Рішення

від 25.08.2015 по справі 914/2117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.15 Справа№ 914/2117/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув матеріали справи за позовною заявою : Публічного акціонерного товариства В«ЛьвівобленергоВ» , м. Львів

до відповідача: Міського комунального підприємства В«ПеремишляниводоканалВ» , м. Перемишляни Львівської області

про стягнення 10 282,33 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством В«ЛьвівобленергоВ» до Міського комунального підприємства В«ПеремишляниводоканалВ» про стягнення 10 282,33 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 03.07.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.08.2015 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 10.08.2015 р.

25.08.2015 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги суду виконав повністю, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях, наданих у судовому засіданні, просив стягнути з відповідача заборгованість на суму 10 282,33 грн., а саме: 3 365,56 грн. - пені, 168,28 грн. - 3% річних, 6 748,49 грн. - втрат від інфляції.

25.08 2015 р. представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги, викладені в ухвалах суду від 03.07.2015 р. та 10.08.2015 р. виконав частково. 25.08.2015 р. подав на адресу суду пояснення, в якому просив зменшити розмір пені, нарахованої МКП В«ПеремишляниводоканалВ» за несвоєчасне виконання своїх фінансових зобов'язань перед ПАТ В«ЛьвівобленергоВ» .

Представник позивача, присутній у судовому засіданні, проти зменшення розмірі пені, яка підлягає стягненню з відповідача, заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши представників сторін, суд встановив.

22.03.2006 р. між ВАТ «Львівобленерго» (перейменоване у ПАТ «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та Міським комунальним підприємством В«ПеремишляниводоканалВ» укладено договір про постачання електричної енергії № 90131. Відповідно до умов договору постачальник продає електричну енергію споживачу для потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 В«Графік зняття показів засобів обліку електричної енергіїВ» , а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з п. 2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків» та № 9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до п. 1 та п. 2 додатку № 2 В«Порядок розрахунківВ» до договору № 90131 від 22.03.2006 р. розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа попереднього місяця до 19 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

За умовами п. 4 додатку № 2 В«Порядок розрахунківВ» до договору № 90131 від 22.03.2006 р. остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту упродовж розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених Правилами користування електроенергії. Пунктом 6 додатку № 2 передбачено, що рахунки на оплату платежів, передбачених договором виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у період з лютого 2015 року до травня 2015 року надані відповідачу послуги з електропостачання, про що відповідачу були виставлено кожного місяця рахунки на оплату за спожиту активну електричну енергію. В порушення зобов'язань відповідно до укладеного між сторонами договору відповідач неналежним чином здійснював оплату за спожиту електричну енергію, оплачуючи надані послуги з порушенням термінів.

Пунктом 4.2.1. договору № 90131 від 22.03.2006 р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 7 додатку № 2 В«Порядок розрахунківВ» до договору № 90131 від 22.03.2006 р. у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно з розрахунком на загальну суму 3 365,56 грн. Крім того, позивач нарахував 6 748,49 грн. - втрат від інфляції та 168,28 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Згідно із статтею 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі наведеної норми позивач просить стягнути з відповідача 6 748,49 грн. - втрат від інфляції та 168,28 грн. - 3 % річних. Вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3 % річних є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору № 90131 від 22.03.2006 р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п. 7 додатку № 2 В«Порядок розрахунківВ» до договору № 90131 від 22.03.2006 р. у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених даним договором, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано пеню в розмірі 3 365,56 грн. за період з 04.03.2015 р. до 31.05.2015 р.

25.08.2015 р. відповідач подав на адресу суду пояснення, в яких просить про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з Міського комунального підприємства В«ПеремишляниводоканалВ» . Необхідність зменшення розміру пені відповідач обґрунтовує винятковими обставинами, викладеними у поясненнях, поданих на адресу суду (за вх. № 35282/15 від 25.08.2015 р.) та доданими доказами, посилаючись, зокрема, на наступні обставини.

Відповідач є комунальним підприємством, яке створене органом державної влади з метою забезпечення безперервного постачання питної води, яка споживається населенням, бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами. Систематично Міське комунальне підприємство В«ПеремишляниводоканалВ» змушене вживати заходи щодо примусового стягнення боргів з споживачів за надані їм послуги, внаслідок наявної дебіторської заборгованості споживачів відповідач не має змоги своєчасно сплатити кошти позивачу.

Крім того, 12.01.2015 р. між МКП В«ПеремишляниводоканалВ» та Управлінням соціального захисту населення Перемишлянської РДА укладено договори про виконання Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій. Відповідно до умов вказаних договорів Управління соціального захисту населення Перемишлянської РДА зобов'язується щомісячно проводити розрахунки з попередньої оплати ресурсів (товарів, послуг на строк не більше 1 місяця). Відповідно до актів звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів місцевого бюджету за надані житлові субсидії, в Управління соціального захисту населення Перемишлянської РДА перед МКП В«ПеремишляниводоканалВ» існувала заборгованість з виплати субвенцій, а саме: станом на 01.03.2015 р. на суму 55 117,60 грн., станом на 01.04.2015 р. на суму 86 961,83 грн., станом на 01.05.2015 р. на суму 57 872,19 грн. Відповідач посилається на те, що несвоєчасні розрахунки відповідача з позивачем зумовлені несвоєчасними розрахунками між відповідачем та розпорядником коштів місцевого бюджету за надані житлові субсидії. Одразу після надходження коштів з бюджету відповідач сплатив борг за надані позивачем послуги.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Враховуючи наведені обставини справи, суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача, зменшивши розмір пені на 50 %.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, cуд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані частково, підлягають до задоволення в частині стягнення пені на суму 1 682,78 грн., 6 748,49 грн. - втрат від інфляції та 168,28 грн. - 3 % річних від простроченої суми. В задоволенні решти вимог необхідно відмовити.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає судові витрати на відповідача. Відповідно до абзацу 4 п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Відтак, судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1 827,00 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відповідача: Міського комунального підприємства В«ПеремишляниводоканалВ» (81200, Львівська обл., м. Перемишляни, вул. Галицька, 38, код ЄДОПОУ 25231485) на користь позивача: Публічного акціонерного товариства В«ЛьвівобленергоВ» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 1 682,78 грн. - пені, 6 748,49 грн. - втрат від інфляції, 168,28 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст. 91-93 ГПК України.

У судовому засіданні 25.08.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення складений та підписаний 28.08.2015 р.

Суддя Гутьєва В.В.