Рішення

від 03.08.2015 по справі 910/12342/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015Справа №910/12342/15 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіліті менеджмент Україна", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 67 098,18 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіліті менеджмент Україна" до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч", Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання правочину недійсним, за участю представників позивача за первісним позовом - Кізік А.М., довіреність №б/н від 26.01.2015 року, відповідача за первісним позовом - Старінського О.С., третьої особи за первісним позовом - Пронюка В.Я., довіреність №14-182 від 15.07.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року до господарського суду м. Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 67 098,18 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати заборгованості за договором про переведення боргу №13/4116 від 15.10.2013 року, яка виникла за договором купівлі-продажу природного газу №13/2145-ТЕ-17 від 28.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.06.2015 року.

29.05.2015 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіліті менеджмент Україна" до Об"єднання співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч", Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" про визнання правочину недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні 13.07.2015 року оголошено перерву на 27.07.2015 року.

В судовому засіданні 27.07.2015 року оголошено перерву на 03.08.2015 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи за первісним позовом та представників позивача та відповідачів 1, 2 за зустрічним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.12.2012 між НАК „Нафтогаз Україна", як продавецем та ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2145-ТЕ-17, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору НАК „Нафтогаз Україна" у період з січня по квітень 2013 року поставив, а ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" прийняло природний газ на загальну суму 120132,18 грн. Однак, ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ в строки встановлені договором в повному обсязі не розрахувалося, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 67098,18 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу, що також підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду №911/767/14 від 23.06.2014 року, яка набрала законної сили та копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого орган, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорі, в яких беруть участь ті самі сторони.

15.10.2013 року між НАК „Нафтогаз Україна", як кредитором, Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч", як новим боржником, та ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна", як первісним боржником, було укладено трьохсторонній договір про переведення боргу №13/4116, відповідно до умов якого за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника свій борг, який виник у первісного боржника перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу №13/2145-ТЕ-17 від 28.12.2012, укладеним між первісним боржником та кредитором, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника у цьому зобов'язанні та замінює первісного боржника у зобов'язанні (п. 1.1 договору про переведення боргу).

Відповідно до п. 1.2 зазначеного договору кредитор дійсним надає згоду на заміну первісного боржника у зобов'язанні новим боржником та на укладенні цього договору на встановлених у ньому умовах.

Сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення даного договору дорівнює 67098,18 грн. (п. 2.1 договору про переведення боргу).

Пунктом 3.2 договору про переведення боргу встановлено, що новий боржник зобов'язується перераховувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 статті 2 цього договору, в порядку та на умовах, визначених договором купівлі - продажу природного разу № 13/2145-ТЕ-17 від 28.12.2012року.

15.10.2013 року позивачем було сплачено заборгованість перед НАК „Нафтогаз Україна" за договором про переведення боргу №13/4116 у розмірі 67098,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням №153 від 29.11.2013 року, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.5. договору про переведення боргу передбачено, що на момент сплати позивачем (новим боржником) суми заборгованості, передбаченої п. 2.1. договору, новий боржник набуває права вимагати сплати цієї суми від первісного боржника.

17.03.2015 року позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу за первісним позовом письмову вимогу про погашення заборгованості у розмірі 67 098,18 грн. у семиденний строк, яку відповідачем за первісним позовом було отримано 20.03.2015 року.

Проте, відповідач за первісним позовом у строк вказаний у письмовій вимозі, заборгованість не сплатив.

Отже, ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" на даний час має перед Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч" заборгованість у сумі 67 098,18 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 67 098,18 грн.

Предметом зустрічної позовної заяви є вимоги про визнання недійсним договору про переведення боргу № 13/4116 від 15.10.2013 року, що було укладено між НАК „Нафтогаз Україна", Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч" та ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" у зв'язку із перевищенням повноважень представника ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" на його укладення.

Спірний договір про переведення боргу № 13/4116 від 15.10.2013 року укладений ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" в особі директора Немировича Олексія Петровича, діючого на підставі статуту.

Повноваження Немировича Олексія Петровича підтверджуються статутом ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна", копія якого міститься в матеріалах справи та копією протоколу загальних зборів засновників учасників ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" №030912 від 03.09.2012 року, згідно з яким було затверджено склад Дирекції ТОВ „Фесіліті Менеджмент Україна" та визначено, що виконавчий директор має право підпису первинних документів (актів наданих послуг, виконаних робіт, видаткових накладних тощо), які підтверджують господарські операції по реалізації товариством товарів робіт та/або послуг контрагантам. З 03.09.2012 року призначено на посаду виконавчого директора Немировича Олексія Петровича.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Доказів того, що відповідачі за зустрічним позовом знали чи не могли не знати про обмеження в розумінні ст. 92 ЦК України та взагалі наявності таких обмежень станом на час підписання оспорюваного договору позивачем за зустрічним позовом суду не надано.

У відповідності до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

За таких, обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, і тому в зустрічному позові про визнання недійсним договору про переведення боргу № 13/4116 від 15.10.2013 року слід відмовити.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 1 827,00 грн. за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом. Судовий збір за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фесіліті менеджмент Україна" (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 4, код 36283326) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Солнєчний луч" (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Берегова, 11, код 37909712) 67 098 (шістдесят сім тисяч дев'яносто вісім) грн. 18 коп. основної заборгованості та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

У зустрічному позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.08.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна