Постанова

від 26.08.2015 по справі 815/3491/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3491/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Рижук В.І.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Владимир» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Владимир» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та неприйняття поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936); зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнати податковою звітністю, поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та прийняти поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вх.№9053709936) датою його надіслання на адресу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з урахуванням приписів п.50.2 ст.50 ОСОБА_1 кодексу України платник податків лише під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Малиновському районі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 01.07.2015р. вхід.№16289/15), наголошуючи, зокрема, на тому, що поданий ПП «Владимир» Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. не відповідає законодавчим приписам, оскільки був поданий після проведення перевірки, під час якої і були виявлені помилки, тоді як, на думку податкового органу, такий розрахунок повинен подаватися випадку самостійного виявлення помилок.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 20.03.2015р. головним державним інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, на підставі п.200.10 ст.200 ОСОБА_1 кодексу України, в порядку статті 76 ОСОБА_1 кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015р.

За результатами означеної перевірки ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №1566/15-52-15-02 від 20.03.2015р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Владимир» за січень 2015р.», у якому зазначено, що ПП «ВЛАДИМИР» у рядку 10 декларації з ПДВ за січень 2015року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по податковим накладним період виписки яких до 1 січня 2015року, у зв'язку з чим, платник втратив право на податковий кредит, оскільки згідно пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ОСОБА_1 кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням змін, внесених до пункту 148.6 статті 198 ОСОБА_1 кодексу України з 1 січня 2015року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, усі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014року, могли бути включені до складу податковою кредиту не пізніше грудня 2014року. Вищеозначене послугувало підставою для встановлення завищення ПП «ВЛАДИМИР» суми податкового кредиту за січень 2015р. на суму 15149,30грн.

Судом встановлено, що 30.03.2015р. Приватним підприємством «Владимир» до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р., у якому, у зв'язку з виявленням помилок, Підприємством скориговано розмір податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014р. на 15149грн.

За результатами розгляду вищеозначеної податкової звітності, ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області 01.04.2015р. на адресу ПП «Владимир» був надісланий Лист №474/10/5-52-15-02, за підписом в.о. начальника ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3, яким адресата повідомлено, що ПП «Владимир» 30.03.2015р. надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вх..№9053709936) з додатками у порушення п.50.2 ст.50 ОСОБА_1 кодексу України. Згідно Наказу ДПС України від 14.06.2012р. №516 «Про методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС», п.50.2 ст.50 ОСОБА_1 кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, у зв'язку з чим вищевказана податкова звітність не визнана, як податкова звітність.

Не погодившись з означеним Листом ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області №474/10/5-52-15-02 від 01.04.2015р., позивач - ПП «Владимир» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Так, на думку суду, позовні вимоги ПП «Владимир» про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та неприйняття поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936); зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнати податковою звітністю, поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та прийняти поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вх.№9053709936) датою його надіслання на адресу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області , є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом та зазначено вище, 20.03.2015р. головним державним інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015р., за наслідками котрої ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області складено Акт №1566/15-52-15-02 від 20.03.2015р. «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «Владимир» за січень 2015р.», у якому зазначено, що ПП «ВЛАДИМИР» у рядку 10 декларації з ПДВ за січень 2015року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по податковим накладним період виписки яких до 1 січня 2015року, у зв'язку з чим, платник втратив право на податковий кредит, оскільки згідно пунктів 198.2, 198.6 статті 198 ОСОБА_1 кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням змін, внесених до пункту 148.6 статті 198 ОСОБА_1 кодексу України з 1 січня 2015року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, усі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014року, могли бути включені до складу податковою кредиту не пізніше грудня 2014року. Вищеозначене послугувало підставою для встановлення завищення ПП «ВЛАДИМИР» суми податкового кредиту за січень 2015р. на суму 15149,30грн.

Також, судом з'ясовано, що 30.03.2015р. Приватним підприємством «Владимир» до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р., у якому, у зв'язку з виявленням помилок, Підприємством скореговано розмір податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014р. на 15149грн.

З матеріалів справи вбачається, що означену сума податку на додану вартість у розмірі 15149грн. ПП «ВЛАДИМИР» було збільшено на підставі податкових накладних, а саме від 06.12.2014р. №1381 на загальну суму 4507,95грн., у т.ч. ПДВ у сумі 751,33грн., від 24.12.2014р. №2418/4 на загальну суму 8898,78грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1483,13грн., від 16.12.2014р. №236/1 на загальну суму 23817,18грн., у т.ч. ПДВ у сумі 3969,53грн., від 16.12.2014р. №239/1 на загальну суму 7397,40грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1232,90грн., від 16.12.2014р. №251/1 на загальну суму 8631,66грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1438,61грн., від 16.12.2014р. №238/1 на загальну суму 28875,84грн., у т.ч. ПДВ у сумі 4812,64грн., від 25.12.2014р. №433/1 на загальну суму 8766,96грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1461,16грн.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ОСОБА_1 кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Відповідно до п.50.1 ст.50 ОСОБА_1 кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.50.2 ст.50 ОСОБА_1 кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до вже поданих ним декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Водночас, судом встановлено, що ПП «ВЛАДИМИР» Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області було подано, зокрема, 30.03.20.15р., тобто після проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015р., Акт за наслідками проведення якої податковим органом складено 20.03.2015р.

До того ж, контролюючим органом було призначено та проведено камеральну перевірку даних, зазначених у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015р., проведення якої, при цьому, за змістом п.50.2 ст.50 ОСОБА_1 кодексу України, не виключає право платника податку на подання уточнюючого розрахунку.

ОСОБА_1 кодексу України, що регламентують права та обов'язки платників при уточненні даних податкової звітності, не визначають порядок дій посадових осіб податкового органу в залежності від того, у який час платник подав уточнену декларацію.

Водночас, подією з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ОСОБА_1 кодексу України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є саме проміжок часу - проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірок, а відтак проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як юридичний факт, з настанням якого припиняється право платника на подання уточнюючої декларації.

Праву платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов'язок податкової інспекції прийняти дану декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за результатами її перевірки здійснити передбачені чинним податковим законодавством дії, у тому числі з відображення у картці особового рахунку платника відповідних відомостей.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, платник має право подати уточнюючі декларації, при цьому, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками означеної камеральної перевірки, податковий орган повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючої податкової декларації.

Зокрема, як встановлено судом та зазначено ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 01.07.2015р. вхід.№16289/15), податкове повідомлення-рішення №0004491502 щодо збільшення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 15149грн., було винесено контролюючим органом, зокрема, 06.04.2015р., тоді як Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. ПП «Владимир» до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області надано 30.03.2015р., тобто до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №0004491502 від 06.04.2015р.

Відповідно до Розділу «Особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року» Листа Державної фіскальної служби України від 17.02.2015р. №5292/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» з урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту).

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного судом встановлено, що позовні вимоги ПП «Владимир» щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та неприйняття поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936); зобов'язання Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнати податковою звітністю, поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та прийняти поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вх.№9053709936) датою його надіслання на адресу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, є цілком обґрунтованими, документально підтвердженими, та такими, що підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області не надала суду жодних належних доказів на підтвердження правомірності завищення ПП «ВЛАДИМИР» суми податкового кредиту за січень 2015р. на суму 15149,30грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП «Владимир» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ПП «Владимир», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Владимир» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та неприйняття поданого 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936).

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області визнати податковою звітністю, поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936) та прийняти поданий 30 березня 2015року Приватним підприємством «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вх.№9053709936) датою його надіслання на адресу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Владимир» (65074, м.Одеса, вул.Академіка Філатова,60, код ЄДРПОУ 31225720) судовий збір у сумі 146(сто сорок шість)грн. 16коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.