Ухвала

від 27.01.2011 по справі 2а-1101/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 р. Справа № 23455/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Обрізка І.М., Дяковича В.П.,

при секретарі судового засідання Куземському В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання постанови нечинною, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому місяці 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, з якого вбачається, що

25 січня 2010 року через канцелярію філії Львівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» надійшла постанова заступника начальника відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 18 січня 2010 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих написів державного нотаріуса № 1-1197 від 21.03.2002 року відносно боржника - Відкритого акціонерного товариства «Маслосоюз» (с. Слобідка, Стрийського району, Львівської області). Враховуючи безпідставність закінчення виконавчого провадження в частині примусового виконання виконавчих написів, а також те, що з моменту отримання постанови минуло менше 10 днів, ВАТ «Ощадбанк» в особі філії Львівське обласне управління вважає за необхідне звернутися із даним адміністративним позовом. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих написів державного нотаріуса № 1-1197 від 21.03.2002 року відносно боржника - ВАТ «Маслосоюз» закінчене на підставі п.7 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з постановленням Господарським судом Львівської області ухвали від 09.10. 2009 року по справі № 4/92 НР (№ 7/193-7/90), згідно якої ВАТ «Маслосоюз» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2008 року по справі №1/106-28/151 (1/480-38/256) визнано недійсними аукціонні торги з продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Маслосоюз» за адресою с. Слобідка, які відбулися 09 вересня 2002 року. Визнаючи недійсними аукціонні торги, суд у постанові зазначив, що придбання майна з прилюдних торгів є фактично угодою купівлі-продажу і відповідно до них застосовуються правові наслідки недійсності правочину, передбачені ст..48 ЦК УРСР, ст..216 ЦК України, зокрема, за недійсним правочином кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позивач просив визнати нечинною постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області від 18.01.2010 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчих написів державного нотаріуса №1-1197 від 21.03.2002 року відносно боржника ВАТ «Маслосоюз»; зобов'язати відділ ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області поновити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих написів № 1-1197 від 21.03.2002 року про звернення стягнення на заставлене майно цілісний майновий комплекс ВАТ «Маслосоюз».

У запереченні на позов Відділ ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції зазначає, що ухвалою від 19 грудня 2002 року у справі № 7/193-7/90 було затверджено реєстр вимог кредиторів і у цьому реєстрі Львівське облуправління ВАТ»Державний ощадбанк України» значиться як конкурсний кредитор, вимоги якого віднесені до вимог четвертої черги погашення, як такі, що не забезпечені заставою.

Крім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 12 лютого 2009 року у справі № 4/92 НР (№7/193 відмовлено ощадбанку в задоволенні позовних вимог щодо визнання кредитором першої черги.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що як вбачається із долучених до справи судових рішень, питання щодо забезпечення вимог ВАТ»Ощадбанк» заставою, було предметом судового розгляду Господарським судом Львівської області у справі № 4/92 (7/193-7/90) і судовими інстанціями у даній справі було встановлено факт припинення у банку права застави відповідно до положень ст..28 Закону України»Про заставу», встановлено факт незабезпечення вимог банку заставою, і факт віднесення його вимог у справі про банкрутство ВАТ «Маслосоюз» до четвертої черги погашення, як таких, на які поширюється дія мораторію.

Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку. Апелянт, зокрема, вказує, що суд порушив норми матеріального права виконавче провадження не могло бути закінчено, оскільки цілісний майновий комплекс ВАТ «Маслосоюз», який був предметом виконавчого провадження, на день визнання боржника банкрутом, є власністю ТзОВ «Богородчанський молокозавод».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Згідно ст..7, ст..37 Закону України»Про виконавче провадження» постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Відповідно до ст..26 Закону України»Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», речі визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що індивідуально визначені речі, які не належать банкруту на праві власності не можуть бути включені до складу ліквідаційної маси.

Колегія суддів констатує, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець правильно керувався ст..ст.37 п.7 та 65 Закону України»Про виконавче провадження».Так, в ч.2 ст.65 Закону закріплено, що у випадку ліквідації боржника юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. Відповідно до вимог ч.3 ст.65 Закону при направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.

На підставі ст..23 Закону України»Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Згідно з приписами ч.7 ст.37 Закону України»Про виконавче провадження»вищезазначені виконавчі провадження підлягають закінченню.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що питання забезпечення вимог ВАТ»Ощадбанк» заставою було предметом судового розгляду Господарським судом Львівської області у справі № 4/92.Судом тоді було встановлено факт припинення у банку права застави відповідно до положень ст..28 Закону України»Про заставу»; встановлено факт незабезпечення вимог банку заставою і факт віднесення його вимог у справі про банкрутство ВАТ «Маслосоюз» до четвертої черги погашення, як таких, на які поширюється дія мораторію.

Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими, а рішення суду першої інстанції - законним.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.О. Яворський

Судді І.М. Обрізко

ОСОБА_1

Повний текст

виготовлено та підписано

01.02.2011 р.