Постанова

від 18.05.2015 по справі 804/2665/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 р. Справа № 804/2665/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-МАН" до ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Ман» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому, з урахуванням уточнень просить: - визнати дії ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ ДФС Дніпропетровської області вчинені в ході проведення планової виїзної перевірки ТОВ «СЕРВІС-МАН» від 20 серпня 2014року № 2993/22-1/30608869 - неправомірними; - скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Державної фіскальної служби від 06.01.2015 року за № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 220730грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська ГУ Державної фіскальної служби від 06.01.2015 року за № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 1270487,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті ОСОБА_7 ОДПІ м.Дніпропетровська податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, мотивуючи тим, що перевіряючими під час проведення перевірки, не надано належної оцінки наявним первинним документам. Господарські операції з ТОВ НВП «ЕСМ», ТОВ «Юмас», ПП «Ресурс-Імпорт», ТОВ «РАН-Україна», ТОВ «Бінер» підтверджені належними первинними документами, які підтверджують формування показників податкової звітності ТОВ «Сервіс-Ман» та відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства. Також, позивач зазначає, що відсутність товарно-транспортної накладної при наявності видаткових накладних не дає права робить висновок про факт відсутності господарської операції продажу товару. Таким чином, позивач вважає, що висновки в акті перевірки №2993/22-1/30608869 від 20.08.2014р. не відповідають діючому законодавству, а прийняті на підставі нього, з урахуванням адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 06.01.2015р. №0000392201, №0000372201 підлягають скасуванню.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що господарські взаємовідносини ТОВ «Сервіс-Ман» з ТОВ НВП «ЕСМ», ТОВ «Юмас», ПП «Ресурс-Імпорт», ТОВ «РАН-Україна», ТОВ «Бінер», не направлені на реальне настання правових наслідків, надані під час перевірки первинні бухгалтерські документи не є достовірними доказами факту поставки товарів (надання послуг) позивачу, адже сам факт наявності у позивача податкової/видаткової накладної не є безумовним доказом реальності господарських операцій. У наданих до перевірки видаткових накладних на придбання товарів у вищезазначених постачальників відсутня інформація стосовно місця складання видаткової накладної, ПІБ та посади осіб відповідальних за складання первинних документів. Відсутня будь-яка транспортна документація. Підприємством не надано до перевірки первинні документи, у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення (товарно-транспортні накладні, накладна-вимога на переміщення, акти прийому-передачі тощо). Таким чином, дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в ОСОБА_2 перевірки №2993/22-1/30608869 від 20.08.2014р., з урахуванням адміністративного оскарження відповідають вимогам чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення від 06.01.2015р. №0000392201, №0000372201 є правомірними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на доводи викладені в позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях та доповненнях.

Заслухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

ОСОБА_8 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20059077 від 09.02.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Ман» зареєстроване 22.11.1999р., місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, основний вид діяльності: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.

Судом встановлене, що з 14.07.2014р. по 13.08.2014р. (Наказом № 795 від 14.07.2014 року термін перевірки був перенесені у зв'язку з втратою документів на 90 календарних днів з 15.07.2014 року Наказом № 830 від 23.07.2014 року термін перевірки був поновлений з 24.07.2014 року.) на підставі направлень від 14.07.2014 року №№435, 436, 437, 439, 438 згідно із п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 3 квартал 2014р. проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Ман» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено ОСОБА_2 №2993/22-1/30608869 від 20.08.2014р.

ОСОБА_8 висновків вказаного ОСОБА_2 перевірки №2993/22-1/30608869 від 20.08.2014р., перевіркою серед інших порушень, встановлено, що ТОВ «Сервіс-Ман» порушив:

1) п.14.1.27, п.14.1.36 ст.14, п.135.1 п.135.2 п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1076004грн. в т.ч. по періодам: - за 1 квартал 2012 на суму 140473грн; - за 2 квартал 2012 на суму 1378грн; - за 3 квартал 2012 на суму 410951грн; - за 4 квартал 2012 на суму 341грн; - за 2013 на суму 522861грн.

2) п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187 п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 179584грн., в тому числі по періодам: - за серпень 2012 року на суму 80183грн; - за вересень 2012 року на суму 28642грн; - за вересень 2013 року на суму 27206грн; - за жовтень 2013 року на суму 42633грн; - за грудень 2013 року на суму 920грн.

На підставі вказаного ОСОБА_2 перевірки ОСОБА_7 ОДПІ м.Дніпропетровська прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_3 від 03.10.2014 року, яким нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1345000грн., з яких: 1076004грн. - за основним платежем, 269001грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № НОМЕР_3 від 03.10.2014 року, яким нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 224480грн., з яких: 179584грн. - за основним платежем, 44896грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

06.11.2014 року ТОВ «Сервіс-Ман» подало скаргу до Головного управління ДФС у Дніпропетровської області про скасування повідомлень-рішень ОСОБА_7 від 03.10.2014 року за № НОМЕР_4 про збільшення грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 224480грн. та № НОМЕР_3 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 1345005грн.

За результатам розгляду скарги, Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення №8/10/04-36-10-08-09 від 05.01.2015 року, яким скасовано податкові повідомлення рішення ОСОБА_7 ОДПІ м.Дніпропетровська від 03.10.2014 року №0005892201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3750,00грн. (основний платіж 3000,00грн; штрафні санкції - 750,00грн) та №0005882201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 74517,50грн. (основний платіж 59614,00грн; штрафні (фінансові) санкції -750,00грн.), у зв'язку з допущеними помилками при розрахунку з боку спеціалістів, які проводили перевірку, в іншій частині скаргу платника податків залишено без задоволення.

На підставі вказаного рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №8/10/04-36-10-08-09 від 05.01.2015 року, ОСОБА_7 ОДПІ м.Дніпропетровська прийняті:

- податкове повідомлення рішення від 06.01.2015 року №00000372201 (замість скасованого рішення № НОМЕР_3 від 03.10.2014 року), яким товариству нараховане грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1270487грн., з яких: 1016390грн. - за основним платежем, 254097,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення рішення від 06.01.2015 року №0000392201 (замість скасованого рішення №0005882201 від 03.10.2014 рому), яким товариству нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 220737грн., з яких: 176584грн. - за основним платежем, 44146грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судом встановлено, що протягом 2012-2013 року, згідно наданих документів ТОВ «Сервіс-Ман» мало взаємовідносини з наступними контрагентами:

1) ТОВ НВП «ЕСМ» згідно з договором поставки №15/с від 24.07.12р., на придбання труб на загальну суму 950000,00 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 158333,33 грн.). ОСОБА_8 п.4.6 Договору, Товар передається від продавця до покупця по товаросупровідним документам з відміткою покупця про прийомку товару. Відповідно до Специфікації товар поставляється на умовах: Склад продавця м.Харцизськ. Податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ НВП «ЕСМ» включено до складу податкового кредиту у розмірі 158333,33 грн. До декларації з податку на прибуток за III квартал 2012 року підприємством віднесено витрати у розмірі 791666,70 грн. Товар, придбаний у ТОВ НВП «ЕСМ», в подальшому було реалізовано ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтобаз України» (Договір №5913/11-12 від 27.06.2012р.);

2) ТОВ «Юмас» згідно з договором поставки №61/с від 21.03.13р., на придбання труб на загальну суму 10276,20 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 1712,70 грн.). ОСОБА_8 п.4.6 Договору, Товар передається від продавця до покупця по товаросупровідним документам з відміткою покупця про прийомку товару. Відповідно до Специфікації товар поставляється на умовах: Склад продавця ст.Нижньодніпровськ Придніпровської ж/д (пер.Юнатов, 15). Податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Юмас» включено до складу податкового кредиту у розмірі 1712,70 грн. До декларації з податку на прибуток за II квартал 2012 року підприємством віднесено витрати у розмірі 8563,50 грн. Товар, придбаний у ТОВ «Юмас», в подальшому було реалізовано ПАТ «Укртатнафта» (Договір №СМ-13 від 01.02.2013р.);

3) ПП «Ресурс-Імпорт» згідно з договором купівлі-продажу №10/02 від 01.10.2012р. на придбання пігменту в асортименті на загальну суму 100275,90 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 16712,65 грн.). Податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Ресурс-Імпорт» включено до складу податкового кредиту у розмірі 16712,65 грн. До декларації з податку на прибуток за 2013 рік підприємством віднесено витрати у розмірі 83563,25 грн. Товар, придбаний у ПП «Ресурс-Імпорт», в подальшому було реалізовано ПАТ «Плазматек» (Договір №7/с від 11.01.2013р.);

4) ТОВ «РАН-Україна» згідно з договорів купівлі-продажу №3-0112 від 03.01.2012р., №65Р від 24.06.2013р., на придбання автошин, труб та пігментів на загальну суму 1152458,41 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 192076,40 грн.). Податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «РАН-Україна» включено до складу податкового кредиту у розмірі 139321,80 грн. До декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року підприємством віднесено витрати у розмірі 331681,00 гри., III квартал 2012 року - у розмірі 175732,00 грн. та 2013 рік - у розмірі 329814,00 грн. Товар, придбаний у ТОВ «РАН-Україна», в подальшому було частково реалізовано: ФОП ОСОБА_9 (Договір №70/с від 01.04.2013р.), «Панафарб» (Договір №38/с від 13.02.2013р.), ПАТ «Укртатнафта» (Договір №СМ-13 від 01.02.2013р.), АТ «Полтавський ГЗК» (Договір №749 від 01.03.2013р.), ТОВ «Синтез-Харків» (Договір №71/с від 01.04.2013р.), ТОВ «Камбіо» (Договір №47/с від 27.02.13р.), ТОВ з ІІ «ОСОБА_10 Україна» (Договір №16/с від 23.01.13р.), ПП «Стік» (Договір №14/10 від 02.07.2014р.), ТОВ «Ексферум» (Договір №8/с від 14.01.13р.), ТОВ «Метал Траст» (Договір №24/01 від 24.01.2012р.), ТОВ НВП «Променергосервіс» (Договір №161/с від 12.09.2013р.), ПП «Оттімо» (Договір №93/с від 22.04.2013р.), ПП «Українська трубопромислова компанія» (Договір №83/с від 09.04.2013р.), ПАТ «Плазматек» (Договір №89/П від 21.04.2013р.), ТОВ «Хімагромаш» (Договір №2111/Х від 01.12.2013р.), ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (Договір №1024/Л від 01.10.2013р.).

5) ТОВ «Бінер» згідно з договором купівлі-продажу №2603 від 01.03.2013р., на придбання труб, пігментів та ін. на загальну суму 1476189,09 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 246031,50 грн.). Податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бінер» включено до складу податкового кредиту у розмірі 246031,10 грн. До декларації з податку на прибуток за 2013 рік підприємством віднесено витрати у розмірі 876667,00 грн. Товар, придбаний у ТОВ «Бінер», в подальшому було частково реалізовано: ФОП ОСОБА_9 (Договір №70/с від 01.04.2013р.), П з ІІ «Інтергазсінтез» (Договір №160/с від 11.09.2013р.), ТОВ «Дніпро-Контакт» (Договір №33/с від 12.02.2013р.), ТОВ «Імпульс» (Договір №75/с від 03.04.2013р.), ПРАТ «Іскож-2000» (Договір №30/с від 11.02.2013р.), ФОП ОСОБА_11 (Договір №24/04м від 24.04.2013р.), ТОВ «Синтез-Харків» (Договір №71/с від 01.04.2013р.), ПП ОСОБА_12 (Договір №124/с від 17.06.2013р.), ТОВ «Прогресс-2010» (Договір №26/с від 05.02.2013р.), ПАТ «Плазматек» (Договір №7/с від 11.01.2013р.), ПАТ «Укртатнафта» (Договір №СМ-13 від 01.02.2013р.), ТОВ «Поліфарб Україна» (Договір №31/с від 11.02.2013р.), ТОВ «Техномаш» (Договір №144/с від 23.07.2013р.), ТОВ «Адвент-Інвест» (Договір №9/с від 15.01.2013р.), ТОВ «Хавестер» (Договір №62/с від 22.03.2013р.), ТОВ з ІІ «ОСОБА_10 Україна» (Договір №16/с від 23.01.13р.), ТОВ «Імпульс» (Договір №75/с від 03.04.2013р.), ТОВ «Дніпродзержинський ЛЗ «Спектр» (Договір №85/с від 10.04.2013р.), ТОВ «Дніпро-Амід» (Договір №74/с від 03.04.2013р.).

На адресу ОСОБА_7 ОДПІ м. Дніпропетровська надійшли акти перевірок від:

- Західної ОДПІ м.Харкова акт від 25 січня 2014 року №50/20-33-22-03-07/32676354 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Юмас»;

- Дніпродзержинської ОДПІ акт від 27 листопада 2013 року №1486/135/04-03-22-03-08/32815761 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Ресурс-Імпорт»;

- ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акт від 11 грудня 2013 року №370/22-01/36961661 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Ран-Україна»;

- Дніпродзержинської ОДПІ акт від 29 січня 2014 року №307/06/04-03-22-03/33247348 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Бінер»;

- ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт від 07 листопада 2012 року №3199/153/32099187 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Метал Ресурс».

Також судом досліджені надані позивачем та відповідачем докази, а саме: ОСОБА_7 ОДПІ м.Дніпропетровська від 28.07.2014р. «Про надання пояснень та їх документального підтвердження»; ОСОБА_7 ТОВ «Сервіс-Ман» від 31.07.2014р. щодо надання копій документів; договір № 1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом між ТОВ «Арлюма» та позивачем від 13.02.2013р. ; договір № 164/С від 01.10.2013р. між ЧП ОСОБА_13 та позивачем, акти приймання виконаних послуг від 31.10.13р., 31.11.13р., 31.12.13р., Звіт від 31.12.2013р. на 8-ми арк..; Реєстраційні дані контрагентів позивача та перелік звітності з податку на прибуток; Податкові накладні, Видаткові накладні, Специфікації до вищевказаних Договорів, Акти прийомки, ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт, Рахунки-фактури; Витяги з ЄДР відносно ТОВ НВП «ЕСМ», ТОВ «Юмас», ПП «Ресурс-Імпорт», ТОВ «РАН-Україна», ТОВ «Бінер», ПП «Стік» і т.і.;

ОСОБА_8 із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

П.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення за агентськими договорами.

ОСОБА_8 п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

ОСОБА_8 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

ОСОБА_8 п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В силу п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визначається за датою складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

ОСОБА_8 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, пунктами 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктами 138.10-138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5-138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11-138.12 цієї статті та пунктом 140.1 статті 140, статтею 141 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

П.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності та витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Статтею 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

ОСОБА_8 п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

ОСОБА_8 п.1 ст.142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

ОСОБА_8 ст.1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітністьВ» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: В«назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операціїВ» .

ОСОБА_14 перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. ОСОБА_14 передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ОСОБА_8 абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.4, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ОСОБА_14 перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, тощо.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Сервіс-Ман» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 31.12.2013р., за результатами якої складено ОСОБА_2 №2993/22-1/30608869 від 20.08.2014р.

Дослідивши надані позивачем первинні документи на надані на підтвердження обґрунтованості правової позиції з наступними контрагентами позивача : - ТОВ НВП «ЕСМ» згідно з договором поставки №15/с від 24.07.12р., на придбання труб на загальну суму 950000,00 грн.; - ТОВ «Юмас» згідно з договором поставки №61/с від 21.03.13р., на придбання труб на загальну суму 10276,20 грн. ; - ПП «Ресурс-Імпорт» згідно з договором купівлі-продажу №10/02 від 01.10.2012р. на придбання пігменту в асортименті на загальну суму 100275,90 грн.; - ТОВ «РАН-Україна» згідно з договорів купівлі-продажу №3-0112 від 03.01.2012р., №65Р від 24.06.2013р., на придбання автошин, труб та пігментів на загальну суму 1152458,41 грн.; - ТОВ «Бінер» згідно з договором купівлі-продажу №2603 від 01.03.2013р., на придбання труб, пігментів та ін. на загальну суму 1476189,09 грн., суд зазначає наступне.

У видаткових накладних на придбання товарів у вищезазначених постачальників відсутня інформація стосовно місця складання видаткової накладної, ПІБ та посади осіб відповідальних за складання первинних документів. Так згідно видаткової накладної № 393 від 22.07.2013р. постачальник ТОВ «Бінер» (а.с. 51) , місце складання зазначено - Дніпропетровськ, ПІБ особи яка отримала товар відсутнє, не зазначений дата та номер довіреності особи яка отримала товар.

Видаткова накладна № 94 від 25.04.2013р. постачальник ТОВ «Бінер» (а.с.176), відсутня інформація щодо місця складання та ПІБ особи яка отримала товар, не зазначений дата та номер довіреності особи яка отримала товар.

Аналогічні недоліки містять видаткова накладна (повернення) № ВП-0000005 від 17.10.2013р. постачальник ТОВ «Сервіс-Ман» одержувач «Ран-Україна», рахунок-фактура № Сф-0000033 від 01.04.2013р. постачальник ТОВ «РАН-Україна», (а.с.206) видаткова накладна № 260912 від 26.09.2012р. постачальник «РАН-Україна» (а.с.178), видаткова накладна № РН - 0000008 від 13.02.2013р. постачальник ПП «Ресурс-Імпорт» відсутня інформація щодо місця складання та ПІБ особи яка отримала товар, не зазначений дата та номер довіреності особи яка отримала товар.

Крім того, як станом на час перевірки так і станом на час розгляду справи судом відсутня транспортна документація (товарно-транспортна накладна, шляхові листи автомобіля, нарахована заробітна плата водія, амортизація автомобіля або договори укладені з перевізником чи експедитором), отже, неможливо підтвердити факт отримання товару та пересування його з місця навантаження до місця розвантаження.

В наявних товарно-транспортних накладних на перевезення товару до покупців не вказано місце розвантаження вантажу, відсутні ПІБ та підпис водія, що отримав вантаж для перевезення та здав вантаж в місці розвантаження, відсутні посада та ПІБ особи, що прийняла вантаж, відсутні посада та ПІБ особи, що одержала вантаж і т.і.

З врахуванням вимог належності та допустимості доказів передбачених ст.ст.70 КАС України та вимог до первинних документів передбачених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в частині того що первинні документи повинні мати відповідні обов'язкові реквізити надані вищевказані первинні документи суд оцінює критично.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

При цьому суд зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка в свою чергу є підставою для формування підприємством податкового обліку.

Також судом враховано, акти перевірок від: - Західної ОДПІ м.Харкова акт від 25 січня 2014 року №50/20-33-22-03-07/32676354 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Юмас»; - Дніпродзержинської ОДПІ акт від 27 листопада 2013 року №1486/135/04-03-22-03-08/32815761 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Ресурс-Імпорт»; - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська акт від 11 грудня 2013 року №370/22-01/36961661 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Ран-Україна»; - Дніпродзержинської ОДПІ акт від 29 січня 2014 року №307/06/04-03-22-03/33247348 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Бінер»; - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акт від 07 листопада 2012 року №3199/153/32099187 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Метал Ресурс»; - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська акт від 15 серпня 2013 року №284/22-05/36840016 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Арлюма» (код ЄДРПОУ 36840016).

Відповідно до вищевказаних актів встановлено, що підприємства, які перевіряються, не знаходяться за місцем реєстрації, не мають основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірок підприємств не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від їх контрагентів. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Таким чином, відсутність необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності саме відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень, транспортних засобів та обладнання унеможливлює здійснення господарської діяльності контрагентів позивача.

Також, встановлено придбання ТОВ «Сервіс-Ман» послуг передпродажної підготовки у ПП «Стік» (Договір №20112 від 04.08.2012р.) на загальну суму 472267,54 грн. (до декларації з податку на прибуток підприємством віднесено витрати у розмірі 393556,00 грн.), та послуг розробки та розповсюдження прайс-листів і передпродажної підготовки від ТОВ «Арлюма» (Договір 0108/1 від 11.08.2013р.), ТОВ «Інтервенто» (Договір №0104-1 від 01.04.2013р.), ТОВ «Відродження-Дніпро» (Договір №0105-3 від 08.05.2013р.) і ФОП ОСОБА_13 Договір №164/с від 01.10.2013р. (до декларації з податку на прибуток підприємством віднесено витрати у розмірі 870596,00 грн.). У актах здачі-прийняття робіт не зазначено їх місце складання. До перевірки не надано документальне підтвердження щодо перебування працівників вказаних підприємств на території ТОВ «Сервіс Ман» (журнали перепусток, відомості, тощо); ким та яким чином здійснювалась прийомка-передача виконаних робіт, послуг; як сторонами визначалась ціна, вартість виконаних робіт, послуг. ТОВ «Сервіс-Ман» не надано пояснення та їх документальне підтвердження стосовно наявності виробничої потреби на момент виконання робіт, послуг, перебування працівника вказаного підприємства тощо.

По взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_13, згідно умов договору №164/с від 01.10.2013р. «Исследование конъюнктуры трубопрокатного рынка». Пунктом 3 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надати звіт з повним описом наданих послуг. З наданих до перевірки звітів, встановлено що вони мають загальний зміст, - «Дослідження конюктури трубопрокатного ринку» не вбачається які конкретно послуги надані позивачу та за якою вартістю кожної послуги.

Наданий позивачем до матеріалів справи «Звіт на тему : Вивчення конюктури ринку трубопрокату в Україні» від 31.12.2013р. на 7 аркушах на підтвердження надання послуг на суму 245 596,23 грн. суд оцінює критично з огляду на невеликий об'єм останнього та неможливість встановлення зв'язку вказаного звіту з впливом на господарську діяльність позивача.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Інтервенто», з актів не вбачається що саме, де виконував контрагент позивача щодо передпродажної підготовки трубопрокатна, де отримувався трубо прокат, в якому вигляді та яке відношення він має до господарської діяльності позивача.

ТОВ «Сервіс-Ман» у грудні 2013 року було отримано передплату від контрагента-покупця ПП «Реагентснаб-Д» у сумі 300000 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 50000,00 грн. (виписано податкову накладну від 13 грудня 2013 року №4 на відповідну суму та ПДВ у розмірі 50000,00 грн., який відображено у складі податкового зобов'язання грудня 2013 року в повному обсязі). В подальшому ТОВ «Сервіс-Ман» повернув передплату контрагенту-покупцю. ПП «Реагентснаб-Д» в повному обсязі, разом з тим до перевірки надано розрахунки коригування на суму ПДВ лише у розмірі 24000,00 грн. ТОВ «Сервіс-Ман» відображено у додатку №1 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року коригування зобов'язань по контрагенту-покупцю на загальну суму зменшення 50000,00 грн. Тобто, до перевірки не було надано первинні документи (розрахунки коригування) на суму зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 26000,00 грн.

З врахуванням вимог належності та допустимості доказів передбачених ст.ст.70 КАС України та вимог до первинних документів передбачених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в частині того що первинні документи повинні мати відповідні обов'язкові реквізити, крім іншого - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд зазначає, що умовою достовірності доказів щодо здачі-прийняття робіт (придбання послуг) вартість яких врахована позивачем у податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що надані до перевірки позивачем документи не є достовірними доказами факту поставки товарів, адже сам факт наявності у позивача податкових та видаткових накладних не є безумовним доказом реальності господарських операцій між позивачем і його контрагентами, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки товарів тим виконавцем (постачальником), який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України було зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

На момент розгляду справи, додаткових пояснень, документів, що спростовують вищевказані факти та доводять реальність вказаних господарських операцій позивачем не надано.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд приходить до висновку, що первинні документи, які складені суб'єктами господарської діяльності на операції що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою і для формування податкового обліку платника податків.

Отже, судом не встановлено надходження товару, що має індивідуально визначені ознаки, та виконання послуг саме від заявлених у спорі контрагентів, подальший рух товару, у тому числі переміщення на виробництво, та його використання при виготовленні власної продукції.

Судом встановлено документальне оформлення операцій, які в подальшому відображені в податковому обліку, проте, підтвердження фактичного існування зазначеного в таких документах товару як об'єктів цивільного обігу, які мають індивідуально визначені ознаки, виробника, сертифікати відповідності або якості не надані.

Є правильними доводи позивача про те, що несплата податку контрагентами платника податку, який скористався правом на податковий кредит, за наявності всіх документів, що підвереджують проведення операцій, не може мати наслідком негативні наслідки до останнього.

Проте, в розглянутому випадку, відображення в податковому обліку операцій із переліченими вище контрагентами, поряд із відсутністю належного та допустимого підтвердження існування товару, перевезення його до позивача, відсутності відомостей використання позивачем довіреностей на отримання спірного товару, не підтвердження використання останнім товару в подальшому свідчить про неправомірність проведення податкового обліку на підставі таких документів, оскільки не підтверджує реальність здійснення спірних операцій.

Суд зазначає, що відомості системи автоматичного співставлення про не підтвердження нарахування сум ПДВ контрагентами позивача не можуть слугувати єдиною та самостійною підставою для висновків про протиправність заявленого податкового кредиту, проте є підставою для перевірки оподатковуваних операцій.

Надаючи оцінку доводам про протиправність визначення податкових зобов'язань, що нараховані внаслідок встановлення відсутності об'єкту оподаткування в правовідносинах між позивачем та вищевказаними контрагентами, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність належного підтвердження здійсненої господарської операції або її нездійснення із штучним складанням первинних документів свідчить про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про як про реальність таких операцій так і про допустимість наданих доказів для підтвердження спірних операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також належить враховувати вимоги В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікуВ» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №2993/22-1/30608869 від 20.08.2014р., з урахуванням Рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №8/10/04-36-10-08-09 від 05.01.2015 року.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень від 06.01.2015р. №0000392201, №0000372201, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС-МАН" до ОСОБА_7 об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1