Рішення

від 26.08.2015 по справі 910/16106/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015Справа №910/16106/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МР», Волинська обл., с.Підгайці, ЄДРПОУ 31735104

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг», м.Київ, ЄДРПОУ 37140134

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МР-Буд», Волинська обл., с.Підгайці, ЄДРПОУ 37950797

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», м.Моршин, ЄДРПОУ 22415322

за участю якості третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-Україна», м.Калуш, ЄДРПОУ 31831028

про стягнення 124 481,61 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Стецик Н.В. - по дов.

від відповідача: Топчій С.М. - по дов.

від третьої особи 1:Стецик Н.В. - по дов.

від третьої особи 2:Веретельник І.Ю. - по дов.

від третьої особи 3:не з'явився

Згідно з приписами ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.08.2015р. оголошувалась перерва.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МР», Волинська обл., с.Підгайці звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 83 513,73 грн., пені в розмірі 15 863,04 грн., 3% річних в сумі 809,97 грн. та інфляційних втрат в розмірі 24 294,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» умов договору підряду №134.М від 16.08.2012р. в частині повернення суми утримання через 365 днів після введення об'єкту будівництва в експлуатацію, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у відзиві №371 від 10.08.2015р. проти задоволення позовних надав заперечення, посилаючись на те, що за рахунок гарантійного платежу в розмірі 65 315 грн. генеральним підрядником було відшкодовано вартість недоліків, що були допущені підрядником при виконанні робіт за договором підряду №134.М від 16.08.2012р.

Ухвалою від 12.08.2015р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи 1 на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «МР-Буд» та в якості третіх осіб 2 та 3 та стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» й Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕС-Україна».

Третя особа 1 під час розгляду справи у судовому засіданні 26.08.2015р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» підтримала та зазначила, що недоліки просідання плити полу в осях 9-10/В-Г були усунуті саме Товариством з обмеженою відповідальністю «МР-Буд».

Третя особа 2 у поясненнях №187/15д-161 від 25.08.2015р. та під час розгляду спору у судовому засіданні 26.08.2015р. зазначила, що недолік, а саме просідання плити полу в осях 9-10/В-Г, який було виявлено замовником на об'єкті, було усунуто у липні 2014р.

Третя особа 3 пояснень по суті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» не представила, правової позиції по справі не висловила, у судове засідання 26.08.205р. не з'явилась, представника не направила, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористалась. Проте, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕС-Україна» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи з огляду на таке.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням третьої особи 3 на теперішній час є: 77300, Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Богдана Хмельницького, буд.109.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу від 12.08.2015р. з метою повідомлення третьої особи 3 про час та місце розгляду справи.

Конверт з судовою кореспонденцією було вручено адресату, що підтверджується поштовим повідомленням №0103034472282.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-Україна», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з огляду на наявні в матеріалах справи докази отримання вказаним учасником судового процесу судової кореспонденції, суд дійшов висновку про належне повідомлення третьої особи про дату, час і місце розгляду справи.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у третьої особи 3 можливості дізнатись про слухання справи за її участю.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що третя особа 3 не була позбавлена права та можливості ознайомитись з ухвалою від 12.08.2015р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).

З приводу неявки третьої особи 3 в судове засідання 26.08.2015р. господарський суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічними правами відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України наділено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

До того ж, судом прийнято до уваги, що ухвалою від 12.08.2015р. явка учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Розгляд справи №910/16106/15 здійснюється з 23.06.2015р., а отже подальше відкладення може призвести до порушення приписів господарського процесуального законодавства України та вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків судового розгляду спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що третя особа не з'явилась в судове засідання 26.08.2015р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 16.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (генеральний підрядник) було укладено договір №134.М підряду, згідно з п.1.1 якого генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов'язується за завданням генерального підрядника та за будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс земляних робіт по влаштуванню щебеневої основи на об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд.12, літера «А» в м.Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області», відповідно до умов договору, додатків та додаткових угод до нього, котрі є невід'ємною частиною договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

У п.2.2 договору №134.М від 16.08.2012р. зазначено, що договірна ціна є твердою та становить 1 311 282,28 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 262 256,46 грн., що загалом складає 1 573 538,74 грн.

Додатковою угодою №1 від 17.10.2013р. сторонами було збільшено договірну ціну до 1 673 075 грн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а в частині вирішення спірних питань - до повного моменту їх вирішення.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №134.М від 16.08.2012р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст.839 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ст.853 Цивільного кодексу України).

За умовами п.3.1 договору №134.М від 16.08.2012р. термін виконання робіт підрядником узгоджується сторонами у графіку виконання робіт (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору.

У п.7.1 договору №134.М від 16.08.2012р. зазначено, що роботи, виконані за правочином, приймаються генеральним підрядником за актом приймання виконаних робіт (виключно типова форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (виключно типова форма КБ-3), дата підписання сторонами яких є датою передачі такого об'єкту робіт (етапу робіт). Передача підрядником всього обсягу виконаних робіт генеральному підряднику оформляється фінальним актом приймання виконаних підрядних робіт, дата підписання якого є датою приймання всього обсягу робіт.

Після завершення виконання робіт (етапів робіт) підрядник повідомляє письмово генерального підрядника про готовність виконаних робіт до здачі та надає генеральному підряднику три примірники актів виконаних робіт КБ-2в та два примірники довідок про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) (п.7.2.1 договору №134.М від 16.08.2012р.).

Як свідчать матеріали справи, в межах договору №134.М від 16.08.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» прийнято роботи на загальну суму 1 670 274,53 грн., про що сторонами складено та підписано акти №12 від 31.05.2013р., №17 від 30.09.2013р., №21 від 28.02.2014р. та №23 від 28.02.2014р.

Наразі, судом прийнято до уваги, що відповідачем протягом розгляду справи факт прийняття генеральним підрядником робіт за вказаними вище актами на загальну суму 1 670 274,53 грн. не заперечувався.

За таких обставин, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» було виконано свої обов'язки за договором №134.М від 16.08.2012р. в частині виконання земляних робіт по влаштуванню щебеневої основи на об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд.12, літера «А» в м.Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області» на загальну суму 1 670 274,53 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» вказані роботи було прийнято.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вже зазначалось, у п.2.2 договору №134.М від 16.08.2012р. зазначено, що договірна ціна є твердою та становить 1 311 282,28 грн., крім того, податок на додану вартість 20% - 262 256,46 грн., що загалом складає 1 573 538,74 грн. Додатковою угодою №1 від 17.10.2013р. сторонами було збільшено договірну ціну до 1 673 075 грн.

За умовами п.6.1 укладеного між сторонами правочину фінансування робіт здійснюється генеральним підрядником поетапно.

Сторони домовились, що генеральний підрядник здійснює авансовий платіж на початок виконання робіт в сумі 166 666,67 грн., крім того, податок на додану вартість в сумі 33 333, 33 грн., всього 200 000 грн. протягом п'яти банківських днів з дати підписання договору. Наступний авансовий платіж здійснюється через чотирнадцять днів після початку робіт у розмірі 166 666,67 грн., крім того, податок на додану вартість в сумі 33 333, 33 грн., всього 200 000 грн. Наступний авансовий платіж здійснюється через двадцять вісім днів після початку робіт у розмірі 166 666,67 грн., крім того, податок на додану вартість в сумі 33 333, 33 грн., всього 200 000 грн. (п.6.2 договору №134.М від 16.08.2012р.).

У п.6.3 спірного правочину зазначено, що оплата фактично виконаних підрядником робіт (етапів робіт) здійснюється протягом двадцяти банківських днів з моменту підписання обома сторонами акта виконаних робіт (етапів робіт) та довідки про вартість виконаних робіт і надходження від замовника будівництва коштів. При цьому, сума, що підлягає сплаті зменшується на суму авансового платежу.

Пунктом 6.6 договору №134.М від 16.08.2012р. передбачено, що генеральний підрядник у вигляді гарантії виконання підрядником належним чином своїх зобов'язань за даним правочином утримує 5% суми виконаних робіт згідно актів приймання-передачі протягом всього строку виконання робіт. Сума утримання повертається підряднику через 365 календарних днів після введення об'єкту в експлуатації.

Як було встановлено судом, в межах договору №134.М від 16.08.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» прийнято роботи на загальну суму 1 670 274,53 грн., про що сторонами складено та підписано акти №12 від 31.05.2013р., №17 від 30.09.2013р., №21 від 28.02.2014р. та №23 від 28.02.2014р.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, в якості гарантії, що передбачена п.6.6 договору №134.М від 16.08.2012р., генеральним підрядником було утримано оплату на суму 83 513,73 грн., що за розрахунком суду дійсно дорівнює 5% від суми виконаних робіт згідно актів приймання-передачі, наявних в матеріалах справи.

Одночасно, як свідчать представлені до матеріалів справи документи, об'єкт будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд.12, літера «А» в м.Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області» було введено в експлуатацію 24.02.2014р., про що свідчить декларація б/н від 24.02.2014р. про готовність об'єкта до експлуатації. Факт введення вказаного об'єкту в експлуатацію було підтверджено замовником будівництва, Приватним акціонерним товариством «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» у письмових поясненнях б/н від 26.08.2014р.

Пунктом 16 Постанови №461 від 13.04.2011р. Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» передбачено, що відомості щодо зареєстрованих декларацій та виданих сертифікатів вносяться до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Єдиний реєстр ведеться з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. Єдиний реєстр ведеться з метою забезпечення: обліку повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; обліку декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; обліку дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх видачі; обліку анульованих дозволів; обліку декларацій про готовність об'єкта до експлуатації; обліку сертифікатів та відмов у їх видачі; відкритості, доступності інформації про видані та зареєстровані повідомлення, декларації, дозволи, сертифікати та відмови у їх видачі. Ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України (п.3 Наказу №62 від 24.06.2011р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів».

У п.9 Наказу №62 від 24.06.2011р. Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України зазначено, що доступ користувачів до даних єдиного реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Наразі, наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів підтверджується факт введення в експлуатацію об'єкту «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд.12, літера «А» в м.Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області».

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, з огляду на умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк перерахування генеральним підрядником оплати, що була утримана останнім в якості гарантії у розмірі 5% відсотків від суми виконаних робіт згідно актів приймання-передачі на підставі п.6.6 договору №134.М від 16.08.2012р., настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» оплату в сумі 83 513,73 грн., що була утримана генеральним підрядником на підставі п.6.6 договору №134.М від 16.08.2012р., через 365 календарних днів після введення об'єкту в експлуатацію перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» не було.

Одночасно, суд зазначає, що наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача також не підтверджується факт перерахування відповідачем вказаної вище суми грошових коштів у строк, наведений п.6.6 спірного правочину.

Наразі, твердження відповідача про відсутність підстав для перерахування генеральним підрядником всієї суми гарантії з огляду на те, що за рахунок її частини в розмірі 65 315 грн., генеральним підрядником було усунуто недоліки, допущені підрядником при виконанні своїх обов'язків за спірним правочином, а саме просідання плити полу в осях 9-10/В-Г. При цьому, судом враховано наступне.

За умовами п.11.1 договору №134.М від 16.08.2012р. підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт по всьому їх обсягу в цілому протягом двох років з дати підписання сторонами останнього акту приймання-передачі робіт.

У разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах недоліків (дефектів) генеральний підрядник протягом семи робочих днів після їх виявлення повідомляє про це підрядника і запрошує його для складання дефектного акту стосовно обсягів, порядку і строків усунення недоліків. Якщо підрядник не з'явиться без поважних причин у визначений в запрошенні строк, генеральний підрядник в односторонньому порядку складає акт про виявлені недоліки (який має доказову пріоритетну силу) та надсилає його на виконання підряднику (п.7.2 договору №134.М від 16.08.2012р.).

Пунктом 7.3 укладеного між сторонами правочину передбачено, що при відмові підрядника усунути недоліки, що виявлені протягом гарантійного строку, генеральний підрядник може залучати інших виконавців з покриттям витрат генерального підрядника на оплату їх робіт за рахунок підрядника.

Як свідчать матеріали справи, 23.05.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» лист №167/1 від 23.05.2014р. з повідомленням про виявлення недоліків в роботі підрядника та запрошенням на 04.06.20114р. повноваженого представника для складання дефектного акту.

За твердженнями відповідача, які з боку позивача, не заперечувались, представник підрядника для складання вказаного акту не з'явився. 04.06.2014р. представниками генерального підрядника було складено акт про засвідчення виявлених недоліків (дефектів) на об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд.12, літера «А» в м.Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області». У вказаному акті зазначено про виявлення такого дефекту як просідання плити полу в осях 9-10/В-Г при руху завантажувача. В акті також встановлено строк усунення недоліків до 18.07.2014р.

06.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» звернулось до позивача з листом №186, в якому зазначило про виявлені недоліки та вимагало їх усунення.

Як свідчить наявний в матеріалах справи акт б/н від 10.07.2014р. про усунення виявлених недоліків (дефектів) на об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд.12, літера «А» в м.Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області» Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» було усунуто, в тому числі, просідання плити полу в осях 9-10/В-Г. Вказаний акт було підписано представниками генерального підрядника (відповідача), замовника будівництва (третьої особи 2) та підрядника (позивача).

При цьому, судом прийнято до уваги пояснення представника Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», які було надано у судовому засіданні 26.08.2015р., що дефект, що полягав у просіданні плити полу в осях 9-10/В-Г, було усунуто в липні 2014р., що в повному обсязі відповідає змісту акту б/н від 10.07.2014р.

Одночасно, представлені відповідачем договір №104.1М від 08.07.2015р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-Україна» (підрядник), та документи щодо внесення оплати за ним в сумі 65 315 грн., суд не приймає в якості належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів понесення відповідачем витрат на усунення недоліків, допущених заявником при виконанні робіт за спірним правочином, а саме просідання плити полу в осях 9-10/В-Г, оскільки судом вже зазначалось, що означений недолік було усунуто ще у липні 2014р.

Належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів, що свідчили б про повторне виникнення вказаного недоліку матеріали справи не містять.

До того ж, представником Приватного акціонерного товариства «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» обставини щодо просідання плити полу в осях 9-10/В-Г на об'єкті будівництва після усунення такого дефекту у липні 2014р. було заперечно у судовому засіданні 26.08.2015р.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» було понесено витрати в сумі 65 315 грн. саме на усунення недоліків, що були допущенні Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» при виконанні робіт за договором №134.М від 16.08.2012р.

Отже, за висновками суду, у генерального підрядника не виникло права на вирахування з суми оплати, утриманої на підставі п.6.6 правочину, в якості гарантії грошових коштів в розмірі 65 315 грн.

При цьому, суд зауважує, що заяву №368 від 10.08.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» про зарахування зустрічних однорідних вимог на вказану суму, суд також до уваги не приймає, оскільки фактично у відповідача відсутнє право вимагати від позивача відшкодування витрат на усунення недоліків в розмірі 65 315 грн.

Отже, з огляду на вищевказане, суд вважає твердження відповідача про відсутність підстав для перерахування генеральним підрядником всієї суми гарантії з огляду на те, що за рахунок її частини в розмірі 65 315 грн., генеральним підрядником було усунуто недоліки, допущені підрядником при виконанні своїх обов'язків за спірним правочином, а саме просідання плити полу в осях 9-10/В-Г, необґрунтованими та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.

За таких обставин, приймаючи до уваги все наведене вище, з огляду на всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» про стягнення основного боргу в сумі 83 513,73 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку стосовно задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 15 863,04 грн., 3% річних в сумі 809,97 грн. та інфляційних втрат в розмірі 24 294,87 грн. При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 вказаного вище Закону України, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

За умовами п.2.5 договору №134.М від 16.08.2012р. у разі несвоєчасної оплати прийнятих робіт генеральний підрядник повинен виплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожну добу затримки.

Наразі, за порушення відповідачем строків перерахування оплати, яка була утримана на підставі п.6.6 спірного правочину в якості гарантії, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення неустойку за період з 25.02.2015р. по 26.06.2015р. на суму 15 238,40 грн.

Після перевірки наведеного заявником розрахунку судом встановлено, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором №134.М від 16.08.2012р. за період з 25.02.2015р. по 26.06.2015р. було нараховано 3% річних на суму 809,97 грн. та інфляційні втрати в розмірі 24 294,87 грн.

Після проведення перевірки наведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «МР» розрахунку, судом встановлено, що останній є вірним, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МР», Волинська обл., с.Підгайці до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 83 513,73 грн., пені в розмірі 15 863,04 грн., 3% річних в сумі 809,97 грн. та інфляційних втрат в розмірі 24 294,87 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» (04655, м.Київ, Оболонський район, Московський проспект, буд.20-Б, ЄДРПОУ 37140134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» (45602, Волинська область, Луцький район, с.Підгайці, вул.Дубнівська, бул.1А, ЄДРПОУ 31735104) основний борг в сумі 83 513,73 грн., пеню в розмірі 15 863,04 грн., 3% річних в сумі 809,97 грн., інфляційні втрати в розмірі 24 294,87 грн. та судовий збір в сумі 2489,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 31.08.2015р.

Суддя М.О. Любченко