Рішення

від 21.08.2015 по справі 469/434/15-ц

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.08.2015

Справа № 469/434/15-ц

2/469/228/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року Березанський районний суд Миколаївської області у складі : головуючої - судді - Гапоненко Н.О.,

при секретарі - Потриваєвій М.А.,

за участю: прокурора - Точонова В.В.,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації та ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, - Державне підприємство В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» , про визнання незаконними та скасування розпоряджень в частині, визнання незаконним свідоцтва на право власності та витребування земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Березанського району Миколаївської області 27.04.2015 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи тим, що проведеною прокуратурою Березанського району перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при передачі земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_2, якій, серед інших осіб, розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №721 від 04.12.2012 року, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) площею до 0,1 га із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, а розпорядженням Березанської районної державної адміністрації №761 від 22.03.2013 року затверджено проект землеустрою та надано у власність декільком особам, у тому числі ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,1 га для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області. На підставі вказаних розпоряджень реєстраційною службою Березанського РУЮ ОСОБА_2 19.04.2013 року видано свідоцтво про право власності № 2662128 на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1552.

Надана відповідачці ОСОБА_1 земельна ділянка належала до земель державної власності, перебувала у постійному користуванні ДП В«Очаківське ЛМГВ» (раніше - Очаківське державне лісомисливське господарство), та відноситься до земель лісового фонду (лісогосподарського призначення), а тому повноваження щодо вилучення та передачі її у власність належать обласним державним адміністраціям.

На думку прокурора, Березанською РДА надано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 без передбаченого законом погодження постійного землекористувача - ДП «Очаківське ЛМГ», та поза волею належного розпорядника землі - Миколаївської обласної державної адміністрації, без погодження органом лісового господарства проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також фактично змінено цільове призначення земельної ділянки без відповідного погодження органів виконавчої влади з питань лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища, Кабінету Міністрів України, без проведення державної експертизи землевпорядної документації та всупереч забороні, встановленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року № 610-р, щодо прийняття рішень на надання згоди на вилучення земельних ділянок лісогосподарського призначення, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення.

Крім того, зазначена земельна ділянка знаходиться на відстані менше 100 м. від урізу води Чорного моря, тобто розташована фактично в межах пляжної зони прибережної захисної смуги моря, а тому не може передаватися у приватну власність взагалі, та, зокрема, у зв»язку із законодавчою забороною будівництва у межах пляжної зони прибережних захисних смуг, - для індивідувального дачного будівництва. При цьому проект землеустрою, всупереч ч.3 ст.186-1 ЗК України, з природоохоронним органом не погоджено.

З цих підстав прокурор просив визнати незаконними та скасувати вказані розпорядження Березанської РДА в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_2, затвердження вказаного проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, а також визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності № 2662128, видане 19.04.2013 року ОСОБА_2 реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на спірну земельну ділянку.

Оскільки спірна земельна ділянка вибула з власності держави всупереч вимогам законодавства та поза волею належного розпорядника - Миколаївської обласної державної адміністрації, посилаючись на норми ст.387, ч.3 ст.388 ЦК України, позивач просив також витребувати спірну земельну ділянку у відповідачки ОСОБА_1 на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням Державного підприємства В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» .

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача - Миколаївської облдержадміністрації в судове засідання не з'явився, направив до суду письмову клопотання про розгляд справи без участі представника облдержадміністрації, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення, мотивовані безпідставністю заявлених вимог, недоведеністю належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення у зв»язку з відсутністю відповідного рішення компетентного органу про встановлення цільового призначення земельної ділянки, та недоведеністю наявності права користування спірною земельною ділянкою у ДП «Очаківське ЛМГ» за відсутності документів на право постійного користування землею та його державної реєстрації. Також посилалась на неналежність та недопустимість доказів, які посвідчують право користування землею ДП «Очаківське ЛМГ», відсутність проекта землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та даних про розташування урізу води; зазначала про відсутність підстав для скасування свідоцтва про право власності, так як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого видано свідоцтво, не є підставою припинення права власності на земельну ділянку. Також посилалась на презумпцію добросовісності набувача, визначену ч.5 ст.12 ЦК України.

Представник відповідача - Березанської райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про згоду з позовом та розгляд справи без його участі .

Представник третьої особи ДП «Очаківське ЛМГ» у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та про підтримання позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Березанської райдержадміністрації № 721 від 04.12.2012 року чотирьом громадянам України, у тому числі відповідачці ОСОБА_2 (після укладення шлюбу 06.10.2014 року змінила прізвище на ОСОБА_1) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею до 0,40 га для ведення індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області площею кожному окремо до 0,10 га (а.с.6).

Розпорядженням Березанської районної державної адміністрації № 76 від 22.03.2013 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зі зміною цільового призначення у власність зазначених осіб, в т.ч. відповідачці ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва із земель державної власності (запасу) площею 0.1 га за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області кадастровий номер 4820983900:09:000:1552 (а.с.7).

19.04.2013 року Реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції Миколаївської області на ім»я ОСОБА_2 видано свідоцтво на право власності на вказану земельну ділянку (а.с.8).

Спірна земельна ділянка знаходиться на приблизній відстані від 15 до 60 м. від урізу води Чорного моря, що вбачається з повідомлення відділу Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області (а.с.14), у кварталі 44 урочища «Рибаківка» Березанського лісництва та зайнята пісками (а.с.15, 85, 86, 90).

На час прийняття вказаних рішень спірна земельна ділянка відносилась до земель лісогосподарського призначення, перебувала у державній власності та у постійному користуванні ДП В«Очаківське ЛМГВ» (до 2005 року - Очаківське державне лісомисливське господарство, а.с.9 на звороті) відповідно до наказу Миколаївського обласного виробничого лісогосподарського підприємства «Миколаївліс» від 04 квітня 1989 року № 11 (а.с.12), яким зі складу Миколаївського лісгоспзагу виділено та передано до складу Очаківського ДЛМГ Березанське лісництво загальною площею 2124 га, Василівське лісництво загальною площею 9597 га та Очаківське лісництво загальною площею 385 га з усіма основними фондами та оборотними засобами, товаро-матеріальними цінностями тощо.

У свою чергу, Миколаївський лісгоспзаг Миколаївського району Миколаївської області отримав зазначену земельну ділянку у складі єдиного земельного масиву у постійне користування відповідно до актів про постійне користування землею (а.с.10-11, 83-84).

Зазначені обставини підтверджені також накладкою планів земельних ділянок на планшет № 7 матеріалів лісовпорядкування та проектом організації та розвитку лісового господарства Очаківського ДЛМГ (а.с.86-92), повідомленням відділу Держземагентства у Березанському районі Миколаївської області (а.с.13), листом ВО «Укрдержліспроект» зі схемою орієнтування фрагмента картографічної бази даних АІКС-лісгосп (а.с.17-18), протоколом допиту свідка ОСОБА_3 про місцезнаходження та склад земельної ділянки (а.с.25).

Виходячи з викладеного, суд вважає безпідставними посилання відповідачки на недоведеність належності земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення, та недоведеність наявності права користування спірною земельною ділянкою у ДП «Очаківське ЛМГ».

При цьому суд зважає, що на час виникнення у Очаківського державного лісомисливського господарства чинне законодавство не передбачало обов»язкової реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, та враховує висновки Верховного Суду України, викладені у ряді постанов, прийнятих за результатами перегляду судових рішень з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, зокрема, у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14, згідно з якимиземлі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України, ЗК України, іншими законами й нормативно-правовими актами.

Як зазначено в правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 24.12.2014 р. у справі №6-212цс14, яка відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом. Згідно з пунктом 5 розділу VIII В«Прикінцеві положенняВ» ЛК України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення. А відтак при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII В«Прикінцеві положенняВ» ЛК України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 21.01.2015р. у справі №6-224цс14.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до норм ч.5 ст.116 ЗК України ( в редакції, що була чинною на момент прийняття розпоряджень), земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

На підставі ст.149 ЗК України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом; вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті.

Згідно із частиною шостою статті 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.

Відповідно до частини дев'ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Про вилучення з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ» вказаної земельної ділянки ДП «Очаківське ЛМГ» не відомо (а.с.15), повідомлень про добровільну відмову ДП «Очаківське ЛМГ» до Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства не надходило (а.с.16).

Повноваження державних адміністрацій з питань земельних та лісових відносин визначаються Законом України В«Про місцеві державні адміністраціїВ» , нормами земельного та лісового законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України В«Про місцеві державні адміністраціїВ» , статті 31 ЛК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин віднесено, зокрема передачу у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території (п.4).

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування передбачені статтею 122 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень), відповідно до частини п'ятої якої обласним державним адміністраціям надано право передавати земельні ділянки на їхній території із земель державної власності у власність, або у користування, у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною третьою, якою передбачено передачу земельних ділянок райдержадміністрацією у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва, а також частиною восьмою цієї статті, якою передбачено повноваження Кабінету Міністрів щодо передачі земельних ділянок у випадках, визначених ст.149 ЗК.

При цьому частиною 4 статті 31 Лісового кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій віднесено передання у власність, надання у постійне користування для ведення лісового господарства земельних лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Таким чином, Березанською райдержадміністрацією надано земельну ділянку у власність відповідачці ОСОБА_1 з перевищенням власних повноважень та поза волею належного розпорядника Миколаївської обласної державної адміністрації, без вилучення земельної ділянки з постійного користування ДП «Очаківське ЛМГ».

Стаття 57 ЛК України визначає вимоги щодо порядку та умов зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства.

Відповідно до частини першої цієї статті зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.

Аналогічне положення міститься й у статті 20 ЗК України.

Крім того, відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає погодженню з органом лісового господарства, а земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги - з природоохоронним органом (ч.3 ст.186-1 ЗК України).

Погодженню з органами лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища підлягає і зміна цільового призначення земельних лісових ділянок (ст.57 Лісового кодексу України), а зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.20 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо вилучення, відведення або зміни цільового призначення земельної ділянки Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації не погоджувався (а.с.19, 23).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 року №610-р В«Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянкамиВ» з метою недопущення фактів порушення інтересів держави і суспільства під час відчуження та зміни цільового призначення земельних лісових ділянок (далі - ділянки) Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству аграрної політики та продовольства, Міністерству оборони, Державному агентству лісових ресурсів та Державному агентству земельних ресурсів до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері заборонено приймати рішення про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім випадків, коли за умови обґрунтування неможливості реалізації альтернативних варіантів вирішення питання ділянки вилучаються і передаються у постійне користування та/або в оренду:

- для будівництва, реконструкції та капітального ремонту залізничних ліній та автомобільних доріг загального користування;

- для розміщення кладовищ

та за рішенням Кабінету Міністрів України - для: будівництва та обслуговування об'єктів енергетичної інфраструктури (газо-, нафтопроводів, газових та нафтових терміналів, газових та нафтових свердловин, ліній електропередачі, електростанцій, електропідстанцій, розподільних пунктів, ядерних установок); видобування корисних копалин відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами; облаштування державного кордону та будівництва пунктів пропуску через нього; забезпечення відбудови та функціонування монастирів на місцях їх історичного заснування; будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів, визначених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу; розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; створення та забезпечення функціонування об'єктів природно-заповідного фонду і виробничо-соціальних об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства; розміщення інших об'єктів, вилучення і надання ділянок для яких здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вилучення земель лісогосподарського призначення з передачею їх у власність громадян заборонено.

Згідно з ч.9 ст.118 ЗК України та ст.35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», лише позитивні висновки державної експертизи землевпорядної документації є підставою для прийняття органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування відповідного рішення. Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою щодо об»єктів обов»язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

Статтею 9 вказаного Закону встановлено обов»язковість державної експертизи землевпорядчої документації для проектів землеустрою щодо відведення, зокрема, земель лісогосподарського призначення.

Разом з тим, як вбачається з повідомлень Держземагенства України (а.с.21, 22), проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для проведення державної експертизи землевпорядної документації не надходив.

Зазначене підтверджено також і протоколом допиту свідка ОСОБА_3 (а.с.25), згідно з яким проект відведення земельної ділянки ОСОБА_2 з ДП «Очаківське ЛМГ», Миколаївським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Управлінням екології та природних ресурсів Миколаївської ОДА не погоджувався, експертиза землевпорядної документації не проводилась.

Крім того, за положеннями ст.60 ЗК України та ст.88 ВК України (у редакціях, які були чинними на час виникнення правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води (ч.ч.9, 10 ст.88 ВК України).

Відповідно до ст.ст.85,88 Водного кодексу України, ст.ст.59,84 Земельного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування та для спеціально визначених цілей.

Отже, надання земель прибережної захисної смуги уздовж моря у приватну власність законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.62 ЗК України, ч.3 ст.90 ВК України у межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Згідно з п.10.17 Державних будівельних норм України 360-92, які відповідно до ст.1 Закону України В«Про будівельні нормиВ» є обов'язковими у сфері будівництва, містобудування та архітектури, у трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів забороняється будівництво: в т.ч. індивідуального житла, крім населених пунктів, вказаних у розпорядженні Кабінету Міністрів України.

Таким чином, відведення зазначеної земельної ділянки для здійснення дачного будівництва суперечить діючому законодавству.

Посилання відповідачки на відсутність проекта землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не спростовують висновків суду.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 10 червня 2015 року по справі № 6-162цс15, існування прибережних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України), відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до ст.21 ЗК України, недійсними рішень органів державної влади про надання земельних ділянок громадянам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.

Враховуючи викладене та правові позиції, висловлені Верховним Судом України в постановах від 11.09.2013р. у справі №6-71цс13 та №6-65цс15 від 22.04.2015 року, прийняття головою райдержадміністрації розпорядження №721 від 04.12.2012 року та №76 від 22.03.2013 року про надання відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність із зміною цільового призначення - індивідуального дачного будівництву, яка розташована за межами населеного пункту в пляжній зоні прибережної захисної смуги та відноситься до земель лісогосподарського призначення, є перевищенням наданих йому Законом повноважень, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Згідно з ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» .

Відповідно до п.8-1 ч.1 ст.18 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Враховуючи, що розпорядження Березанської РДА № 721 від 04.12.2012 року та №76 від 22.03.2013 року про надання відповідачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність видані з порушенням норм чинного законодавства, відповідно до правових позицій, викладених Верховним Судом України при розгляді справ №6-169цс12 від 06.02.2013 року, № 6-103цс12 від 26.09.2012 року, №6-46цс14 від 04.06.2014 року, №6-67цс14 від 25.06.2014 року, №6-146цс14 від24.09.2014 року, свідоцтво про право власності, видане відповідачці реєстраційної службою Березанського РУЮ на спірну земельну ділянку необхідно визнати недійсним та скасувати.

Частиною 1 ст.319 та частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив в правовій позиції Верховний Суд України у справі за №6-92ц13 від 18.09.2013р., створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі В«Трегубенко проти УкраїниВ» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що В«правильне застосування законодавства незаперечно становить В«суспільний інтересВ» (п.54 рішення).

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

У своїй постанові від 01 липня 2015 року по справі № 6-523цс15 Верховний Суд України зробив висновок, що у випадку визнання незаконним рішення, згідно з яким набуто право власності на спірну земельну ділянку, посилання на норми статті 140 ЗК України, які містять вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, не можна визнати правильним, оскільки положення статті 140 ЗК України застосовуються лише у разі, коли право власності набуте в установленому законом порядку.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідачки на необхідність застосування положень рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стреч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року, згідно з якими допущені органами влади порушення при передачі майна у власність особи не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна державі, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна, зважаючи на те, що обставини зазначеної справи значно відрізняються від обставин справи, що розглядається.

Згідно з ч.3 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Про наявність правових підстав для витребування в добросовісного набувача в порядку ст.388 ЦК України спірної земельної ділянки, що належить до земель лісового фонду та яка на час прийняття незаконного рішення про її відчуження перебувала в державній власності і вибула з володіння власника - держави поза його волею, зазначено в правовій позиції Верховного Суду України від 17.12.2014 року у справі №6-99цс14.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги прокурора щодо витребування у відповідача спірної земельної ділянки, яка вибула з володіння держави незаконно, та повернення земельної ділянки на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з постійним користуванням Державного підприємства В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалюється рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідачів в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до Закону України В«Про судовий збірВ» розміри ставок судового збору із позовних заяв немайнового характеру становлять 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Тому підлягає стягненню з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі по 243,60 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги заступника прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Березанської районної державної адміністрації та ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне підприємство В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» про визнання незаконними та скасування розпоряджень в частині, визнання незаконним свідоцтва на право власності та витребування земельної ділянки задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №721 від 04.12.2012 року В«Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власністьВ» в частині надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для рекреаційного призначення (індивідуального дачного будівництва) площею до 0,1 га із земель державної власності (запасу) за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації №76 від 22.03.2013 року В«Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянкиВ» в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,1 га кадастровий номер 4820983900:09:000:1552 для рекреаційного призначення (індивідуальне дачне будівництво) із земель державної власності (запасу) за межами населених пунктів в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності №2662128, видане 19.04.2013 року ОСОБА_2 реєстраційною службою Березанського районного управління юстиції на земельну ділянку кадастровий номер 4820983900:09:000:1552.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Миколаївській обласній державній адміністрації з постійним користуванням Державного підприємства В«Очаківське лісомисливське господарствоВ» земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер 4820983900:09:000:1552 вартістю 222110 грн., розташовану за межами населеного пункту в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Стягнути з Березанської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст рішення виготовлено і підписано 21 серпня 2015 року.