Рішення

від 15.03.2007 по справі 5/3108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/3108

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" березня 2007 р. Справа № 5/3108

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                          при секретарі Савчук С.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: БлажкевичО.М., доруч. від 26.09.06р.

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: СоколовськийО.В., доруч. від 17.10.06р. №1100/06  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Телець" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТА-ПРОМ" (м.Житомир)

про стягнення 10887,61 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКТА-ПРОМ" (м.Житомир) до Приватного підприємства "Телець" (м. Житомир)

про виконання умов договору від 27.12.2005р., про визнання правомірними вимоги по зустрічному позову по відшкодуванню збитків у розмірі 10453,44грн., про визнання правомірними дії позивача за зустрічним позовом  щодо права на притримання, про часткове  зарахування боргу і стягнення різниці в розмірі 268,67грн.

В засіданні суду  13.03.07р. оголошувалась перерва до 15.03.07р.

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачений ч.1 ст.69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги по охороні  на підставі договору №19 від 27.12.05р. в сумі 10184,77грн., а також пені в сумі 485,53грн., інфляційних в розмірі 133,66грн. та  3% річних в розмірі 83,65грн.

26.10.06р. відповідач  надіслав до господарського суду зустрічний позов, в якому просив зобов'язати відповідача: виконати  договорні зобов'язання передбачені пунктом 2.1.4 договору від 27.12.2005р. в частині складання акту по    установленому факту незаконного  заволодіння автомобілем із з'ясуванням причин та винної сторони до розгляду зустрічного позову в суді, визнати правомірними вимоги по зустрічному позову по відшкодуванню збитків у розмірі 10453,44грн. і визнати правомірними дії позивача за зустрічним позовом  щодо права на притримання та про часткове  зарахування боргу і стягнення різниці в розмірі 268,67грн.  (а.с.77).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.10.06р. прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом (а.с.110).

В засіданні суду представник позивача за зустрічним позовом подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме: якої  просив  виключити із резолютивної частини позовних вимог пункт 2, зокрема: зобов'язати відповідача за зустрічним позовом виконати договірні зобов'язання передбачені пунктом 2.1.4 договору  від 27.12.05р. в частині складання акту по установленому факту незаконного заволодіння автомобілем із з'ясуванням причин та винної сторони до розгляду зустрічного позову у суді.    

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні суду позовні вимоги підтримав, проти зустрічних позовних вимог заперечував,  доводи і заперечення виклав у відзиві на зустрічний позов (а.с.112 - 113,158), пояснив, зокрема, що позивач надавав послуги по охороні об'єктів відповідача, за які відповідач не  розраховувався в повному обсязі. Ніяких претензій щодо неналежного виконання договору по наданню послуг у відповідача за первісним позовом не було,  ніяких заяв від останнього не поступало щодо причинення шкоди, відшкодування  шкоди чи зарахування причиненої шкоди в рахунок взаєморозрахунків за надані послуги.. Акт про причинення збитків сторони не складали як  вимагає договір. Крім того, вини  позивача не має в тому, що скоєно дорожньо-транспортну пригоду, що і підтверджується вироком Корольовського районного суду м. Житомира. А відповідальність за шкоду наступає відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору №19 від 27.12.05р. при наявності вини позивача за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, а зустрічний позов підтримав. Доводи виклав у відзиві  (а.с.43-47 -172-174 ), пояснив зокрема: що позивач за первісним позовом систематично порушував обов'язки  щодо належного виконання зобов'язання по охороні об'єкту, в зв'язку з чим договір було розірвано. Акт про відшкодування шкоди  позивач не підписав. Затримання в оплаті сталося з вини позивача за первісним позовом, оскільки  він ухилявся від відшкодування шкоди відповідачеві за первісним позовом.   

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників  сторін., господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2005 року між сторонами був укладений договір № 19 про надання  послуг по охороні, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкт, що знаходиться  в м. Житомирі, вул.Вітрука, 9 (а.с.85-87).

Відповідно до п.7.1 зазначеного договору відповідач за первісним позовом зобов'язувався  за надані послуги перераховувати на розрахунковий рахунок позивача кошти,  передбачені протоколами погодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунок проводиться за один місяць, згідно поданого рахунку, але не пізніше 10 числа наступного місяця  ( а.с.86).

Слід зазначити, що сторони погодили ціну, про що свідчить протокол погодження цін до договору про охорону об'єкту (додаток №1 до договору, а.с.7).

Проте, відповідач за первісним позовом не розрахувався за надані послуги в повному обсязі, тому існує заборгованість в сумі 10184,77грн., про що не заперечував у судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та вбачається із зустрічної позовної заяви.

Вартість наданих послуг  підтверджується актами виконаних робіт від 30.04.06р. і від 07.07.06р., які  затверджені представниками позивача і відповідача (а.с.10-11).

03.08.06 року позивач за первісним позовом надіслав відповідачеві за первісним позовом  вимогу про сплату заборгованості за надані послуги в розмірі 10184,77грн., але відповідач за первісним позовом залишив вимогу без відповіді і без задоволення (а.с.16-17).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом щодо основного боргу в сумі 10181,77грн. обгрунтовані, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3.2 договору від 27.12.05р., при порушенні строків  розрахунку передбачених п.3.1 договору за надані послуги по охороні замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що діяла в період, за який нараховується пеня, яка згідно розрахунку позивача за первісним позовом становить  485,53грн. (а.с.4).

Згідно ч.2 ст.625  ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 133,66грн. - інфляційних та  83,65грн. - три проценти річних ( а.с. 4).

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені, інфляційних  та трьох відсотків річних, суд вважає  що розрахунок позивача відповідає вимогам діючого законодавства та доказам, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст.ст.  525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд задовільняє позов у частині стягнення пені, трьох відсотків річних і  інфляційних в повному обсязі.

Проте, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову враховуючи наступне:

- Так, відповідно до п. п. 2.1.3 і 2.1.4 договору від 27.12.05р., позивач за первісним позовом зобов'язувався забезпечити охорону майна  та матеріальних цінностей позивача за зустрічним позовом  від розкрадання їх з під охорони  чи заподіяння іншого збитку в результаті бездіяльності чи несвоєчасних дій працівників виконавця (позивача за первісним позовом) по виконанню обов'язків і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт де знаходиться майно, що охороняється. Відшкодовувати вартість заподіяного збитку по установленому факту розкрадання в результаті неналежного виконання обов'язків чи бездіяльності працівників охорони, визначеного по діючим розцінкам, прейскурантам, протоколам про договірні  ціни та інші облікові  документи замовника  (а.с.85).

Відшкодування збитку здійснюється при наявності акта, фіксуючого факт розкрадання, нанесення збитку, затвердженого керівниками замовника і виконавця у триденний термін після закінчення роботи комісії (п.2.1.4 догором).

У випадку нанесення збитку замовнику з вини працівників охорони, призначати комісію в складі представників замовника і виконавця, що готує акт, підтверджуючий факт розкрадання чи нанесення збитку і представляє його на затвердження керівництву замовника і виконавця для встановлення причин збитку і визначення його розміру в триденний термін після закінчення розслідування. У випадку виникнення розбіжностей у висновках комісії з розмірів збитку чи інших питань, вони вказуються в акті. Якщо дані розбіжності не усуваються на рівні керівництва, питання відшкодування вирішується в місячний термін або в судовому порядку (п.2.2.4 договору , а.с.86).

Слід зазначити, що позивач за зустрічним позовом не надав ні акту, який би фіксував факт нанесення йому збитку 18 квітня 2006 року та встановлював вину відповідача за зустрічним позовом, затвердженого  керівниками сторін, ні приказу про створення комісії по розслідуванню причинення збитку. Акти виконаних робіт по охороні підписав у квітні та липні, зазначивши, що претензій не має.

А тільки  аж 16.08.06р. надіслав лист за №88/882/06  від 15.08.06р. позивачеві за первісним позовом з проханням з'явитися до відповідача за первісним позовом для обговорення питання  про компенсацію причиненого збитку (а.с.58-59).

Цивільно-правова відповідальність  за невиконання зобов'язання виникає за наявності: збитків, протиправності дій  (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач за зустрічним позовом  повинен відшкодувати збитки  позивачеві за зустрічним позовом.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).

Відповідно до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванням виконавцем, у разі наявності його вини в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать про відсутність вини відповідача за зустрічним позовом в причиненні збитків позивачеві за зустрічним позовом, зокрема : вирок Корольовського районного суду м. Житомира від  25.09.06 року, яким визнано винним та засуджено за ст.289 ч.3 КК України   Данилюка  Олександра Миколайовича, який являвся працівником  позивача за зустрічним позовом і ввів охорону в оману (а.с.126-127).

Слід зазначити, що і причинення збитків позивачеві за зустрічним позовом спростовується зазначеним вироком, оскільки вироком встановлено, що матеріальну шкоду причинено власнику автомобіля "Фольксваген 70Х2А"  потерпілому  Карнафель С.П. (а.с.126), а не позивачеві за зустрічним позовом.

Згідно ст.35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Крім того, слід зазначити, що згідно журналу прийомки-здачі об'єктів під охорону  з 18.04.06р. до 19.04.06р. ніяких пригод не виявлено (а.с.120). А у подорожньому листі службового легкового  автомобіля "Фольксваген АМ 6507 АС" від 18.04.06р. не має підпису  про прийняття автомобіля (а.с.150).

Підписуючи акти виконаних робіт від 30.04.06р. та від 07.07.06р. у позивача за зустрічним позовом претензій теж не було, про що уже суд зазначав вище.   

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач за первісним позовом, позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, борг визнав. А також не надав належних доказів, які б підтверджували  його доводи в зустрічному позові.

Суд не приймає до уваги доводи позивача за зустрічним позовом щодо притримання в оплаті наданих послуг по охороні та про зарахування суми причинення збитків в рахунок вартості наданих послуг, оскільки його доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема: підписаними актами виконаних робіт, у яких  він зазначав, що претензій не має, вироком Корольовського районного суду м. Житомира  від 25.09.06р., відсутністю заяви до позивача за первісним позовом про  проведення взаєморозрахунків, відсутністю акту про причинення шкоди, за підписами  сторін, відсутністю наказу про створення комісії по встановленню факту причинення збитків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення первісного позову в повному обсязі, а саме: в частині стягнення основного боргу в сумі 10184,77грн.,  пені в розмірі 485,53грн., 3% річних  в розмірі 83,65грн. та  133,66грн. інфляційних і про відмову у задоволенні зустрічного позову.  

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625,614, 901,903,906 ЦК України, ст.ст. 33,34,35,43,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовільнити.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром", 10025 м. Житомир, вул. Вітрука, буд.9, р/р 2600301528189 в ЖФ "Державний експертно-імпортний банк України", МФО 311324, код 13560309;

- на користь Приватного підприємства "Телець", 10031, м. Житомир, вул. Героїв Чорнобиля, буд.2, кв.58, р/р26002301173678 в ЖФ ЦВ "ПІБ, МФО 311056, код 32579442:

- 10184,77грн. основного боргу;

-485,53грн. -пені;

-83,65грн. -3% річних;

-133,66грн. - інфляційних

-108,87грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита;,

-118,00грн. -  витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивовоного рішення суду у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення:  19.03.07р.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - поз

3-відп.