Рішення

від 13.03.2007 по справі 25/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/20

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.03.07 р.                                                                               Справа № 25/20                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом    приватного підприємства „Фєнікс”  м. Брянка Луганської області

до відповідача  виробничого об'єднання шахтної геології і технічного буріння „Укрвуглегеологія” м. Донецьк

про стягнення   15192грн.95коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача: Башта М.І. – представник (довіреність № 3 від 15.08.2006);

від відповідача:  Брицин В.С. – юрисконсульт (довіреність № 01/325  від 12.05.2006)

Позивач - приватне  підприємство “Фєнікс” м. Брянка Луганської області  звернувся до господарського суду з позовом до виробничого об'єднання шахтної геології і технічного буріння “Укрвуглегеологія”  м. Донецьк про стягнення заборгованості  в сумі 15192грн.96коп., яка складається з  основного боргу за послуги охорони  в сумі 13225грн.81коп.,  пені  в сумі  1173грн.60коп.  та 3% в сумі  793грн.54коп. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з наданням послуг юриста, в розмірі 1317грн.08коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про охорону об'єкту № 02-03 від 14.07.2003р., додатки до договору, наказ про взяття об'єкту під охорону,  лист № 1478 від 28.09.2004, наказ про зняття об'єкту з охорони,  рахунки, рахунок № 6 від 09.12.2004 на оплату юридичних послуг, накладні, податкові накладні, акти приймання – передачі виконаних робіт від 31.07.2003, від 31.08.2003, від 30.09.2003, від 31.10.2003, від 31.12.2003,  від 30.01.2004, від 27.02.2004, від 31.03.2004, від 20.05.2004, акт прийому-здачі виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 09.12.2004, банківські виписки від 10.07.2003, від 27.08.2003, від 17.09.2003, від 23.10.2003, від 19.11.2003, від 24.12.2003,  від 27.01.2004, від 08.04.2004,  від 09.06.2004, претензії № 23 від 26.05.2004р., № 48 від 14.07.2004р., без номеру від 09.09.2004р.,  № 8 від 26.01.2006р., № 7 від 26.01.2006р., відповіді на претензію № 942 від 20.07.2004р.,  № 1456 від 23.09.2004р., № 1232 від 22.07.2005р., № 225 від 14.03.2006р., видатковий касовий ордер від 27.12.2004,   акт звірки станом на 13.01.2005р., повторну претензію № 28 від 25.06.2005р., лист № 51 від 10.08.2005р., графік погашення заборгованості, лист № 53 від 08.09.2005р., зведену таблицю по виставленим рахункам і сплати по ним.

22.02.2007 позивач через канцелярію суду  за супровідним листом подав  довіреність на представника,  копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, копію свідоцтва про сплату єдиного податку,  копію договору про надання юридичних послуг № б/н від 01.07.2006, довідку з ЄДРПОУ, акт звірки розрахунків станом на 21.02.2007.

Перелічені документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Відповідач через канцелярію господарського суду за супровідним листом (вих. № 200 від 12.03.2007)  надав відзив на позовну заяву,  копії листів, копії актів звірки,  розрахунок розміру збитків, копію Статуту, копію Положення про структурну одиницю, копію постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 06.06.2004, копію довіреності на представника, які долучені до матеріалів справи.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву  (вих. № 200  від 12.03.2007),  відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на порушення прокуратурою Калінінського району м. Донецька кримінальної справи по факту розкрадення матеріальних цінностей.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

14.07.2003 між приватним підприємством „Фєнікс” (Охорона) та Димитрівською геологорозвідувальною експедицією – підрозділом Ленінської  геологорозвідувальної експедиції, яка, в свою чергу, є структурною одиницею виробничого об'єднання шахтної геології і технічного буріння „Укрвуглегеологія” (Власник),  був укладений договір про охорону об'єкта № 02-03 від 14.07.2003.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору  Охорона зобов'язується здійснювати охорону території, приміщень та матеріальних цінностей  Власника, перелічених в дислокації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору, та зазначених на план-схемі об'єкту, що охороняється, а Власник зобов'язується своєчасно здійснювати оплату послуг Охорони на умовах та в порядку, встановленому цим договором.

Пункт 3.1. договору встановлює, сума договору визначається сторонами, виходячи із вартості матеріальних та трудових витрат  Охорони, необхідних для здійснення належного рівня безпеки, на підставі розрахунку (Додаток № 2).

Згідно Додатку № 2 до договору № 02-03 від 14.07.2003 загальна вартість охоронних послуг за місяць становить 5000грн.00коп.

На виконання умов договору про охорону об'єкта № 02-03 від 14.07.2003 приватне підприємство „Фєнікс” надало Димитрівській геологорозвідувальній експедиції (підрозділ Ленінської геологорозвідувальної експедиції)  послуги по охороні об'єктів,  виставило відповідні рахунки   на оплату вартості наданих послуг, виписало накладні та  податкові накладні.

Факт  надання позивачем послуг з охорони об'єктів  Димитрівської геологорозвідувальної експедиції підтверджується актами приймання–передачі виконаних робіт від 31.07.2003, від 31.08.2003, від 30.09.2003, від 31.10.2003, від 31.12.2003,  від 30.01.2004, від 27.02.2004, від 31.03.2004, від 20.05.2004. Вказані акти підписані з боку „Власника” без будь-яких зауважень або заперечень.

Пункт 3.5. даного договору встановлює, цим договором встановлюється наступний порядок розрахунку: - по закінченню місяця здійснюється 100% розрахунок по факту.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

          В порушення умов договору (п. 3.5.) та вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач надані послуги прийняв, але  оплатив не в повному обсязі.

          Як вбачається з зведеної таблиці по виставленим рахункам та оплаті по ним, підписаної з боку відповідача, загальна сума заборгованості становить 13225грн.81коп.

          Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.01.2005, підписаний та скріплений печатками з боку позивача та відповідача.

          Згідно даного акту сальдо на користь позивача становить 13225грн.81коп.

          В процесі співробітництва між сторонами за договором про охорону об'єкту № 02-03 від 14.07.2003 позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії (№ 23 від 26.05.2004р., № 48 від 14.07.2004р., без номеру від 09.09.2004р.,  № 8 від 26.01.2006р., № 7 від 26.01.2006р., повторна претензія № 28 від 25.06.2005р.).

          У відповідях на претензії (№ 942 від 20.07.2004р.,  № 1456 від 23.09.2004р.) відповідач зазначав, що заборгованість ним визнається, але у зв'язку з скрутним фінансовим становищем буде погашатись за мірою надходження грошових коштів на рахунок підприємства.

          Відповіддю на претензію (вих. № 1232 від 22.07.2005) відповідач вказав, що заборгованість в сумі 24373грн.36коп. ним визнається, але у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємство не в змозі погасити цю заборгованість одним грошовим перерахуванням, тому  запропонував графік погашення заборгованості.

          Графік погашення заборгованості був схвалений керівництвом ПП „Фєнікс”, що відображено в листі (вих. № 51 від 10.08.2005).

          Листом (вих. № 53 від 08.09.2005) позивач повідомив відповідача, про невиконання останнім графіка погашення заборгованості.

          Після чого на адресу відповідача були направлені претензії (вих. № 7 від 26.01.2006 та № 8 від 26.01.2006) з вимогою погасити існуючу заборгованість в сумі 13225грн.81коп. за договором № 02-03 від 14.07.2003.

          У відповіді на ці претензії (вих. № 225 від 14.03.2006) відповідач зазначив, що заборгованість ним визнається, але важке фінансове становище не дає можливості її погасити.

          Таким чином, суд робить висновок про те, що в процесі виконання умов договору № 02-03 від 14.07.2003, листування між сторонами  відповідач факт наявності заборгованості в сумі 13225грн.81коп.  визнавав, акт звірки та зведену таблицю по виставленим рахункам і оплаті по ним підписав, але до теперішнього часу існуючий борг не погасив.

          З огляду на це, борг в сумі 13225грн.81коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          У відзиві на позовну заяву відповідач проти заборгованості заперечує, посилаючись на порушення прокуратурою Калінінського району м. Донецька кримінальної справи по факту розкрадення матеріальних цінностей.

          Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом до уваги не приймаються, оскільки, згідно ч. 3 ст. 35 Господарського суду України для господарського суду при вирішенні питань, чи мале місце певні дії та ким вони вчинені,  обов'язковим є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

          Також суд звертає увагу на те, що п. 7.1. договору про охорону об'єкта № 02-03 від 14.07.2003 закріплює, Охорона не несе відповідальності за крадіжку товарно-матеріальних цінностей при невиконанні Власником заходів, встановлених двохстороннім Актом (Додаток № 4) по технічному укріпленню об'єкту, приміщень, які охороняються, якщо це стало умовою, що призвела до здійснення розкрадання.

          З огляду на зазначений пункт 7.1. договору, відповідач не довів суду та документально не підтвердив факт належного  здійснення ним заходів по технічному укріпленню об'єкту, приміщень, які охороняються.

          Окрім суми боргу, позивач  з посиланням на ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахував на суму заборгованості 13225грн.81коп.  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати (за 180 днів). Розмір пені становить 1173грн.60коп.

          Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1173грн.60коп. підлягають  залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на вимогу суду позивач   не конкретизував період, за який нарахована пеня, про що зафіксовано в протоколі судового засідання від 13.03.2007.

          Крім того, суд зазначає, стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 з змінами та доповненнями, останні зміни від 10.01.2002, передбачає, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Стаття   3 цього Закону закріплює,  розмір   пені,  передбачений  статтею  1  даного Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як видно з зазначених статей Закону та Господарського кодексу України,  розмір пені встановлюється за згодою сторін.

Умовами  наданого позивачем договору № 02-03  від 14.07.2003 не передбачена відповідальність у вигляді   стягнення пені, тобто сторони  не узгодили пункт договору стосовно стягнення пені та її розміру, як того вимагають приписи Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та  ст. 343 Господарського кодексу України.

Пояснень з цього приводу позивач суду не надав (договори № 01-03 від 19.06.2003 та № 02-03 від 14.07.2003 майже ідентичні, але в договорі № 02-03 від 14.07.2003 відсутній розділ 6, а після розділу 5 йде розділ 7; про наявність або відсутність розділу 6 та пунктів про відповідальність сторін  позивач суду не пояснив).

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          Позивач згідно ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем  розрахував 3% за 2004-2006р.р.  Відповідно до розрахунку 3% річних  складають 793грн.54коп., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          Таким чином, дослідивши матеріали господарської справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Також ПП „Фенікс”  в позовній заяві просить стягнути з відповідача суму 1317грн.08коп. за оплату послуг юриста.

В обґрунтування зазначеної суми, позивач посилається на рахунок № 6 від 09.12.2004 на оплату за підготовку та відправлення матеріалів до господарського суду, акт прийому-здачі виконаних робіт від 09.12.2004 по договору про надання юридичних послуг та ведення справ в господарському суді від 01.07.2004, видатковий касовий ордер  від 27.12.2004, договір про надання юридичних послуг № б/н від 01.07.2006, укладений між ПП „Фєнікс” (Замовник) та приватним підприємцем Баштою М.І. (Виконавець), свідоцтво  про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця Башти М.І.

          У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються ... з оплати послуг адвоката...

          Фізична особа – підприємець (Башта М.І.)  не є адвокатом.

          Тому, виходячи з практики Верховного Суду України з питань відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката  (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.06.2004 № 01-8/1168), з  урахуванням ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, позивачу в частині стягнення суми 1317грн.08коп. – оплата за послуги юриста,  відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на     обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, керуючись ст. ст.  509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 19, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України,    ст. ст. 22, 33, 35, 43, 44, 48, 49, 82-85, п. 5  ст. 81  Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного  підприємства “Фєнікс” м. Брянка Луганської області  до виробничого об'єднання шахтної геології і технічного буріння “Укрвуглегеологія”  м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 15192грн.96коп., яка складається з  основного боргу за послуги охорони  в сумі 13225грн.81коп.,  пені  в сумі  1173грн.60коп.  та 3% в сумі  793грн.54коп.,  задовольнити частково в сумі 14019грн.35коп., у тому числі основний борг в сумі 13225грн.81коп., 3% річних в сумі  793грн.54коп.  

          В частині стягнення пені в сумі 1173грн.60коп. вимоги позивача залишити без розгляду по п. 5 ст. 81 ГПК України.

В частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою послуг юриста,  в сумі 1317грн.08коп. відмовити.

          Стягнути з виробничого об'єднання шахтної геології і технічного буріння “Укрвуглегеологія” (83003, м. Донецьк,  пр-т Ілліча, б. 91, ЗКПО 00186080) на користь приватного підприємства „Фєнікс” (94105, м. Брянка-5 Луганської області, вул. Майколона, б. 1; р/р 260054427 в ЛОД АППБ „Аваль” м. Брянка”, МФО 304007, ЗКПО 31226237)   основний борг в сумі   13225грн.81коп., 3% річних в сумі  793грн.54коп.,  держмито в сумі 140грн.19коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  108грн.89коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Бойко І.А.                               

Вик. Тимошенко

Тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим. –до справи

1 прим. – позивачу

1 прим. –відповідачу