Рішення

від 11.07.2006 по справі 20/352(5/196)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/352(5/196)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.06р.

Справа № 20/352(5/196)

За позовом  :Дочірньої компанії „Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ 

до : Комунального підприємства „Жовтоводськтепломережа”, м. Жовті Води 

3- я особа -  Дочірнє підприємство " Автопраця-Ойл” Державне підприємство “Авто праця", м. Київ .

про: стягнення  1152 084 грн.08 коп.    

                                                                                                       суддя      Пархоменко Н.В.

Представники:

 Від позивача:    Від позивача:   Мандригель Р.С. юрисконсульт  за довір. № 313 /102 від 29.12.2005року

Від відповідача: Рогоза Д.В., представник за довір.№б/н від 08.02.2006р. 

 Суть спору :

            Позивач просить стягнути з відповідача  заборгованість  за поставлений природний газ згідно договору № 10/1-164-ТЕ-3 від 11.01.2001 року у розмірі  799 410 грн.81 коп. основного боргу,   пеню – 130224 грн.02 коп. грн.97 коп., інфляційні втрати –  916671 грн.98 коп.  3% річних –49229 грн.32 коп.  7%  штрафу - 55958 грн. 76 коп.

            Позивач  у позові посилається на ті підстави , що борг утворився внаслідок того, що між ним та ДП “Автопраця-Ойл” було укладено договір доручення на виконання якого останній перерахував власні кошти на погашення  боргу відповідача -  1 040 410 грн.81 коп.  , а відповідач сплатив повіреному   тільки 241 000 грн.00 коп. , то згідно рішення господарського суду м. Києва від 15.10.2003р. по справі №10/561 з позивача цей борг було стягнуто, внаслідок чого і утворилася спірна заборгованість.

            Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

             Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги 11.07.2006 року надав клопотання  про поновлення строку позовної давності  в якому зазначає , що заборгованість за даним позовом виникла за поставку газу в березні –квітні   2002 року , та строк позовної давності  за спірним договором сплинув 11 квітня 2005 року , позивач звернувся до суду 28.04.2005 року. Вважають що з моменту сплати Д П" Автопраця-Ойл" 06.06.2002 року  грошових коштів на користь  ДК " Газ Україна" і до моменту винесення 24.02.2004 року  постанови Вищого господарського суду  України по справі № 10/561 , у ДК " Газ України"  були відсутні правові підстави  для звернення з позовною заявою до господарського суду  про стягнення заборгованості у розмірі 799 410 грн.81 коп. з цих підстав вважають  що пропуск позовної давності відбувся з поважних та незалежних від ДК " Газ України " причин.

             Відповідач позовні вимоги  не  визнав посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності , крім того зазначають що в період  з 08.10.2003 року по 16.04.2004 року перерахували в погашення заборгованості по спірному договору 168000грн.00 коп. ДП “Автопраця-Ойл”, та за бухгалтерським обліком рахується заборгованість 631410 грн.81 коп. ,  заперечують проти стягнення пені оскільки  вважають що права та обов'язки сторін щодо застосування  неустойки на момент звернення  позивача до суду припинені оскільки позивачем пропущений шести місячний строк  позовної давності. Вважають що до вимог позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних  за період ( квітень 2003 –квітень  2005 року ) необхідно керуватися положеннями  статті 214 Цивільного кодексу Української РСР (1963р)  з урахуванням  положень викладених в Законі від 08.10.99року щодо неможливості застосування вказаної норми до правовідносин , що виникають  з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг. Просять відмовити у стягненні   55 958 грн.76 коп.    штрафу на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України ,  оскільки договір укладено в 2001 році до набрання чинності  Господарським кодексом України та відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено ,що положення останнього щодо відповідальності за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі , якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями.

             З-я особа ДП “Автопраця-Ойл” свого представника у судове засідання не направили витребувані судом документи не надали.

             Розгляд справи неодноразово зупинявся до розгляду скарг відповідача.

             Строк вирішення спору продовжувався відповідно до частини 3 статі 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалою голови господарського суду до 11.07.2006 року.

              За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

              Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

                                                                 ВСТАНОВИВ :

             Дочірньою компанією „Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз  України" та  Комунальним  підприємством „Жовтоводськтепломережа"   було укладено договір № 10 / 1 -164 ТЕ-3 від 24.01.2003р. на постачання природного газу з додатковими угодами строком дії до  01.01.2003р. в частині постачання газу,  

           На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав природний газ  з січня 2001 року по грудень 2002 року  включно  в кількості  73 302 , 254 тис. куб.м.  на загальну суму  16 629 468 грн.32 коп.  , що підтверджується актами передачі-приймання природного газу за цей період, що підписані сторонами.

           Відповідно до п. 6.3  договору  ( додаткова угода ) в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору) остаточні розрахунки за газ здійснюються до 10 числа місяця наступного за звітним.

            Рішенням господарського суду Дніпропетровської області   по справі 22/295  від 06.11.2001 року  позовні вимоги  за спірним договором були задоволені  в розмірі 1339 323 грн.71 коп. основного боргу за поставлений газ .

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області   по справі 20/134  від  28.05.2003  року  позовні вимоги  за спірним договором були задоволені  в розмірі  2389647 грн.42 коп.  основного боргу за поставлений газ .

          23.05.2002р. позивач уклав з ДП   “Автопраця-Ойл” (надалі повірений) договір доручення №16/02-725, згідно якого повірений зобов'язався від імені довірителя проводити роботу по погашенню дебіторської заборгованості за поставлений природний газ. Згідно додаткової угоди №6 від 28.05.2002р. до цього договору довіритель доручив повіреному стягнення  з відповідача частини боргу –1 040 410 грн.81 коп.  , що підтверджувалася актом звіряння між сторонами від 30.04.2002р.  Як встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 15.10.2003р. по справі №10/561, що залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2004р. та набрало чинності, на виконання своїх зобов'язань повірений перерахував довірителю власні кошти 6 571 716, 52 грн, в тому числі і на виконання додаткової угоди №6, та суд встановив, що не всі боржники, борги яких були передані довірителю для стягнення, погасили свою заборгованість за спожитий газ, а саме встановлено що  Державним підприємством “Автопраця-Ойл” отримано від комунального підприємства " Жовтоводськтепломережа " -241 00 грн.00 коп. Відповідно до зазначеного рішення  з Дочірньої компанії „Газ України” Національної  акціонерної компанії „Нафтогаз України” на користь   Дочірнього підприємства " Автопраця Ойл " Державного підприємства  " Автопраця "   стягнуто 860 716 грн.52 коп.  основного боргу з яких  799410 грн. 81 коп. позивач просить стягнути з відповідача.

        Зазначена сума є заборгованістю КП " Жотоводськтепломережа " за поставлений у березні-квітні 2002 року  природний газ по спірному договору.

        Відповідно до пункту 6.3. договору  остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється  до 10 числа  місяця наступного за звітним.. Остаточний розрахунок  за спожитий природний газ  у березні 2002 року  відповідач повинен був здійснити до 10.04.2002 року , а спожитий у квітні 2002 року до 10.05.2002 року .

       Позивач з позовом про стягнення заборгованості  з КП " Жовтоводськтепломережа " у розмірі 799410 грн. 81 коп. звернувся до господарського суду 28.04.2005 року ( конверт лист справи 62 т.1.), таким чином , строк позовної давності для захисту права на позов   про стягнення заборгованості за спожитий у березні 2002 року  газ сплинув 11 квітня 2005 року .

         Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу УРСР   , загальний строк   для захисту права за позовом особи , право якої порушено ( позовна давність ) встановлюється в три роки.  

         Згідно статті 76 Цивільного кодексу УРСР   , перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов . Право на позов виникає з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

         Стаття 80 Цивільного кодексу УРСР   визначає, що якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності , порушене право підлягає захистові.

         Судом встановлено що з моменту сплати  ДП"Автопраця –Ойл" 06.06.2002 року грошових коштів і до винесення  24.02.2004 року  постанови Вищого господарського суду України по справі № 10/561 , у ДК " Газ України " були відсутні правові підстави для звернення з позовом  про стягнення заборгованості у сумі 799410 грн. 81 коп., зважаючи на викладені обставини суд вважає  що пропуск строку позовної давності відбувся з поважних та незалежних від ДК" Газ України " обставин  і пропущений строк позовної давності підлягає поновленню.

         Згідно зі ст.ст. 161, 162 ЦК Української РСР (1963 р.), ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

         Розглянувши заперечення відповідача суд вважає що вони підлягають частковому задоволенню.

         Відповідач надав у судове засідання  докази  ( копії платіжних доручень стор. 76-109 том. 2 ) про перерахування КП" Жовтоводськтепломережа " ДП “Автопраця-Ойл”,   в період  з 08.10.2003 року по 16.04.2004 року   в погашення заборгованості по спірному договору 168000грн.00 коп.   за бухгалтерським обліком відповідача  рахується заборгованість 631410 грн.81 коп. ,З-я особа ДП “Автопраця-Ойл”,  отримання  168000грн.00 коп. не спростувала. Таким чином суд вважає встановленим факт перерахування  КП" Жовтоводськтепломережа " ДП “Автопраця-Ойл”,   в період  з 08.10.2003 року по 16.04.2004 року   в погашення заборгованості за спожитий природний газ   168000грн.00 коп.  договору № 10/1-164-ТЕ-3 від 11.01.2001 року .  Позивач не надав доказів про те що відповідач був  повідомлений  про рішення  від 15.10.2003 року по справі 10/561 господарського суду м. Києва і повинен був проводити розрахунки з позивачем а не ДП “Автопраця-Ойл”,   тому розмір заборгованості повинен бути зменшений на 168000 грн.00 коп. і стягненню підлягає  631410 грн. 00 коп.

          Доказів сплати цієї заборгованості на момент розгляду справи суду не надано.

           Згідно п. 7.2 договору в разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

         Позивач нарахування пені провів  з 21.04.2004 року по 21.04.2005 року (за 365 днів)  до суду звернувся  28.04.2005року.  Суд вважає , що вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають , оскільки позивачем пропущено строк  позовної давності  для стягнення пені. Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає , що максимальний строк  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання складає шість місяців, якщо інше не встановлене законом або договором , і цей строк обчислюється з дня , коли зобов'язання повинне бути виконано. Як видно з приведеної статті кодексу , сторони можуть у договорі встановити інший строк припинення нарахування штрафних санкцій , але не можуть перенести строки,  з яких вони починають обчислюватися. Тому , якщо сторонами встановлено договором   пункт 6.3  що остаточний розрахунок  за поставку  газу  до 10-го числа  місяця наступного за звітним   , а газ було поставлено у березні –квітні 2002 року   то з  10.05.2002 року починається перебіг  строку для нарахування  пені і сторони не мають права  переносити  початок зазначеного строку за власним розсудом . Позивач звернувся до господарського суду   28.04.2005 року  тобто після  закінчення строку позовної давності.    

           Відповідно до ст. 214 ЦК Української РСР (1963 р.), ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

            У прикінцевих положеннях Закону України “Про внесення змін до ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР” від 08.09.1999р. передбачено, що цей закон не поширюється на правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг. Стаття 625 ЦК України таких приписів не містить.

            Позивач розраховує інфляційні втрати з урахуванням індексів інфляції  з квітня 2004 року по березень 2005 року , а 3% річних  починаючи з 01.04.2004р. до  21.04.2005р., отже приписи прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР” від 08.09.1999р. до   розрахунків  з  квітня  2004  по березень року застосовуватися не можуть, але враховуючи обставини справи, та те що позивач користувався коштами перерахованими йому ДП "Автопраця -Ойл" до 10 червня 2004 року і 10.06.2004 року перерахував ДП "Автопраця- Ойл" платіжним дорученням № 8870 –861287 грн.62 коп. право вимоги інфляційних втрат та з% річних виникає у позивача з моменту повернення коштів ДП "Автопраця- Ойл" з 11.06.2004 року і по  21.04 2005 року.  Інфляційні втрати складають   -    86095  грн. 39 коп.  , 3% річних -  16347  грн.48 коп.  

          Відповідно до ч.1,3 ст. 5 ЦК України (в редакції з 01.01.2004р.) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

            Відповідачем фактично не оплачено газ за березень –квітень   2002р. Зобов'язання відповідача щодо оплати газу, поставленого   у березні  –квітні   2002р. включно, виникли до набрання чинності Господарським кодексом України (з 01.01.2004р.), а отже приписи ч. 2 ст. 231 щодо стягнення додаткового штрафу в розмірі 7% до них застосовуватися не можуть.  

             Таким чином, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі -   631410   грн. 81коп.  основного боргу, 16347 грн.48 коп. –3% річних ,     86095  грн. 39 коп. інфляційних втрат ,  

            В решті позову  відмовити.

             Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі  розподіляються    пропорційно задоволеним вимогам.

             Керуючись ст. ст , 49, 82-85,   116, 117 Господарського процесуального кодексу України   господарський суд,  -

                                                                  ВИРІШИВ :

             Позов задовольнити частково.

            Стягнути з  Комунального підприємства  " Жовтоводськтепломережа"”, –52208                 Дніпропетровська обл., м. Жовті Води,  вул. 8 Березня, 42 ,   код ЄДРПОУ 23645975 (п/р 26009235 в  АППБ "Аваль" м. Жовті Води ,  МФО 306555) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” –(03035, м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 31301827 (р/р 260083013814 в Головному операційному управлінні „Промінвестбанк України”, МФО 300012) -  631410  ( шістсот тридцять одну тисячу  чотириста десять )  грн. 81коп.  основного боргу, 16347 ( шістнадцять тисяч  триста сорок сім ) грн.48 коп. –3% річних ,     86095  (вісімдесят шість тисяч  дев'яносто п'ят ) грн. 39 коп. інфляційних втрат , 7 338  ( сім тисяч  триста тридцять вісім ) грн. 63 коп.  витрати по сплаті держмита, 75  ( сімдесят п'ять ) грн. 16 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  .    

               В решті позову відмовити.

               Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

               Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.

      Суддя                                                                                             Н.В. Пархоменко

Дата підписання рішення 24.07.2006 року