Рішення від 27.08.2015 по справі 917/1294/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р. Справа № 917/1294/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 50-річчя СРСР, 9

до Професійно-технічного училища № 6 м.Кременчука, вул.Республіканська, 87, м.Кременчук, 39608

про стягнення грошових коштів у сумі 9456,97 грн.

.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники сторін 20.08.2015 р. та 27.08.2015 р.:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

У судовому засіданні 20.08.2015 р. було оголошено перерву до 27.08.2015р. згідно ст.77 ГПК України для надання можливості сторонам подати додаткові докази, про що представники сторін були повідомлені під розписку (арк.99 справи).

Після виходу суду з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про відшкодування переплати пенсій за період з 01.06.2006 року по 30.11.2014 року на загальну суму 9456,97грн.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає, з мотивів викладених у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та заявив заяву про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, що призначають пенсії та акумулюють кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Одним з основних завдань органів Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, що призначають пенсії та акумулюють кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Одним з основних завдань органів Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

08.06.2006 року ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (далі - УПФ України в м. Кременчуці) з заявою про перерахунок пенсії (а.с. - 6). Для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_3 надана довідка про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 рік (а.с. 7). Довідка про заробіток видана Професійно-технічним училищем № 6 м. Кременчука за вих. № 304 від 02.06.2006 р.

Як зазначає позивач, пенсію призначено відповідно до вказаної довідки з 01.06.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2014 року працівниками УПФ України в м. Кременчуці складено Акт № 1405 перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату (а.с. - 7-8). Перевірка проводилась з питань обґрунтованості видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 02.06.2006 року за № 304. За результатами перевірки заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року встановлено завищення в сумі 1967,42 грн. заробітної плати, зазначеної у довідці № 304 від 02.06.2006 року. Відповідачем 05.09.2014 року надано нову довідку № 43/30-14 про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_3 за період 01.01.1995 року по 31.12.1999 року (а.с.- 10). Дані, викладені в довідці № 43/30-14 від 05.09.2014 року, відповідають даним первинних документів ПТУ №6.

Таким чином, внаслідок перерахунків пенсії за період з 01.06.2006 року по 30.11.2014 р. виникла переплата пенсії у розмірі 9456,97 грн.

Переплата пенсії виникла у зв'язку з поданням ПТУ №6 (страхувальником) недостовірних даних про заробітну плату ОСОБА_3, які викладені у довідці про заробіток для обчислення пенсії від 02.06.2006 року № 304.

З метою досудового врегулювання спору Управлінням ПФУ в м. Кременчуці на адресу ПТУ №6 за вих. № 4371/06-21 від 27.02.2015 року (а.с. - 19) направлено лист, в якому зазначено, що вказана сума переплати пенсії підлягає відшкодуванню. На адресу управління 13.03.2015 р. надійшла відповідь за вих. 238/02-10 згідно якої відповідач відмовився сплатити кошти в добровільному порядку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Визначена у вказаній нормі Цивільного кодексу відповідальність є деліктною і застосування такого виду відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов, а саме: наявність складу правопорушення, тобто - наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. За даних обставин, обов'язок відшкодувати шкоду у вигляді переплати пенсії покладається саме на відповідача - установу яка видала недостовірну довідку.

Відповідно до ст. 224 ГК України саме учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок подання відповідачем недостовірної довідки, в якій останнім було вказано недостовірні розміри заробітної плати ОСОБА_3, яка враховується при обчисленні пенсій. Виправлена довідка була надана тільки після проведення позивачем перевірки, коли переплата вже відбулась

Встановлені обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 9456,97 грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування вказаної шкоди покладається на відповідача за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Розмір шкоди підтверджуються довідкою із вірним визначенням розміру заробітної плати, яка надана відповідачем.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є необгрунтованими та такими, що ґрунтуються на вільному тлумаченні норм законодавства. Зокрема, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на:

- Акт планової перевірки №209 від 11.12.2008 року, згідно з яким працівниками УПФ України в м. Кременчуці перевірено правильність нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2001 р. по 31.11.2008 р., достовірності поданої роботодавцем звітності по персоніфікованому обліку даними звітів відділу надходжень доходів та первинним бухгалтерським документам за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2007 р.;

- Акт планової перевірки №423 від 22.11.2013 р., згідно яким працівниками УПФ України в м. Кременчуці перевірено правильність нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний Фонд України за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2012 р., а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2012 р.

Як зазначає позивач та вбачається з поданих ним Актів, в ході планових перевірок у 2008 р. та у 2013 р. не проводилась перевірка заробітної плати, які зазначені в довідках про заробіток для обчислення пенсії, зокрема в довідці від 02.06.2006 р. №304. Тому позивач не зміг дізнатися про порушення, які викладені в Акті від 05.09.2014 р.№1405 позапланової перевірки.

Твердження відповідача про необхідність стягнення даної шкоди з пенсіонера спростоване вище з посиланням на ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Встановлені обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини. Відшкодування вказаної шкоди покладається на відповідача за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині позовних вимог до відповідача обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.

Як зазначалося вище, відповідач заявив про пропущення позивачем при пред'явленні даного позову встановленого строку позовної давності та просив суд відмовити у позові з цієї підстави.

Позивач стверджує, що позовну заяву подано в строки, встановлені статтею 257 Цивільного кодексу України. Про розмір переплати пенсії позивач дізнався 05.09.2014 р. при проведенні перевірки відповідача з питання достовірності довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, результати якої набрали форму акту № 1405 (а.с. 8-9), у якому зафіксовано розбіжності вказаних даних у довідці та відомостями нарахування заробітної плати ОСОБА_3 Таким чином, початок перебігу строку позовної давності починається з 05.09.2014 р., позовну заяву направлено до Господарського суду Полтавської області 22.06.2015 р. згідно відбитку маркувальної машини поштового відділення на конверті (а.с. 24).

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 вказаного Кодексу унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Приписами статті 260 цього ж Кодексу передбачено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 названого Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Згідно з частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 267 названого Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності,оскільки надані документальні докази (акти перевірки ) свідчать про те, що позов подано до суду в межах такого строку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Професійно-технічного училища № 6 м. Кременчука (вул.Республіканська, 87, м. Кременчук, 39608, код ЄДРПОУ 02546752) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 50-річчя СРСР, 9, код ЄДРПОУ 37895789) 9456,97 грн. відшкодування надмірно виплаченої пенсії.

3. Стягнути з Професійно-технічного училища № 6 м. Кременчука (вул.Республіканська, 87, м. Кременчук, 39608, код ЄДРПОУ 02546752) до спеціального фонду Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.08.2015 р.

Суддя Н.Г. Гетя