Постанова

від 25.08.2015 по справі 904/3043/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2015 року Справа № 904/3043/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Березкіна О.В., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/3043/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КАРАВЕЛЛА"

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ"

про стягнення 77 433,56 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/3043/15 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КАРАВЕЛЛА" 60 000 грн. - основна сума боргу, 749 грн. 59 коп. - 3% річних, 8 316 грн. 16 коп. - пеня, 8 367 грн. 50 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, судовий збір 1 827 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції, зменшити розмір неустойки (пені, штрафу) на 50% від розміру, заявленого позивачем, який підлягає стягненню.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області є частково необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права і є таким, що підлягає частковому скасуванню. Так, як скрутне фінансове становище в металургійній промисловості, спричинене кризою мирової та вітчизняної економіки, зробило неможливим, з указаних причин, своєчасне виконання умов договору. В зв'язку з падінням обсягів виробництва виробничі цеха вимушені працювати не у повному обсязі, що призвело на теперішній час до скорочення середньої заробітної плати і неможливості своєчасно сплачувати обов'язкові платежі до бюджету та інших державних фондів. Господарський суд при прийнятті рішення по справі не врахував, що штрафні санкції є надмірно великі порівняно із сумою договору.

На думку Позивача рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга Відповідача є такою, що не підлягає задоволенню. Так, як з умовами затвердженими сторонами у специфікації №1 від 22.09.2014 року, оплата за поставлений товар здійснюється через 20 календарних днів після поставки. Позивач 02.10.2014 року поставив Відповідачу товар на загальну суму 63 346,40 грн., чим виконав свої зобов'язання, передбачені умовами Договору. Доказом поставки товару за погодженою ціною є видаткова накладна №РН-0001673 від 02.10.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2015 року у справі №904/3043/15 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді: Вечірко І.О., судді: Білецької Л.М., Науменка І.М..

07.07.2015 року на адресу суду надійшло клопотання від представника Позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції

Розпорядженням керівника апарату суду №177/15 від 10.08.2015 року у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Вечірко І.О. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/3043/15, за результатами якого справу передано судді-доповідачу Крутовських В.І..

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 12.08.2015 року, у зв'язку з відпусткою суддів Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є. - членів колегії суддів, справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 року прийнято справу №904/3043/15 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Крутовських В.І., судді - Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В..

12.08.2015 року на адресу суду надійшло клопотання від представника Позивача.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 21.08.2015 року, у зв'язку з відпусткою судді Орєшкіної Е.В., справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Іванов О.Г..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 року прийнято справу №904/3043/15 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Крутовських В.І., судді - Березкіна О.В., Іванов О.Г..

У судове засідання 25.08.2015 року представники сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

У судовому засіданні 25.07.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

16.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "КАРАВЕЛЛА" (далі - Позивач) та Публічним акціонерним товариствои "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі - Відповідач) було підписано Договір поставки №61/177 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність Покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Покупець розраховується за продукцію згідно умов, що вказуються в специфікаціях. Оплата проводиться в національній валюті України. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (пункт 3.2. Договору).

Згідно розділу 4 Договору датою постачання вважається дата, вказана на накладній. Постачальник зобов'язаний надати належним чином оформлені документи на продукцію, що поставляється, а саме: видаткову накладну, податкову накладну, рахунок, сертифікат якості, товаротранспортну накладну.

Продукція вважається переданою Постачальником і прийнята Покупцем по кількості згідно підписаної накладної (пункт 5.5. Договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даною угодою, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Винна Сторона в повному об'ємі відшкодовує збитки, заподіяні іншій Стороні неналежним виконанням зобов'язань.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за невчасну оплату продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми продукції, що не була сплачена в строк, за кожен день прострочення .

Згідно з умовами, затвердженими Сторонами у специфікації №1 від 22.09.2014 року, оплата за поставлений товар здійснюється через 20 календарних днів після поставки (а.с. 21).

Позивачем 02.10.2014 року поставлено Відповідачу товар, а саме: болт ГОСТ 7798-70 (931) М42х300 кл. 10,9 у кількості 120 штук; гайка ГОСТ 5915-70 (934) М42 кл. 8 у кількості 120 штук, чим виконано своє зобов'язання, передбачене умовами Договору.

Доказом поставки відповідної кількості товару на загальну суму 64346 грн. 40 коп. за погодженою ціною є видаткова накладна №РН-0001673 від 02.10.2014 року (а.с. 23).

22.01.2015 року Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 4 346 грн. 40 коп. (а.с. 25).

Заборгованість за поставлений товар Відповідача перед Позивачем становить 60 000,00 грн..

Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повина вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.02.2015 року Позивачем цінним листом з описом вкладення надіслано Відповідачу лист-вимогу про повернення заборгованості та відшкодування шкоди у вигляді пені та інших донарахувань.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з розрахунком Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 8316,16 грн.; інфляційне збільшення заборгованості у сумі 8367,50 грн. та штрафу у вигляді 3% річних у сумі 749,59 грн..

Посилання Відповідача в апеляційній скарзі на зменшення розміру неустойки (пені, штрафу) на 50% від розміру, заявленого Позивачем, який підлягає стягненню є необґрунтованими.

В постанові Вищого господарського суду України від 28.01.2009 року у справі №12/108 зазначено, що відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 12 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Однак, всупереч вказаним статтям Відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, як встановлено судом апеляційної інстанції, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав винятковості обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/3043/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/3043/15 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.08.2015 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов