Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/3264/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 911/3264/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник»

та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг»

про стягнення 98037,81 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Літвінов Є.В., довір. б/н від 21.07.2015 р.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (далі - відповідач 2) про стягнення 98037,81 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення 18.03.2014 р. з СТОВ «Аграрник» договору поставки № АП-11-0018, згідно з яким ТОВ «Хімагромаркетинг» зобов'язувалось передавати у власність відповідача 1 товар, а СТОВ «Аграрник» зобов'язувалось приймати і оплачувати його.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р., 27.06.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» було укладено договір поруки № ПР-11-0018, відповідно до якого відповідач 2 поручився за виконання зобов'язань СТОВ «Аграрник» перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за договором поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 зобов'язання за договором поставки, ТОВ «Хімагромаркетинг» було подано позовну заяву до господарського суду Київської області про стягнення заборгованості, пені, штрафу та відсотків річних, за якою рішенням господарського суду Київської області від 20.04.2015 р. у справі № 911/361/15 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Хімагромаркетинг».

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 62229,04 грн. відсотків річних, 35808,77 грн. пені, а також 1960,76 грн. судового збору.

25.08.2015 р. до господарського суду Київської області позивачем було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 30.07.2015 р. у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання 25.08.2015 р. представників не направили, хоча про дату та час розгляду справи були повідомлені належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.08.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

25.08.2015 р., після закінчення судового засідання у даній справі, до господарського суду Київської області від СТОВ «Аграрник» надійшло клопотання № 82 від 18.08.2015 р., відповідно до якого відповідач 1 просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, яке було долучене до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрник» (покупець) було укладено договір поставки № АП-11-0018, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність покупцю, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин: герсотил - 8 кг на суму 4059,04 грн., фітолікар - 440 л на суму 77123,20 грн., тотал - 400 л на суму 25420,00 грн.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вартість товару на дату укладення цього договору становить 106602, 24 грн., у т.ч. ПДВ 20 %. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору фактичний курс купівлі долара США на дату складання цього договору становить 10, 25 грн./долар США. Під фактичним курсом купівлі долара США розуміється курс купівлі долара США, встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у позивача відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Згідно з п. 1.4 договору кількість і асортимент товару, який підлягає поставці, визначається відповідно до п. 1.1 даного договору. За бажанням відповідача 1 кількість та асортимент товару можуть бути збільшені, що оформлюється додатковою угодою, в якій визначається кількість та асортимент товару, що підлягає поставці, та строк оплати.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач 1 зобов'язався сплатити позивачу вартість товару, зазначену в п. 1.2 даного договору, в наступні строки: 21320,45 грн. не пізніше 20.03.2014 р., 10660,22 грн. не пізніше 20.07.2014 р. та 74621,57 грн. не пізніше 20.10.2014 р.

Відповідно до п. 2.5 договору валютою платежу за даним договором є національна грошова одиниця України - гривня.

Згідно з п. 2.6 договору оплата вартості товару, що залишилася, здійснюється не пізніше кінцевого строку, визначеного у п. 2.1 даного договору.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що датою виконання зобов'язання по оплаті товару вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно з п. 5.2 договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Згідно з п. 5.5 договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченого ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п. 2.1 договору, вважається, що продавцем пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий або майбутній) та відсотків річних.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016 р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 7.6 договору сторони досягли згоди щодо зміни строків позовної давності та встановлюють її тривалістю у п'ять років, що стосується виконання зобов'язань по сплаті основного боргу та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань.

02.04.2014 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено додатковий договір № АП-11-0018ДС1 до договору поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р., відповідно до якого сторони домовились доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком захисту рослин: оперкот Акро - 200 л на суму 63800,00 грн.; фактичний курс купівлі долара США на дату складання цього додаткового договору становить 11,60 грн./долар США; відповідач 1 зобов'язався згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: 12760,00 грн. не пізніше 05.04.2014 р., 6380,00 грн. не пізніше 20.07.2014 р. та 44660,00 грн. не пізніше 20.10.2014 р.

22.04.2014 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено додатковий договір № АП-11-0018ДС2 до договору поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р., відповідно до якого сторони домовились доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком захисту рослин: тотал К - 500 л на суму 48300,00 грн.; фактичний курс купівлі долара США на дату складання цього додаткового договору становить 11,50 грн./долар США; відповідач 1 зобов'язався згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: 9660,00 грн. не пізніше 25.04.2014 р., 4830,00 грн. не пізніше 20.07.2014 р. та 33810,00 грн. не пізніше 20.10.2014 р.

13.05.2014 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено додатковий договір № АП-11-0018ДС3 до договору поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р., відповідно до якого сторони домовились доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком захисту рослин: оріон - 2 кг на суму 2606,98 грн.; фактичний курс купівлі долара США на дату складання цього додаткового договору становить 11,85 грн./долар США; відповідач 1 зобов'язався згідно даного додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: 521,40 грн. не пізніше 15.05.2014 р., 260,70 грн. не пізніше 20.07.2014 р. та 1824,88 грн. не пізніше 20.10.2014 р.

23.06.2014 р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду № АП-11-0018ДС4 до договору поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р., відповідно до якої сторони домовилися зменшити кількість та не поставляти наступний товар: герсотил - 8 кг на суму 4059,04 грн.

На виконання умов договору поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р. позивач згідно видаткових накладних № АП-11-0027 від 20.03.2014 р. на суму 77123,20 грн., № АП-11-0045 від 02.04.2014 р. на суму 25420,00 грн., № АП-11-0072 від 08.04.2014 р. на суму 63800,00 грн., № АП-11-0177 від 14.05.2014 р. на суму 2606,98 грн. та № АП-11-0179 від 14.05.2014 р. на суму 48300,00 грн. поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 217250,18 грн., а відповідач 1, на підставі довіреностей № 15 від 02.04.2014 р., № 18 від 08.04.2014 р. та № 25 від 14.05.2014 р., вказаний товар отримав.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу 1 обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача 1 прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач 1 за вищезазначений поставлений товар розрахувався частково на суму 87250,18 грн., у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 130000,00 грн.

Поряд з цим, 27.06.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» було укладено договір поруки № ПР-11-0018, за умовами якого відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання обов'язків Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрник» за договором поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки у разі порушення відповідачем 1 основного договору та/або зобов'язання, відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно з п. 1.3 договору поруки відповідач 2 відповідає перед позивачем за виконання зобов'язання відповідачем 1 в повному обсязі. Відповідач 2 відповідає в тому ж обсязі, що й відповідач 1, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсові втрати, витрати позивача тощо.

Пунктом 4.1 договору поруки передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності з приписами статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що відповідач 1 у встановлений зобов'язанням строк не виконав взяті на себе обов'язки по сплаті поставленого товару, здійснивши лише часткову оплату, позивач звернувся до відповідача 2 з вимогою б/н від 22.12.2014 р. про сплату суми основного боргу в розмірі 130000,00 грн. на протязі трьох банківських днів з моменту отримання цієї вимоги. Зазначена вимога була отримана 23.12.2014 р. відповідачем 2, що підтверджується відміткою його директора, яка міститься у лівому нижньому куті вимоги.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач 1 у повному обсязі не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором поставки № АП-11-0018 від 18.03.2014 р., а відповідач 2 не виконав своїх зобов'язань за договором поруки № ПР-11-0018 від 27.06.2014 р., на вимогу не відповів, у лютому 2015 року ТОВ «Хімагромаркетинг» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до СТОВ «Аграрник» та ТОВ «Евромаркетинг» про солідарне стягнення 130000,00 грн. основного боргу, 10450,92 грн. пені, 32587,53 грн. штрафу, 16936,20 грн. відсотків річних від простроченої суми та 18770,07 грн. курсової різниці.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.04.2015 р. у справі № 911/361/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 р., позов ТОВ «Хімагромаркетинг» до СТОВ «Аграрник» та ТОВ «Евромаркетинг» було задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Хімагромаркетинг» 130000,00 грн. основного боргу, 1045,09 грн. пені, 16936,20 грн. процентів річних, 3258,75 грн. штрафу, 18770,07 грн. курсової різниці, 4174,89 грн. судового збору. В іншій частині вимог було відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно із ч. 3 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі № 911/3264/15, ТОВ «Хімагромаркетинг» зазначає, що оскільки СТОВ «Аграрник» не розраховувалось з продавцем вчасно, в передбачені договором поставки АП-11-0018 від 18.03.2014 р. у строки, у останнього виникло право щодо нарахування пені та відсотків річних за прострочений період.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Так, позов містить вимогу про стягнення 35808,77 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалось вище, згідно умов п.п. 5.2, 5.3 договору поставки покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (пункт 5.2 договору поставки); сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, а також встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було виконане (пункт 5.3 договору поставки).

Виходячи з системного аналізу зазначених пунктів договорів, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання договірних зобов'язань, ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як встановлено судом, у справі № 911/361/15 з відповідачів на користь позивача було стягнуто, серед іншого, пеню та відсотки річних, нараховані за період по 26.01.2015 р.

З огляду на викладене, розмір пені, заявлений позивачем до стягнення у даній справі в сумі 35808,77 грн. за період з 27.01.2015 р. до 27.07.2015 р. на суму заборгованості 130000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 96% річних у сумі 62229,04 грн.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Як зазначалось вище, згідно з пунктом 5.5 договору поставки сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 96% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 96% річних у сумі 62229,04 грн. за період з 27.01.2015 р. до 27.07.2015 р. на суму 130000,00 грн., який є арифметично вірним та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ТОВ «Хімагромаркетинг» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р., у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник» (75300, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, смт. Новотроїцьке, вул. Залізнична, 17, код 30981635) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код 30262667) - 35808 (тридцять п'ять тисяч вісімсот вісім) грн. 77 коп. пені, 62229 (шістдесят дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 04 коп. відсотків річних.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрник» (75300, Херсонська обл., Новотроїцький р-н, смт. Новотроїцьке, вул. Залізнична, 17, код 30981635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код 30262667) - 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 38 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код 30262667) - 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 38 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 31.08.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна