Ухвала

від 25.11.2015 по справі 815/3491/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3491/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Владимир» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби у Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

18.06.2015р. ПП «Владимир» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вхід.№9053709936) та неприйняття поданого 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вхід.№9053709936);

- зобов'язати ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області визнати податковою звітністю, поданий 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вхід.№9053709936) та прийняти поданий 30.03.2015р. ПП«Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вх.№9053709936) датою його надіслання на адресу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015р. адміністративний позов ПП «Владимир» задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вхід.№9053709936) та неприйняття поданого 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вхід.№9053709936). Зобов'язано ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області визнати податковою звітністю, поданий 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вхід.№9053709936) та прийняти поданий 30.03.2015р. ПП «Владимир» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вх.№9053709936) датою його надіслання на адресу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 31.08.2015р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2015р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

20.03.2015р. головним державним інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 було проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за січень 2015р. ПП «Владимир», за наслідками якої складено Акт №1566/15-52-15-02 від 20.03.2015р., в якому зазначено, що підприємство у рядку 10 декларації з ПДВ за січень 2015р. до складу свого податкового кредиту віднесло суму ПДВ по податковим накладним період виписки яких до 1 січня 2015 року, у зв'язку з чим, платник втратив право на податковий кредит, оскільки згідно п.п.198.2,198.6 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. З урахуванням змін, внесених до п.148.6 ст.198 ПКУ з 01 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Таким чином, усі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податковою кредиту не пізніше грудня 2014 року. Вищезазначене послугувало підставою для встановлення завищення ПП «ВЛАДИМИР» суми податкового кредиту за січень 2015р. на суму 15149,30 грн.

30.03.2015р. ПП «Владимир» до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області надано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р., у якому, у зв'язку з виявленням помилок, підприємством було скориговано розмір податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2014р. на 15149 грн.

За результатами розгляду вищеозначеної уточненої податкової звітності, ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області 01.04.2015р. на адресу ПП «Владимир» було надіслано Лист №474/10/5-52-15-02, яким повідомлено, що цей Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. (вх.№9053709936) з додатками був зроблений в порушення вимог п.50.2 ст.50 ПК України. Згідно Наказу ДПС України від 14.06.2012р. №516 «Про методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС», п.50.2 ст.50 ПКУ, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом, у зв'язку з чим вищевказана податкова звітність не визнана, як податкова звітність.

06.04.2015 року на підставі вказаного вище акту камеральної перевірки уповноваженою особою ДПІ на адресу підприємства позивача було винесено податкове повідомлення-рішення про зменшення податкового кредиту на суму 15149 грн., яке, в свою чергу, в подальшому, було узгоджено.

Не погоджуюсь з зазначеними діями та рішенням податкового органу щодо неприйняття уточнюючого розрахунку, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірності спірних дій та рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, спірна суму податку на додану вартість у розмірі 15149 грн. ПП «ВЛАДИМИР» було збільшено на підставі податкових накладних, а саме від 06.12.2014р. №1381 на загальну суму 4507,95грн., у т.ч. ПДВ у сумі 751,33грн., від 24.12.2014р. №2418/4 на загальну суму 8898,78грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1483,13грн., від 16.12.2014р. №236/1 на загальну суму 23817,18грн., у т.ч. ПДВ у сумі 3969,53грн., від 16.12.2014р. №239/1 на загальну суму 7397,40грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1232,90грн., від 16.12.2014р. №251/1 на загальну суму 8631,66грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1438,61грн., від 16.12.2014р. №238/1 на загальну суму 28875,84грн., у т.ч. ПДВ у сумі 4812,64грн., від 25.12.2014р. №433/1 на загальну суму 8766,96грн., у т.ч. ПДВ у сумі 1461,16грн.

Відповідно до вимог пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Як слідує зі змісту п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу ) платник податків самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки ) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3-х % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5-ти % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.50.2 ст.50 ПК України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до вже поданих ним декларацій лише під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок.

Водночас, судами обох інстанцій встановлено, що ПП «ВЛАДИМИР» уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області було подано, зокрема, 30.03.20.15р., тобто після проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2015р., за результатами якої складено акт від 20.03.2015р.

До того ж, контролюючим органом було призначено та проведено камеральну перевірку даних, зазначених у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2015р., проведення якої, при цьому, за змістом п.50.2 ст.50 ПК України, не виключає право платника податку на подання уточнюючого розрахунку.

ОСОБА_4 кодексу України, що регламентують права та обов'язки платників при уточненні даних податкової звітності, не визначають порядок дій посадових осіб податкового органу в залежності від того, у який час платник подав уточнену декларацію.

Водночас, подією з настанням якої п.50.2 ст.50 ПК України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є саме проміжок часу - проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірок, а відтак, проведення камеральної перевірки не може розцінюватися як юридичний факт, з настанням якого припиняється право платника на подання уточнюючої декларації.

Право платника подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов'язок податкової інспекції прийняти дану декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за результатами її перевірки здійснити передбачені чинним податковим законодавством дії, у тому числі з відображення у картці особового рахунку платника відповідних відомостей.

Таким чином, враховуючи вказане, після проведення камеральної перевірки і до прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, платник має право подати уточнюючі декларації, при цьому, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками означеної камеральної перевірки, податковий орган повинен встановити дійсний обов'язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючої податкової декларації.

Зокрема, як встановлено судом та зазначено ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 01.07.2015р. вхід.№16289/15 ), податкове повідомлення-рішення №0004491502 щодо збільшення суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 15149 грн., було винесено контролюючим органом 06.04.2015р., тоді як уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014р. ПП «Владимир» до ДПІ у Малиновському районі ГУ ДФС в Одеській області надано 30.03.2015р., тобто до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 06.04.2015р.

Відповідно до Розділу «Особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року» листа ДФС України від 17.02.2015р. №5292/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» з урахуванням змін, внесених до п.198.6 ст.198 розділу V Кодексу, з 01 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВь на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог Кодексу щодо формування податкового кредиту ).

Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди з урахуванням вимог п.198.2 ст.198 розділу V Кодексу. Зазначене стосується податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року, як в електронному, так і паперовому вигляді, як зареєстрованих в ЄРПН, так і тих, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій та рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо невизнання податковою звітністю, поданого підприємством позивача 30.03.2015р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за грудень 2014року (вхід.№9053709936).

При цьому, одночасно необхідно звернути увагу і на те, що аналогічної правової позиції з цього питання дотримується і ВАС України, зокрема в своїй ухвалі від 21.04.2015р. по справі №К/800/57712/14.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби у Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_5