовних вимогах ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська обл., до відповідача-1 Корпорації "НВІГ "Інтерпайп", м. Дніпропетровськ, до відповідача-2 АТЗТ "Угольінвест", м. Сніжне, Донецька обл., про стягнення 1037,66 грн. недостачі - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Суддя
С.П. Панна
Примітка: рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня підписання рішення.
Дата підписання рішення: 12.03.2007 року.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 492238 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Панна С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні