Ухвала

від 18.01.2012 по справі 62/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 62/158 18.01.12

за позовом: Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Львівської обласної ради, м.Львів

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м.Львів

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: не з’явився

Позивач, Львівська міська рада, м.Львів, звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Львівської обласної ради, м.Львів про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем права власності позивача на комплекс будівель та споруд по вул.Т.Шевченка, 1д (м.Львів-Винники), нежитлові підвальні приміщення по вул.Січових Стрільців, 3 (м.Львів), нежитлові приміщення на просп.Чорновола, 59 (м.Львів) та неправомірністю розпорядження відповідачем зазначеним майном.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2011р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

За приписами п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент направлення позивачем позовної заяви до суду) до позовної заяви, зокрема, додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.46 вказаного Кодексу України (в редакції, яка діяла на момент направлення позивачем позовної заяви до суду) державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно із п.32 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яку затверджено наказом №15 від 22.04.1993р. Головної державної податкової інспекції України, з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.

За змістом інформаційного листа №01-8/241 від 21.04.2008р. Вищого господарського суду України «Про внесення зміни до інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна. Аналогічну позицію викладено у постанові №8/219-07 від 25.12.2007р. Верховного Суду України.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище положення Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита та інформаційного листа №01-8/241 від 21.04.2008р. Вищого господарського суду України, державне мито по розглядуваному спору повинно оплачуватися виходячи з вартості спірного майна.

Відповідно до п.26 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита державне мито сплачується до подання позовної заяви до суду в розмірі залежно від ціни позову, вказаної заявником. Якщо зазначена ціна позову явно не відповідає дійсній вартості майна, що відшукується, то ціну позову і розмір мита має визначити суддя.

Згідно із п.3 ч.2 ст.54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

При цьому, виходячи зі змісту ст.55 вказаного Кодексу України у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю майна, що витребовується.

За змістом позовної заяви, позивачем при зверненні до суду з розглядуваним позовом не визначено ціни позову та вартості спірного майна.

Наразі, у матеріалах справи відсутні документи, за змістом яких можливо було б встановити вартість майна, про визнання права власності на яке Львівською міською радою заявлено вимоги про визнання права власності.

Ухвалою від 07.12.2011р. судом було зобов’язано позивача, в тому числі, визначити дійсну вартість спірного майна.

Проте, всупереч положень ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України позивачем вимоги, викладені у судовому рішенні не виконані, документів стосовно вартості будівель та споруд, розташованих за адресами: вул.Т.Шевченка, 1д, м.Львів; вул.Січових стрільців, 3, м.Львів; вул.В.Чорновола, 59, м.Львів до матеріалів справи не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять належних у розумінні приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів вартості спірного нерухомого майна, враховуючи, що позивачем не надані витребувані судом документи, у суду відсутня можливість за наявними у справі матеріалами встановити вартість зазначеного майна.

За змістом ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, таким засобом як висновок судового експерту.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

За таких обставин, виходячи з того, що в процесі розгляду справи виникло питання щодо вартості будівель та споруд, відносно яких виник спір по розглядуваній справі, вирішення якого потребує спеціальних знань, суд для з’ясування всіх обставин по справі, з метою всебічного, повного та об’єктивного прийняття рішення, дійшов висновку про необхідність призначення судової експертизи по справі.

Приймаючи до уваги, що сторони не з’явилися в судове засідання та не скористалися передбаченим нормою вказаної вище статті правом на надання пропозицій стосовно кола питань для судової експертизи, перелік питань визначається судом.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що місцем знаходження спірних об’єктів нерухомості є м.Львів, суд дійшов висновку про необхідність доручення проведення судової експертизи Льовському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст.41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

Призначити судову експертизу по справі №62/158 за позовом Львівської міської ради, м.Львів до відповідача, Львівської обласної ради, м.Львів про визнання права власності.

На вирішення експерту поставити наступне питання: Яка ринкова вартість комплексу будівель та споруд, що розташовані по вул.Т.Шевченко, 1д у м.Львові-Винники; нежитлових підвальних приміщень, що знаходяться по вул.Січових стрільців, 3 у м.Львові; нежитлових приміщень по просп.Чорновола, 59 у м.Львові?

Проведення судової експертизи по справі №62/158 доручити Льовському науково-дослідному інституту судових експертиз (79008 , м.Львів, Соборна площа, 7).

Зобов’язати Львівську міську раду (79006 м.Львів, пл.Ринок, 1), Львівську обласну раду (79008 м.Львів, вул.Винниченка, 18) не перешкоджати експерту при проведенні судової експертизи; на першу вимогу експерта для проведення перевірки в повному обсязі надавати всі витребувані документи та вчиняти необхідні дії.

Попередити експерта, який буде проводити судову експертизу, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку.

Зобов’язати експерта після закінчення експертизи направити експертний висновок сторонам та до господарського суду міста Києва протягом 5 днів з моменту закінчення проведення судової експертизи.

Суддя Любченко М.О.