Рішення

від 17.01.2011 по справі 10/118

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2011 р. Справа № 10/118

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корпорація

Спецторг»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Камаз-Тран-

Сервіс»

про стягнення 99 022 грн. 37 коп. заборгованості по розрахунках, 3% річних та

втрат завданих внаслідок інфляції

Суддя Войтюк В.Р.

Представники сторін:

від позивача- Горщар С.В. дов. № 101 від 22.07.09 р.

від відповідача- Вашета С.П., представник (довіреність № б/н від 22.01.2007р.).

У судовому засіданні 28 грудня 2010 року було оголошено перерву.

СУТЬ СПОРУ: Позивач -ТзОВ "Корпорація Спецторг" звернувся до суду з позовом до відповідача - ТзОВ "Камаз-Тран-Сервіс" про стягнення 82 644 грн. 86 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, а також 3 034 грн. 83 коп. 3% річних та 13 342 грн. 69 коп. втрат, завданих внаслідок інфляції з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 2-3).

Представник у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не визнає. В обгрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що не настав строк оплати за товар.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, утому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно вимог ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 181 ГКУ Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між Позивачем та Відповідачем відсутній укладений договір як єдиний документ. Видаткові накладні не можуть вважатись договором як єдиним документом і відповідно у них не може бути встановлений строк виконання зобов'язань.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такої вимоги позивач відповідачу не надсилав. Отриманий від ТзОВ «Корпорація Спецторг»лист від 29.05.2009 року відповідач не вважає вимогою в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, кільки цей лист підписаний представником за довіреністю ОСОБА_2 Надана ОСОБА_2 довіреність не уповноважує його на пред'явлення вимог щодо виконання зобов'язань.

Вимога про відшкодування інфляційних збитків та трьох процентів річних безпідставна оскільки відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс»не прострочив виконання обов'язків щодо оплати, оскільки строки виконання зобов'язань щодо оплати не настали, і вимогу про сплату інфляційних та процентів річних позивач не надсилав.

Крім того викликає сумнів сума заборгованості, оскільки на видаткових накладних № И-000219 від 04.01.08р. № И-001959 від 21.01.08р. № И-002263 від 24.01.08р., № И-008741 від 15.03.08р., № И-006751 від 05.03.08р., відсутня печатка ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс».

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

На жодній з видаткових накладних не зазначено посади, прізвища особи, що їх підписувала, відповідно такі документи згідно з Цивільним кодексом України не можуть вважатись правочинами.

Печатка позивача є тільки на видаткових накладних № И-003585 від 04.02.08р., № И-003812 від О6.02.08р., № И-004202 від 09.02.08р., № И-004158 від 08.02.08р., № И-004388 від 11.02.08р., № И-004263 від 11.02.08р.. На усіх інших печатка відсутня, а на деяких проставлений штапм «склад Киев», що не може вважатись доказом поставки запчастин саме позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг»поставило ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс»товар (автомобільні запчастини) відповідно до видаткових накладних (перелік яких наведено у додатку №1 до даної позовної заяви) (а.с.10), а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс»прийняло цей товар. Товар поставлявся на умовах відстрочки платежу на строк, що вказаній у кожній накладній окремо.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичною та фізичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Оскільки ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс»та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Корпорація Спецторг»обмінялися видатковими накладними які містять основні умови договору поставки (предмет, ціну, умови оплати) та яка підписана обома сторонами, то відповідно до вищезазначеного договір є таким, що укладений у письмовій формі.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Камаз-Транс-Сервіс»своїх зобов'язань щодо повної оплати товару не виконало і на цей час. За отриманий товар оплачено частково (що підтверджує прийняття боржником на себе зобов'язань та факт ухилення від їх виконання) у розмірі: 584,19 грн.

Заперечення відповідача про те, що строк виконання зобов'язань перед позивачем не встановлений а тому не настав - не заслуговують уваги. У кожній видатковій накладній встановлена конкретна дата коли отриманий товар має бути сплачено.

Крім того, позивач направляв відповідачу у порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вимогу про виконання зобов'язань б/н від 29.05.2009 року. Твердження відповідача, що представник позивача який підписав цю вимогу не був належним чином уповноважений суд оцінює критично. ОСОБА_2, як представнику позивача видана довіреність б/н від 31.03.2009 року, якою уповноважено діяти з усіх питань пов'язаних з діяльністю позивача.

Твердження відповідача про те, що видаткові накладні на підставі яких був поставлений товар оформлені неналежним чином не відповідають дійсності. На кожній накладній зазначено прізвище ім'я та по батькові уповноваженої відповідачем особи яка цю накладну підписала та яка отримала товар, а також стоїть підпис цієї особи який засвідчує факт отримання товару. Повноваження цих осіб підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей які підписані керівником та головним бухгалтером відповідача та скріплені його печаткою. На кожній видатковій накладній вказано, що саме позивач є постачальником товару.

Суду надано для огляду оригінали видаткових накладних, а також копії податкових накладних, які торкаються обставин справи. Підроблень, виправлень, неточностей оглядом не установлено.

Разом з тим, суд погоджується із доводами відповідача, що видаткові накладні № И-000219 від 04.01.08 р. № И-001959 від 21.01.08 р. № И-002263 від 24.01.08 р. за № И-008741 від 15.03.08 р., № И-006751 від 05.03.08 р. оформлені неналежно, відсутня печатка відповідача, підпис не збігається із підписом уповноваженої особи, а відтак, ці документи могли оформлюватися в односторонньому порядку і не розглядаються в розрізі вимог ст.33 ГПК України, як належні до допустимі докази. У цій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 49,82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Камаз-Транс-Сервіс" (вул. Київська, 64а. м. Рівне, 33000, код 03567150) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корпорація Спецторг" (18008, м.Черкаси, вул.Смілянська, 163, код 30630061) 78 496 грн. 50 коп. заборгованості, 12 673 грн. 26 коп. інфляційних, три відсотки річних в сумі 2 890 грн. 39 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 940 грн. 60 коп., 299 грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текст рішення оформлений та підписаний "24" січня 2011 року