Постанова

від 03.10.2006 по справі 375/10-05

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

375/10-05

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

03.10.06 р.                                                                                                    № 375/10-05                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Фаловська  І.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Мостова  Г. І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпродторг»на рішення господарського суду Київської області від 06.03.2006 року

у справі № 375/10-05 (головуючий суддя Коротун О.М., судді: Маляренко А.В., Тищенко О.В.)

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпродторг», м. Боярка  

до                             1) Товариства з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького,              м. Миронівка

2) Київської обласної державної хлібної інспекції Міністерства аграрної політики в України, м. Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроальянс», м. Київ

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «С.М.Т. «ЛТД», м. Одеса

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

Акціонерне товариство «Київ-Атлантік Україна», м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2:

Управління державного казначейства у Київській області, м. Київ

за участю    прокуратури Київської області, м. Київ

про           стягнення 95 841,53 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.03.2006р. у справі              № 375/10-05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промпродторг” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького (далі – відповідач 1) та Київської обласної державної хлібної інспекції Міністерства аграрної політики України (далі –відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні  позивача  - товариство з обмеженою відповідальністю „Украгроальянс” (далі - третя особа 1 на стороні позивача) та товариство з обмеженою відповідальністю „С.М.Т. „Лтд” (далі - третя особа 2 на стороні позивача), третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні  відповідача 1 - акціонерне товариство „Київ-Атлантік Україна” (далі - третя особа 3), третя особа яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 -  управління державного казначейства у Київській області  про  стягнення з відповідача 1 основного боргу - 25600,00 грн. та 19731,26 грн. збитків та з обох відповідачів солідарно 50510,27 грн. збитків, вимоги позивача було задоволено частково, а саме, стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 25600,00 грн. боргу за Договором та судові витрати: державного мита 256,00 грн. та 31,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням місцевого суду, звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області в частині відмовлених позовних вимог у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та винесенням рішення з порушенням норм матеріального права, прийнявши нове рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

На думку позивача, вина в завданні відповідачами останньому збитків підтверджується зібраними по справі доказами, а розмір збитків обґрунтований належним чином, тому позовні вимоги є доведеними.

Відповідачі 1 та 2 надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких вказують на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду та просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -  без змін.

Прокуратура Київської області також направила відзив на апеляційну скаргу, в якій з доводами, викладеними в останній не погоджується в частині стягнення з відповідача 2 збитків, оскільки вважає, що в діях відповідача відсутня вина в завданні збитків позивачеві.

Треті особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, відзивів на апеляційну скаргу до суду не надіслали, але суд вважає за можливе розглянути справи за відсутності їх представників, так як в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення її по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить рішення місцевого господарського суду від 06.03.2006р. у справі         № 375/10-05 скасувати частково і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечили, просили суд рішення господарського суду Київської області залишити без змін, а апеляційні вимоги - без задоволення.

Відповідно до  розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 року справа передана для подальшого розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Агрикова О.В., суддя Мостова Г.І.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення місцевого господарського суду –скасувати частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини справи.

Між позивачем і відповідачем 1 25.02.2005 року укладено Договір купівлі-продажу гірчиці жовтої за №25/02 (далі - договір № 25/02). За договором                            № 25/02 відповідач 1 зобов'язувався передати у власність позивача, а останній - прийняти та оплатити 80 метричних тон (далі - мт) гірчиці жовтої урожаю 2004 року у здоровому стані по ціні 820 грн./мт, загальною вартістю 65600,00 грн., на умовах EXW-франко-склад ЗАО „Київ-Атлантик” в м. Миронівка, на який відповідач 1 повинен був перевезти гірчицю власним транспортом.

80 тон насіння гірчиці, придбаного у відповідача 1, було передано на зберігання акціонерному товариству з іноземними інвестиціями “Київ-Атлантік Україна” на підставі договору елеваторного зберігання від 24.02.2005 року. Позивач сплатив вартість гірчиці на підставі рахунку №44 від 25.02.2005 року в розмірі 65600,00 грн. (виписка банку за 01.03.2005 року).

80 мт гірчиці жовтої, придбаної від ТОВ ім. О.Г. Бузницького разом із 30,76 мт гірчиці жовтої, що була придбана позивачем від ПП „Катан” (договір купівлі-продажу №25/02 від 25.02.2005 року, накладна №10 від 4.03.2005 року) та ПП „Віта-Колос (видаткова накладна № РН-0000764 від 18.03.2005 року), всього 110,76 мт зерна гірчиці жовтої було відправлено у вагонах  №№ 95536785, 95362976 згідно договору купівлі-продажу №28/02 від 28.02.2005 року укладеного між позивачем та ТОВ „Украгроальянс”, що підтверджується вказаним договором купівлі-продажу, Договором елеваторного зберігання  від 24.02.2005 року  та письмовими поясненнями представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 1 - Акціонерного товариства „Київ –Атлантік Україна”, наданими в суді першої інстанції.

Як встановлено судом, дана гірчиця була придбана позивачем з метою її продажу Товариству з обмеженою відповідальністю “Украгроальянс”. Відповідно до Договору № 28/02 від 28.02.2005 року укладеного між позивачем та ТОВ „Украгроальянс”, перший зобов'язувався передати 110 мт гірчиці жовтої по ціні 990,00 грн./мт, загальною вартістю 108900,00 гривень на умовах СРТ (доставлено від станції Миронівка до станції Куліндорово-експорт). За цим договором ТОВ «Украгроальянс»сплатило визначену в договорі вартість гірчиці жовтої, що підтверджується платіжним дорученням від 04.04.2005 року №5/076.

Як вбачається з матеріалів справи,  при розвантаженні гірчиці жовтої з вагонів у місці призначення (ст. Куліндорово), вказаний Покупцем отримувач (експедитор) вантажу ТОВ “С.М.Т. Лтд”, відмовився від прийняття вантажу, оскільки за зовнішнім виглядом розмір та колір зерна не були характерним для жовтої гірчиці. У зв'язку з цим 12.04.2005 року було здійснено відбір проб вказаної гірчиці з вагону № 95536785 представником Одеської обласної державної хлібної інспекції в присутності представника відправника (ТОВ „Промпродторг”) Навроцького К.В. та отримувача вантажу (ТОВ „С.М.Т. Лтд”) Шишкіна В.В., які склали акт про відбір проб з вагону №95536785, у якому знаходилась гірчиця за Договором №25/02 від 25.02.2005 року.

Відібрані проби гірчиці разом із відповідним актом про відбір проб від 12.04.2005 року були направлені в Центр сертифікаційних випробувань Українського інституту експертизи сортів рослин для проведення дослідження і встановлення відповідності гірчиці умовам контракту.

27.04.2005 року Центром сертифікаційних випробувань Українського інституту експертизи сортів рослин, який підпорядкований Державній службі з охорони прав на сорти рослин (атестат акредитації №UA 6.001.Т699 від 28.01.2004 року), було надано висновок про результат сертифікаційних випробувань від 27.04.2005 року, у якому встановлено, що у вагоні №95536785 знаходиться біла гірчиця, а не жовта.

На думку судової колегії, господарський суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку, що зерно гірчиці не поділяється на типи, оскільки з ГОСТу 9159-71 поділ гірчиці на типи вилучено.

Разом з тим, колегією суддів апеляційного господарського суду з'ясовано, що жовта (сарептська) і біла гірчиці є гірчицями різними за типом, призначенням і вартістю, що вбачається із „Положення про експертизу назв сортів рослин”, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 23.06.2003 р. Згідно додатку 1 до пункту 2.2.1 цього Положення встановлено Перелік груп та видів, в яких не допускається збіг назв сортів. В п. 6  Переліку зазначено наступні види (типи), збіг назв яких не допускається: Ріпак, Капуста польова, Суріпиця, Ріпа, Гірчиця сарептська, Гірчиця чорна, Гірчиця біла. Таким чином, законодавство розрізняє типи гірчиці на жовту (сарептську) та білу, а також забороняє взаємозаміну їх назв.

Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України від 14.05.2004   № 159 затверджено «Перелік родів і видів рослин, сорти яких підлягають державному випробуванню в закладах експертизи державної системи з охорони прав на сорти рослин  і  визначення  їх  придатності  для  поширення  в Україні». Згідно із  п.п.9 та 10 Переліку передбачено, що такій експертизі підлягають Гірчиця біла та Гірчиця сарептська відповідно.

Як вбачається з листа від 22.02.2005 року №145-6/38 Центральноїдержавної випробувальної лабораторії сільськогосподарської сировини та харчової продукції Міністерства аграрної політики України (на даний час - Державний центр сертифікації і експертизи зерна та продуктів його переробки згідно наказу Міністерства аграрної політики від 24.01.2005 року №32 „Про перейменування Центральної державної випробувальної лабораторії сільськогосподарської сировини та харчової продукції”), що має статус головного з питань арбітражних випробувань з визначення показників якості зерна (відповідно до зазначеного наказу), відповідно до  „Державного реєстру сортів рослин” гірчиця ділиться на типи –сарептська –І тип та біла –ІІ тип, технологічне призначення яких є різним, а домішки в жовтій гірчиці білої не дадуть змоги використати першу за її первісним  призначенням.

Отже, з цього випливає, що передача відповідачем 1 позивачу гірчиці білої замість гірчиці жовтої є передачею товару, який не відповідає умовам стосовно предмету Договору, тому є порушенням умов п.1.1.Договору купівлі-продажу за  №25/02 від 25.02.2005 року, що безпідставно не враховано господарським судом першої інстанції.  

В зв'язку з цим, як результат встановлення невідповідності переданої гірчиці предмету договору № 25/02 та погодження з її меншою вартістю порівняно із визначеною в  договорі № 25/02, відповідач 1 підписав з позивачем додаткову угоду від 28.04.2005 року до вказаного Договору, згідно п.п.2.1-2.3 якої визначено вартість такої гірчиці в розмірі 500,00 грн./мт і загальну вартість 40000,00 грн., а також зазначив причину підписання додаткової угоди –„невідповідність якості гірчиці п.1.1 договору № 25/02”, чим відповідач1 підтвердив порушення п.1.1 договору №25/02 та  зобов'язався повернути позивачеві 25600,00 грн. різниці між сплаченими позивачем коштами згідно договору №25/02 та визначеною в додатковій угоді вартістю гірчиці. Розмір вказаного зобов'язання також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 28.04.2005 року між позивачем і відповідачем 1. В судовому засіданні відповідач 1 підтвердив, що визнає суму боргу в розмірі 25600,00 грн.

24.10.2005 року позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою про повернення коштів, про що свідчить претензія та поштове повідомлення про її вручення. Однак відповідач 1 відповіді не надав та вказані кошти не повернув. При цьому сторони діяли в порядку п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України, якою передбачено право покупця вимагати пропорційного зменшення ціни у випадку передачі йому продавцем товару неналежної якості (що відповідає також ч.7 ст. 268 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання  є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідач 1 порушив ч. 1 ст. 662 ЦК України та п.1.1. договору № 25/02 стосовно необхідності передати Покупцеві товар, який визначений в цьому договорі (даний факт підтверджений як висновком Українського інституту експертизи сортів рослин від 27.04.2005 року, так і самим Відповідачем 1, який підписав додаткову угоду до договору), що є порушенням умов вищезазначеного договору і відповідно є неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем 1.

Також відповідач 1 не виконав зобов'язання, визначеного в додатковій угоді від 28.04.2005 року до Договору купівлі-продажу № 25/02 від 24.02.2005 року стосовно повернення позивачу 25600,00 грн. різниці між сплаченими позивачем коштами та визначеною в додатковій угоді вартістю гірчиці, у зв'язку з чим місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача 1 вказаної суми.

Статтею 611 ЦК передбачені  правові наслідки порушення зобов'язання, якими є: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зміна умов зобов'язання як наслідок його порушення не позбавляє управнену сторону (кредитора) вимагати застосування також інших наслідків неналежного виконання, в тому числі і стягнення неустойки та відшкодування збитків. Тому висновок місцевого господарського суду стосовно необхідності застосування ст. 604 ЦК України щодо наслідків новації, а саме припиння додаткових зобов'язань, пов'язаних з первісним зобов'язанням, є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України новація є формою припинення зобов'язання, а не його зміни, а тому підписання додаткової угоди від 28.04.2005 року до договору купівлі-продажу № 25/02 є не новацією, а саме зміною зобов'язання в порядку застосування санкції за вчинене порушення договору (про що зазначено в самій додатковій угоді).

Отже, при укладенні між позивачем та відповідачем 1 додаткової угоди до договору №25/02 мала місце зміна умов договору як наслідок порушення відповідачем 1 своїх обов'язків за цим договором (що зазначено безпосередньо у підписаній додатковій угоді (додатку) до договору № 25/02) і позивач, права якого порушені неналежним виконанням договору має право вимагати, також, застосування до відповідача 1 інших наслідків порушення останнім зобов'язання, в тому числі відшкодування збитків, завданих позивачу таким порушенням та стягнення неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України –боржник, який порушив зобов'язання повинен відшкодувати збитки, завдані таким порушенням. Згідно із ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив зобов'язання повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушені.

Частиною 2 ст. 224 ГК України під збитками визначає: витрати, зроблені стороною; втрата, пошкодження майна; не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Приписами ст. 225 ГК до складу збитків, які підлягають відшкодуванню, включено: вартість втраченого, пошкодженого, знищеного майна; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальну компенсацію моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою відповідальності за завдані збитки є наявність передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад цивільного правопорушення. До складу правопорушення відносяться такі його елементи, як протиправна поведінка, виражена в невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

Дослідивши обставини справи, судова колегія вбачає у діях відповідача 1 наявність складу правопорушення під час виконання своїх зобов'язань за договором № 25/02, яку не зміг спростувати відповідач 1. Так, відповідач 1 виконав зобов'язання за договором з відступом від умов, визначених договором № 25/02, поставивши позивачеві зерно гірчиці не того виду, який обумовлювався умовами договору. В зв'язку з чим наявний причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача 1 за договором № 25/02 та наслідками у вигляді збитків, розмір яких, на думку судової колегії, позивачем обґрунтований належними доказами.

Частиною 4 ст. 623 ЦК передбачено, що  при визначенні упущеної вигоди необхідно враховувати заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Матеріалами справи підтверджується, що гірчицю жовту позивач мав намір використати для одержання прибутку, а саме для продажу ТОВ „Украгроальянс”, що підтверджується відповідним договором купівлі-продажу від 25.02.2005 року та накладною №5 від 29.03.2005 року, виданою ТОВ „Промпродторг” ТОВ  „Украгроальянс”, що свідчить про передачу 110 мт гірчиці, платіжне доручення               № 5/076 від 05.05.2005 р. про перерахування ТОВ „Украгроальянс” на рахунок ТОВ „Промпродторг” вартості гірчиці за Договором між ними.

Через невідповідність гірчиці (80 мт) умовам договору № 25/02 від 25.02.2005 року, ТОВ „Промпродторг” не змогло виконати свої зобов'язання про передачу гірчиці жовтої ТОВ “Украгроальянс” за Договором купівлі-продажу № 28/02 від 28.02.2005 року, що призвело до розірвання договору між останніми (претензія ТОВ „Украгроальянс” № 131-1 від 11.09.2005 року, відповідь ТОВ „Промпродторг” на претензію № 087/10-ю від 10.10.2005 року, Угода від 18.05.2005 року про розірвання Договору, платіжне доручення № 558 від 14.10.2005 року про повернення коштів ТОВ „Промпродторг” ТОВ „Украгроальянс” 109652,40 грн. у зв'язку з розірванням Договору №28/02 від 28.02.2005 року, письмове пояснення ТОВ „Украгроальянс”, платіжне доручення № 571 від 11.11.2005 року про перерахування ТОВ „Промпродторг” ТОВ „Украгроальянс” розміру збитків на підставі претензії № 131-1 від 11.09.2005 року, накладні №№ 15/1 від 15.07.2005 р., 20/1 від 20.07.2005р., 21/1 від 21.07.2005р., 28/1 від 28.07.2005 р., 28/1 від 8.08.2005р.).

Матеріалами справи підтверджується, що виходячи із вартості купівлі позивачем 80 мт жовтої пшениці по ціні 820,00 грн. за мт на суму 65600,00 грн. та продажу цього товару ТОВ „Украгроальянс” за 990,00 грн. за мт (п.2.1 Договору               № 28/2 від 28.02.2005 року) на суму 79200,00 грн. (за 80 мт) у випадку, якщо б відповідач 1 належним чином виконав своє зобов'язання щодо передачі позивачу товару визначеного Договором № 28/2 від 28.02.2005 року –гірчиці жовтої, останній міг отримати прибуток в розмірі 13600,00 грн. (79200 грн. - 65600 грн. = 13600,00 грн.)

Для наступної реалізації гірчиці жовтої, придбаної позивачем від відповідача 1, відповідно до умов Договору № 28/2 від 28.02.2005 року, позивач поніс витрати по доставці цієї гірчиці до місця призначення згідно з цим Договором. Однак у зв'язку з тим, що товар, який позивач повинен був передати ТОВ „Украгроальянс” відповідно до вимог Договору між ними, виявився не тим, що визначений в цьому Договорі (п.1.1) по вині відповідача 1, витрати зроблені для доставки товару ТОВ „Украгроальянс” понесені безпідставно, без результату на який вони були спрямовані згідно Договору № 28/2 від 28.02.2005 року і які відповідно до ч. 2 ст.224 та                 ст. 225 ГК України становлять збитки позивача. До них входять: 3883,26 грн. - послуги по важенню та завантаженню зерна гірчиці акціонерного товариства „Київ-Атлантік Україна” (рахунок №СФ-0000286 від 24.03.2005 року, платіжне доручення №323 від 24.03.2005 року, акт про надані послуги від 29.03.2005 року №ОУ-0000286); 3946,00 грн. –залізничний тариф за доставку зерна гірчиці до ст. Куліндорово-експорт (відмітка у залізничних накладних  № 32167058,  №32167059); 210,00 грн. - вартість вантажних робіт (платіжне доручення № 302 від 18.03.2005 року, рахунок №113 від 18.03.05 року); 438 грн. - роботи із санітарної обробки вагонів (рахунок №000726 від 24.03.2005 року, виписка банку від 24.03.2005 року, акт про виконані роботи від 31.03.2005 року, договір № ПЗЗ-37/04 від 15.07.2004 року); 18829,20 грн. –витрати на перевезення до Донецька (договір на транспортно-експедиційне  обслуговування від 16.06.2005 року №16/06-02 із ТОВ “Скат-Експрес”, акти про виконані роботи (№СФ-0000035 від 18.07.2005р., СФ-0000038 від 20.07.2005 р., СФ-0000051 від 29.07.2005 року, СФ-0000074 від 12.08.2005 року, СФ-0000075 від 12.08.2005 р., виписки банку (філії АКІБ „УкрСибБанк”) про сплату 12.08.2005 р. транспортно-експедиційних послуг ТОВ „Скат-Еспрес” та товарно-транспортні накладні №№288706, 580938, 580939, 580947-50, договір № 1 від 08.07.2005  року з ТОВ „Скат-Експрес”).

Також упущену вигоду складають втрати позивача, пов'язані з реалізацією гірчиці –різниця між сумою купівлі 500,00 грн –вартість придбання 80 мт білої гірчиці за додатковою угодою до договору купівлі-продажу № 28/02 від 28.02.2005 року (між ТОВ “Промпродторг” та ТОВ ім. О.Г.  Бузницького) та сумою продажу 480,00 грн. –вартість продажу 80 мт жовтої гірчиці за договором купівлі-продажу №11/07 від 11.07.2005 року (між ТОВ “Промпродторг” та ТОВ “Факторія”), всього 1600,00 грн. (500,00 грн. –480,00 грн. х 80 мт = 1600,00 грн.)

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 225 ГК України особа, яка відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою має право зворотної вимоги до винної особи.

Позивач внаслідок порушення відповідачем 1 обов'язку за Договором № 25/02 від 25.02.2005 року (п.1.1.) щодо передачі гірчиці жовтої в розмірі 80 мт, не зміг, в свою чергу, виконати зобов'язання перед ТОВ „Украгроальянс” за Договором № 28/2 від 28.02.2005 року у зв'язку з чим, відповідно до п.п. 6.4, 6.5 цього Договору змушений був сплатити збитки (неустойку) в розмірі 27735,07 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 571 від 11.11.2005 року про перерахування ТОВ „Промпродторг” ТОВ „Украгроальянс” розміру збитків на підставі претензії № 131-1 від 11.09.2005 року. Дані штрафні санкції (збитки), сплачені позивачем, стали безпосереднім наслідком невиконання відповідачем 1 свого обов'язку стосовно передачі йому 80 мт гірчиці жовтої, тому ТОВ „Промпродторг” має право зворотної вимоги до відповідача1 в розмірі понесеної позивачем відповідальності перед ТОВ „Украгроальянс” за невиконання Договору           № 28/2 від 28.02.2005 року в розмірі 27735,07 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача 1 та завданими ним позивачеві збитками.

За таких обставин позовні вимоги до відповідача 1 про стягнення збитків у сумі 70241,53 грн. (13600 грн. + 3883,26 грн. + 3946,00 грн. + 210,00 грн. + 438,00 грн. +1600,00 грн. + 27735,07 грн.) є обґрунтованими та законними.

Що стосується вимог позивача про стягнення із вищевказаної суми збитків - збитків в розмірі 50500,26 грн. також солідарно з відповідача 2, то колегія суддів дійшла висновку, що такі вимоги є безпідставними. Як видно із Договору № 51/1 від 20.07.2004 року укладеного між позивачем і відповідачем 2, останній зобов'язаний надати наступні послуги: направити свого представника для відбору проб гірчиці, провести аналіз відібраної проби у відповідності з діючим НТД і методиками, за результатами аналізів видати висновок про якість або сертифікат якості гірчиці. На виконання цього Договору відповідачем 1 в порядку визначеному Договором було надано позивачеві сертифікат якості № 012785 та сертифікат якості № 012786, які підтверджували якість наданої на дослідження гірчиці. Вимог про встановлення типу гірчиці Договір не містив. Тому не виявлення при здійсненні аналізу гірчиці Київською хлібною інспекцією невідповідності її типу умовам Договору купівлі-продажу між позивачем і відповідачем1 не є порушенням договірних зобов'язань перед позивачем, а відповідно і підставою для відшкодування збитків.

Враховуючи наведене, позовні вимоги до відповідача 2 є безпідставними та необґрунтованими, отже апеляційна скарга в цій частині задоволенню не підлягає.

За таких обставин, колегія апеляційного суду вважає, що в порушення вимог ст. 43 ГПК України місцевим судом належним чином не досліджено обставини справи  та  не надано цим обставинам  відповідну правову оцінку, в зв'язку з чим, рішення господарського суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення –скасуванню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на  відповідача 1  повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, ст.ст. 103 - 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд  

п о с т а н о в и в:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпродторг»на рішення господарського суду Київської області від 06.03.2006 року у справі № 375/10-05 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 06.03.2006 року у справі № 375/10-05 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю ім. О.Г. Бузницького на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промпродторг” 70241,53 грн.  збитків скасувати та прийняти нове рішення в цій частині.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю                              ім. О.Г. Бузницького (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Чкалова, 38; код ЄДРПОУ 32547122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промпродторг” (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Нова, 7; код ЄДРПОУ 30051007) 70241 (сімдесят тисяч двісті сорок одна) грн. 53 коп.  збитків. Видати наказ.

4.          В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю                    ім. О.Г. Бузницького 25600,00 грн. заборгованості рішення господарського суду Київської області від 06.03.2006 року у справі № 375/10-05 залишити без змін.

5.          В частині відмови в задоволенні позовних вимог до Київської обласної державної хлібної інспекції Міністерства аграрної політики в України рішення господарського суду Київської області від 06.03.2006 року у справі № 375/10-05 залишити без змін.

6.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ім.О.Г.Бузницького (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Чкалова, 38; код ЄДРПОУ 32547122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промпродторг” (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Нова, 7; код ЄДРПОУ 30051007)  судові витрати: 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 41 коп. державного мита за розгляд позовної заяви місцевим господарським судом, 479 (чотириста сімдесят дев'ять) грн. 21 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги та 118 (сто вісімнадцять) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

7.          Зобов'язати  місцевий господарський суд видати накази.

8.          Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий                                                                                Фаловська  І.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Агрикова  О.В.

                                                                                                         Мостова  Г. І.