Постанова
від 28.08.2015 по справі 807/1482/15
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 серпня 2015 рокум. Ужгород№ 807/1482/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Штефанюк Н.І.

за участі сторін:

позивача - не з'явився;

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення від 18 червня 2015 року за № 000270500, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 серпня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 серпня 2014 року.

31 липня 2015 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним і скасувати рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області від 18 червня 2015 року № 000270500; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що ним у терміни, що передбачені чинним законодавством, було сплачено кошти в сумі 8079 грн. згідно відповідних квитанцій. Однак, замість реквізитів казначейського рахунку "ЄСВ за найманих працівників" кошти було сплачено на казначейський рахунок "ЄСВ за приватного підприємця". Кошти були сплачені в одному й тому ж органі ДФС. Згодом позивачем була подана відповідна заява до відповідача у результаті чого кошти були перераховані на відповідні реквізити. Позивач вказує, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування був сплачений у встановлені терміни (до 20 числа наступного місяці) у повному обсязі. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є таким, що підлягає визнанню протиправним та, відповідно, скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву з мотивів, наведених у такій заяві підтримав у повному обсязі та просив задовольнити таку.

Представник відповідача проти позовної заяви заперечував з мотивів, наведених у письмових запереченнях. Зокрема, представник відповідача вказав на наступне. Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані його сплачувати за відповідний базовий період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітнім періодом. Базовим звітнім періодом є календарний місяць. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Відповідач вказує, що у позивача за період з 21 лютого 2015 по 17 квітня 2015 року та з 21 квітня 2015 року по 06 травня 2015 року обліковувалась недоїмка по єдиному внеску за найманих працівників, яка повністю погашена 06 травня 2015 року. Відповідач наголошує на правомірності своїх дій та, відповідно, рішення, що оскаржується позивачем.

За наведених обставин представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі по тексту - Закон України № 2464-VI).

Позивачем відповідно до квитанцій за № НОМЕР_1 від 04 лютого 2015 року, № НОМЕР_2 від 06 березня 2015 року та № НОМЕР_3 від 10 квітня 2015 року відповідно за січень, лютий та березень 2015 року було сплачено 8079 грн. єдиного внеску по 2693 грн. за кожен місяць. (а.с.а.с. 8-10).

Розмір суми єдиного внеску сторонами не оспорюється. Також сторонами не оспорюється і визнається, що вказаний розмір суми єдиного внеску є розміром єдиного внеску, нарахований робітникам на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності.

31 березня 2015 року та 17 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявами, якими просив останнього помилково сплачені кошти зарахувати як сплачений єдиний внесок за найманих працівників (а.с.а.с. 11, 12).

Висновками № 1419-20 та 1714-20 відповідачем встановлено, що по інтегрованій картці платника "Для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" станом на 16 квітня 2015 року та на 29 квітня 2015 року обліковується переплата надміру або помилково сплачених коштів у сумі, відповідно 5386 грн. та 2693 грн.. Відповідач у вказаних висновках вказав, що зазначені суми підлягають перерахуванню на поточний рахунок № 3719 № 37199201000709, відкритий в Мукачівській ОДПІ (а.с.а.с. 26, 26).

18 червня 2015 року відповідачем прийнято рішення № 000270500 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 1668,41 грн. та нараховано пеню у розмірі 263,77 грн. (а.с. 13).

Відповідно до довідки від 27 серпня 2015 року, що надана відповідачем, Єдиний внесок, нарахований робітникам на суми: заробітної плати, винагороди за договорами ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності фізичною особою ОСОБА_3 у період з 21 лютого 2015 року по 06 травня 2015 року мав бути перерахований на розрахунковий рахунок 37199201000709, назва одержувача - Мукачівська ОДПІ, банк одержувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, Код ЄДРПОУ - 38737312, МФО - 812016 (а.с. 24).

Проаналізувавши квитанції, відповідно до яких позивачем було сплачено 8079 грн., судом встановлено, що позивачем помилково був вказаний лише розрахунковий рахунок, а саме позивач зазначив 3719 6 20 4 000709.

Під час судового розгляду судом встановлено, що на розрахунковий рахунок 3719 6 20 4 000709 сплачувались кошти єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 2 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 9 частини 5 абзацу 2 Закону України № 2464-VI, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Відповідно до статті 9 частини 7 Закону України № 2464-VI, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Відповідно до статті 9 частини 8 Закону України № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до статті 9 частини 10 пункту 2 Закону України № 2464-VI, у разі сплати єдиного внеску готівкою - днем сплати єдиного внеску вважається день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Відповідно до статті 25 частини 10 та частини 11 пункту 2 Закону України № 2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Тобто законодавцем встановлений критерій для настання юридичної відповідальності за порушення - це несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, тобто таким платником повинна була бути допущена протиправна бездіяльність і така бездіяльність повинна була бути допущенна у строки, що встановлені для сплати єдиного внеску за відповідні періоди.

Під час судового розгляду даної справи встановлено, що позивачем у строк встановлений статтею 9 Закону України № 2464- VI, здійснено сплату єдиного внеску, проте помилково у квитанціях зазначено рахунок, який призначений для сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, внаслідок чого відповідачем на підставі листів позивача та відповідних своїх висновків здійснено перерахування на правильний рахунок.

Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що допущення помилки під час сплати єдиного внеску в строк, встановлений статтею 9 Закону України № 2464- VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. А відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника єдиного внеску при сплаті єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених статтею 25 частиною 10 та частиною 11 пунктом 2 Закону України № 2464-VI.

Крім того, Закарпатський окружний адміністративний суд вважає, що для підтвердження факту несплати єдиного внеску необхідно встановити, що у строк, передбачений статтею 25 частиною 10 та частиною 11 пунктом 2 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску не вчинював дії, спрямовані на сплату єдиного внеску. Суд вважає, що помилкове визначення рахунку у платіжному документі (квитанції) (який також призначений для сплати єдиного внеску) під час сплати єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату чи несвоєчасну сплату необхідної суми єдиного внеску у визначений вказаною нормою Закону України № 2464-VI строк, а відтак і для застосування на підставі статті 25 частини 10 та частини 11 пункту 2 Закону України № 2464-VI штрафних санкцій.

Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При вирішенні даного спору Закарпатський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що відповідачем рішення, що оскаржене позивачем, прийнято без врахування вищезазначених критеріїв.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 червня 2015 року за № 000270500.

Відповідно до статті 71 частин 1 та 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до вимог статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 4 частини 3 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до статті 5 частини 1 пункту 2 Закону України "Про судовий збір", зокрема органи доходів і зборів - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів - від сплати судового збору звільнені. А тому, на думку суду, відсутні підстави й для стягнення з відповідача решти суми судового збору відповідно до статті 4 частини 3 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення від 18 червня 2015 року за № 000270500 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 червня 2015 року за № 000270500.

Присудити з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн., що сплачені 30 липня 2015 року відповідно до квитанції № НОМЕР_4 через ПАТ "КомінвестБанк".

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_4

СудЗакарпатський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.08.2015
Оприлюднено04.09.2015
Номер документу49416113
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —807/1482/15

Ухвала від 25.12.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Васильченко Н.В.

Ухвала від 24.11.2015

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Попко Ярослав Степанович

Ухвала від 16.09.2015

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Попко Ярослав Степанович

Постанова від 28.08.2015

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Гаврилко С.Є.

Постанова від 28.08.2015

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Гаврилко С.Є.

Ухвала від 03.08.2015

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Гаврилко С.Є.

Ухвала від 03.08.2015

Адміністративне

Закарпатський окружний адміністративний суд

Гаврилко С.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні