Постанова

від 10.08.2015 по справі 808/3943/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року Справа № 808/3943/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Резніченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за заявою: Приватного підприємства "НВП Підйомспецтехніка"

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2015 №0001292201,№ НОМЕР_1-

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1В.(довіреність від 03.08.2015)

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №89/08-29-10/014 від 13.01.2015)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «НВП Підйомспецтехніка» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

- № НОМЕР_2 від 16.07.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на по основному платежу - 13 531 грн. та сума штрафної санкції - 3 382,75 грн.;

- № НОМЕР_1 від 16.07.2015р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток по основному платежу - 12 178 грн. та сума штрафної санкції - 3 044,50 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3943/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 10.08.2015.

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Б.Б.Д.».

На підтвердження правильності формування валових витрат по податку на прибуток та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту Позивачем були надані необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

А відтак, висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Б.Б.Д.» є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними і просить їх скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, надав письмові заперечення. Зазначив, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивач занизив податок на прибуток на загальну суму 12178,00 грн. та занизив податок на додану вартість на загальну суму 13531,00 грн. Представник відповідача зазначає, що позивач неправомірно сформував витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Б.Б.Д.», оскільки перевіркою не підтверджено факт придбання товару від постачальника ТОВ «Б.Б.Д.», тож господарські операції позивача з вказаним контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків, укладені з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість висновків перевірки, а відтак і правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ст.160 КАС України, 10.08.2015 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами УкраїниВ» .

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП Підйомспецтехніка» (код ЄДРПОУ 32716061) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин із ТОВ «Б.Б.Д.» за період з 01.10.2014 по 30.11.2014.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2015 № 78/08-29-22-0409/32716061.

Перевіркою встановлено, що позивачем, внаслідок порушення вимог

- 14.1.231, п.14.1 ст. 14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток на загальну суму 12178,00 грн.,

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 13531,00 грн.

Зважаючи на виявлені порушення, на підставі акту перевірки 16.07.2015 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на по основному платежу - 13 531 грн. та сума штрафної санкції - 3 382,75 грн.;

- № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток по основному платежу - 12 178 грн. та сума штрафної санкції - 3 044,50 грн.

Висновки, яких дійшли перевіряючи базуються на наступному.

Під час проведення перевірки були встановлені обставини формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Б.Б.Д.», по яких встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій. Оскільки контрагент позивача, ТОВ «Б.Д.Д.» обліковується в податковому органі як відсутнє за місцезнаходженням, а основним видом його діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. У податкового органу відсутні інформація щодо наявності у ТОВ «Б.Д.Д.», складських приміщень, трудових ресурсів, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Протягом жовтня 2014 року ТОВ «Б.Д.Д.», за наявною у податкового органу інформацією, не придбавав товари, що були продані нашому підприємству. В провадженні слідчих органів знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 заявив, що здійснював фіктивну господарську діяльність.

Тож, податковий орган дійшов висновку, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від контрагента-постачальника ТОВ «Б.Д.Д.» на адресу ПП «НВП ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА».

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Склад витрат та порядок їх визнання визначені ст. 138 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України). Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають: 1) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати; 2) витрати банківських установ (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

Пунктом 201.4 ст.201 ПКУ встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «НВП ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА» здійснює господарську діяльність по ремонту та технічного обслуговування машин і устаткування промислового призначення ( КВЕД -2010 - 33.12). На виконання робіт підвищеної безпеки при ремонті, монтажі вантажопідіймального устаткування позивачу ОСОБА_5 управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області виданий дозвіл № 220.12.23-29.22.2 від 18.04.2012р.

01.10.2014р.позивачем був укладений договір з ТОВ "Б.Б.Д" № 033-10-14 згідно з яким ТОВ "Б.Б.Д" передало у власність ПП "НВП ПІДЙОМСПЕЦТЕХНІКА" - ремкомплекти гідроциліндрів, ремкомплекти гідрозамків, ремкомплекти гідророзподільника, підшипники, та інші запчастини, необхідні для здійснення ремонту вантажопідіймального устаткування.

Товар був переданий згідно видаткових накладних № 305 від 03.10.2014р., №704 від 07.10.2014р. № 1401 від 14.10.2014р. № 2002 від 20.10.2014р. на підставі виставлених рахунків № 305 від 03.10.2014р., № 704 від 07.10.2014р., № 1401 від14.10.2014р., № 2002 від 20.10.2014р.

Доставка товару здійснювалась орендованим транспортом позивача ( договір оренди № 012-04-14 від 01.04.2014р.) на підставі товарно-транспортних накладних № Р305 від 03.10.2014р., № Р704 від 07.10.2014р., № Р1401 від 14.10.2014р. № Р2002 від 20.10.2014р.

За отриманий товар позивачем була здійснена оплата в розмірі 81 184,48 грн., що підтверджується виписками з банку.

ТОВ "Б.Б.Д" були виписані податкові накладні № 305 від 03.10.2014р., №704 від 07.10.2014р., №1401 від 14.10.2014р., № 2002 від 2010.2014р.

Зауважень щодо змісту та складу цих документів відповідачем не висунуто. Жодного доказу, який би спростовував достовірність цих документів, в акті перевірки не наведено.

Придбані у ТОВ "Б.Б.Д" товари були використані для виконання ремонтних робіт за договорами з :

ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ОЛІЯЖИРКОМБІНАТ" (акт № ОУ-0000078 від 05.11.2014р.);

ТОВ "ТРАНС ОСОБА_6" (акт № ОУ -0000080 від 18.11.2014р. та акт № ОУ-0000081 від 18.11.2014р.);

ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ" ( договір № 285/29 від 06.06.2013р., акт № ОУ0000071 від 16.10.2014р. та акт № ОУ-0000076 від 04.11.2014р.);

ВП НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" ( договір № 75/97-14/1-121-08-14-00352 від 29.05.2014р. акт № 9 від 21.10.2014р.);

ТОВ "ЗАПОРОЖСПЕЦСПЛАВ" (договір № 008-02-14 від 04.02.2014р., акт № ОУ-0000083 від 02.12.2014р.);

ПАТ "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ" (акт № ОУ-0000090 від 29.12.2014р.);

ТОВ "СПЕЦПРОМ-ТЕХНОЛОГІЯ" (акт № ОУ-0000085 від 22.12.2014р.) ;

ТОВ "ПРОМІНВЕСТЕКСКАВАЦІЯ" ( акт № ОУ-0000082 від 28.11.2014р.);

ТОВ "ІНТЕРТЕХІНВЕСТ" ( договір № 032-10-14 від 02.10.2014р., акт № ОУ-0000079 від 11.11.2014р.).

Ремонтні роботи виконувались з використанням ремкомплектів, які були придбані у ТОВ "Б.Б.Д" , що підтверджується калькуляцією вартості ремонту та переліком матеріалів та комплектуючих на виконання робіт доданих до зазначених вище актів.

Суд також зазначає, що первинні документи, оформлені по господарських операціях позивача з ТОВ «Б.Б.Д.», відповідають приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704).

Податковий кодекс України для платників податків не передбачає а ні обов'язок, а ні право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як СПД, реєстрації платником податків, В«податкових взаємовідносинВ» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

Правочини між позивачем та ТОВ «Б.Б.Д.» відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвим умов, правочини сторонами було виконано, грошові кошти сплачено, що стало підставою для формування валових витрат у відповідних звітних періодах.

За приписами ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Згідно з ч.2 ст.9 цього ж Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оформлених відповідно з вимогами законодавства.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Обґрунтованість формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства.

Враховуючи наявність у позивача накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних товарів (послуг) були включені до податкового кредиту, та до складу валових витрат, приймаючи до уваги, що зазначені накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих накладних вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить, позивачем цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим ним послугам (товарам) до складу податкового кредиту та суми податку до складу валових витрат, оскільки його право підтверджується належними, з точки зору діючого законодавства, доказами.

В акті перевірки, перевіряючими вказано на відсутність товарно-транспортних накладних, як на підставу не підтвердження реальності господарських операцій позивача.

Однак, суд вважає такі висновки необґрунтованими, з огляду на наступне:

Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 зазначено, що якщо товар доставляється вантажним автомобілем, документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна за формою № 1 -ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в товарно-транспортних документах.

Товарно-транспортна накладна є основним первинним документом, на підставі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України, а також для їх складського, оперативного та бухгалтерського обліку. ТТН оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля і для кожного вантажоодержувача окремо.

Пунктом 1 Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97р. «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» передбачено, що: товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, згідно з п.3.6. Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 10.01.2007 №2, в яких зазначається, що приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників оформлюються товарно-транспортною накладною або прибутковим ордером.

Перевіряючими в акті не зазначено про відсутність даних прибуткових ордерів за зазначеними операціями, відповідно, посилання на відсутність чи неналежне оформлення ТТН є безпідставним.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і покладення на платника відповідальності за наслідки господарської діяльності третіх осіб є прямим порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії. Можливі порушення контрагентами чи іншими особами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків, в даному випадку позивача, права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також не можуть впливати на формування останнім валових витрат.

Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності ТОВ «Б.Б.Д.» та/або їх контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Такий висновок суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки і докази позивача не спростовані.

З урахуванням вищевикладеного, слідує, що позивачем правомірно включено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені позивачем по господарських операціях з ТОВ «Б.Б.Д.», а відтак, податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС в Запорізькій області від 16.07.2015 №0001292201,№ НОМЕР_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "НВП Підйомспецтехніка" (код ЄДРПОУ 32716061) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О.М. Нечипуренко