Постанова

від 02.11.2015 по справі 917/1294/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2015 р. Справа № 917/1294/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Ноздріна Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Професійно-технічного училища №6, м.Кременчук (вх. №4833 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від "27" серпня 2015 р. у справі № 917/1294/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

до Професійно-технічного училища № 6, м. Кременчук

про стягнення грошових коштів у сумі 9 456,97 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Професійно-технічного училища №6, м. Кременчук про відшкодування переплати пенсій за період з 01.06.2006 року по 30.11.2014 року на загальну суму 9456,97 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 року по справі №917/1294/15 (суддя Гетя Н.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Професійно-технічного училища № 6 на користь Управління Пенсійного фонду України 9456,97 грн. відшкодування надмірно виплаченої пенсії. Стягнуто з Професійно-технічного училища № 6 до спеціального фонду Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.

Відповідач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.08.2015 року по справі №917/1294/15 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції помилково не звернув увагу на те, що на позивача покладався обов'язок щодо перевірки відповідності даних, які необхідні для призначення (перерахунку) пенсії, що в в ході планових перевірок у 2008 р. та у 2013 р. позивачем мали бути виявлені всі можливі порушення, а саме подання недостовірних відомостей про розмір заробітку для здійснення перерахунку пенсій. Вважає, що суд проігнорував необхідність стягнення шкоди з пенсіонера.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві зазначив, що позивачем доведено в повному обсязі наявність неправомірних дій відповідача, вини відповідача, шкоди, завданої відповідачем, і причинного зв'язку між шкодою та правопорушенням.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, у відзиві на апеляційну скаргу просив справу розглянути без участі представника Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду встановила, що 08.06.2006 року Берман Олександр Давидович звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці з заявою про перерахунок пенсії (а.с. - 6), з посиланням на довідку про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 рік (а.с. 7), яка видана Професійно-технічним училищем № 6 м. Кременчука за вих. № 304 від 02.06.2006 р.

Суд першої інстанції встановив, що з 01.06.2006 року. пенсію Берману Олександру Давидовичу призначено, відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 рік.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, органи Пенсійного фонду України є органами виконавчої влади, що призначають пенсії та акумулюють кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій. Одним з основних завдань органів Пенсійного фонду України є ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

05.09.2014 року працівниками УПФ України в м.Кременчуці складено Акт № 1405 перевірки характеру виконуваної роботи та умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення та довідок про заробітну плату (а.с. - 7-8). Перевірка проводилась з питань обґрунтованості видачі довідки про заробіток для обчислення пенсії від 02.06.2006 року за № 304. За результатами перевірки заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії Берману О.Д. за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року встановлено завищення заробітної плати в сумі 1967,42 грн., зазначеної у довідці № 304 від 02.06.2006 року.

Відповідачем 05.09.2014 року надано нову довідку № 43/30-14 про заробіток для обчислення пенсії Берману О.Д. за період 01.01.1995 року по 31.12.1999 року, дані якої відповідають даним первинних документів ПТУ №6.

З метою досудового врегулювання спору Управлінням ПФУ в м. Кременчуці на адресу ПТУ №6 за вих. № 4371/06-21 від 27.02.2015 року направлено лист, в якому зазначено, що вказана сума переплати пенсії підлягає відшкодуванню, проте, відповідач, отримавши дані повідомлення, листом від 13.03.2015 р. вих. 238/02-10 відмовився сплатити кошти в добровільному порядку.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що внаслідок перерахунків пенсії за період з 01.06.2006 року по 30.11.2014 р. виникла переплата пенсії у розмірі 9456,97 грн., в зв'язку з поданням ПТУ №6 (страхувальником) недостовірних даних про заробітну плату Бермана О.Д., які викладені у довідці про заробіток для обчислення пенсії від 02.06.2006 року № 304.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Згідно зі ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що надмірна виплата сум пенсій відбулася внаслідок подання відповідачем недостовірної довідки, в якій останнім було вказано недостовірні розміри заробітної плати Бермана О.Д., яка враховується при обчисленні пенсій, виправлена довідка надана тільки після проведення позивачем перевірки, коли переплата відбулась.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі 9456,97 грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини та за нормами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відшкодування шкоди покладається на відповідача, розмір шкоди підтверджуються довідкою із вірним визначенням розміру заробітної плати, яка надана відповідачем.

За даних обставин, обов'язок відшкодувати шкоду у вигляді переплати пенсії покладається саме на відповідача - установу яка видала недостовірну довідку.

Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, що на позивача покладено обов'язок щодо перевірки відповідності даних, які необхідні для призначення (перерахунку) пенсії, в тому числі і Берману О.Д., та, що в ході планових перевірок у 2008 р. та у 2013 р. позивачем мали бути виявлені всі можливі порушення, а саме подання недостовірних відомостей про розмір заробітку для здійснення перерахунку пенсій,- безпідставне та спростовується матеріалами справи. В ході планових перевірок у 2008 р. та у 2013 р., згідно з: - Актом планової перевірки №209 від 11.12.2008 року, згідно з яким працівниками УПФ України в м.Кременчуці перевірено правильність нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.10.2001 р. по 31.11.2008 р., достовірності поданої роботодавцем звітності по персоніфікованому обліку даними звітів відділу надходжень доходів та первинним бухгалтерським документам за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2007 р.; - Актом планової перевірки №423 від 22.11.2013 р., згідно яким працівниками УПФ України в м. Кременчуці перевірено правильність нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний Фонд України за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2012 р., а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2012 р.; не проводилась перевірка заробітної плати, які зазначені в довідках про заробіток для обчислення пенсії, зокрема в довідці від 02.06.2006 р. №304.

Отже, позивач не міг дізнатися про порушення, які викладені в Акті від 05.09.2014р.№1405 позапланової перевірки.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність стягнення даної шкоди з пенсіонера необґрунтоване, оскільки встановлені обставини свідчать про те, що завдана шкода у вигляді переплати пенсії в розмірі грн. відбулася внаслідок неправомірних дій відповідача за його вини.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено в повному обсязі наявність неправомірних дій відповідача, вини відповідача, шкоди, завданої відповідачем, і причинного зв'язку між шкодою та правопорушенням.

Суд першої інстанції зробив правомірний висновок, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами та задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 17, 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від "27" серпня 2015 р. у справі №917/1294/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 09.11.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.