Постанова

від 03.10.2006 по справі 165/10-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

165/10-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

03.10.06 р.                                                                                                    № 165/10-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Поліщук В.Ю.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «ТД Ірбіс»,

на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2006 року,

у справі №165/10-06 (суддя Тищенко О.В.),

за позовом Закритого акціонерного товариства «ТД Ірбіс»(м. Харків),

до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кохав»(м. Біла Церква, Київська область),

про стягнення коштів (стягнення: 128000 грн. 00 коп. - основний борг, 11127 грн. 93 коп. –пеня, 4352 грн. 00 коп. –інфляційні витрати, 1756 грн. 93 коп. –3% річних),

за участю представників сторін:

від позивача: Леонова Р.В. –представник (довіреність від 20.03.2006 року),

від відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ «ТД Ірбіс»звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кохав»про стягнення 128000 грн. 00 коп. - основного боргу, 11127 грн. 93 коп. –пені, 4352 грн. 00 коп. –інфляційних витрат, 1756 грн. 93 коп. –3% річних. Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що відповідач відповідно до умов Договору комісії №86пр від 07.06.2005 року, зобов'язався здійснити від імені комітента ЗАТ «ТД Ірбіс»реалізацію автотранспортної і сільськогосподарської техніки, але у зв'язку з невиконанням комісіонером взятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість у сумі 128000 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.05.2006 року №165/10-06 в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення місцевим господарським судом мотивовано недоведеністю позивачем обставин, на які посилається позивач в позовній заяві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ЗАТ «ТД Ірбіс»звернулось (через місцевий господарський суд) до Київського міжобласного апеляційного господарського з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2006 року скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 25.07.2006 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу ЗАТ «ТД Ірбіс»прийнято до провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року склад колегії суддів було змінено (у зв'язку з відпусткою судді Андрейцевої Г.М.).

Під час перегляду рішення місцевого господарського суду, розгляд справи в апеляційному господарському суді неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судові засідання та з метою надання можливості сторонам у справі подати додаткові матеріали по справі.

Представник позивача у судових засіданнях, які відбулись 25.07.2006 року, 22.08.2006 року, 03.10.2006 року вимоги апеляційної скарги підтримала, просила апеляційний господарський суд скасувати спірне рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Крім того, в судовому засіданні 03.10.2006 року, представником позивача було подано клопотання про здійснення заходів по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши подане представником апелянта клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог, оскільки, як вбачається з приписів ст.66 ГПК України, забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому, по переконанню колегії суддів апеляційного господарського суду, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які належать відповідачу можуть зникнути або зменшитись на момент виконання рішення. Відповідно до ст.33 ГПК України, такі докази мають бути надані позивачем у цій справі. Оскільки, у поданій заяві про забезпечення позову, позивачем не наведено таких доказів, та беручи до уваги, часткове виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань, колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідач у судові засідання 25.07.2006 року, 22.08.2006 року, 03.10.2006 року явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини не направлення у судове засідання уповноваженого представника, апеляційний господарський суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзив на апеляційну скаргу апеляційному господарському суду не надав. Правова позиція відповідача щодо поданої апеляційної скарги, апеляційному господарському суду невідома.

Відповідно до ст.96 ГПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

За згодою представника апелянта, у судовому засіданні 03.10.2006 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково, а рішення місцевого господарського має бути змінено, при цьому, колегія апеляційного господарського суду виходила з наступних обставин у справі.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 07.07.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір Комісії №86пр, відповідно до якого комісіонер (відповідач у цій справі) зобов'язався за обумовлену плату по дорученню комітента (позивача у цій справі) та за його рахунок виконати на території Київської області від свого імені реалізацію автотранспортної і сільськогосподарської техніки комітента покупцям виключно по зразку Договору купівлі-продажу, який затверджений комітентом (п.1 Договору) (аркуш справи 5).

Відповідно до п.5.1 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, комітент (позивач) постачає техніку комісіонеру (відповідачу) партіями в обумовленій сторонами кількості. Доручення комітента (позивача) повинно бути виконано комісіонером (відповідачем) в строк не більше 25 календарних днів з моменту передання кожної партії техніки комісіонеру. Датою передання техніки комісіонеру є дата підписання сторонами акту приймання-передачі техніки. У випадку невиконання комісіонером доручення комітента в установлений строк комісіонер повертає техніку комітенту. Всі партії техніки повертаються на склад комітента транспортом комітента за його рахунок.

Згідно з п. 5.4 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року при передачі техніки від комітента комісіонеру мають бути передані наступні документи:

а)паспорт на трактор; б)вантажно-митна декларація; в) акт приймання-передачі трактора; г)накладна на комісію.

Також, 07.07.2005 року сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору комісії № 86 пр, від 7 липня 2005 року, яким були встановлені ціни на трактори, що мали бути реалізовані відповідачем (аркуш справи 11).

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року позивач передав, а відповідач прийняв на комісію два трактори моделі «Беларус-82.1»за ціною 83000 грн. 00 коп. за одиницю. Факт передачі на комісію позивачем зазначених тракторів та отримання їх відповідачем підтверджується, накладною на комісією від 22.07.2005 року № Б-0538 (аркуш справи 12), довіреністю на отримання товару від 25.07.2005 року серія НАЧ №116427 (аркуш справи 13) та Актом приймання передачі техніки від 22.07.2005 року (аркуш справи 14). Зазначені документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою підприємств. Враховуючи вищезазначене, позивачем було передано відповідачу трактори на загальну суму 166000 грн. 00 коп.

Дослідивши наявні у справі матеріали справи, надані стороною під час розгляду справи в господарських судах місцевої та апеляційної інстанції, колегія апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом зроблено невірний висновок щодо безпідставності вимог про стягнення з відповідача залишкової вартості тракторів отриманих відповідачем на комісію. Такий висновок апеляційного господарського суду ґрунтується виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.3 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, відповідач зобов'язаний розрахуватись з позивачем на протязі 2 банківських діб з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача від покупців тракторів, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача вартості реалізованих тракторів.

Відповідно до п. 5.5 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, при передачі техніки від комісіонера покупцю, останньому передаються наступні документи:

а) паспорт на трактор; б) вантажно-митна декларація; в) акт приймання-передачі трактора; г) видаткова накладна на трактор; д) податкова накладна; е) договір купівлі-продажу з покупцем.

У відповідності до п. 5.7 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, в день оплати за техніку на поточний рахунок комітента (всієї суми на яку була здійснена реалізація покупцю), комісіонер підписує звіт комісіонера у вигляді Акту виконаних робіт, в якому зазначається сума продажу трактора покупцю, суму комісійної плати, податок на додану вартість на комісійну плату, загальну суму комісійної плати з податку на додану вартість і надсилає його по факсу на адресу комітента,

В той же день комісіонер направляє на поштову адресу комітента листом з повідомленням наступні документи, для представлення їх комітентом на вимогу в установу банку:

-          копію договору купівлі-продажу між комісіонером та покупцем, яка завірена підписом та печаткою комісіонера;

-          копію акту приймання-передачі техніки, яка передана комісіонером покупцю, яка завірена підписом та печаткою комісіонера;

-          копію видаткової накладної на відпуск техніки від комісіонера покупцю, яка завірена підписом та печаткою комісіонера;

-          копію довіреності від покупця на комісіонера на отримання техніки, яка завірена підписом та печаткою комісіонера;

-          акт виконаних робіт (звіт) комісіонера за виконані по Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року роботи щодо реалізації техніки, відповідно до затвердженої комітентом форми;

-          оригінал податкової накладної від комісіонера на суму комісійної плати.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості тракторів, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не вказано в позовній заяві про те, чи реалізовано товар комісіонером, а якщо реалізовано, то на яку суму, також, не зазначено, чи виконав відповідач п. 5.7 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року та не надано жодного доказу, який би підтверджував реалізацію товару відповідачем.

Проте, як вбачається з копій виписок з банку від 12.12.2005 року (аркуш   справи 15), від 13.12.2005 року (аркуш справи 16), відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів у розмірі, відповідно, 29000 грн. 00 коп. та 9000 грн. 00 коп. Як вбачається з призначення платежу, зазначеного у вказаних виписках з банківського рахунку позивача, відповідач здійснив перерахування 38000 грн. 00 коп. саме у якості виконання зобов'язань за Договором комісії №86пр від 07.07.2005 року за отримані на комісію тракторів моделі «Беларус-82.1». Крім того, під час апеляційного розгляду справи, позивачем було надано суду копію виписки з банківського рахунку від 23.05.2006 року, з якої вбачається, що відповідач 23.05.2006 року здійснив перерахування 60000 грн. 00 коп. за трактор моделі «Беларус-82.1». Таким чином, загальна сума проплат, здійснених відповідачем за трактори моделі «Беларус-82.1»становить 98000 грн. 00 коп.

Тобто, враховуючи, що відповідач здійснював часткову оплату вартості отриманих ним по Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року двох тракторів моделі «Беларус-82.1», колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідачем було здійснено реалізацію двох тракторів моделі «Беларус-82.1», загальною вартістю 166000 грн. 00 коп., з яких позивачу було повернуто лише 98000 грн. 00 коп.

Крім того, 16.12.2005 року на адресу відповідача було направлено вимогу щодо оплати вартості товару, отриманого відповідачем на комісію згідно з умовами Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року. Таким чином, виходячи із загальних принципів меж здійснення цивільних прав, встановлених ст.13 ЦК України, відповідно до якої, не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах, а також те, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача недоплаченої вартості отриманих на комісію двох тракторів моделі «Беларус-82.1»в розмірі 68000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським Кодексом.

У відповідності до ст.ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11127 грн. 93 коп. – пені, 4352 грн. 00 коп. –інфляційних витрат та 1756 грн. 93 коп. –3% річних, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо безпідставності заявлених вимог що підтверджується наступними обставинами у справі.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені законом або договором, зокрема, такими наслідками є: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Відповідно до п.10.1 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, у випадку не здійснення комісіонером (відповідачем) перерахування грошових коштів комітенту (позивачу) у строк, вказаний в п.5.3 Договору, то комісіонер, за вимогою комітента сплачує комітенту пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у момент прострочення, від несплаченої у строк суми, за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було вірно зазначено місцевим господарським судом, позивач не довів належними засобами доказування настання умов, передбачуваних п.5.3 Договору Комісії №86пр від 07.07.2005 року, а саме -  дати надходження на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів за продані тракторі, які були передані на комісію, за яких господарський суд міг би встановити дату, з якої відповідачем було порушено виконання грошового зобов'язання по Договору комісії.

Крім того, як вбачається з п.1, п.5.5 Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, передані на комісію трактори, відповідач зобов'язаний був продати на умовах, визначених Договором купівлі-продажу, погодженого з позивачем. В матеріалах справи №165/10-06 відсутній такий проект Договору (та докази, що такий проект Договору передавався відповідачу), з якого можна було б дійти обґрунтованого висновку про порядок розрахунків між відповідачем та покупцями тракторів. При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує на тому, що розгляд справи №165/10-06 в господарському суді неодноразово відкладався з метою отримання додаткових доказів у справі.

Посилання позивача на Гарантійний лист відповідача б/н і без дати, як на доказ, відповідно до якого відповідач визнає борг (аркуш справи 39), колегія суддів апеляційної інстанції не може розцінити як належний доказ у цій справи, оскільки позивачем заявлено до стягнення основну суму заборгованості в розмірі 128000 грн. 00 коп. Як вбачається з тексту зазначеного Гарантійного листа, відповідач визнає заборгованість в розмірі 122000 грн. 00 коп., проте, жодних посилань щодо господарських відносин, які склались між сторонами у зв'язку з виконанням Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року Гарантійний лист не містить.

Відповідно до ст.33 ГПК України, обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. В цьому випадку це стосувалось позивача, який мав би довести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги про стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідно до ст.34 ГПК України, господарський суд приймає до уваги тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми матеріального права, відповідно до яких, місцевий суд дійшов до помилкових висновків щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу, яка виникла по Договору комісії №86пр від 07.07.2005 року, тому в цій частині, по переконанню колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути в цій частині скасовано. В іншій частині, рішення господарського суду першої інстанції має бути залишене без змін, оскільки підстави для задоволення вимог щодо стягнення 11127 грн. 93 коп. –пені, 4352 грн. 00 коп. –інфляційних витрат, 1756 грн. 93 коп. –3% річних відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, та керуючись ст.ст.43,49,99,101, п.2) ст.103, п.3), п.4) ст.104, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,  

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «ТД Ірбіс», на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2006 року у справі №165/10-06 задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2006 року у справі №165/10-06 в частині відмови в стягненні заборгованості за Договором комісії №86пр від 07.07.2005 року в сумі 128000 грн. 00 коп. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов «ТД Ірбіс»задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кохав» (09113, Київська область, м.Біла Церква, вул.Сквирське шосе, б.227, код ЄДРПОУ 32885137) на користь Закритого акціонерного товариства «ТД Ірбіс»(61001, м.Харків, пров.Никітський, б.24, код ЄДРПОУ 31559190) 68000 (шістдесят вісім) грн. 00 коп. основної суми боргу за Договором комісії №86пр від 07.07.2005 року, 1020 (тисяча двадцять) грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за розгляд справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій (з яких: 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп. –в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 340 (триста сорок) грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги), 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 90 коп. –в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2006 року у справі №165/10-06 - залишити без змін.

Видати наказ.

3.          Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

4.          Копію цієї постанови суду направити сторонам у справі.

5.          Повернути матеріали справи №165/10-06 до Господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                Поліщук В.Ю.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.