Постанова

від 01.10.2009 по справі 23/45-09-1744

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/45-09-1744

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"01" жовтня 2009 р. Справа № 23/45-09-1744

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

При секретарі Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Архипов А.С., за довіреністю;

від відповідача: Бєліченко Н.М., за довіреністю;

від 3-ї особи: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "З-А"

на рішення господарського суду Одеської області  від 07 серпня 2009 року

у справі № 23/45-09-1744

за позовом Приватного підприємства "Сігма", Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, буд. 23

до Товариства з обмеженою відповідальністю "З-А", м. Одеса, пл. 10 Квітня, буд.1

3-тя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД", м. Одеса, вул. Михайлівська, 44; поштова адреса: м. Одеса, вул. Приморська, 6

про: стягнення 76 662, 9 грн.,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А"

до Приватного підприємства "Сігма"

про стягнення 10 896,80 грн.,-

                                                          ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сігма" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А"  про стягнення 76 662, 9 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2009 року господарським судом Одеської області було порушено провадження по справі №23/45-09-1744.

У судовому засідання 27.04.2009 року позивач надав до суду доповнення до позовної заяви.

У судовому засідання 27.04.2009 року відповідач надав до суду відзив на позов в якому просив вирішити питання про залучення до участі у справі іншого відповідача ТОВ „ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД, як належного відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2009р. року строк розгляду справи було продовжено до 09.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2009 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю „ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД.”

25.05.2009 року позивач надав до суду доповнення до позовної заяви, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 122 619, 68 грн.

Ухвалою суду від 25.05.2009 року, строк розгляду справи було продовжено до 09.07.2009 року.    

Ухвалою господарського суду від 01.07.2009 року, за клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 09.08.2009 року.  

30.06.2009 року до суду та у судовому засіданні 01.07.2009 року позивач надав уточнення до позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 102 636, 50 грн. основного боргу, 667, 59 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 3482, 73 грн. інфляційні та судові витрати.    

13.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "3-А" звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Сігма" про стягнення 10 896,80 грн.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2009 року було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А"  про стягнення 10 896,80 грн. з Приватного підприємства "Сігма" для спільного розгляду з первісним позовом Приватного підприємства "Сігма" до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -  Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗІМ ІНТЕГРЕЙТИД ШИПІНГ УКРАЇНА СЕРВІСИЗ ЛТД” про стягнення 76 662,9 грн.  

У судовому засідання 15.07.2009 року  відповідачем, ТОВ "3-А" було надано до суду доповнення до відзиву на позов № 14 від 14.07.209 року, в якому вже відповідач  просив суд у задоволенні позову відмовити на підставах викладених у відзиві.  

14.07.2009 року позивач за зустрічним позовом ТОВ "3-А" надав до суду доповнення до зустрічної позовної заяви, в яких просить суд стягнути з ПП "Сігма" 15 761, 86 грн.

31.07.2009 року відповідач надав до суду доповнення до відзиву.   

Рішенням господарського суду Одеської області  від 07 серпня 2009 року по справі №23/45-09-1744 (суддя Степанова Л.В.) позов Приватного підприємства "Сігма" задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "З-А" (код 21037036, м. Одеса, пл. 10 Квітня, 1; р/р 2600231656 в АБ “Південний”м. Одеса, МФО 328209) на користь   Приватного підприємства "Сігма" (код 31261727, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 23; р/р 26003301011002 в ДФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 306931) 76 662 (сімдесят шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 90 коп. боргу, 766 (сімсот шістдесят шість) грн. 63 коп. витрати по сплаті державного мита, 73 (сімдесят три) грн. 77 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А" задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства "Сігма" (код 31261727, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Степове, вул. 30 років Перемоги, 23; р/р 26003301011002 в ДФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 306931) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю "З-А" (код 21037036, м. Одеса, пл. 10 Квітня, 1; р/р 2600231656 в АБ “Південний” м. Одеса, МФО 328209) 10 896 (десять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 80 коп. боргу, 109 (сто дев'ять) грн. витрати по сплаті державного мита, 217 (двісті сімнадцять) грн. 35 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "3-А" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області  від 07 серпня 2009 року по справі №23/45-09-1744 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А" на користь   Приватного підприємства "Сігма" 76 662,90 грн. боргу, 766,63 грн. витрати по сплаті державного мита, 73,77 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та прийняти рішення про стягнення з Приватного підприємства "Сігма" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А" 4 865, 06 грн.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, але його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Від 3-ї особи, представник якої не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання не надходило.

01  жовтня  2009 року об 11 годині  22  хвилини представник  ПП  „Сігма” Архипов  А.С.  звернувся  до  суду  з  клопотанням  про ознайомлення  з  матеріалами  справи №23/45-09-1744 . Головуючим  по  справі, суддею Михайловим М.В., 01 жовтня  2009  року  об 11  годині  45 хвилин завізоване   вказане  клопотання: „Надати”.

Крім  того  Архиповим  А.С.  надана апеляційному  суду  заява  про  неотримання ПП  „Сігма” копій  апеляційної скарги та  доданих  до  неї  документів,  також  заява  про  вжиття необхідних заходів  для  з'ясування  справжності  чи  підробки підпису  керівника  ТОВ  „3-А”  та  печатки  ТОВ  „3-А”  на  довіреності  представника відповідача  Бєліченко  Н.М.; про  вирішення  питання щодо  існування  чи  відсутності  повноважень  представника  відповідача Бєліченко  Н.М.

Відповідно  до копії  журналу  служби  безпеки  Одеського  апеляційного  господарського  суду  Архипов А.С. зайшов  у  приміщення  суду  в  13 годин  59 хвилин 01  жовтня  2009  року.    

При  розгляді  апеляційної  скарги Архипову  А.С.  був  роз'яснений зміст  ст.20 ГПК  України. Відводів  судді  або суду  не  було  заявлено.

Надалі  представнику  ПП  „Сігма” була  надана  копія  апеляційної  скарги з додатком  до  неї,  про  що свідчить   його  запис  на  клопотанні  про отримання  копії  апеляційної  скарги з додатком  ,  його  особистий  підпис.

Розрішаючи заяву  про  вжиття необхідних заходів  для  з'ясування  справжності  чи  підробки підпису  керівника  ТОВ  „3-А”  та  печатки  ТОВ  „3-А”  на  довіреності  представника відповідача  Бєліченко  Н.М., про  вирішення  питання щодо  існування  чи  відсутності  повноважень  представника  відповідача Бєліченко  Н.М., колегія  суддів  дійшла  до  висновку,  що  печатка  ТОВ  „3-А” та  підпис  директора  на  довіреності  на Бєліченко Н.М. у  суддів  сумніву не  викликає. При  цьому  колегією  суду  було  оглянуті  9  підписів керівника ТОВ „3-А”  Резника С.О. з відбитками  печатки ,  які  є  у  матеріалах справи.  Не  виникли  у  колегії  судів і  сумніви  щодо  повноважень  представника ТОВ  „3-А” Беліченко Н.М.,  яка  була  допущена  до  розгляду  апеляційної  скарги.   

У  судовому засіданні  Архипов С.А. заявив  усне  клопотання  про  ознайомлення  з  матеріалами  справи. На питання  головуючого, чому він  не знайомився  з  матеріалами  справи починаючи  з 11 години  45  хвилин, відповів,  що  його  у  приміщення суду  не пускала  охорона.  Але   ця  обставина спростовується  випискою  з  журналу  служби  охорони, де  є  запис, що  Архипов  А.С. зайшов  у приміщення  суду о  13-ї годині  59  хвилин, відповідно  мав  можливість  зайти  до  суду  до  розгляду  апеляційної  скарги  та ознайомитися  з  матеріалами  справи.

Слід  зазначити,  що  організація  служби  безпеки  апеляційного  суду передбачає  обов'язкове повідомлення  головуючого  по  справі  при  виникненні  питання  про  доступ  до  розгляду  апеляційної  скарги представника  сторін або  3-ї  особи.  Служба безпеки про  недопущення  представника  Архипова А.С.  головуючого  суддю та помічників  не  інформувала.

Колегія  суддів дійшла  до  висновку  що  такі  дії Архипова  А.С.  спрямовані  на  затягування  розгляду  апеляційної  скарги. Тим  більш,  що при  розгляді  справи  господарським  судом  він приймав  участь  у  6  судових  засіданнях. Копія апеляційної  скарги  на  адресу  ПП  „Сігма” була  направлена,  про що  свідчить поштова  квитанція та  опис  змісту поштового  відправлення, додані  до  апеляційної  скарги. Крім  того  він  отримав особисто копію апеляційної  скарги та  додаток  до  неї на  10  аркушах.

Незважаючи  на  це  була  оголошена перерва  з  14  годин  30  хвилин  до  16  години 00  хвилин  01  жовтня  2009  року для  ознайомлення  Архипова  А.С. з матеріалами  справи.     

Під час  розгляду  апеляційної  скарги  представником  Архиповим А.С.  було  заявлено  клопотання  про  відвід  суду. Підставами  для  відводу були:

неупередженість  суду,  який не  прийняв  до  уваги  сумніви  щодо  документів підписаних  не тією  особою  та  вияснення  повноважень  представника;

відповідачем  пропущений  термін  для  подання  апеляційної скарги;

до  копії  апеляційної  скарги  не  доданий  додаток.  

Що  стосується  першої  підстави для  відводу,  то колегія  суддів це  питання  розглядала та дійшла  до  висновку,  що  печатка  ТОВ  „3-А” та  підпис  директора  на  довіреності  на  им”я  Бєліченко Н.М. у  суддів  сумніву не  викликає. Не  виникли  у  колегії  судів і  сумніви  щодо  повноважень  представника ТОВ  „3-А” Беліченко Н.М.

Друга  підстава: у  апеляційній  скарзі  йдеться  про  відновлення  пропущеного строку  для  подання  апеляційної  скарги. Відповідно  до ухвали апеляційного  суду  від 31  серпня  2009  року   скаржнику  відновлений  процесуальний  строк для  подання  апеляційної  скарги  на  рішення  господарського  суду  Одеської  області  від  07  серпня  2009  року. Тобто  це питання  вирішено  судом.

Третя  підстава: до  копії  апеляційної  скарги  не  доданий  додаток. Ця підстава  не заслуговує на  увагу,  так  як  Архипов  А.С. розписався про  отримання  апеляційної  скарги  з  додатком  та  мав  півтори  години  на  ознайомлення з  ними. Не  наполягав  додатково  на  ознайомленні  зі  скаргою  та  додатком.   

Відповідно  до  ст.20  ГПК  України „Суддя  не  може брати  участі у  розгляді  справи і  підлягає  відводу (самовідводу) ,  якщо  він  є  родичем осіб,  які  беруть участь у  судовому процесі,  або  буде встановлено інші  обставини,  що викликають  сумнів у  його неупередженості ... Відвід повинен  бути  мотивованим,  заявлятись у письмовій  формі до початку  вирішення  спору. Заявляти відвід  після  цього  можна  лише у  разі,  якщо  про  підставу відводу  сторона чи прокурор дізналися після  початку  розгляду  справи  по  суті.”

Судді  ,  що розглядають  апеляційну  скаргу,  не  є  родичами  осіб,  що  беруть  участь у  справі .Обставини, що викликають  сумніви  у  неупередженості  суддів, названі Архиповим  А.С., не є такими  в  розумінні ст.20  ГПК  України, як  зазначено  вище. Клопотання  заявлено  у  усній  формі,  замість  передбаченої  письмовій. Крім  того  підстави  для відводу  названі  ті, що містяться у  клопотанні  та  2  заявах Архипова А.С. від  01  жовтня  2009  року та  які  вже  були вирішені  апеляційним судом.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштове повідомлення, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника 3-ї особи, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 31.08.2009 року про прийняття апеляційної скарги до провадження,  було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Після  оголошення  вступної  та  резолютивною частини  постанови по  розглянутій  справі,  представник  ПП  „Сігма”  намагався  надати  суду  заяву  про  відвід,  але  заява  не  була  прийнята ,  оскільки  подана  після  вирішення  спору.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського  суду  Одеської  області  від 07 серпня  2009  року, задоволений  частково  позов  ПП  „Сігма”. З  Товариства з  обмеженою  відповідальністю  „3-А”стягнуто  на  користь  ПП  „Сігма” 76 662,90  грн.  боргу, 766, 63 грн. витрат по сплаті держмита, 73,77 грн. - витрати на ІТЗ, в решті позову відмовлено;

Рішенням   господарського суду задоволено частково зустрічний позов ТОВ «3-А»та стягнуто з ПП «Сігма»10 896,80 гривень боргу; 109,00 грн.- витрати по сплаті держмита, 217,35 грн. витрат на ІТЗ,  в решті зустрічного позову відмовлено.

ТОВ «3-А»вважає, що Рішення прийняте 07.08.09 року Господарським судом Одеської області в частині задоволення позову ПП «Сігма»та стягнення з ТОВ «3-А»76 662, 90 гривень боргу, 766, 63 гривні витрат по сплаті держмита та 73,77 гривень витрат на ІТЗ винесене не правомірно з порушенням законодавства України та в цій частині підлягає скасуванню. Також,  вважає відповідач, рішенням суду безпідставно відмовлено ТОВ «3-А»у стягненні з ПП «Сігма»штрафних санкцій, інфляційних та річних на загальну суму: 4 865,06 гривень (Сума штрафу складає: 108.97грн., сума пені - 3 835,68 грн., сума інфляційних –762,78 грн., сума з врахуванням 3% річних –157,63грн.

Відповідно до  рішення  суду ТОВ «3-А»безпідставно включило в Рахунок № 1 від 05.01.09року не узгоджені з Позивачем суми: простій в Хайфі –33 835,50 грн., демередж -  42 827,40 грн., а тому ці суми необхідно повернути як борг Позивачу /ПП «Сігма».

Вирішуючи  питання  про  обґрунтованість  стягнення за простій в Хайфі –33 835,50 грн.,  демередж -  42 827,40 грн.,  колегія  суддів  зазначає,  що  господарський суд не надав правової оцінки залученому  до  матеріалів  справи Коносаменту (перевізний документ, що укладається між  Клієнтом/Позивачем та його Вантажовідправником), який Позивач –ПП «Сігма», згідно абзацу 4 п.2.1 Договору, надав Відповідачу/Експедитору -  ТОВ «3-А», для виконання обов'язків по договору Експедирування. В Коносаменті чітко вказано умови оплати за простій/демередж контейнерів та особи, що його сплачують.

Умови вказані в Коносаменті: «демередж за простій контейнера виплачується в порту розвантаження (тобто Одеса)….ВРР оплачуються на місці призначення (порт Одеса), повернення порожніх контейнерів за рахунок одержувача….(в порт Одеса)».

Таким чином Клієнт/Позивач надав Експедиторові  умови,  які він сам погодив з своїм вантажовідправником в Коносаменті. Тому колегія  суддів  вважає необґрунтованим висновок господарського  суду  про  те, що Експедитор повинен погоджувати  вказані  умови  з Клієнтом/позивачем. Експедитор  просто  їх  прийняв та  не мав підстав  їх  змінювати.

Колегія  суддів  вважає  також,  що  господарський  суд не використав норми Цивільного кодексу, який регулює правовідносини договору експедирування, та не звернув увагу, що цей договір відноситься до посередницьких договорів, а тому не зауважив, що Відповідач виконує послуги за плату та за рахунок Клієнта (ч.1 ст.929 ЦК  України), у даному спорі Позивача, а також згідно умов, які погоджені сторонами в Договорі експедирування лише організовує сплату …..та витрат, покладених на Клієнта.

Таким чином суд зробив не вірний висновок про борг, якій ніби склався у ТОВ «3-А»перед ПП «Сігма».

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу де вказано однією з підстав договір.  

01.10.2008 р. між ПП «Сігма»та ТОВ «3-А» було укладено договір транспортного експедирування №1/10/08, згідно п. 1.1. Договору Експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта виконати послуги, пов'язані з перевезенням вантажу Клієнта, а також організувати надання інших послуг по експедируванню вантажу Клієнта.  

Але  господарський  суд  безпідставно  дійшов  до  висновку про  існування  грошової заборгованості Відповідача, якої не могло бути, оскільки зобов'язання Відповідача складались з надання послуг, а не з оплати грошових коштів. Обов'язком Відповідача було лише надання послуг, а ось зобов'язанням Позивача було, та є на сьогоднішній день, сплата грошових коштів, що прямо вказано в розділі 3 Договору експедирування та ст. 929 ЦК України.   

Крім того  господарський  суд  не надав правової оцінки тому, що згідно абзацу 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно –експедиторську діяльність»Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально  підтверджені витрати (рахунки, накладні тощо), понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.  

Ти ж  самі  вимоги містить абзац 2 п. 2.4. Договору експедирування.

Умовами Договору експедирування Розділом 3 передбачено:

п.3.1. За надання передбачених цим Договором послуг Клієнт сплачує Експедиторові винагороду та відшкодовує витрати, що виникли у Експедитора при виконанні умов цього договору, згідно виставленого рахунку у грошовій сумі  шляхом переказу цієї грошової суми на поточний рахунок Експедитора протягом 5 банківських днів зі дня виставлення рахунку.

3.2. Розрахунки між Експедитором та Клієнтом за виконану роботу  та відшкодування витрат, понесених  Експедитором, здійснюються згідно рахунків, які виставляються Експедитором за кожну окрему партію вантажу, протягом 5 банківських днів зі дня виставлення рахунка.

3.3. Відшкодування витрат, що виникли у Експедитора при виконанні умов цього договору та оплату винагороди за надані послуги проводить Клієнт особисто.

Виконуючи умови Договору експедирування Відповідач надав Позивачу Рахунок №1 від 05.01.09року за нарядом № 2 від 04.01.09року на суму 121 657,25 грн. а також   належним чином оформлені документи, які підтверджували витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання  договору транспортного експедирування, а саме: всі Рахунки ТОВ «ЗІМ IНТЕГРЕЙТИД ШИПIНГ УКРАЇНА СЕРВIСИЗ ЛТД»на загальну суму 113 533,30 грн. та інше ( є  у  справі).

Приймаючи  рішення про  стягнення  з первісного  Відповідача за простій в Хайфі –33 835,50 гривень, демередж -  42 827,40 грн. суд також вказав, що Експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, а оскільки такі витрати не були погоджені з ПП «Сігма»то ТОВ «3-А»повинно повернути Позивачу вказані  суми.

Колегія  суддів  вважає  такий  висновок  господарського  суду помилковим  тому,  що простій в Хайфі –33 835,50 грн., демередж -  42 827,40 грн., не є додатковими витратами Експедитора. Вказані грошові кошти є обов'язковими витратами, які Клієнт прийняв до свого зобов'язання ще при укладанні зовнішньоекономічного контракту про поставку йому товару, про що свідчить коносамент та всі письмові докази, що є в матеріалах справи.

Колегія  суддів зазначає також,  що до зобов'язань ТОВ «3-А»по відношенню до вантажу/контейнерів ПП «Сігма»входило тільки отримати контейнери Клієнта в лінії ЗІМ (порт Одеса) та перевезти їх в Дніпропетровськ (митниця), а також організувати сплату витрат покладених на клієнта, що й було виконано ТОВ «3-А».  Тому рішення  господарського  суду  в частині  стягнення з ТОВ «3-А»за простій в Хайфі –33 835,50 гривень, демередж -  42 827,40 грн.   підлягає скасуванню.

Відмовляючи ТОВ «3-А» в задоволенні вимог по стягненню з ПП «Сігма»на користь ТОВ «3-А»штрафу  у сумі 108.97грн., пені  у  сумі 3 835,68 грн., інфляційних -  762,78 грн.,  а  всього 4 865,06 грн., суд мотивував  відмову ненаданням  доказів дати виставлення Рахунку.

Колегія  суддів  з  таким  висновком  господарського  суду  не  погоджується та вважає, що належним доказом дати виставлення рахунку № 1 від 05.01.09 року  на суму 121 657,25 грн. є як дата вказана в рахунку, так і дата вказана ПП «Сігма»в своїх  Платіжних дорученнях № 190, 222 «за экспедирование груза и возмещение таможенного сбора согл. сч. № 1 от 05.01.09года»(т.1, а.с.94,96).

Як на підставу неможливості зробити належний розрахунок  господарський  суд посилається  на рахунок ЗІМ від 28.01.09 року. Але і  тут суд не враховує положення Договору експедирування та норм цивільного законодавства, де вказано, що Експедитор працює за рахунок клієнта, тобто експедитор виставляючи рахунки клієнту включає в нього ті послуги та кошти, які можуть виникати за послуги та будуть надані на багато пізніше. Тобто рахунок  № 1 от 05.01.09 року  є ПЕРЕДПЛАТНИЙ.  

Розрахунок про стягнення  грошових  коштів (т.2,а.с.77) апеляційним  судом  перевірений,  визнаний  правильним. Штраф  у сумі 108.97грн., пеня  у  сумі 3 835,68 грн., інфляційні -  762,78 грн.  підлягають  стягуванню  з  ПП  „Сігма”.  Витрати  на  ІТЗ судового  процесу  у  сумі 73,77  грн. стягується за заявою зустрічного позивача   

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський   суд  приймає  тільки  ті докази,  які  мають значення для справи.

Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися наданими їм правами у процесі доказування, а отже самостійно визначати та подавати докази для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші  особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем по  зустрічному позову не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів, які б спростували  зустрічні позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне  застосування  норм матеріального  та   процесуального  права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,  якщо це  порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню, рішення  господарського  суду –частковому скасуванню,   та зміні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „3-А”,м.Одеса,  на  рішення  господарського  суду  Одеської  області  від 07  серпня  2009  року  у справі  №23/45-09-1744  задовольнити.

Пункти 1,2,3  резолютивної частини  рішення  господарського  суду  скасувати.

Приватному  підприємству  „Сігма” в позові до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „3-А” про стягнення 102 636,50 основного  боргу, 667,59 грн. відсотків за  користування  чужими  грошовими  коштами, 3482,73  грн.  інфляційні та  судові  витрати -  відмовити.

Пункти 4,5 резолютивної частини рішення  господарського  суду  змінити,  та  викласти  у  наступній  редакції :

4.Зустрічний  позов  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  „3-А” задовольнити  повністю.

5.Стягнути з  Приватного підприємства  "Сігма"  (код 31261727, Дніпропетровська область,   Дніпропетровський   район,   с.   Степове,   вул.   30   років   Перемоги,23; р/р 26003301011002 в ДФ ВАТ ВТБ Банк, МФО 306931) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю "3-А" (код 21037036, м. Одеса, пл. 10 Квітня, 1; р/р2600231656 в АБ«Південний»м. Одеса, МФО 328209) 10 896 (десять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн.80 коп. боргу; штраф у  сумі  108,97 грн.; пеню  у  сумі 3 835,68 грн.; 762,78- сума  інфляційних  витрат; 3%  річних  -157,63 грн.; 109 (сто дев'ять) грн. витрати по сплаті державного мита; 73,77грн.-витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Пункт  6  резолютивної частини  рішення  господарського  суду  скасувати.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                                   М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                   В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                         О.О. Журавльов