Рішення

від 06.04.2011 по справі 5023/888/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2011 р. Справа № 5023/888/11

вх. № 888/11

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Імпорт-Офіс", м. Київ

до ФО П ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 61809,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Офіс", м. Київ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 61809,73 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов’язків за договором поставки № 456/А від 30.12.2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 61189,45 грн., 3% річних в сумі 100,59 грн., суму пені в розмірі 519,69 грн. Також до стягнення заявлені понесені позивачем судові витрат в розмірі 618,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 лютого 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/888/11 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 02 березня 2011 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 28.02.2011 року до матеріалів справи від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 3827 від 28.02.2011 року) в якому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача, разом з клопотанням позивач надав витребувані судом докази по справі. Клопотання із доданими документами залучено судом до матеріалів справи.

В засідання суду 02 березня 2011 року сторони не з’явились. На адресу суду 28 лютого 2011 року була повернута ухвала господарського суду від 09 лютого 2011 року, яка направлялась на адресу відповідача, з відміткою на довідці поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою суду від 02 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 21 березня 2011 року.

В призначене судове засідання 21 березня 2011 року позивач не з"явився, проте до матеріалів справи через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та розглянути справу без особистої участі позивача.

В призначене судове засідання 21 березня 2011 року відповідача не з"явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд, розглянувши клопотання позивача, визнав його таким, що підлягає задоволенню, проте, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та необхідність надання ним витребуваних судом доказів, вважав за необхідне розгляд справи відкласти. Ухвалою суду від 21 березня 2011 року розгляд справи було відкладено на 06 квітня 2011 року.

В засідання суду 06 квітня 2011 року позивач не з’явився.

Відповідач в призначене засідання суду не з’явився, відзив на позов та витребувані судом докази по справі не надав, ухвали суду, що були направлені на адресу відповідача, повернуті поштовим відділенням на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 21 березня 2011 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:

30 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 456/А за умовами якого позивач зобов’язується поставляти канцелярські товари та товари для офісу (товар), а відповідач зобов’язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах договору. Кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами заздалегідь та фіксується в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно п. 2.6 договору поставки № 456/А від 30 грудня 2010 року, відповідач здійснює оплату за товар протягом семи календарних днів з моменту поставки товару позивачем. Оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем в національній валюті України - гривні шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок позивача.

Як свідчать матеріали справи, позивач за рахунком-фактурою № 79741 від 29.12.2010 року та видатковою накладною № 79065 від 30.12.2010 року передав відповідачу товар на суму 61189,45 грн., відповідач товар прийняв, про що свідчить його підпис та печатка на вищевказаній видатковій накладній, проте оплату товару не провів, що й стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що поставка товару за накладною № 79065 від 30.12.2010 року здійснювалась в рамках договору поставки № 456/А від 30 грудня 2010 року, що вбачається з податкової накладної від 30.12.2010 року, яка надана позивачем до матеріалів справи, та про що зазначає позивач в наданих суду поясненнях.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 61189,45 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 61189,45 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем до стягнення заявлено 519,69 грн. пені та 100,59 грн. річних.

Відповідно до п. 4.2 договору поставки № 456/А від 30 грудня 2010 року, відповідач за порушення обов’язку, визначеного у. п. 2.6. даного договору, зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених законом України від 22.11.1996 року "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань".

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 року 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо стягнення на його користь із відповідача 493,70 грн. пені (за період з 07.01.2011 року по 26.01.2011 року) та 95,55 грн. річних (за період з 07.01.2011 року по 26.01.2011 року) підлягаючими задоволенню. В решті вимог щодо пені та річних суд відмовляє позивачу у зв’язку з безпідставним пред’явленням до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 617,78 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1, 61168, АДРЕСА_1 (в тому числі з р/р 26005810000046 в ПАТ "Укрсоцбанк", м. Харків, МФО 351016, код НОМЕР_1) на користь ТОВ "Імпорт-Офіс", м. Київ, 01011, м. Київ, вул. Гусовського, 12/7 (р/р 26002380662281 в Київській міській філії АКБ "Укрсоцбанку" м. Києва, МФО 322012, код ЗКПО 21657750) - 61189,45 грн. основного боргу, 493,70 грн. пені, 95,55 грн. річних, 617,78 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст рішення по справі № 5023/888/11 виготовлений та підписаний 07 квітня 2011 року.