Рішення

від 11.08.2015 по справі 1522/24538/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

11.08.2015

Справа № 522/24538/12

Провадження № 2/522/741/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

при секретарі Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівний комбінат», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Одеської міської ради, обслуговуючого кооперативу «Ковалевського» про визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівний комбінат», за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг групп», обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточнивши його, до ВАТ «Одеський домобудівний комбінат», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Одеської міської ради, обслуговуючого кооперативу «Ковалевського» та просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною пл. 70, 3 кв. м., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради від 21 березня 2011 року на ім’я ОСОБА_2, витребувати квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 70, 3 кв. м. із володіння ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 29 квітня 2005 року між позивачем та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» був укладений договір №28/7 про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі, згідно умов якого ОСОБА_1 здійснив інвестування будівництва двокімнатної квартири №28 за вказаною адресою у сумі 208 376, 00 грн. Однак, вищевказану квартиру незаконно, на думку позивача, було передано у власність ОСОБА_2 на підставі укладеного між ним та ДП «Жилбуд» договору №7/28 від 30 вересня 2006 року про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі. 21 березня 2011 року ВК ОМР видав на ім’я ОСОБА_2 відповідне свідоцтво про право власності на спірну квартиру. Вищевказане стало приводом для звернення ОСОБА_1 до суду з зазначеним позовом.

В подальшому, з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ВАТ «Одеський домобудівний комбінат», за участю третіх осіб - ТОВ «Білдінг групп», обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» звернувся ОСОБА_2, в якому просить визнати недійсним договір №28/7 від 29 квітня 2005 року, укладений між головою правління ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» ОСОБА_3 і ОСОБА_1В, відповідно до якого останній зобов’язався здійснити інвестування будівництва квартири № 28 у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського, будівельний №7.

Зустрічні вимоги обґрунтовуються тим, що 30 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ДП «Жилбуд» був укладений договір №7/28 про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі, згідно умов якого ОСОБА_2 здійснив інвестування будівництва двокімнатної квартири №28 за вказаною адресою у сумі 284 012, 00 грн. Після введення будинку в експлуатацію ОСОБА_2 згідно акту прийому-передачі була передана спірна квартира, а 21 березня 2011 року він в установленому законом порядку отримав свідоцтво про право власності на вказану квартиру. Також зазначив, що договір інвестування укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» є недійсним, оскільки в голови правління ОСОБА_3 не було повноважень на укладення зазначеної угоди.

Позивач ОСОБА_1 та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити, надали пояснення аналогічні обставинам викладеним в позовній заяві, а також заперечували проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та підтримав у повному обсязі зустрічні позовні вимоги.

Представник ТОВ «Білдінг групп» у судовому засіданні зазначив, що вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_2 та необґрунтованими вимоги ОСОБА_1

Інші учасники процесу у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Також ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, при цьому держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права володіння або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом..

Судом встановлено, що 29 квітня 2005 року між ОСОБА_1 та головою правління ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» ОСОБА_3Г, був укладений договір №28/7 про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі, згідно умов якого ОСОБА_1 здійснив інвестування будівництва двокімнатної квартири №28 за вказаною адресою у сумі 208 376, 00 грн.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про господарські товариства» виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Відповідно до п. «і» ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

В п. 5.1 Статуту ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» від 02 грудня 1994 року встановлено, що статутний фонд товариства складає 111 369, 75 грн.

Таким чином, вартість спірної квартири перевищувала статутний фонд ВАТ «Одеський домобудівний комбінат», тому голова правління ОСОБА_3Г, не мав право на укладення договору №28/7 про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі від 29 квітня 2005 року з ОСОБА_1

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Також встановлено, що 30 вересня 2006 року між ОСОБА_2 та ДП «Жилбуд» був укладений договір №7/28 про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі, згідно умов якого ОСОБА_2 здійснив інвестування будівництва двокімнатної квартири №28 за вказаною адресою у сумі 284 012, 00 грн.

Згідно акту готовності об’єкта до експлуатації №1895 від 02 лютого 2010 року (Т. 1, а. с. 181), а також відповідного сертифікату відповідності № 15001895 (Т. 1, а. с. 180), вищевказаний будинок був введений в експлуатацію.

22 лютого 2011 року на підставі акту прийому-передачі ОСОБА_2 була передана квартира №28 по вул. Ковалевській (Пішонівській), 7 в м. Одесі (Т. 1, а. с. 8).

21 березня 2011 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру на ім’я ОСОБА_2 (Т.1, а. с. 9).

Суд вважає, що ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на квартиру №28 за вищевказаною адресою, виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний одержати дозвіл на виконання будівельних робіт у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності"; одержати письмовий звіт експертизи проекту будівництва у випадках та порядку, встановлених статтею 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності»; одержати позитивний висновок державної експертизи інвестиційного проекту у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно дозволу №94/04 на виконання будівельних робіт від 03 березня 2004 року забудовником будинку №7 по вул. Кавалевського в м. Одесі був визначений ТОВ «Білдінг Групп» (Т.1, а. с. 95).

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 08 грудня 2005 року було прийнято рішення №846 «Про надання дозволу ТОВ «Білдінг Групп» на будівництво 2-секційого 10-ти поверхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська, 7» (Т.1, а. с. 82), а 26 січня 2006 року було прийнято рішення №87 «Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Білдінг Групп» за адресою: м. Одеса, вул. Пішонівська, 7» (Т.1, а. с. 96).

У судовому засіданні також доведено, що замовником будівництва вищевказаного будинку є директор ДП «Жилбуд» ОСОБА_4, про що свідчить інвестиційно-підрядний договір від 01 листопада 2005 року (Т. 1, а. с. 84), а також акт готовності об’єкту до експлуатації №1895 від 02 лютого 2010 року (Т. 1, а. с. 89). Таким чином, ТОВ «Білдінг Групп» вважається замовником будівництва вказаного будинку, а ДП «Жилбуд» - інвестором-підрядником.

Відповідно до листа ТОВ «Білдінг Групп» №71 від 21 вересня 2009 року направленого керівнику УКБ Міськради 1 181 кв. м. в житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського, 7, передані ДП «Жилбуд» (Т. 1, а. с. 198).

Таким чином, директор ДП «Жилбуд» мав всі повноваження для укладення договору про співпрацю по інвестуванню будівництва житлового будинку №7 по вул. Ковалевській (Пішонівській) в м. Одесі.

Тому, суд вважає, що ОСОБА_2 на законних підставах набув право власності на квартиру №28 за вищевказаною адресою.

В свою чергу, а ні ОСОБА_1, а ні його представником до суду не було надано доказів того, що саме ВАТ «Одеський домобудівний комбінат» мав право на укладення договору інвестування, а також акту прийому-передачі спірної квартири.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Виходячи з вищевикладеного, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думки сторін, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 41, 47 Закону України «Про господарські товариства», ст. ст. 7, 8 Закону України «Про інвестиційну діяльність», п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 98, 203, 215, 241, 319, 321, 328 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 6, 10, 11, 57, 60, 88, 169, 208-209, 212-215 ЦПК України , суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівний комбінат», ОСОБА_2, Виконавчого комітету Одеської міської ради, обслуговуючого кооперативу «Ковалевського» про визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівний комбінат», за участю третіх осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг групп», обслуговуючого кооперативу «Укргарантбуд» про визнання договору недійсним, - задовольнити.

Визнати недійсним договір №28/7 від 29 квітня 2005 року, укладений між головою правління Відкритого акціонерного товариства «Одеський домобудівний комбінат» ОСОБА_3 і ОСОБА_1, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов’язався здійснити інвестування будівництва квартири № 28 у житловому будинку за адресою: м. Одеса, вул. Ковалевського, будівельний №7.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.Б. Свячена