Постанова

від 14.08.2007 по справі 5/3108

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/3108

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" серпня 2007 р.                                                           Справа № 5/3108

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача:     Блажкевич О.М., доручення б/н від 26.09.2006 року,

від відповідача: Соколовський О.В., довіреність №5/9/07 від 14.08.2007 року,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром", м. Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "15" березня 2007 р. у справі № 5/3108 (суддя   Брагіна Я.В.)

за позовом Приватного підприємтсва "Телець", м. Житомир  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром", м. Житомир

про стягнення 10887,61 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром", м.Житомир

до Приватного підприємства  "Телець", м. Житомир  

про виконання умов договору між сторонами від 27.12.2005 р.;

      визнання правомірними грошових вимог відповідача до позивача по відшкодуванню збитків в розмірі 10453,44 грн.;

      визнання правомірними дій відповідача щодо його права  на притримання;

      часткове зарахування зустрічної вимоги  в розмірі 10184,77 грн.;

      стягнення з позивача решти частки зустрічної вимоги в розмірі 268,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.03.2007 р.у справі №5/3108 первісний позов ПП "Телець", м. Житомир, до ТОВ "Екта-Пром",  м. Житомир, про стягнення 10887,61 грн. задоволено; в задоволенні зустрічного позову ТОВ "Екта-Пром" до ПП Телець" про виконання умов договору між сторонами від 27.12.2005 р.; визнання правомірними грошових вимог відповідача до позивача по відшкодуванню збитків в розмірі 10453,44 грн.; визнання правомірними дій відповідача щодо його права  на притримання; часткове зарахування зустрічної вимоги в розмірі 10184,77 грн.; стягнення з позивача решти частки зустрічної вимоги в розмірі 268,67 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- судом не взято до уваги, що на неодноразові прохання відповідача до позивача за первісним позовом почати спільну роботу по з'ясуванню причин нанесеного збитку та його компенсації, відповіді від останнього не надійшло, і лише 03.10.2006р. він дав згоду на участь у роботі комісії, але до співпраці не приступив. Також судом не враховано, що договір між сторонами не передбачає ні конкретного порядку створення комісії, ні надання будь-якого наказу;

- недійсним є посилання, що підписання будь-яких актів означає, що відповідач за первісним позовом відмовляється від претензій надалі;

- необгрунтованим є висновок суду про відсутність вини позивача за первісним позовом з посиланням на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 25.09.2006р.;

- суд зазначає, що згідно журналу прийомки-здачі об'єктів під охорону з 18.04.2006р. по 19.04.2006р. ніяких пригод не виявлено. Дійсно, такі записи відсутні, але журнал вівся охороною самостійно, без участі відповідача за первісним позовом. Не має відношення до справи висновок суду про те, що у подорожньому листі автомобіля АМ65-07 відсутній підпис про прийняття автомобіля.  

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2007р. незаконним та необгрунтованим, просить апеляційну скаргу задовольнити та скасувати оскаржуваний судовий акт.

Представник позивача заперечила проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Телець" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром" про стягнення заборгованості за надані послуги по охороні  на підставі договору №19 від 27.12.2005р. в сумі 10184,77грн., а також пені в сумі 485,53грн., інфляційних в розмірі 133,66грн. та  3% річних в розмірі 83,65грн.(а.с.2-3, т.1).

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти позову, зазначив, зокрема, що позивач систематично порушував обов'язки  щодо належного виконання зобов'язання по охороні об'єкта, в зв'язку з чим договір було розірвано. Акт про відшкодування шкоди  позивач не підписав. Затримання в оплаті сталося з вини позивача, оскільки він ухилявся від відшкодування шкоди відповідачеві (а.с.43-47, 172-174, т.1).   

26.10.2006р. відповідач  подав до господарського суду зустрічний позов, в якому просить зобов'язати відповідача: виконати  договорні зобов'язання, передбачені пунктом 2.1.4 договору від 27.12.2005р. в частині складання акту по установленому факту незаконного  заволодіння автомобілем із з'ясуванням причин та винної сторони до розгляду зустрічного позову в суді, визнати правомірними вимоги по зустрічному позову по відшкодуванню збитків у розмірі 10453,44грн. і визнати правомірними дії позивача за зустрічним позовом щодо права на притримання та про часткове  зарахування боргу і стягнення різниці в розмірі 268,67грн., посилаючись, зокрема, на те, що позивач допускав систематичні порушення в здійсненні взятих на себе зобов'язань за договором, що призвело до викрадення з підприємства автомобіля, яким заволоділи обманним шляхом (а.с.77-81, т.1).

В зустрічній позовній заяві ТОВ "Екта-Пром" зазначає, що в зв'язку із викраденням та пошкодженням автомобіля "Фольксваген 70Х02А", який знаходився в нього в аренді, йому причинені збитки на суму 10453,44грн. Позивач за зустрічним позовом вважає, що оскільки ПП "Телець" відмовляється відшкодувати йому збитки, він мав право, відповідно до ст.594 ЦК України, притримати оплату за надані послуги з охорони, не заперечуючи при цьому, що борг в сумі 10184,77грн. дійсно має місце.

В засіданні місцевого господарського суду представник позивача за зустрічним позовом подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить виключити із резолютивної частини позовних вимог пункт 2, а саме: вимоги щодо зобов'язання відповідача за зустрічним позовом виконати договірні зобов'язання, передбачені пунктом 2.1.4 договору  від 27.12.2005р. в частині складання акту по установленому факту незаконного заволодіння автомобілем із з'ясуванням причин та винної сторони до розгляду зустрічного позову у суді (а.с.168, т.1).

Позивач за первісним позовом заперечив проти зустрічного позову, зокрема, у відзиві на зустрічний позов зазначив, що позивач надавав послуги по охороні об'єктів відповідача, за які відповідач не  розраховувався в повному обсязі. Ніяких претензій щодо неналежного виконання договору по наданню послуг у відповідача за первісним позовом не було,  ніяких заяв від останнього не поступало щодо причинення шкоди, відшкодування  шкоди чи зарахування причиненої шкоди в рахунок взаєморозрахунків за надані послуги. Акт про причинення збитків сторони не складали як  вимагає договір. Крім того, вини  позивача не має в тому, що скоєно дорожньо-транспортну пригоду, що і підтверджується вироком Корольовського районного суду м. Житомира. А відповідальність за шкоду наступає відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору №19 від 27.12.2005р. при наявності вини позивача за первісним позовом (а.с.112 - 113,158, т.1).

27 грудня 2005 року між сторонами по справі був укладений договір №19 про надання  послуг по охороні, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону об'єкт, що знаходиться  в м. Житомирі, вул.Вітрука, 9 (а.с.85-87, т.1).

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору, відповідач за первісним позовом зобов'язувався  за надані послуги перераховувати на розрахунковий рахунок позивача кошти,  передбачені протоколами погодження цін, який є невід'ємною частиною даного договору. Розрахунок проводиться за один місяць, згідно поданого рахунку, але не пізніше 10 числа наступного місяця  (а.с.86, т.1).

Відповідно до протоколу погодження цін до договору про охорону об'єкту, сторонами погоджено оплату за послуги охорони об'єкту на 27.12.2005р. в розмірі 12786грн. на місяць (додаток №1 до договору, а.с.7).

Згідно акту виконаних робіт №Те-0000019 від 30.04.2006р., позивачем за первісним позовом було надано послуги з охорони на суму 14104,00грн. (а.с.10, т.1), за які відповідач за первісним позовом розрахувався частково на суму 7104,00грн., що підтверджується випискою банку №7753 від 18.05.2006р. (а.с.12, т.1).

Згідно акту №Те-0000034 від 07.07.2006р., відповідачу за первісним позовом надано послуги з охорони на суму 3184,77грн. (а.с.11, т.1), за які останній не розрахувався взагалі.

Отже, заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом становить 10184,77грн., що не заперечується  відповідачем за первісним позовом та вбачається із зустрічної позовної заяви.

03.08.2006 року позивач за первісним позовом надіслав відповідачеві за первісним позовом  вимогу про сплату заборгованості за надані послуги в розмірі 10184,77грн., але відповідач за первісним позовом залишив вимогу без відповіді і без задоволення (а.с.13,16 т.1).

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Згідно ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду справи, відповідач за первісним позовом не подав суду доказів проведення розрахунків у повному обсязі. У зв'язку з цим, борг відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом становить 10181,77грн.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача за первісним позовом 10184,77грн. основного боргу.

В зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Екта-Пром" зобов'язань по сплаті боргу в повному обсязі, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню, інфляційні та три проценти річних.  

У відповідності до п.3.2 договору від 27.12.2005р., при порушенні строків  розрахунку передбачених п.3.1 договору за надані послуги по охороні замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно розрахунку позивача за первісним позовом розмір пені становить  485,53грн. (а.с.4, т.1). Розрахунок пені є обгрунтованим.

Згідно ч.2 ст.625  ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно розрахунку сума інфляційних за прострочення платежу складає 133,66грн., а 3% річних - 83,65грн. (а.с.4, т.1). Розрахунок інфляційних та річних відповідає вимогам законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ "Екта-Пром" пені в розмірі 485,53грн., 3% річних в розмірі 83,65грн. та 133,66грн. інфляційних є обгрунтованими, що правомірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 2.1.3 і 2.1.4 договору від 27.12.2005р., позивач за первісним позовом зобов'язувався забезпечити охорону майна та матеріальних цінностей позивача за зустрічним позовом  від розкрадання їх з під охорони  чи заподіяння іншого збитку в результаті бездіяльності чи несвоєчасних дій працівників виконавця (позивача за первісним позовом) по виконанню своїх обов'язків і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт де знаходиться майно, що охороняється. Відшкодовувати замовнику вартість заподіяного збитку по установленому факту розкрадання в результаті неналежного виконання обов'язків чи бездіяльності працівників охорони, визначеного по діючим розцінкам, прейскурантам, протоколам про договірні  ціни та інші облікові  документи замовника  (а.с.85, т.1). Відшкодування збитку здійснюється при наявності акта, фіксуючого факт розкрадання, нанесення збитку, затвердженого керівниками замовника і виконавця у триденний термін після закінчення роботи комісії (п.2.1.4 договору).

Замовник зобов'язався у випадку нанесення збитку замовнику з вини працівників охорони, призначити комісію в складі представників замовника і виконавця, що готує акт, підтверджуючий факт розкрадання чи нанесення збитку, і представляє його на затвердження керівництву замовника і виконавця для встановлення причин збитку і визначення його розміру в триденний термін після закінчення розслідування. У випадку виникнення розбіжностей у висновках комісії з розмірів збитку чи інших питань, вони вказуються в акті. Якщо дані розбіжності не усуваються на рівні керівництва, питання відшкодування вирішується в місячний термін або в судовому порядку (п.2.2.4 договору) (а.с.86, т.1).

Проте, позивач за зустрічним позовом не надав суду першої інстанції ні акту, який би фіксував факт нанесення йому збитку 18 квітня 2006 року та встановлював вину відповідача за зустрічним позовом, затвердженого  керівниками сторін, ні наказу про створення комісії по розслідуванню причинення збитку. Акти виконаних робіт по охороні підписав у квітні та липні, зазначивши, що претензій не має. А тільки аж 16.08.2006р. надіслав лист за №882/06 від 15.08.2006р. позивачеві за первісним позовом з проханням з'явитися до відповідача за первісним позовом для обговорення питання про компенсацію причиненого збитку (а.с.58-59, т.1).  

Крім того, матеріали справи свідчать про відсутність вини відповідача за зустрічним позовом в причиненні збитків позивачеві за зустрічним позовом, це зокрема : вирок Корольовського районного суду м. Житомира від  25.09.06 року, яким визнано винним та засуджено за ст.289 ч.3 КК України   Данилюка  Олександра Миколайовича, який являвся працівником  позивача за зустрічним позовом і ввів охорону в оману (а.с.126-127, т.1). Вказаний вирок залишений без змін ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 14.11.2006р. (а.с.128, т.1).

Згідно ч.3 ст.35 ГПК України, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

З вироку суду вбачається, що Данилюк О.М., працюючи водієм в ТОВ "Екта-Пром" і маючи вільний доступ на територію цього товариства, ввівши в оману охоронця, 18.04.2006р. умисне незаконно заволодів автомобілем "Фольксваген 70Х02А", належним на праві власності гр.Карнафель С.П., та зник з місця злочину. Однак, рухаючись по дорозі він не справився з керуванням, внаслідок чого автомобіль з'їхав з проїзної частини та отримав механічні пошкодження.

Таким чином, у даному випадку має місце причинний зв'язок між злочинними діями засудженого Данилюка О.М., механічними пошкодженнями автомобіля та шкодою, причиненою ТОВ "Екта-Пром", в оренді якого знаходився автомобіль "Фольксваген 70Х02А" (договір оренди автомобіля на а.с.54, т.1).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільно-правова відповідальність  за невиконання зобов'язання виникає за наявності: збитків, протиправності дій, безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями, вини правопорушника.

Отже, лише за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач за зустрічним позовом  може нести відповідальність за причинені позивачеві за зустрічним позовом збитки.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).

Відповідно до ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванням виконавцем, у разі наявності його вини в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.4. договору від 27.12.2005р. сторони погодили, що виконавець відшкодовує замовнику збитки у випадку нанесення матеріального збитку замовнику з вини працівників охорони.

Оскільки вироком Корольовського районного суду м.Житомира встановлена особа, яка вчинила протиправні дії, внаслідок яких був пошкоджений автомобіль, та вина цієї особи, то ПП "Телець" не зобов'язано нести відповідальність за завдані ТОВ "Екта-Пром" збитки.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач за зустрічним позовом не довів вини ПП "Телець" у причиненні йому збитків, тому його доводи щодо правомірного притримання оплати за надані послуги охорони є безпідставними. В зв'язку з цим не можуть бути задоволені вимоги за зустрічним позовом про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог згідно ст.601 ЦК України та стягнення решти зустрічної вимоги в сумі 268,67грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Що ж до доводів апеляційної скарги, то вони не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 15.03.2007року необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром" - без задоволення.

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 15 березня 2007 року у справі №5/3108 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Екта-Пром", м. Житомир - без задоволення.

2. Справу №5/3108 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

 Віддрук. 4 прим.

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд