Рішення

від 14.12.2012 по справі 1715/17748/12

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1715/17748/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді - Крижової О.Г.

при секретарі - Гриценюк М.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

та представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства В«ФрагоВ»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства В«ФрагоВ»про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 12578,18 грн., середнього заробітку за час затримки заробітної плати в розмірі 18100,00 грн. та 5000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В позовній заяві зазначено, що позивач, перебуваючи в трудових стосунках з відповідачем, будучи звільненою 03 січня 2012 року згідно наказу № 01 із посади головного бухгалтера, не отримала належну їй заробітну плату за відпрацьований період із січня 2012 року по вересень 2012 року в сумі 12578,18 грн. В порушення положень ст. ст. 47, 116 КЗпП України, відповідач до часу звернення не виплатив належних заробітної плати та розрахункових сум при звільненні. Згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що становить компенсацію за період затримки в розмірі 18100,00 грн. Крім того, порушення її законних прав у вигляді несвоєчасної виплати заробітної плати відповідачем призвело до моральних страждань, чим завдана моральна шкода, яку вона оцінює на суму 5000,00 грн.

Позивач та її представник повністю підтримали позовні вимоги в суді. З огляду на порушення вимог ст.116 КЗпП України, відповідно ст.117 КЗпП України, вважають позовні вимоги обґрунтованими, просять їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, підтримали надані суду заперечення в повному обсязі. Просять в частині стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди в задоволенні позовних вимог відмовити.

Оцінюючи пояснення, дослідженні надані в справі докази, встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено сукупністю досліджених в справі доказів та пояснень, що позивач із 01 лютого 2010 року по 03 січня 2012 року перебувала у трудових стосунках із відповідачем, працюючи головним бухгалтером. Звільнена за власним бажанням із 03 січня 2012 року, відповідно до наказу № 01 від 03.01.2012 року, що стверджується записом в трудовій книжці позивача. Згідно доводів позовної заяви, позивач не отримала належну їй заробітну плату за період січня -вересня 2012 року до звільнення, що не оспорювалось відповідачем. Таким чином, суд вважає встановленим, що на час звільнення із роботи 03 січня 2012 року позивачу, в порушення норм ст.116 КЗпП України, не виплачена заборгованість заробітної плати за січень - вересень 2012 року. Наданою суду копією Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_4, облікова карта № НОМЕР_1, виданої Управлінням ПФУ в місті Рівне, яку суд оцінює як належний допустимий доказ відповідно ст. ст. 57-60 ЦПК України, підтверджується розмір нарахованої відповідачем заробітної плати позивачу за січень 2012 року-вересень 2012 року,що становить загальну суму 12578,18 грн.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до положень ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України В«Про оплату праціВ» , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а вразі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то належні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги звільненим працівником про розрахунок.

В порушення вищенаведених положень чинного законодавства, позивач не отримав нараховану та не виплачену йому заробітну плату за січень - вересень 2012 року, що не оспорювалось відповідачем з моменту одержання ним позовної заяви. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі правомірні, доведені, підлягають до повного задоволення за рішенням суду на повну суму 12578,18 грн.

Згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Оцінюючи зазначені вимоги, розрахунки та докази сторони позивача, відповідно до положень ст.10 ч.3, ст.60 ч.1 ЦПК України, суд вважає їх доведеними, обгрунтованими, такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі на суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з розрахунку середнього заробітку за 181 робочий день, що становить 18100,18 грн.

Відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінюючи надані позивачем докази з приводу скрутного майнового стану при відсутності зароблених коштів, суд приходить до висновку про доведеність факту моральних і душевних страждань позивача через затримку виплати нарахованої заробітної плати після звільнення, що вимагає додаткових зусиль позивача для організації свого життя, суд вважає частково доведеними позовні вимоги про відшкодування грошової компенсації моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідача по затримці заробітної плати, чим порушені законні трудові права позивача.

Оцінюючи вищенаведені докази і встановлені обставини, що стосуються характеру порушення, характеру, обсягу, тривалості і глибини фізичних та душевних страждань, внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, характеру немайнових втрат та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану позивача, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає доцільним часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.

Судові витрати в справі у відповідності ст.88 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 47, 115, 116, 117, 232, 237-1, 238 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294, 367 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства В«ФрагоВ» , код ЄДРПОУ 36543069 на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в розмірі 12578 (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 18 коп.

Стягнути з Приватного підприємства В«ФрагоВ» , код ЄДРПОУ 36543069 на користь ОСОБА_4 середній заробіток по день фактичного розрахунку в розмірі 18100 (вісімнадцять тисяч сто) грн. 00 коп.

В частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць рішення суду допустити до негайного виконання.

Стягнути з Приватного підприємства В«ФрагоВ» на користь ОСОБА_4 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства В«ФрагоВ» судовий збір по справі в сумі 214,60 грн. в прибуток держави.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Рівненського міського суду О.Г.Крижова