Постанова

від 18.04.2013 по справі 4-1364/11

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №4-1364/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Мар'єнко К.В.

за участю прокурора - Шестерікова С.А.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про порушення кримінальної справи від 29 червня 2011 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30 вересня 2011 року адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі ордеру на ведення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 та скарги на постанову про порушення цієї справи, звернувся до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 за ч.2 ст.192 КК України.

В обґрунтування своєї скарги вказує на те, що 13 грудня 2010 року старшим слідчим СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 порушена кримінальна справа відносно невстановлених осіб Українсько-Іспанського товариства з іноземними інвестиціями "Експрес-тур", за фактом привласнення майна в сумі 2 634 грн. 16.12.2010 року прокурором Бабушкінського району зазначену постанову скасовано, однак 15.02.2011 року відносно ОСОБА_2 порушена кримінальна справа за цим фактом за ч.3 ст.191 КК України. 29.06.2011 року слідчим СУ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Савичевим О.С. кримінальна справа у відношенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 закрита на підставі ст.213 КПК України та порушена знову за ч.2 ст.192 КК України, за фактом заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб при отриманні платежів за квитки від окремих громадян на рахунок підприємства Українсько-Іспанського товариства з іноземними інвестиціями "Експрес-тур", начебто ОСОБА_2 привласнювала платежі, не маючи на те повноважень.

Вважає постанову слідчого незаконною, оскільки в ній не наведено привід порушення кримінальної справи, в порушення вимог ч.2 ст.94 КПК України. Крім того, в постанові мається посилання тільки на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, а не на достатність даних, які можуть бути підставою порушення кримінальної справи. Також, постанова винесена в порушення вимог ст.95 КПК України, оскільки кримінальна справа порушена за заявою директора ТОВ ПП "Експрес-тур" ОСОБА_5, яка не була попереджена про кримінальну відповідальність за неправдивий донос, відсутній протокол фіксування. Вважає, що донос був неправдивий, вчинений з мотивів помсти, оскільки ОСОБА_2 бажала звільнитись та подала відповідну заяву ще 01.11.2010 року, яка була проігнорована, через що обвинувачена звернулась 17.11.2010 року з заявою до прокурора Бабушкінського району з повідомленням про грубе порушення трудового законодавства. ОСОБА_5 звернулась з заявою про злочин лише 23.11.2010 року.

ОСОБА_2 копія постанови про порушення кримінальної справи не вручена, чим порушено її право, встановлене ст.98-2 КПК України.

Наявне і інше порушення процесуального законодавства, так в одній постанові слідчого, яка є предметом оскарження, вирішено відразу два питання - припинення кримінальної справи за ч.3 ст.131 КК України та її порушення за ч.2 ст.192 КК України, що неприпустимо з огляду на ст.130 КПК України.

На момент порушення кримінальної справи вона була побудована на необґрунтованих даних, шляхом явної фальсифікації та порушення норм законодавства України, оскільки немає жодного доказу, що свідчив би про наявність події вчинення злочину, та фактів, що підтверджували б вину ОСОБА_2

Адвокат ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах якої подано скаргу, в судовому засіданні підтримали скаргу, просили її задовольнити, посилаюсь на викладене у скарзі. Адвокат ОСОБА_1 зазначив, що особа, за заявою якої порушено кримінальну справу ОСОБА_5 писала заяву про злочин, а саме крадіжку, однак за ст.186 КК України кримінальна справа не порушувалась. Порушити кримінальну справу за ст.192 КК України можливо лише за наявності підстав та наслідків, визначених у статті. Кримінальна справа порушена за ст.192 КК України, але за підставами ст.191 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вважаючи оскаржувану постанову законною та обґрунтованою.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурора, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали, які стали підставою порушення кримінальної справи, суд дійшов висновку про безпідставність скарги адвоката ОСОБА_1, в задоволенні якої слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є: 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; 3) явка з повинною; 4) повідомлення, опубліковані в пресі; 5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами, 29 червня 2011 року слідчим СУ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Савичевим А.С. припинено провадження у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України та порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.

В мотивування постанови зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в період часу з вересня по жовтень 2010 року умисно заволоділи майном Українсько-Іспанського товариства з іноземними інвестиціями "Експрес-тур" на загальну суму 23 924 грн. 20 коп. Так, вказані особи звертали у визначений строк на власну користь платежі, які повинні були надходити від окремих громадян на рахунок підприємства та будучи особами, службові повноваження яких пов'язані з отриманням цих платежів та їх оприбуткування, не маючи на те повноважень, привласнювали частину платежів, в чому вбачається склад злочину, передбачений ч.2 ст.192 КК України, тобто спричинення значної шкоди шляхом обману або зловживанням довірою за відсутністю ознак шахрайства, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Приводом порушення кримінальної справи стала заява ОСОБА_6 щодо злочинних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зловживаючи службовим становищем в період часу з 18.10. по 23.10. привласнили грошові кошти в сумі 2534 грн., шляхом неоприбуткування частини виручки, отриманої від реалізації білетів на авіарейси.

ОСОБА_2 відповідно договору від 14.02.2005 року є матеріально відповідальною особою, а відповідно наказу №2к від 14.02.2005 року прийнята на роботу на посаду менеджера з продажу та бронювання авіаквитків.

Також, відповідно матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи, 28.10.2010 року було складено акт про проведення контрольної закупки авіаквитків, та виявлено привласнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів.

Згідно ст.. 236-8 КПК України суддя розглядає скаргу на підставі наявних у справі матеріалів у судовому засіданні. Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Перевіряючи законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, в тому числі з урахуванням рішення № 12-рп/2011Конституційного Суду України від 20.10.2011, суд вважає, що такі дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Таким чином доводи заявника про відсутність на час порушення кримінальної справи приводів та достатніх законних даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України, спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, номер справи та подальше їх спрямування.

Таким чином, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, суд приходить до висновку, що зазначена оскаржувана постанова винесена за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а дослідження та оцінка зібраних у ході досудового слідства доказів має відбуватись в ході судового слідства, після виконання вимог ст.232 КПК України.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 236-7, 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 на постанову слідчого СУ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про порушення кримінальної справи від 29 червня 2011 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України - відмовити.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга в судову палату з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя Т.В. Шевцова