Постанова

від 02.06.2011 по справі 2а-1017/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р. Справа № 2a-1017/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: приватного підприємства "Монолітпромбуд"

про стягнення податкового боргу в сумі 38594,90 грн,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Монолітпромбуд" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 38594,90 гривень.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 38113,75 грн., податку з власників транспортних засобів в розмірі 481,15 грн. Загальна сума заборгованості становить 38594,90 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до вимог статті 128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин відповідача чи його представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про податкову службу", податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Податковим кодексом України визначені види податків та зборів, які є обов’язковими до сплати на усій території України. Згідно підпункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, та відповідно до вимог статті 36 Податкового кодексу є податковим обов’язком. Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

В пункті 3 частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно абзацу 1 статті 6 Закону України В«Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмівВ» (надалі Закону) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів проводиться виходячи з об’єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Абзацом 2 статті 6 Закону передбачено, що юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (абз. 5).

В пункті 3 частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до вимог підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181–ІІІ В«Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондамиВ» податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платника податків шляхом надіслання податкових вимог.

Судом встановлено, що ПП "Монолітпромбуд" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради 14.03.2008р. та взяте на облік у Калуській оДПІ як платник податків.

Відповідач узгодив зобов’язання по сплаті податку на додану вартість за 2010 рік, подавши податкові декларації по податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 р. Заборгованість зі сплати податку на додану вартість перед бюджетом за жовтень - листопад 2010 року становить 38113,75 грн.

26.02.2010р. відповідачем самостійно здійснено розрахунок суми податку з власників транспортних та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік та задекларовано до сплати суму податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 698,00 грн. Згідно з довідкою про податковий борг сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягає стягненню становить 481,15 грн.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Як встановлено з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги за № 1/307 10102/10/240 від 06.12.2010 року на суму 36836,75 грн.

Відповідно до вимог статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем нарощено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 38113,75 гривень, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 04.04.2011 року та по податку з власників транспортних засобів, сума податкового боргу по сплаті якого становить 481,15 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника станом на 04.04.2011 року та іншими матеріалами справи.

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 38594,90 гривень за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Монолітпромбуд" (ідент. код 35518183), вул. Каракая, 26Г, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 38594,90 грн. (тридцять вісім тисяч п"ятсот дев"яносто чотири гривні дев"яносто копійок) за рахунок будь-яких готівкових коштів, що належать відповідачу, в тому числі, які розміщені на рахунках відкритих у банківських установах.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Панікар І.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.06.2011 року.