Рішення

від 02.10.2009 по справі 20-7/207-5/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/207-5/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" жовтня 2009 р. справа № 20-7/207-5/260

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматичні системи”

          (95051, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, 3, оф.61)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Базис М”

          (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 10-А)

третя особа,          Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмонтажтехнології”

яка не заявляє          (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31)

самостійних вимог

на предмет спору на

стороні відповідача:

про          стягнення заборгованості в сумі 41308,22 грн.,

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Базис М”

          (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 10-А)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматичні системи”

          (95051, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, 3, оф.61)

про спонукання до виконання зобов'язань.

Суддя: Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач за первісним позовом (ТОВ “Автоматичні системи”) - Емін Євген Євгенович - генеральний директор, протокол № 1  від 16.10.2002;

Позивач за первісним позовом (ТОВ "Автоматичні системи") - Мирошниченко Володимир Євгенович - представник, довіреність № б/н  від 01.01.2009.

Відповідач за первісним позовом - (ТОВ "Базис М") - Михайлов Іван Сергійович -  директор, наказ № 1  від 22.02.2001;

Третя особа: (ТОВ "Будмонтажтехнології") –не з'явився.

Суть спору:

27.07.2007 (вх. № 1880) Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоматичні системи” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Базис М” про стягнення заборгованості в сумі 27495,42 грн., з яких: 25825,92 –основна заборгованість, 1282,90 грн. –пеня, 231,60 грн. –3 % річних, 155,00 грн. –індекс інфляції, з посиланням на статті 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (т.1 арк.с.3-6).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення умов договору не здійснив своєчасний прийом та не сплатив вартість виконаних робіт.

Ухвалою судді Ілюхіної Г.П. від 31.07.2007 порушено провадження по справі.

Ухвалою суду від 23.08.2007 у порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмонтажтехнології”.

Ухвалою суду від 02.10.2007 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково - дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження по справі зупинено в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

25.04.2008 (вх.№ 7280) справу повернено до господарського суду міста Севастополя  з висновком комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи № 746 від 11.04.2008.

Ухвалою суду від 05.05.2008 провадження по справі поновлено.

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 51 від 02.06.2008 справа 20-7/207, яка знаходилася у провадженні судді Ілюхіної Г.П.,  у зв'язку з переводом до Севастопольського апеляційного адміністративного суду, передана до провадження судді Євдокимова І.В.

Ухвалою суду від 04.06.2008 справа прийнята до провадження суддею І.В. Євдокимовим.

В ході розгляду справи  відповідач заявив зустрічний позов про спонукання до виконання зобов'язань за договорами № А-25/01- від 15.01.2007 та № 28/01-1 від 24.01.2007 щодо виконання робіт.

Представник відповідача за первісним позовом заявив клопотання про призначення по справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи для вирішення додаткових питань, що виникли при розгляді справи.   

Витрати за проведення експертизи первісний відповідач просив віднести за його рахунок.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.10.2008 провадження по справі було зупинено до закінчення проведення судової бухгалтерсько-будівельно-технічної експертизи.

Не погодившись з ухвалою суду про призначення експертизи Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоматичні системи” оскаржило ухвалу суду від 28.10.2008 у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматичні системи” на ухвалу суду від 28.10.2008 залишена без задоволення, ухвала господарського суду міста Севастополя від 28.10.2008 залишена без змін.

09.12.2008 матеріали справи направлені до Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса для проведення судової бухгалтерсько-будівельно-технічної експертизи.

На адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи, а також висновки експертизи № 1060 від 07.09.2009.

Ухвалою суду від 24.09.2009 провадження по справі поновлено, розгляд призначений на 02.10.2009.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 41308,22 грн., з яких: 16987,00 грн. –заборгованість за договором № А-25/01-1 від 15.01.2007, 13531,35 грн. –заборгованість за договором № А-28/01-1 від 24.01.2007, 2144,00 грн. –пеня, 890,00 грн. –3% річних, 7755,87 грн. –збитки від інфляції.

Відповідач за первісним позовом –ТОВ „Базис М” позовні вимоги не визнав, з тих підстав, що на його думку ТОВ "Автоматичні системи" пусконалагоджувальні роботи не здійснило, акт про виконання пусконалагоджувальних робот не надало, а роботи виконані не якісно та не в повному обсязі (т.1, а.с.59,63).

Відповідач за зустрічнім позовом - ТОВ “Автоматичні системи” зустрічний позов, також не визнало, з тих підстав, що на його думку роботи за договорами виконані повністю, у вказані строки, з належною якістю, що підтверджується висновками двох судових експертиз по справі. Крім того, як встановлено висновками судових експертиз, автоматичні ролети протягом тривалого часу експлуатуються ТОВ „Базис М”, претензій по якості їх установки відповідач не отримував (т.3,а.с.142-144).

          Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

15.01.2007 між позивачем по справі (Виконавець за договором) і ТОВ „Базис М” - відповідачем  (Замовник за договором) був укладений договір № А-25/01-1.

Згідно п. 1.1 договору, Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе реалізацію, доставку і наладку товару: секційних промислових гаражних воріт у кількості 2 шт., та електроприводу WА-400.

Відповідно до п. 3 договору, позивач був зобов'язаний виконати поставку і наладку виробів відповідно до чинних нормативних актів і у встановлені договором строки, а відповідач був зобов'язаний провести своєчасне прийняття і оплату якісно виконаної наладки.

Загальна сума договору відповідно до п.1.2 складає 28934,4 грн.

Згідно п. 2.1 договору, оплата здійснюється в гривнах шляхом безготівкового перерахування на рахунок Виконавця на підставі виставлених рахунків в наступному порядку: аванс у розмірі 50 % від суми договору, що складає 14467,2 грн. оплачується Замовником протягом п'яти банківських днів від дати підписання договору, а залишок у розмірі 14467,2 грн. вноситься Замовником в день закінчення доставки і наладки виробів.

Також, між позивачем і відповідачем 24.01.2007 був укладений договір № А-28/01-1.

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач по справі –ТОВ „Базис М” (Замовник) доручає і оплачує, а позивач (Виконавець) приймає на себе виготовлення, доставку, установку (монтаж) і наладку: роллет (воріт) для гаражних отворів корпусів 1;3;4 всього в кількості трьох штук, з електроприводом «Somfy»Vega 60/12 NHK.

Відповідно п. 3 договору, позивач був зобов'язаний виконати виміри, виготовити, виконати монтаж і наладку виробів якісно, відповідно до чинних нормативних актів і у встановлені договором строки, а відповідач був зобов'язаний провести своєчасне приймання і оплату якісно виконаної наладки.

Загальна сума договору відповідно до п. 1.2. складає 22771,44 грн.

Згідно п. 2.1 договору, оплата по ньому проводиться в гривнах шляхом безготівкового перерахування  на рахунок Виконавця на підставі виставлених рахунків в наступному порядку: аванс у розмірі 50 % від суми договору, що складає 11358,72 грн. оплачується Замовником протягом п'яти банківських днів від дати підписання договору, а залишок у розмірі 11358,72 грн. вноситься Замовником в день закінчення монтажу і наладки виробів.

Розглянувши матеріали справи, надані документи, вивчивши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом не  підлягають задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем по справі були належним чином виконані всі умови вказаних вище договорів.

Так, роботи за договорами були закінчені в рамках передбачених строків -23.03.2007, проте на прохання відповідача, вся документація, приготована до дня закінчення робіт 23.03.2007, була переоформлена на 03.04.2007, тобто вже наступним кварталом, оскільки відповідач пояснив, що вже не може прийняти на баланс підприємства продукцію оскільки «закрив квартал».

Крім того, в день закінчення робіт за договорами (23.03.2007) представниками позивача надавалися відповідачу на підпис акт приймання робіт і витратні накладні, відповідно до вимог  п. 4.1 договорів, а також паспорти на вироби.

Не дивлячись на це, порушуючи вказані вище норми закону, відповідачем умови договорів виконувалися неналежним чином.

Так, в день закінчення робот у представника відповідача на об'єкті була відсутня довіреність, необхідна для прийняття виробів, хоча дата закінчення робіт і підпису всіх документів була з керівництвом відповідача узгоджена  завчасно.

Не дивлячись на те, що вироби за договорами були доставлені, змонтовані, встановлені і були готові до експлуатації, а необхідні документи були представлені позивачем, як того вимагали договори, представник відповідача відмовився від підпису, про що позивачем був складений відповідний акт про відмову від підпису від 23.03.2007.

Крім того, у порушення п.2.1 договорів, відповідачем не була проведена повна оплата за вироби і виконані позивачем роботи.

Так, платіжним дорученням № 15 від 19.01.07 відповідачем був сплачений аванс за договором № А-25/01-1 від 15.01.2007 в сумі 14467,2 грн.

Платіжним дорученням № 29 від 16.02.07 відповідачем був сплачений аванс за договором № А-28/01-1 від 24.01.2007 в сумі 11358,72 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором № А-25/01-1 від 15.01.2007 складає 14467,2 грн., а за договором № А-28/01-1 від 24.01.2007 -   11358,72грн.

У зв'язку з тим, що повний розрахунок за договорами відповідачем не був проведений у строки, встановлені п. 2.1 договорів - в день фактичної установки і наладки виробів - 23.03.2007  (і навіть 03.04.2007  - дати, якої відповідач просив оформити і інші документи) позивач  неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести остаточний розрахунок.

Відповідач погоджувався з наявністю у нього заборгованості і обіцяв погасити її найближчим часом, оскільки претензій до якості виробів і проведених робіт не пред'являв.

Проте, згодом відмовився провести оплату і надалі звернувся до позивача з листом за вих. № 36 від 10.04.2007, в якому висловив претензії і, нібито, не проведених роботах, і вимоги, які не були обумовлені договорами.

Так як претензій за якістю виробів ні в усній, ні у письмовій формі пред'явлено не було, а вироби по теперішній час успішно експлуатуються відповідачем, позивач вказав на це відповідачу і повторно, вже письмово (вих. №19 від 19.04.07) звернулися до відповідача з вимогою виконати умови договору належним чином - провести остаточний розрахунок.

Направлений на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків №3 від 15.05.07 був відповідачем проігнорований.

Відповідно до п. 2.2 договору № А-25/01-1, вартість замовлення розрахована при курсі НБУ 6,66 грн./евро, у разі зміни поточного курсу євро на момент надходження грошових коштів на рахунок підприємства, вартість замовлення змінюється  пропорційно курсу.

Станом на 19.05.2008 офіційний курс НБУ складає 782,6490 грн./евро.

Таким чином, сума боргу за договором № А-25/01-1 з урахуванням курсу євро складає 16 987,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору № А-28/01-1, вартість замовлення розрахована при курсі НБУ 6,58 грн./евро.

У разі зміни поточного курсу євро на момент надходження грошових коштів на рахунок підприємства, вартість замовлення може бути змінений пропорційно курсу за угодою сторін.

Таким чином, сума боргу за договором № А-28/01-1 з урахуванням курсу євро складає 13 531,35 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.  

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову з тих підстав, що позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати відповідача виконати роботи щодо встановлення секційних промислових гаражних воріт у кількості 2 шт., електроприводу WА-400, а також роллет (воріт) для гаражних отворів корпусів 1;3;4 всього в кількості трьох штук, з електроприводом «Somfy»Vega 60/12 NHK, які вже встановлені та працюють, що підтверджується наступним.

Ухвалою суду від 02.10.2007 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково - дослідницького інституту  судових експертиз  ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження по справі зупинено в порядку пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

25.04.2008 (вх. № 7280) справу повернено до господарського суду міста Севастополя  з висновком комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи № 746 від 11.04.2008.

У висновку комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи № 746 від 11.04.2008 встановлено наступне:

При візуальному обстеженні встановлено, що ворота №2 та №5 знаходяться у робочому стані та на момент огляду експлуатуються.

Ролети №1 на момент огляду змонтовані, піднімаються вручну, тому що в приміщенні гаражу відсутнє електропостачання.

Ролети №3 та №4 змонтовані з електроприводами. Всі ворота і ролети на момент огляду змонтовані. Доступу до ролет №3, №4 та воріт №2 для перевірки працездатності представлено не було.

У матеріалах справи є акт (т.1, арк. с. 31), згідно до якого претензія в письмової формі з вказанням технічних недоліків представлена не була.

Монтаж секційних промислових гаражних воріт “HORMANN” SPU 40 і ролетів, розташованих за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 14, виконано. На момент огляду встановлені вироби функціонують.

Виходячи з вищенаведеного експерти дійшли висновку про те, що з технічної точки зору, роботи по монтажу гаражних воріт та ролетів, які встановлені за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 14, відповідають встановленим нормам, правилам та умовам договору № А-25/01-1 від 15.01.2007 та № А-28/01-1 від 24.01.2007.

У матеріалах справи представлено договір підряду від 10.01.2007, який складено між замовником ТОВ „Автоматичні системи" та підрядником ТОВ „Будмонтажтехнології" (т.1, арк. с. 128-129) на проведення монтажу та наладки воріт та ролетів по пр. Жовтневої Революції, 14 у м. Севастополі, а також акт на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (т. 1, арк. с. 130), який  підписано від особи замовника та підрядника.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що роботи з боку ТОВ “Автоматичні системи” виконані у повному обсязі, так як експертами встановлено, що ворота та ролети змонтовані та експлуатуються.

Крім того, вимоги ДБН А.3.1-5-96 „Управління, організація і технологія будівельного виробництва" та вимоги СНІП 3.05.05.-84 „Технологічне обладнання та технологічні трубопроводи" не поширюються на установку автоматичних гаражних воріт та ролетів.

Для монтажу секційних промислових гаражних воріт та ролетів (обладнання, виготовленого компанією “HORMANN” SPU 40 та готового до експлуатації), не є обов'язковою умовою складення акту прихованих робіт і акту на монтаж крипільних деталей, тому що ці роботи не належать до прихованих.

Монтаж секційних промислових гаражних воріт “НОRMANN” SPU 40 і ролетів, розташованих за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 14, виконано. На момент огляду вони функціонують та частково експлуатуються.

09.12.2008 матеріали справи направлені до Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф.   Н.С. Бокаріуса для проведення судової бухгалтерсько-будівельно-технічної експертизи.

На адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф.   Н.С. Бокаріуса  надійшли матеріали справи,  а також висновки експертизи № 1060 від 07.09.2009.

У висновку експертизи від 07.09.2009 встановлено, що на воротах, які змонтовані на об'єкті, розташованому за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 14, є позначення компанії “HORMANN” та позначення типу електроприводів - «В445».

Позначення та зовнішній вигляд воріт та електроприводів, які повинні бути присутніми на виробах компанії “HORMANN”, відповідає даним заводу-виробника компанії.

Ворота та ролети належать до огороджувальних конструкцій, тому їх монтаж повинен проводитися з урахуванням СНІП 3.03.01-87 «Несучі та огороджувальні конструкції»та інструкцій заводів - виробників.

Монтаж досліджуваних секційних промислових гаражних воріт та ролетів на об'єкті, розташованому за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 14, повинен проводитись згідно до інструкцій заводу - виробника з урахуванням загальних правил монтажу конструкцій воріт.

З технічної точки зору, порушень вимог будівельних норм при монтажі гаражних воріт та ролетів, які встановлені за адресою: м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 14, не виявлено, так як вони готові до експлуатації та експлуатуються.

Доводи ТОВ “Базис-М” про те, що пульти для імпульсного керування воротами не відповідають даним завода-виробника компанії “HORMANN”, судом до уваги не приймається, у зв'язку з тим, що згідно відповіді компанії “HORMANN UKRAINE” від 30.09.09, приймачі та пульти дистанційного керування не входять у стандартну комплектацію систем керування електричних приводів промислових секційних воріт виробництва компанії “HORMANN”.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1 договорів, передбачено, що за порушення термінів проведення розрахунків за виконану наладку Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої (несвоєчасно сплаченої) суми за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована пеня період 24.03.2007 по 24.09.2007 в сумі 2144,00 грн., яка перевірена судом та підлягає стягненню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає  890,00 грн., збитків від інфляції –7755,87 грн.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 413,08 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на позивача.

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Первісний позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Базис М” (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 10-А, ідентифікаційний код 31267493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматичні системи” (95051, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, 3, оф.61, ідентифікаційний код 32233863) заборгованість в розмірі 41308,22 грн., з яких: 16987,00 грн. –заборгованість за договором № А-25/01-1 від 15.01.2007, 13531,35 грн. –заборгованість за договором № А-28/01-1 від 24.01.2007, 2144,00 грн. –пеня, 890,00 грн. –3% річних, 7755,87 грн. –збитки від інфляції, витрати по сплаті державного мита в сумі 413,08 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

3.            У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                                                  І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

06.10.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „Автоматичні системи” (95051, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, 3, оф.61)

2.          ТОВ „Базис М”          (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 10-А)

3.          ТОВ  „Будмонтажтехнології” (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31)

4.          справа