Постанова

від 30.09.2009 по справі 41/145-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/145-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2009 року                                    Справа №  41/145-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.  

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резніченко С.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача :  Сойников А.В., довіреність № 635  від 18.05.09 р.;

від відповідача :  Аржанухін В.Л., довіреність № 84-4016  від 30.12.08 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.06.09року по справі № 41/145-09

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод",         м. Алчевськ, Луганська область 

до  Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область 

про стягнення 154510,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

          В квітні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод", м. Алчевськ, Луганська область звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область про стягнення 154510,91 грн.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.09р. у справі 41/145-09 (суддя –Орєшкіна Е.В.) позовні вимоги задоволенні частково.  

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, але в той же час позивачем невірно було встановлено час початку нарахування санкцій за невиконання відповідачем умов договору.

          Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати частково.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає зміні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи господарського суду вбачається, що між позивачем –товариством з обмеженою відповідальністю "Алчевський карбідний завод" та відповідачем –відкритим акціонерним товариством “Нікопольський завод феросплавів” був укладений договір поставки № 805716 від 16.10.08 року.

Згідно умов укладеного договору, постачальник  (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупця (відповідача у справі) товар -  вапно негашене на загальну суму 58428,60 грн., що підтверджується залізничною накладною № 51124130 від 20.10.08 року.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем  по факту поставки на протязі 5 банківських днів з моменту надання рахунків-фактур  та податкових накладних за фактично поставлену продукцію на рахунок у ПриватБанк.

Позивач на виконання вимог пункту 6 договору виставив відповідачеві рахунки №641 від 10.10.08р., на суму 58428, 50 грн., № 652 від 20.10.08р.,

31.10.08 року разом із супровідним листом № 1125 від29.10.08 року позивачем надіслані на адресу відповідача рахунок-фактура № 652  від 20.10.08 року на суму 58428,60 грн. та податкова накладна № 652 від 20.10.08 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення за № 510365, які отримані останнім 03.11.08 року.

        Як вбачається, відповідач не виконав грошове зобов'язання перед позивачем за договором поставки.

В обумовлений строк він не перерахував позивачу оплату за відвантажену продукцію.

Позивачем відповідачеві була направлена претензія.

У відповіді на претензію відповідач просив позивача направити йому копії необхідних для розгляду претензії документів, у зв'язку з їх відсутністю у відповідача.

Листом № 351 від 25.03.09р. відповідачу були направлені необхідні документи, докази про їх отримання є в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем  по факту поставки на протязі 5 банківських днів з моменту надання рахунків-фактур  та податкових накладних за фактично поставлену продукцію на відповідний рахунок.   

Листом № 3860-6995/4013 від 01.12.08р. відповідач послався на негативну економічну ситуацію, у зв'язку з чим, останній не має можливості оплатити продукцію і просить відстрочити виконання зобов'язання.

Як вірно встановлено господарським судом строк оплати отриманої продукції від позивача у відповідача за договором настав з 03.11.08 року по 07.11.08 року.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду та вважає щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 58428,60 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми. За період прострочення: жовтень 2008 року –квітень 2009 року нарахована позивачем сума інфляційних збитків складає 12505,40 грн., 3 % річних за період з 13.10.08 року по 20.04.09 року –1776,87 грн.

Пунктом 7.2. договору сторонами узгоджено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує  постачальнику штраф у розмірі 20 % від суми несплаченого товару.

Нарахована позивачем сума штрафу становить 23371,44 грн.

Колегія суддів також погоджується з господарським судом щодо часткового задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків в розмірі 6274,93 грн., 3 % річних –в розмірі –787,58 грн., штрафу –в розмірі  11685,72 грн., оскільки, по-перше, стягненню підлягають здійснені позивачем нарахування лише за поставкою, яка відбулася 20.10.08 року, по-друге, позивачем невірно визначений період їх нарахування, оскільки порушення грошового зобов'язання за договором  у відповідача розпочалося з 08.11.08 року.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить висновку, щодо відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

    Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область  - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  25.06.09року по справі № 41/145-09–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      П.П.Павловський

Суддя                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                          В.В. Швець