Ухвала

від 11.08.2015 по справі 821/3920/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3920/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тарсус Плюс" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року, у справі за позовом Приватного підприємства "Тарсус Плюс" до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимогу про стягнення з ДКС України компенсації за невчасну сплату ПДВ, у розмірі 183755 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно встановлено обставини справи та не враховано, що на вказані правовідносини розповсюджується дія Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому через невчасне повернення підприємству ПДВ з Державного бюджету, передбачено виплату компенсації, у розмірі 3% річних від несплаченої суми.

Відповідачем не подано заперечень на апеляційну скаргу, проте у суді першої інстанції вказано про те, що виконання судових рішень про стягнення ПДВ з Державного бюджету виконується Державним казначейством у порядку черговості надходження таких рішень, який регламентується "Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", яким не передбачено нарахування вищевказаної компенсації, а тому вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що «Тарсус Плюс» станом на 2009 рік мало статус платника ПДВ та в ході здійснення господарської діяльності у підприємства виникло право на отримання податкового кредиту.

Миколаївським окружним адміністративним судом розглянуто справу №2а-4444/09/1470 за позовом ПП «Тарсус Плюс» до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області та ГУ Державного казначейства України у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення сум бюджетного відшкодування з ПДВ, про що винесено постанову від 30 серпня 2010 року, якою з урахуванням внесених змін рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2012 року, постановлено стягнути з Державного бюджету України через ГУДКУ в Миколаївській області на користь ПП «Тарсус Плюс» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, у розмірі 3413274 грн., та 06.02.2014 року Вищим адміністративним судом України касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Миколаївським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчий лист, який останнім пред'явлено 13 квітня 2012 року до виконання органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (ГУДКСУ у Миколаївській області), який після визначення розміру залишку невідшкодованого з державного бюджету сум податку на додану вартість виконавчий лист та інші документи, необхідні для виконання, передав до Казначейства, про що повідомлено позивача.

Листом від 21 травня 2013 року відповідачем повідомлено підприємство про те, що виконання виконавчого листа відбувається в порядку черговості та станом на момент звернення до суду вищевказані кошти не виплачено, а тому позивачем нараховану відповідну компенсацію, у розмірі 3% річних від несплаченої суми, згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог, оскільки Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не розповсюджується на дані правовідносини, а відтак відсутні підстави для додаткового обрахування компенсації, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.

З 01 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.

Частиною 1 ст.2 вказаного Закону визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно Положення про Казначейство України, затвердженого Указом Президента України 13.04.2011 року № 460/2011 - Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються.

На час пред'явлення позивачем до виконання виконавчого листа відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України - безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснювалось центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Порядок виконання рішень про стягненим коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Згідно з пп.6 п.16 Порядку - органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Відповідно до п.23 Порядку - стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби. Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Підпунктом 200.17 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування, у тому числі заборгованості бюджету, є доходи Державного бюджету України.

Судовою колегією встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом щодо стягнення на користь позивача з Держбюджету сум ПДВ, у розмірі 3413274 грн., який пред'явлено до виконання ще у 2012 році, проте станом на момент звернення до суду з позовом - вказані суми не сплачено підприємству, у зв'язку із тим, що такі виконавчі листи виконуються в порядку черговості їх надходження до ДКС, а оскільки на виконанні у Казначействі України перебуває визначена кількість рішень суду про стягнення надходжень бюджету, що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа позивача про стягнення ПДВ, то виконання судового рішення відбувається у порядку черговості.

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю позивачем нараховано компенсацію, яку передбачено ст.5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а саме виходячи з розрахунку 655 днів прострочення, три відсотки річних складають суму 183755 грн.

За результатом встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що до вказаних правовідносин не підлягають застосуванню норми Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", оскільки вищевказаний закон поширюється виключно на обмежене коло рішень суду про стягнення коштів, а саме тих, де стягнення відбувається з визначеного статтею 2 переліку суб'єктів - боржників. Поданий позивачем виконавчий документ містить резолютивну частину про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету, а не з державного органу, підприємства чи юридичної особи у розумінні Закону про гарантії.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що по своїй економічно-правовій природі доходи державного бюджету не належать на будь-яких правах органам Казначейства України, які не є їх розпорядниками. Органи Казначейства ведуть бухгалтерський облік усіх надходжень державного бюджету та не наділені повноваженнями щодо наповнення бюджету, та відповідно, не несуть відповідальності за наявність (достатність) фінансового ресурсу на оплату відповідних зобов'язань. Отже, у зазначеному випадку списання коштів здійснюється виключно за рахунок надходжень бюджету, а не видатків бюджету, як це передбачає Закон про гарантії.

Крім того вищевказаний Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» також розрізняє борги за судовими рішеннями, що існували до набрання чинності цим Законом та борги, що виникли після цієї дати, оскільки щодо вже існуючого боргу Прикінцеві та перехідні положення Закону передбачають його погашення в порядку певної черговості.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що виплата компенсації, яка передбачена ст. 5 Закону про гарантії, не поширюється на поданий позивачем виконавчий лист про стягнення ПДВ, оскільки його виконання здійснюється виключно відповідно до п.23 вищевказаного Порядку, яким передбачено її виплату в порядку черговості та при цьому не передбачено нарахування жодної компенсації за прострочення платежів.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст.185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тарсус Плюс" - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 17.08.2015 року

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Вступна та резолютивна частини)

11 серпня 2015 року м.Одеса Справа №821/3920/14

Категорія: 8.3.4 Головуючий І інстанції: Хом`якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

за участю секретаря - Іленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тарсус Плюс" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року, у справі за позовом Приватного підприємства "Тарсус Плюс" до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Тарсус Плюс" - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло