2/167-09
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2009 року Справа № 2/167-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Стуковенковій О.В.
за участю представників:
позивача: Токаренко І.Г.- предст., дов. від 06.07.2009 року
відповідача: Полєв В.О.- предст., дов.№1 від 31.07.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Юнайтед Діджитал Трейдінг” (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року у справі №2/167-09
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн” (м. Київ)
до: приватного підприємства „Юнайтед Діджитал Трейдінг” (м. Дніпропетровськ)
про: стягнення 162168,59 грн. за договором майнового найму
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2009 року (підписано 28.08.2009р.) у справі №2/167-09 (суддя Боділовська М.М.) задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн” (м. Київ) до приватного підприємства „Юнайтед Діджитал Трейдінг” (м. Дніпропетровськ) про стягнення 162168,59 грн. за договором майнового найма (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) і з відповідача на користь позивача стягнено 162168,59 грн. боргу та судові витрати по справі.
Не погодившись із зазначеним рішенням, приватне підприємство „Юнайтед Діджитал Трейдінг” (м. Дніпропетровськ) –відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року по справі №2/167-09 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Вимоги скаржника мотивовані порушенням судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до прийняття неправомірно рішення. Відповідач зазначає, що позивач за умовами договору повинен був забезпечити отримання відповідачем вимог про відшкодування шкоди та вимог про сплату орендної плати, але цього не було зроблено. В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу рахунків на оплату орендної плати. Щодо збитків, то позивач не направляв на юридичну адресу відповідача будь-яких документів, від поштового відділення він також не отримував будь-яких повідомлень про надходження на його адресу поштових відправлень від позивача. Щодо наданого повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, то у ньому відсутні дані про одержувача кореспонденції, тому це повідомлення не може слугувати доказом вручення листа уповноваженій особі відповідача.
Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн” (м. Київ) –у відзиву на апеляційну скаргу і представник позивача у судовому засіданні пояснив, що обставини, які були встановлені судом (у тому числі факт отримання майна у строкове платне користування і не повернення цього майна), відповідачем в апеляційній скарзі не спростовані. Рахунки на плату були направлені на юридичну адресу відповідача. В судовому засіданні був оглянутий оригінал фіскального чеку та опису вкладення. Претензії позивача, які направлялися за двома адресами, відповідач отримав, але майно не повернув. На думку позивача, відповідач тривалий час ухилявся від отримання будь-якої кореспонденції. Щодо порушень норм матеріального права, то суд правильно кваліфікував правовідносини сторін, тому підстави для скасування судового рішення відсутні.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 30 січня 2006 року між сторонами у справі був укладений договір майнового найму № 50/19, відповідно до п.1.1 якого наймодавець (позивач) зобов'язався надати наймачу (відповідачу) в строкове платне користування майно, склад і вартість якого зазначається в актах прийому-передачі, які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до пунктів 1.3 та 2.1. Договору сторони погодили, що передача майна в користування наймача засвідчується актами приймання-передачі, одночасно з підписанням яких наймач вступає в користування майном.
Пунктом 2.4 Договору сторони погодили строк користування майном, а саме –30 календарних днів від дати передачі майна наймачу. По закінченню строку користування майном майно, останнє підлягає поверненню на склад наймодавця протягом 3-х робочих днів за актом приймання-передачі (п.2.5 Договору). Повернення майна наймодавцю є обов'язком наймача в силу п.3.5 Договору.
Пунктом 5.1. Договору сторони погодили розмір плати за користування майном: 1000,00 грн. за місяць користування майном. Орендна плата в силу п.5.2 Договору вноситься щоквартально на підставі рахунків, виставлених наймодавцем, і перераховується в безготівковій формі на поточний рахунок наймодавця.
В процесі виконання умов договору позивач передав відповідачу:
· за актом №1296523 приймання-передачі майна від 23.09.2008р. майно на суму 28880,80 грн.;
· за актом №1298782 приймання-передачі майна від 25.09.2008р. майно на суму 19760,00 грн.;
· за актом №1299575 приймання-передачі майна від 29.09.2008р. майно на суму 4004,00 грн.;
· за актом №1299036 приймання-передачі майна від 29.09.2008р. майно на суму 3536,00 грн.;
· за актом №1300761 приймання-передачі майна від 30.09.2008р. майно на суму 3504,80 грн.;
· за актом №1302920 приймання-передачі майна від 02.10.2008р. майно на суму 29730,75 грн.;
· за актом №1302924 приймання-передачі майна від 03.10.2008р. майно на суму 29980,80 грн.,
а всього на суму 119397,15 грн.
Факт отримання зазначеного майна підтверджується матеріалами справи.
Станом на день розгляду справи по суті у місцевому господарському суді майно позивачу не повернуто.
Судом встановлено, що на підставі п.5.1 та п.5.2 Договору позивач направляв Відповідачу рахунки на оплату платежів за користування майном із зазначенням строку для оплати –5 (п'ять) банківських днів але відповідач свої зобов'язання по оплаті за користування майном порушив –не сплатив платежів в строки, що передбачені договором.
Сума заборгованості по платежам за користування майном (орендна плата) становить 6266,67 грн.
Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасного повернення майна Наймодавець має право:
- вимагати від наймача повернення майна;
- відмовитись від приймання такого майна у зв'язку з втратою інтересу до виконання цього зобов'язання наймачем і вимагати від наймача відшкодування збитків у розмірі повної вартості такого майна.
При цьому, в силу п. 6.5 Договору наймач зобов'язався відшкодувати вартість своєчасно не повернутого майна протягом 3-х днів від дати отримання вимоги наймодавця.
Як правильно встановив місцевий господарський суд при розгляді справи, у зв'язку з неповерненням відповідачем майна у встановлений Договором строк позивач на підставі п.6.4 Договору і відповідно до ст.222 Господарського кодексу України направив відповідачу претензії №5/02/09 від 10.03.2009р. і №6/02/09 від 21.04.2009р. з вимогою повернути майно, а у разі неможливості його повернення –відшкодувати вартість майна (докази направлення претензій додані до матеріалів справи). Претензію №6/02/09 від 21.04.2009 року відповідач отримав 11.05.2009р., але майно не повернув, вартість його не відшкодував, відповідь на претензію не направив.
За таких обставин місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача збитки у розмірі повної вартості неповерненого майна.
Відповідно до ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 6.6. Договору наймач у разі порушення зобов'язання щодо повернення майна (або не відшкодування його вартості в силу договору) повинен сплатити наймодавцю неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, що станом на 19.06.2009р. становить 33483,82 грн. Розмір неустойки обчислений позивачем та судом відповідно до норм чинного матеріального права.
Обґрунтованим є також стягнення заборгованості по орендній платі за користування майном у сумі 6266,67 грн. і 485,78 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів, оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині сплати орендної плати, а сторони договором (п.6.3) передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату за користування майном у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Щодо збитків від інфляції та 3% річних, то позивач просив стягнути їх на підставі ст.625 ЦК України. Згідно зазначеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, законодавець передбачив можливість стягнення збитків від інфляції та процентів річних від простроченої суми тільки у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання. Виходячи із наданого позивачем розрахунку, він нарахував збитки від інфляції і проценти на вартість майна. Договором стягнення вартості майна передбачено у якості відшкодування збитків (п.6.5) у вигляді відповідальності за порушення умов договору (стаття 6 «Відповідальність сторін»). Таким чином, у відповідача за договором відсутнє грошове зобов'язання по поверненню майна (стягнення майна передбачено у вигляді відповідальності), що виключає нарахування і стягнення збитків від інфляції і 3% річних на підставі ст.625 ЦК України.
За таких обставин рішення суду підлягає зміні.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування судового рішення і відмови у позові, виходячи із наступного:
- вимога про відшкодування збитків у вигляді вартості майна була зазначена у претензії, що підтверджується копіями претензій і в позовній заяві;
- рахунки на оплату направлялися відповідачу. Крім того, позивач повторно направив відповідачу рахунки, що підтверджується описом вкладення у цінній лист і фіскальним чеком;
- факт направлення претензій на юридичну і фактичну адресу відповідача повністю підтверджуються відповідними описами вкладень у цінний лист, фіскальними чеками і повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
При цьому слід зазначити, що за законом виконання досудового порядку вирішення спору не є обов'язковим. До того ж позивач не повинен доводити факт отримання претензії відповідачем, йому достатньо довести факт направлення листів на відповідну адресу.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування у повному обсязі прийнятого судом рішення. Разом з тим судове рішення підлягає зміні, оскільки суд неправомірно стягнув з відповідача збитки від інфляції у сумі 1916,92 грн. і 3% річних у сумі 618,25 грн. Крім того, резолютивна частина рішення не відповідає вимогам п.4 ч.1 ст.84 ГПК України, відповідно до якого резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково по кожній із заявлених вимог. Такого висновку резолютивна частина не містить, а різні заявлені позивачем суми (за різними підставами стягнення) стягнуто однією сумою.
Державне мито розподіляється між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Юнайтед Діджитал Трейдінг” (м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2009 року у справі №2/167-09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства «Юнайтед Діджитал Трейдінг»(м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 2, код ЄДРПОУ 3289633) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Даталюкс Дистрибьюшн»(м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, код ЄДРПОУ 30435904) 119397 грн. 15 коп. збитків в розмірі повної вартості майна; 6266 грн. 67 коп. заборгованості по орендній платі; 33483 грн. 82 коп. неустойки; 485 грн. 78 коп. пені; 1596 грн. 33 коп. витрат по сплаті державного мита і 307 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повернути з державного бюджету товариству з обмеженою відповідальністю «Даталюкс Дистрибьюшн»(м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, код ЄДРПОУ 30435904) 152 грн. 96 коп. зайво сплаченого державного мита і 2 грн. 50 коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідки».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Даталюкс Дистрибьюшн»(м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, 5/6, код ЄДРПОУ 30435904) на користь приватного підприємства «Юнайтед Діджитал Трейдінг» (м. Дніпропетровськ, вул. Космонавта Волкова, 2, код ЄДРПОУ 3289633) 12 грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.
Зобов'язати господарський суд Дніпропетровської області видати накази і довідки відповідно до вимог ст.ст.49, 115, 116 ГПК України.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О. Лотоцька
Р.М. Бахмат
(постанова виготовлена у повному обсязі 02.10.2009 року)
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2009 |
Оприлюднено | 09.10.2009 |
Номер документу | 4925764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Євстигнеєв О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні