Рішення

від 22.09.2009 по справі 6/1114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1114

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2009 р. Справа № 6/1114

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Іконнікова О.В. - довіреність від 11.06.09р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домтекс" (м. Київ)  

до Лугинського районного споживчого товариства (смт. Лугини)

про стягнення 9 988,79 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9988,79 грн., з яких 8468,33 грн. - основний борг, 210,46 грн. - 3% річних, 1310,00 грн. - інфляційні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав докази на підтвердження направлення відповідачу акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.09р.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК-Домтекс" (Позивач) на підставі усної домовленості поставило Лугинському районному споживчому товариству (Відповідач) текстильні та швейні товари на загальну суму 102241,92 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями, долученими до матеріалів справи (а.с.10-31).

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 93773,59 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.32-61). Залишок боргу на день пред'явлення позову складає 8468,33 грн.

26.05.09р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№1/71 про сплату боргу (а.с.62), у відповідь на яку отримав гарантійний лист від 28.05.09р. про погашення заборгованості протягом червня 2009р. (а.с.65).

Враховуючи, що борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення боргу в сумі 8468,33 грн.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 210,46 грн. - 3% річних та 1310,00 грн. - інфляційних.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства ( п.2 ст.530 К України).

Суд, перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних та 3% річних, вважає обґрунтованим їх стягнення за період з 02.06.09 (сім днів після пред'явлення вимоги) по 15.07.09 (день пред'явлення позову), та стягнення 3% річних в сумі 30,63 грн. і інфляційних за червень 2009 року в сумі 93,15 грн.

Таким чином загальна сума боргу становить 8592,11 грн. (8468,33+30,63+93,15=8592,11).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, листом від 28.05.2009р. гарантував сплату боргу,  доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 8592,11 грн., з яких 8468,33 грн. - основний борг, 30,63 грн. - 3% річних, 93,15 грн. - інфляційні. В решті суми позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Лугинського районного споживчого товариства (11300, Житомирська область, Лугинський район, смт.Лугини, вул.Леніна, 32, код 01750003)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домтекс" (02081, м.Київ, вул.Сортувальна, 2, код 34841196) - 8592,11 грн., з яких :  8468,33 грн. - основний борг, 30,63 грн. - 3% річних, 93,15 грн. - інфляційні, а також 85,92 грн. сплаченого державного мита та 270,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам